Ухвала

від 04.04.2023 по справі 462/2136/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/2136/23

провадження 1-кс/462/583/23

У Х В А Л А

04 квітня 2023 року м.Львів

Слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІКОР» на постанову дізнавача СД Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 від 30.11.2022 року про закриття кримінального провадження №42022142080000110 від 19.08.2022 року,

встановив:

Представник ТОВ «ПОЛІКОР» - адвокат ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» 30.03.2023 року звернувся до суду зі скаргою, в порядку ст.303 КПК України, на постанову дізнавача СД ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 від 30.11.2022 року про закриття кримінального провадження №42022142080000110 від 19.08.2022 року.

В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_4 посилається на те, що в оскаржуваній постанові жодним чином не обґрунтовано підставу закриття кримінального провадження, не зазначено, які саме докази були зібрані і не дано оцінку таких. Крім того під час досудового розслідування дізнавач ОСОБА_3 не провівши жодних слідчих дій, окрім допиту представника потерпілого, закрив провадження. В результаті цього дізнавач зробив невірні висновки про те, що в даному випадку складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, немає, оскільки це не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.

Однак, адвокат ОСОБА_4 не з`явилася для розгляду скарги у судове засідання, яке було призначене на 04.04.2023 року, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду скарги, при цьому подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, а відтак, з метою забезпечення права скаржника на доступ до правосуддя, слідчий суддя вважав за можливе розглянути скаргу без його участі.

Дізнавач СД ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явився, що відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги. Крім того СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області було надано слідчому судді на вимогу матеріали кримінального провадження №42022142080000110 від 19.08.2022 року.

Дослідивши скаргу і матеріали, долучені до неї, а також матеріали кримінального провадження №42022142080000110, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно вимог ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

При розгляді скарги встановлено, що СД ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області (дізнавач ОСОБА_3 ) здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022142080000110 від 19.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, за фактом того, що в ході перевірки матеріалів ІТС ІПНП Журналу єдиного обліку (ЕО) №11065 від 08.08.2022 року встановлено, що до ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області 08.08.2022 року надійшло звернення ОСОБА_5 з приводу вчинення невідомою особою (особами) шахрайських дій, внаслідок яких заявник перерахував власні кошти на загальну суму 70500 грн. на спеціальний рахунок як передоплату за поставку металевих листів, однак товар йому так і не поставили, а його грошима заволоділи шахраї, яке всупереч ст.214 КПК України впродовж 24 год з моменту надходження в ЄРДР не внесено.

Постановою старшого дізнавача СД ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 30.11.2022 року дане кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інших актів законодавства. Зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст.284 КПК України слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 91 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Перевірка обставин події, викладених в заяві про кримінальне правопорушення, здійснюється слідчим, дізнавачем за допомогою процесуальних дій, у порядок і спосіб, передбачених розділом ІІІ КПК України.

Згідно ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Як зазначено у ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Статтями 215, 223 КПК України передбачено, що досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом. Закон передбачає проведення таких слідчих дій: а) допит, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб (статті 224-226 КПК); б) пред`явлення для впізнання: особи (ст. 228 КПК), речей (ст. 229 КПК), трупа (ст. 230 КПК); в) обшук (статті 233-236 КПК); г) огляд: місцевості, приміщень, речей та документів (ст. 237 КПК), трупа (ст. 238 КПК), огляд трупа, пов`язаний з ексгумацією (ст. 239 КПК): д) слідчий експеримент (ст. 240 КПК); е) освідування особи (ст. 241 КПК); є) залучення експерта та проведення експертизи (статті 242-243 КПК).

Згідно вимог ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

В ст.284 КПК України чітко визначені підстави до закриття кримінального провадження.

Оскільки закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, провадження має закриватися після всебічного, повного, об`єктивного дослідження всіх обставин та після надання оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Відповідно до закону, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, має бути викладена суть заяви особи, фактичні обставини, має бути надана відповідь на всі поставлені запитання особою, що здійснює захист своїх прав.

Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування дізнавач обмежився лише допитом представника потерпілого ТОВ «ПОЛІКОР» - ОСОБА_5 та долученням до матеріалів кримінального провадження виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ТзОВ «Металобаза Дніпро».

В оскаржуваній постанові дізнавач лише наводить зміст показань представника потерпілого ТОВ «ПОЛІКОР» - ОСОБА_5 та робить висновок про те, що відносини, які виникли між ТОВ «ПОЛІКОР» та ТзОВ «Металобаза Дніпро» носять цивільно-правовий характер, що підтверджено договором поставки №МД-00022662 від 28.07.2022 року, а тому відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Відтак, дізнавач не розширив шляхом проведення слідчих (розшукових) дій коло осіб, котрим можуть бути відомі обставин, що підлягають доказуванню і мають значення для даного кримінального провадження, не зібрав і не оцінив додаткових письмових доказів, виклад обставин у постанові зводиться до констатації наявності певних доказів, після чого дізнавач без будь якого аналізу і обґрунтування формально робить висновок про те, що в ході досудового розслідування встановлено наявність цивільно-правових відносин.

Поряд з цим, слідчий суддя зазначає, що наявність цивільно-правових відносин не свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.190 КК України шахрайством визначається заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Наявність певних цивільно-правових чи інших подібних правовідносин, які були закріплені у певному правочині, сама по собі не виключає можливості кваліфікації діяння особи як шахрайства за наявності усіх необхідних елементів складу цього злочину. Не виключені випадки, коли особа укладає той чи інший цивільно-правовий договір (кредитний, купівлі-продажу, оренди, комісії, поставки, тощо) лише для того, щоб приховати справжній характер своїх дій, спрямованих на незаконне безоплатне заволодіння чужим майном. Наявність формальних (навіть належним чином оформлених) цивільно-правових відносин, за допомогою яких суб?єкт прагне завуалювати свій злочинний умисел, за наявності підстав не повинна бути перешкодою для оцінки скоєного як кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України.

Розмежування кримінально-караного злочину від цивільно-правової угоди слід проводити не по тому, як оформлені, укладені між сторонами договори, а по тому, що стало результатом цієї договірної діяльності.

Наведене узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду та Верховного Суду України, викладених у постановах у справі №295/17062/15-к від 21.11.2019 року, №753/19554/17 від 13.08.2019 року, №127/11849/15-к від 03.03.2021 року, №5-250кс16 від 24.11.2016 року.

Відтак, враховуючи наведене, вважаю, що дізнавач прийшов до передчасного висновку, що в даному випадку немає складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, оскільки, з огляду на вказану неповноту розслідування і неналежну оцінку доказів, ним не могли бути об?єктивно встановлені дійсні обставини події.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено неповноту проведення дізнавачем ОСОБА_3 досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022142080000110, а саме, ним не встановлено всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на прийняття рішення у кримінальному провадженні, не оцінено, в порушення ст.94 КПК України, кожного доказу та не використано такої сукупності доказів, яка б не залишала місця сумнівам і обґрунтовувала би зроблені висновки про те, що в даному випадку немає складу кримінального правопорушення.

Оскільки під час кримінального провадження дізнавачем не проведено всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин кримінального провадження, не надана їм належна правова оцінка, то його постанова від 30.11.2022 року про закриття кримінального провадження винесена передчасно, не може вважатися законною і підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст.9, 93, 94, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІКОР» - задовольнити.

Скасувати постанову дізнавача СД Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 від 30.11.2022 року про закриття кримінального провадження №42022142080000110 від 19.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Витребувані матеріали кримінального провадження №42022142080000110 направити в ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області для продовження досудового розслідування.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Слідчий суддя: ОСОБА_1