Постанова

від 20.03.2023 по справі 910/930/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2023 р. Справа№ 910/930/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Чорногуза М.Г.

Михальської Ю.Б.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 20.03.2023.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі №910/930/14 (головуючий суддя Нечай О.В., судді Марченко О.В., Бондарчук В.В., повний текст ухвали складено та підписано 16.12.2022)

за заявою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/930/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва"

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 2 861 050,71 грн

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 2 861 050,71 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.08.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2016, позов задоволено частково та стягнуто з Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 2 453 244,67 грн, заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію в розмірі 7 162,01 грн., пеню в розмірі 133 157,20 грн., інфляційні втрати в розмірі 53 798,97 грн та 3 % річних в розмірі 57 025,20 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" витрати по сплаті судового збору в розмірі 54 091,02 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" витрати по оплаті судової експертизи в розмірі 1 176,05 грн.

09.11.2015 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2017 затверджено мирову угоду, укладену сторонами в процесі виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 у справі № 910/930/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2018 здійснено заміну стягувача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний 00131305) його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські Електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код 41946011).

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" звернулось до суду з заявою про заміну боржника - Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" його правонаступником - Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про заміну сторони її правонаступником відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 по справі №910/930/14 та прийняти нове рішення, яким замінити боржника Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" на його правонаступника Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена, а ухвала суду першої інстанції скасована.

02.01.2023 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" на ухвалу Господарського суду від 14.12.2022 у справі №910/930/14.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Чорногуз М.Г., Тищенко А.І.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/61/23 від 09.01.2023, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Чорногуз М.Г., Михальська Ю.Б.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/930/14 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 09.01.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" на ухвалу Господарського суду від 14.12.2022 у справі №910/930/14 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/930/14 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

01.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/930/14.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" на ухвалу Господарського суду від 14.12.2022 у справі №910/930/14.

Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.03.2023.

Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В судове засідання 20.03.2023 з`явився представник скаржника та надав свої пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 20.03.2023 не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи, які не з`явились в судове засідання за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

У виконавчому провадженні заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 334 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі №916/16/17 зазначено про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що істотне значення у справі має як запис в установчих документах про правонаступництво, так і фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов`язує перехід майнових прав та обов`язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передавального акту (у випадку злиття, приєднання або перетворення) або розподільчого балансу (у випадку поділу або виділу). Отже, у вирішенні питань, пов`язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов`язків на майно (майнові права).

Як визначено ч. 4 ст. 9 Цивільного кодексу України, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За приписами частин 1, 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 № 838/4902 вирішено реорганізувати Комунальне підприємство "Господар Дарницького району м. Києва" шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та визначено, що Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є правонаступником усіх прав та обов`язків Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва".

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повинні міститися дані про юридичних осіб - правонаступників.

Частиною 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Як вбачається з заяви стягувача, останній вказує на те, що законодавством не визначено моменту переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання; такий момент не може пов`язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується.

Місцевий суд частково погодився з такими доводами заявника та зазначив, що дійсно, момент переходу прав та обов`язків від особи, яка припиняється шляхом приєднання, не пов`язаний з моментом внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується.

Проте, у разі злиття, приєднання, поділу підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов`язків до нових підприємств - правонаступників визначається моментом підписання передавального акта або розподільчого балансу, а тому може не співпадати в часі з моментом повного завершення процедури реорганізації підприємства, тобто із внесенням запису про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 925/17/18 та від 15.08.2018 у справі № 5023/1310/11.

Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Так, у п. 4 рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) доручено, зокрема здійснити організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням цього рішення (п. 4.1), утворити комісії з реорганізації комунальних підприємств територіальної громади міста Києва, передбачених у пункті 1 цього рішення шляхом приєднання їх до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та затвердити їх склад (п. 4.2), затвердити передавальні акти в установленому порядку (п. 4.3).

Пунктом 9 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 № 1555 утворено комісію з реорганізації Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та затверджено її склад.

Відповідно до пункту 58.1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 № 1555 комісіям з реорганізації комунальних підприємств, утвореним згідно з пунктами 1 - 57 цього розпорядження доручено провести інвентаризацію майна комунальних підприємств, а пунктом 58.2 передбачено за результатами інвентаризації скласти передавальні акти, якими визначити всі права та обов`язки, а також майно комунальних підприємств, що переходить до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", та подати передавальні акти на затвердження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Як визначено ч. 2 ст. 107 Цивільного кодексу України, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 107 Цивільного кодексу України передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Місцевим судом вірно встановлено, що на час розгляду заяви передавальний акт, за яким права та обов`язки особи, яка приєднується, переходять до особи, до якої приєднуються, не сформований та не затверджений.

Крім того, місцевим судом вірно встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.09.2021 № 1893 завершення заходів з реорганізації комунальних підприємств, у тому числі Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва", було продовжено до 01 вересня 2022 року та у подальшому розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 24.10.2022 № 706 - до 31 грудня 2025 року.

Таким чином, за відсутності сформованого та затвердженого передавального акту, яким визначаються всі права та обов`язки, а також майно Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва", приймаючи до уваги дату завершення заходів з реорганізації боржника, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що станом на поточну дату правонаступництво не відбулося.

З цих підстав правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, та Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц, на які посилається стягувач, є не релевантними до спірних правовідносин.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17 зазначено, що процес реорганізації AT "Укрзалізниця" відбувався за спеціальною процедурою, визначеною Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23 лютого 2012 року № 4442-VI, а також прийнятими на його виконання постановами Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та від 12 листопада 2014 року № 604 "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції".

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц розглядалось питання щодо універсального правонаступництва та було встановлено, що комісією з реорганізації складено інвентаризаційний опис і звіряльну відомість необоротних активів, відповідно до яких відбувся процес передачі майна боржника.

Беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що правонаступництво Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" не відбулось, а відтак заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про заміну сторони її правонаступником не підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі №910/930/14 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі №910/930/14 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/930/14 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.04.2023.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Г. Чорногуз

Ю.Б. Михальська