Рішення

від 10.04.2023 по справі 903/180/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 квітня 2023 року Справа № 903/180/23

за позовом: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка, с. Угринів, Горохівський р-н., Волинська обл.

до відповідача: підприємця Мазарчук Олени Юріївни, м. Луцьк

про стягнення 80 000 грн. 00 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16.02.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка до підприємця Мазарчук Олени Юріївни про стягнення 80 000 грн. 00 коп. заборгованості та судових витрат по справі.

Розгляд справи просить здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 17.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали. Попереджено відповідача, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Відповідач ухвалу суду отримав 22.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 72).

Строк для подання відзиву - по 09.03.2023.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи відсутність відзиву відповідача, закінчення строку на його подання, ст. 248 ГПК України щодо розгляду справи у спрощеному провадженні у розумні строки (але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, призначення справи без повідомлення сторін, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

28.01.2020 між Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством імені Шевченка (постачальник) та ТОВ «Велес Волинь» (дистриб`ютор) укладено дистриб`юторський договір №28/01/2020 (а.с. 7-11).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з дистриб`юторського договору №28/01/2020 від 28.01.2020.

Згідно умов договору сторони домовились про співпрацю з метою реалізації продукції (товарів) постачальника. В межах цієї співпраці постачальник зобов`язався постачати дистриб`ютору у власність продукцію (товар), а дистриб`ютор зобов`язався приймати поставлену продукцію (товар) та здійснювати подальший їх продаж (п. 1.1). Кількість, асортимент відповідної продукції, що постачається згідно цього договору, передбачаються у видаткових накладних, а якість - в посвідченнях (деклараціях) про якість (п. 1.3). Видами продукції, що може постачатися, є молоко 1,5%, 2,5%, 2,6%, 3,2 жирності, сир кисломолочний 9% жирності, сир обезжирений, сметана 15%, 20% жирності, кефір 1%, 2,5% жирності, ряжанка 2,5% жирності, йогурт 2,5% жирності та інші види продукції, які виробляються постачальником під ТМ «УгринівМолоко» (п. 1.4). Ціна продукції встановлюється сторонами в накладних або специфікації до договору, які є невід`ємними його частинами (п. 2.1). Оплата за продукцію здійснюється на 14 календарний день з моменту отримання продукції (п. 2.3). Договір діє з моменту його укладення сторонами до 31.12.2021 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1). Після закінчення цього терміну договір вважається пролонгованим на тих же умовах і на той же строк у випадку відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення дії договору (п. 7.3).

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 480 654 грн. 46 коп., що підтверджується накладними, підписаними сторонами актами звірки взаєморозрахунків (а.с. 12-40).

ТОВ «Велес Волинь» свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару виконав частково на суму 153 556 грн. 93 коп., у зв`язку з чим заборгованість складає 327 097 грн. 53 коп., підтверджена матеріалами справи, визнана товариством в акті звіряння (а.с. 12-13), а тому підставна та підлягає до стягнення.

13.07.2022 між ТОВ «Велес Волинь» (первісний боржник), підприємцем Мазарчук О.Ю. (новий боржник) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством імені Шевченка (кредитор) укладено договір про переуступку боргу №01/2022 (а.с. 41-42), згідно умов якого первісний боржник відступає, а новий боржник набуває зобов`язань щодо сплати існуючого боргу перед кредитором у відповідності з дистриб`юторським договором №28/01/2020 від 28 січня 2020 та іншими усними та письмовими договорами, укладеними між кредитором та первісним боржником (п. 1.1). Сума зобов`язань, що відступаються за цим договором від первісного боржника до нового боржника, складає 327 097,53 грн. (п. 2.1). Зобов`язання, що передбачене п.2.1 цього договору, має бути виконане в повному обсязі не пізніше 31 грудня 2023 (п. 3.3). Новий боржник зобов`язався сплачувати існуючий борг у сумі не менше 20 000 грн. 00 коп., щомісяця до повного виконання зобов`язання, але не пізніше строку, що передбачений п. 3.3 договору (п. 3.4).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Докази виконання відповідачем своїх зобов`язань протягом семи місяців з дня укладення договору від 13.07.2022 про переуступку боргу в сумі 140 000 грн. 00 коп. відсутні.

Рішенням Господарського суду Волинської області №903/813/22 від 21.12.2022 стягнуто з підприємця Мазарчук Олени Юріївни на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка 60 000 грн. 00 коп. основного боргу (з 13 липня 2022 за три місяці) та 2 481, 00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Заборгованість відповідача в сумі 80 000 грн. 00 коп. (за період з 13.10.2022 по 13.02.2023) підтверджена матеріалами справи, відповідачем неоспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн. 00 коп. відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з підприємця Мазарчук Олени Юріївни ( АДРЕСА_1 , код ідентифікаційний НОМЕР_1 ) на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка (Волинська обл., Горохівський р-н., с. Угринів, вул. Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 03735435)

- 80 000 грн. основного боргу, 2 684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 82 684 грн. 66 коп. (вісімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 66 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук