Рішення

від 10.04.2023 по справі 904/1033/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2023м. ДніпроСправа № 904/1033/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський ваговий завод "Вагар", м. Бровари, Київська область

до Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості за поставлений товар

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський ваговий завод "Вагар" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення заборгованості за типовим договором про придбання технологічного обладнання № 580-09 від 09.02.2022 на суму 33 160, 57 грн, яка складається з суми основного боргу - 28 560 грн, пені - 2 102, 02 грн, інфляційних витрат - 2 022, 03 грн, 3% річних - 476, 52 грн.

Ухвалою суду від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкритопровадження у справі № 904/1033/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.03.2023 від Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" надійшов відзив на позовну заяву.

23.03.2023 від Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за типовим договором про придбання технологічного обладнання № 580-09 від 09.02.2022 в частині оплати заборгованості за поставлений товар.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідач стверджує, що матеріали позовної заяви позивача не містить доказів надання відповідачу повного комплекту документів, передбаченого пункту 6.3 договору, а отже обов`язок відповідача з оплати поставленого товару не настав.

Також ПАТ «ІНГЗК» зазначає, що застосування оперативно-господарської санкції обумовлене простроченням поставки обладнання, яке відповідно до пункту 1 Специфікації відповідач зобов`язався поставити загальною вартістю 28 560 грн з ПДВ строком до кінця травня 2022 року. Вищезазначене Обладнання було поставлено покупцю 20.06.2022.

Отже, нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат є неправомірним.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

09.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКИЙ ВАГОВИЙ ЗАВОД «ВАГАР» (далі позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (далі відповідач, покупець) був укладений Типовий Договір (на придбання технологічного обладнання без урахування ж.д. транспортування) № 580-09 (далі договір).

Згідно умов пункту 1.1 договору позивач зобов`язується передати, а відповідач прийняти і оплатити матеріали (надалі - «Обладнання») на умовах, передбачених даним Договором.

Кількість, номенклатура обладнання вказуються в специфікаціях до цього договору, що є його невід`ємною частиною (далі - специфікації) (пункт 2.1 договору).

Поставка обладнання здійснюється видами транспорту зазначеними в специфікаціях (пункт 3.1 договору).

За умовами пункту 3.2 договору постачальник зобов`язується поставити обладнання на умовах поставки, зазначених в специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року.

Терміни постачання обладнання вказуються в специфікаціях (пункт 3.3. договору).

Згідно пункту 3.4 договору постачальник має право здійснити поставку обладнання в інші терміни виключно на підставі попередньої згоди покупця в письмовій формі.

Умовами пункту 3.5 договору передбачений обовязок постачальника повідомити покупця про передбачувану дату поставки обладнання не пізніше 3-х робочих днів до дати поставки.

Пунктом 4.1 договору визначено, що поставка Обладнання здійснюється за цінами, які визначені у відповідності до умов поставки, зазначених у Специфікаціях та включають до себе усі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші видатки Постачальника пов`язані з поставкою Обладнання.

За приписами пунктів 5.1, 5.2 договору оплата Покупцем здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що вказаний у договорі. Оплата за поставлене обладнання буде відбуватися протягом строку, вказаного у специфікаціях, який обчислюється з моменту поставки обладнання та надання документів, вказаних в п.6.3 договору.

Пунктами 6.1, 6.2 договору сторони визначили, що приймання продукції здійснюється у відповідності до умов Інструкції № П-6 від 15.06.1965 р «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за кількістю» та Інструкції № П-7 від 25.04.1966 р «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю».

Відповідно до пункту 6.3. договору Постачальник зобов`язан надати Покупцеві до початку приймання обладнання оригінали наступних документів:

- рахунок на оплату обладнання;

- транспортні та супровідні документи;

- пакувальні документи;

- сертифікат або паспорт якості Постачальника або виробника (у випадку, якщо постачальник не є виробником);

- сертифікат санітарно - гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках);

- акт приймання - передачі обладнаннята/або видаткову накладну (в 2-х примірниках, яка оформлена з боку Постачальника).

Згідно пункту 7.2 договору передбачена відповідальність покупця за затримку оплати більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Обладнання, а саме покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла протягом періоду за який стягується пеня.

За приписами пункту 10.5 цей договір діє до 30.11.2023 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (у тому числі гарантійних) за цим Договором.

В Додатку № 2 (Специфікація № 1) від 09.02.2022 до Договору сторони узгодили асортимент, кількість, номенклатуру та вартість Обладнання. Загальна вартість поставленого Обладнання за цією Специфікацією № 1 склала 28 560 грн з урахуванням ПДВ.

Сторони узгодили у Специфікації № 1 дату поставки Обладнання Травень 2022.

За умовами пункту 4 Специфікації № 1 строк оплати Обладнання становить 60 календарних днів з моменту поставки Обладнання.

На виконання умов договору від 23.05.2022 позивач здійснив поставку Обладнання за договором, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47. Поставка товару підтверджується видатковою накладною № 251 від 09.02.2022 на суму 28 560 грн, яка підписана без зауважень та заперечень представниками сторін.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 632 від 23.05.2023 на суму 28 560 грн разом з ПДВ.

Позивач стверджує, що відповідач не здійснив повну оплату за отриманий товар у визначений строк, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 28 560 грн.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач, окрім суми основного боргу в розмірі 28 560 грн, просить суд стягнути з відповідача також пеню у розмірі 2 102, 02 грн, 3 % річних у розмірі 476, 52 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 022,03 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми основного боргу

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 28 560 грн підтверджується матеріалами справи.

Відповідач вказує на те, що обладнання за Специфікацією № 1 було поставлено покупцю 20.06.2022, а також на те, що позивачем не було надані документи, передбачені пунктом 6.3 Договору.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

У відповідності до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із статями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до статті 666 Цивільного кодексу України Якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Доказів невиконання позивачем обов`язку щодо передачі разом з товаром документів, передбачених п. 6.3 договору, матеріали справи не містять, як і не містять доказів витребування відповідачем вказаних документів у позивача та/або повернення обладнання позивачеві.

Отримання обладнання відповідачем саме 23.05.2022 підтверджується іншими доказами наявними в матеріалах справи, зокрема, податковою накладною від 23.05.2022 № 30.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає більш вирогідними докази позивача щодо передачі товару саме 23.05.2022, що підтверджується видатковою накладною № 251 від 23.05.2022 на суму 28 560 грн, яка надана позивачем та підписана сторонами без будь-яких зауважень.

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати за договором є таким, що настав 22.07.2022 (включно).

За твердженням позивача, відповідач своє зобов`язання з оплати вартості поставленого йому товару не виконав, у зв`язку у нього перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 28 560 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем боргу за поставлений товар у розмірі 28 560 грн. Тому вимога про стягнення основного боргу у розмірі 28 560 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення пені

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 2 102, 02 грн за період з 23.07.2022 по 22.01.2023.

Згідно пункту 7.2 договору передбачена відповідальність покупця за затримку оплати більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Обладнання, а саме покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла протягом періоду за який стягується пеня.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається із матеріалів даної справи, підставою для нарахування відповідачеві пені є невиконання зобов`язання із своєчасної оплати товару за вищезазначеними видатковими накладними.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, встановив, що такий розрахунок є арифметично вірним та підлягає задоволенню.

Щодо суми 3 % річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 476, 52 грн грн за загальний період з 23.07.2022 по 10.02.2023 та інфляційних втрат у сумі 2 022, 03 грн за той самий період.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат щодо стягнення суми вказаних нарахувань є вірним.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 476, 52 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 022, 03 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 684 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 231, 238, 240, 241, 252, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47; ідентифікаційний код 00190905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський ваговий завод «ВАГАР»» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 13; ідентифікаційний код 39803471) основний борг у розмірі 28 560 грн, пеня у розмірі 2 102, 02 грн, 3 % річних у розмірі 476, 52 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 022, 03 грн та витрати зі сплати судового збору 2 684 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко