Рішення
від 28.03.2023 по справі 907/935/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/935/21(907/954/22)

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши справу у відкритому судовому засіданні,

за заявою: Розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ"(м. Мукачеве, вул. Пряшівська, 11, код ЄДРПОУ - 39187782) арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича,

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державне публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія УКРАГРОЛІЗИНГ код ЄДРПОУ 30401456, вул. Мечникова, 16-а, м. Київ

до: Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 42, оф. 325/6,

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ", код ЄДРПОУ - 40258936, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Крилова, 98/Г,

до: ТОВ "ВАССТЕЛ", код ЄДРПОУ - 39187782, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Пряшівська, 11,

про визнання недійсним договору застави транспортних засобів №1003 від 08.07.2020, укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та Компанією АРТОНІЯ ЛІМІТЕД,

в межах справи про банкрутство № 907/935/21

за заявою кредитора Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія УКРАГРОЛІЗИНГ, код ЄДРПОУ 30401456, вул. Мечникова, 16-а, м. Київ

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю ВАССТЕЛ, код ЄДРПОУ 39187782, вул. Пряшівська, 11, м. Мукачево Закарпатської області

Секретар судового засідання Сінкіна Е.В.

За участі представників сторін:

від заявника - Демчан Олександр Іванович, в режимі ВКЗ

від третьої особи - без самостійних вимог на стороні позивача - Кордас Жанна Анатоліївна, в режимі ВКЗ

від відповідача 1 - ОСОБА_6, в режимі ВКЗ

від третьої особи - без самостійних вимог на стороні відповідача-1 - не з`явився

від відповідача 2 - Романюк Руслан Георгійович, в режимі ВКЗ

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду від 22.12.2021 за результатами підготовчого засідання відкрито провадження у справі № 907/935/21 за заявою Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія УКРАГРОЛІЗИНГ від 19.11.2021 про банкрутство ТОВ ВАССТЕЛ.

Розпорядник майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражний керуючий Демчан О.І. звернувся з позовом до господарського суду, заявивши вимогу про визнання недійсним договору застави транспортних засобів від 08.07.2020, укладеного між боржником ТОВ «ВАССТЕЛ» та Компанією «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД», посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В, зареєстрованого в реєстрі за номером №1003.

Описова частина ухвали.

Ухвалою суду від 19.12.2022 у межах справи про банкрутство № 907/935/21 прийнято до розгляду вказану позовну заяву розпорядника майна у межах справи №907/935/21, якій присвоєно унікальний номер 907/935/21(907/954/22).

11.01.2023 на адресу суду надійшов відзив на заяву розпорядника майна від відповідача - 2 (а. с. 64 - 70).

11.01.2023 на адресу суду надійшов відзив на заяву розпорядника майна від відповідача - 1 (а. с. 71 - 81).

27.01.2023 на адресу суду надійшла заява про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - 1, в якій він просить залучити ТОВ "З.Н.К" як третю особу без самостійних вимог на його стороні (а. с. 91 - 92).

30.01.2023 на адресу суду надійшло заперечення проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні від представника відповідача - 2 (а.с. 94 - 97).

Аналогічно 30.01.2023 на адресу суду надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи у спрощеному провадженні та розгляд справи за правилами загального провадження від представника відповідача - 1 (а. с. 98 - 103).

30.01.2023 на адресу суду надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача від представника Державного ПАТ "Національна акціонерна компанія "УКРАГРОЛІЗИНГ" (а. с. 104 - 111).

Ухвалою від 30.01.2023 клопотання відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - задоволено; залучено до участі ТОВ "З.Н.К", як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача та Державне ПАТ "Національна акціонерна компанія "УКРАГРОЛІЗИНГ" в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначено на 31.01.2023 року.

31.01.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзиви відповідачів від розпорядника майна Демчана О.І.(а. с. 119 - 128).

Ухвалою підготовчого засідання 31.01.2023 відкладено розгляд справи на 28.02.2023, встановлено учасник справи строки для надання заяв по суті справи та з процесуальних питань.

27.02.2023 на адресу суду надійшли пояснення Державного ПАТ "Національна акціонерна компанія "УКРАГРОЛІЗИНГ" щодо позовної заяви розпорядника майна та відзивів відповідачів (а.с. 229 - 234).

28.02.2023 на адресу суду надійшли заперечення проти міркувань заявника викладених ним у відповіді на відзив (а. с 235 - 246).

Ухвалою суду від 28.02.2023 закрито підготовче провадження. Призначено судовий розгляд справи по суті на 28.03.2023 року. Встановлено відповідач строк для подання заперечень до 15 днів.

14.03.2023 на адресу суду надійшло клопотання про врахування практики ВСУ під час розгляду справи від розпорядника майна.

27.03.2023 на адресу суду надійшли письмові пояснення від відповідача-1.

27.03.2023 на адресу суду надійшли додаткові пояснення по суті спору від відповідача - 2.

27.03.2023 на адресу суду надійшло клопотання про долучення документів, до матеріалів справи від заявника розпорядника майна.

28.03.2023 також на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи ТОВ "З.Н.К.".

В судовому засіданні 28.03.2023 суд розглянув справу по суті та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Вийшовши з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення.

І. Позиція заявника (позивача) розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ".

Розпорядник майна арбітражний керуючий Демчан О.І. (Позивач) у своєму позові заявив вимогу про визнання недійсним договору застави транспортних засобів від 08.07.2020, укладеного між боржником ТОВ «ВАССТЕЛ» та Компанією «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД», посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В, зареєстрованого в реєстрі за номером №1003. До заяви долучено копію зазначеного договору.

Позивач зазначає, що при виконанні ним повноважень розпорядника майна боржника отримано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №Р264019 від 22.12.2021, з якого встановлено, що між ТОВ «ВАССТЕЛ» та юридичною особою Компанією АРТОНІЯ ЛІМІТЕД, що має реєстрацію в Республіці Кіпр, було укладено договір застави транспортних засобів №1003 від 08.07.2020, що посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Ришкович О.В., відповідно до якого ТОВ «ВАССТЕЛ» узяло на себе заставні зобов`язання щодо забезпечення виконання грошових вимог третьої особи ТОВ «ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ» яке є позичальником та боржником за договором позики від 27 жовтня 2017 року перед Компанією АРТОНІЯ ЛІМІТЕД.

Відповідно до п. 1.1. предметом цього договору є надання Заставодавцем в заставу транспортних засобів, опис яких затверджений в п. 1.4. цього договору, в забезпечення виконання зобов`язання позичальника перед Заставодержателем, в силу чого Заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання Позичальником зобов`язань, забезпечених заставою, одержати задоволення вимог за рахунок переданих в заставу за цим договором транспортних засобів переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.

За цим договором заставою забезпечується виконання зобов`язань позичальника, що випливають з договору позики від 27 жовтня 2017 року, включаючи усі додатки та додаткові угоди до нього, в тому числі ті, які будуть укладені в майбутньому, згідно з яким Заставодержатель зобов`язується надати позичальнику позику на суму 5 500 000,00 (п`ять мільйонів п`ятсот тисяч) доларів США на цілі, вказані у договорі позики, а позичальник зобов`язується в розмірі на умовах та в строки, визначені в договорі позики, повернути Заставодержателю позику, сплатити проценти за користування позикою а також сплатити штрафи та пені, передбачені умовами договору позики. Зобов`язання позичальника за договором позики згідно з цим договором забезпечуються в частині, яка дорівнює заставній вартості транспортних засобів, перелічених в п. 1.4 цього договору, яка визначена відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.4 договору застави транспортних засобів №1003 від 08.07.2020 ТОВ «ВАССТЕЛ» передало у заставу юридичній особі, що здійснює свою діяльність за законодавством Республіки Кіпр АРТОНІЯ ЛІМІТЕД наступні транспортні засоби, що на дату укладення зазначеного договору були зареєстровані за ТОВ «ВАССТЕЛ», перелік яких наведено у договорі застави.

Відповідно до п. 1.7 договору застави вартість предмета застави становить 1 949 089,66 грн і не рідше ніж один раз на рік підлягає переоцінці.

Станом на дату взяття ТОВ «ВАССТЕЛ» на себе заставних зобов`язань щодо транспортних засобів загальною заставною вартістю 1 949 089,66 грн у боржника вже була наявна заборгованість перед ДПАТ «НАК «УКРАГРОЛІЗИНГ» за договорами фінансового лізингу №7-18-164 ств-фл/335 від 07.11.2018 та 7-18-151 ств-фл/313 від 18.10.2018 у загальній сумі 665 759,29 грн, що підтверджується рішеннями господарського суду Закарпатської області у справі №907/488/20 від 24.02.2021 та у справі №907/489/20 від 24.02.2021 відповідно. Зазначеними рішеннями встановлено, що вказана заборгованість виникла у ТОВ «ВАССТЕЛ» внаслідок неповної сплати лізингових платежів за договорами, строк сплати яких настав 13.01.2020, 13.02.2020, 24.01.2020 та 24.05.2020.

Крім того, заборгованість боржника ТОВ «ВАССТЕЛ» на суму 241 402,05 грн, що є частиною цієї заборгованості перед ДПАТ «НАК «УКРАГРОЛІЗИНГ», як встановлено ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.12.2021 у справі №907/935/21 про відкриття справи про банкрутство, виникла та існувала станом на 12.03.2020, була визнана господарським судом як прострочене зобов`язання, строк якого настав, та стала підставою відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ».

Таким чином, за твердженням Позивача, внаслідок укладення ТОВ «ВАССТЕЛ» договору застави транспортних засобів №1003 від 08.07.2020 укладено з метою завдати збитки кредитору боржника ДПАТ «НАК «УКРАГРОЛІЗИНГ», адже передача ТОВ «ВАССТЕЛ» свого майна загальною заставною вартістю 1 949 089,66 грн в заставу унеможливила погашення заборгованості ТОВ «ВАССТЕЛ» за договорами фінансового лізингу за рахунок цього майна, що стало підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство підприємства.

Позивач зазначає, що частиною 1 ст. 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 ст. 573 ЦК України визначено, що Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 577 ЦК України застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Доказом факту укладення оспорюваного договору є витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №Р264019 від 22.12.2021, що підтверджує державну реєстрацію обтяжень на підставі договору застави транспортних засобів №1003 від 08.07.2020, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Ришкович О.В.

Позивач вважає, що визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом належних способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 ЦК України і загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України.

Частиною 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: - боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Договір застави транспортних засобів №1003 від 08.07.2020 укладений за рік та п`ять місяців перед порушенням провадження у справі про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ».

Частиною 4 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу.

Таким чином, на думку Позивача, наявні усі підстави для застосування ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства і визнання недійсним договору застави транспортних засобів №1003 від 08.07.2020, оскільки встановлені обставини дають підстави вважати, що передача ТОВ «ВАССТЕЛ» транспортних засобів у заставу Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД для забезпечення зобов`язань третьої особи здійснювалась безпосередньо з метою уникнення звернення кредиторами стягнення на це майно.

Обгрунтовуючи свої вимоги Позивач наводить правові висновки щодо правової кваліфікації означених дій у практиці Верховного Суду, зокрема у постанові ВС від

15.07.2021 у справі №927/531/18.

Враховуючи вищезазначені обставини та наведену судову практику, договір застави транспортних засобів №1003 від 08.07.2020 поставлений розпорядником майна під сумнів у частині його добросовісності, вважає, що є наявними підстави для визнання його фраудаторним правочином - правочином, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. При укладенні оспорюваного договору сторони не мали наміру створення правових наслідків, на які спрямовані договори застави. Вбачається, що метою укладання договору було ухилення від розрахунків із контрагентами та завдання шкоди кредиторам.

Оскаржуваним правочином, на думку Демчана О.І. , станом на його укладання завдано збитків кредиторам ТОВ «ВАССТЕЛ», зокрема на загальну суму 665 759,29 грн., що є сумою боргу перед ДПАТ «НАК «УКРАГРОЛІЗИНГ», яка підтверджена на той час рішеннями Господарського суду Закарпатської області у справі №907/488/20 від 24.02.2021 та у справі №907/489/20 від 24.02.2021 року. Внаслідок передачі ТОВ «ВАССТЕЛ» транспортних засобів у заставу третім особам, задоволення вимог кредитора за рахунок цього майна стало неможливим.

Позивачем наведено судову практику, що підтверджує позицію розпорядника майна про те, що оскаржуваний правочин, який укладено менше ніж за 3 роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, був вчинений з метою уникнення розрахунків перед кредиторами та є фраудаторним.

У поданій відповіді на відзив відповідачів (а. с. 119 - 127), арбітражний керуючий заперечує твердження відповідачів, що договір застави був укладений ТОВ "ВАССТЕЛ" на невигідних для нього умовах лише з метою фінансової підтримки юридичної особи ТОВ "З.Н.К" та без намірів уникнути виконання зобов`язань перед кредитором.

Позивач стверджує, що за підсумками аналізу відкритих даних з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ним встановлено, що у період з 2015 року ТОВ "ВАССТЕЛ", ТОВ "БСП-ОІЛ", ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" та ТОВ "Теміртранс-Захід" перебувають під контролем єдиної групи осіб, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Так, на думку заявника, наявність великої кількості виконаних господарських договорів ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" свідчить не про плідну співпрацю цих юридичних осіб, а про їх перебування під контролем єдиної групи осіб, яка шляхом укладення "дружніх" договорів мала можливість організовувати господарську діяльність всієї групи пов`язаних компаній, а в подальшому аналогічним шляхом ініціювала укладення ТОВ "ВАССТЕЛ" оспорюваного договору застави транспортних засобів з метою уникнення вибуття із власності групи компаній транспортних засобів, зареєстрованих за ТОВ "ВАССТЕЛ".

ІІ. Позиція відповідача-1 у справі - Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД.

11.01.2023 на адресу суду надійшов відзив на заяву розпорядника майна від відповідача - 1 (а. с. 71 - 81, 152- 228) в якому заперечує право розпорядника майна Демчана О.І на позов, заперечує фраудаторність договору.

В даному відзиві Компанія АРТОНІЯ ЛІМІТЕД вказує, що вона 27.10.2017 за договором з ТОВ «ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ» (Позичальник) уклала Договір позики (Договір позики) відповідно до умов якого позика мала бути повернута до 31.01.2018 року, але з врахуванням додаткових угод до нього, цей строк перенесено до 30.04.2019, до 30.11.2019, до 30.11.2020 року та Позичальник мав сплатити проценти за користування позикою.

Відповідно до умов п. 4.1 Договору позики, позика може бути надана однієї або декількома частинами (траншами). Кожна виплата (транш) здійснюється шляхом переказу SWIFT з банківського рахунку Компанії в іноземній валюті, який зазначений у розділі 18 Договору позики (п.4.3 Договору позики).

В свою чергу, відповідно до п. 8.1 Договору позики, Позичальник зобов`язався повертати позику шляхом переказу грошових коштів зі свого банківського рахунку в доларах США на банківський рахунок Компанії, які вказані у розділі 18 Договору позики.

У грудні 2019 року Компанія та Позичальник уклали додаткову угоду № 6, якою узгодили збільшення суми Позики з 4 000 000 доларів США до 5 500 000 доларів США (п. 1.2 Договору позики).

Відповідач-1 стверджує, що Компанія надала позичальнику ТОВ "З.Н.К" 5 000 000,00 доларів США позики, а позичальник повернув лише 1 704 400,00 доларів США. За таких обставин, заборгованість позичальника перед компанією становить 3 295 600 доларів США.

Відповідач - 1 вказує, що в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором позики, між компанією, як заставодержателем та ТОВ "ВАССТЕЛ" був укладений договір застави транспортних засобів від 08.07.2020 (а. с. 19 - 28), згідно з умовами якого останнє для забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником (ТОВ "З.Н.К.") зобов`язань за договором позики передало компанії у заставу транспортні засоби, зазначені в додатку до договору.

У відзиві Компанія АРТОНІЯ ЛІМІТЕД зазначає, що в зв`язку з відкриттям справи про банкрутство боржника компанія не змогла звернути стягнення на предмет застави і таким чином була подана заява до суду з кредиторськими вимогами до боржника.

Вказує, що за результатами розгляду вимог Компанії арбітражний керуючий Демчан О.І. 12.12.2022 надав суду повідомлення про розгляд кредиторських вимог та їх визнання в повному обсязі.

Компанія АРТОНІЯ ЛІМІТЕД зазначає у відзиві, що крім вказаного вище договору застави транспортних засобів були укладені аналогічні договори застави рухомого майна/транспортних засобів із іншими компаніями, з якими ТОВ "З.Н.К." тісно співпрацював і мав добрі ділові відносини, а саме з ТОВ "БСП ОІЛ" (а. с. 188 - 197); ТОВ "Теміртранс - Захід (а. с. 188 - 217). В заставу було передане і власне рухоме майно ТОВ "З.Н.К", що підтверджується зокрема договором застави рухомого майна від 13.11.2017 (а. с. 171 - 187) і договором застави рухомого майна від 30.07.2020 (а. с. 218 - 227).

Відповідач - 1 зазначає, що єдиною метою укладення усіх зазначених договорів застави, в т.ч. і оспорюваного розпорядником у цій справі, було забезпечення майнових інтересів компанії за договором позики.

У відзиві зазначається, що розпорядник майна не довів, що оспорюваний договір застави завдав збитків боржнику та кредиторам, оскільки не долучив відповідних документів, які б це підтверджували (баланс/звіт про фінансовий результат). Відповідач - 1 зазначає, що оспорюваний договір не є фраудаторним і не є фіктивним, оскільки наявність ділових відносин між третьою особою ТОВ "З.Н.К." і відповідачем - 2 ТОВ "ВАССТЕЛ" спонукали останнього виступити майновим поручителем та взяти на себе додатковий економічний тягар і на безоплатних підставах укласти договір щодо забезпечення зобов`язань боржника.

Відповідач - 1 стверджує у відзиві, що розпорядником майна не доведено наявність підстав для визнання договору застави недійсним та просить у задоволенні його позову відмовити повністю.

В письмових поясненнях від 26.03.2023 представник відповідача - 1 додатково зазначає, що посилання розпорядника майна судову практику є нерелеватним, оскільки вказана судова практика стосувалась договору відступлення права вимоги і вказаний договір був укладений після відкриття провадження у справі про банкрутство. Додатково, відповідач - 1 вказує, що оспорюваний договір застави не може бути визнаний недійсним з підстав, визначених абз. 2 ч. 2 ст. 42 КУзПБ, оскільки його укладення не зумовлює виникнення майнових зобов`язань між сторонами такого договору, а лише має наслідком виникнення у майнового поручителя додаткового зобов`язання.

В судовому засіданні представник Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД ОСОБА_6 підтримав заперечення відповідача-1 з підстав, викладених у письмових заявах та наданих ним усних пояснень.

ІІІ. Позиція відповідача - 2 у справі - ТОВ "ВАССТЕЛ".

11.01.2023 на адресу суду надійшов відзив на заяву розпорядника майна від відповідача - 2 ТОВ "ВАССТЕЛ" (а. с. 64 - 70), в якому він заперечує проти позову.

Відповідач вказує, що він користуючись своїм правом у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості уклав договір з відповідачем-1 на визначених у ньому умовах.

Представник ТОВ "ВАССТЕЛ" вказує, що розпорядником майна не надано будь-яких доказів того, що укладення договору зумовлено умислом обох сторін договору, такий умисел виник у сторін до моменту укладення оспорюваного договору та метою укладення договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором, а тому міркування та висновок заявника про фіктивність договору є лише безпідставним суб`єктивним припущеннями заявника.

Він зазначає, що на час виникнення прострочення за вищезазначеними договорами фінансового лізингу, так і на час укладення оспорюваного договору, у відповідача-2 активи значно перевищували заборгованість відповідача-2 за договорами фінансового лізингу і укладення оспорюваного договору застави жодним чином не вплинуло на розмір активів боржника. На думку відповідача - 2, оспорюваний договір не може бути оцінений як такий, що використувавася відповідачем 2 для уникнення сплати боргу та виконання судового рішення про стягнення коштів на користь ДПАТ "УКРАГРОЛІЗИНГ", тобто як такий, що вчинений з метою завдати шкоди кредитору, а тому не порушує права чи охоронювані законом інтереси а ні ДПАТ "УКРАГРОЛІЗИНГ", а ні заявника.

Відповідач - 2 стверджує, що уклавши оспорюваний договір застави із ТОВ "З.Н.К" він виступав його майновим поручителем, з яким у нього існують багаторічні ділові відносини засновані на довірі і тісній співпраці. Зокрема, представник ТОВ "ВАССТЕЛ" вказує, що протягом 2015 - 2022 між ним та ТОВ "З.Н.К" було укладено та виконувалося 9 тривалих договорів різного характеру на значні суми. Саме наявність таких відносин і спонукала боржника до укладення оспорюваного договору застави щоб виступити майновим поручителем свого ключового ділового партнера і тим самим взяти на себе додатковий економічний тягар. Мотивом таких дій боржника за його словами була надання підтримки своєму діловому партнеру, адже комерційний успіх діяльності ТОВ "З.Н.К" мав прямий і значний вплив на комерційну діяльність боржника з огляду на значну інтеграцію їхніх комерційних процесів.

На підставі вищевикладеного, просить позовні вимоги розпорядника майна не задовольняти.

У поданих запереченнях проти міркувань заявника, викладених ним у відповіді на відзив, які були долучені судом до матеріалів справи, відповідач - 2 повторно наголошував увагу суду на тому, що між ним та третьою особою ТОВ "З.Н.К." існували тісні ділові стосунки протягом багатьох років, це і слугувало мотивом для того, щоб ТОВ "ВАССТЕЛ" виступило майновим поручителем ТОВ "З.Н.К." на вкрай невигідних умовах для себе менш ніж за 3 роки до відкриття провадження у справі про його банкрутство. На підтвердження своїх тверджень, представником було долучено до матеріалів справи документи, які підтверджували наявність ділових стосунків між сторонами.

Додатково 27.03.2023 на адресу суду надійшли додаткові пояснення по суті спору від представника відповідача - 2, в яких він просить долучити до матеріалів справи копію звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, платоспроможності та можливості приховування банкрутства підприємства ТОВ "ВАССТЕЛ" від 21.03.2023, яким судом було долучено до матеріалів справи.

Даним звітом зокрема передбачається, що протягом аналізованого періоду 2019 - 2021 року ознак поточної неплатоспроможності не виявлено, тобто балансова вартість активів підприємства завжди перевищувала розмір зобов`язань. На підставі аналізу, аналітиками ПП "Золотий Лев" дійшли також висновку, що ознак ухилення від обов`язку порушення справи про банкрутство не виявлено; ознак дій з доведення до банкрутства ТОВ "ВАССТЕЛ" не виявлено; ознак дій з приховування банкрутства не виявлено; ознаки фіктивного банкрутства не виявлено.

ІV. Позиція третьої особи на стороні відповідача - ТОВ "З.Н.К.".

28.03.2023 на адресу суду надійшли пояснення ТОВ "З.Н.К" за підписом представника ОСОБА_7, в яких вона повністю заперечує обставини та правові підстави позову розпорядника майна. Зокрема, представник ТОВ "З.Н.К." вказує, що укладення такого договору застави з Компанією АРТОНІЯ ЛІМІТЕД не мало на меті зменшення ліквідаційної маси, виведення активів, створення "дружньої" кредиторської заборгованості. Укладення оспорюваного договору застави не мало на меті спричинення шкоди іншим кредиторам боржника.

За твердженням ТОВ "З.Н.К" домовленість з банкрутом ТОВ "ВАССТЕЛ" щодо взяття ним додатково забезпечення перед Компанією АРТОНІЯ ЛІМІТЕД було обумовлене: 1) довготривалими партнерськими відносинами між третьою особою та боржником; 2) наявністю заборгованості боржника перед третьою особою в сумі 14 000 000,00 грн.

Третя особа заперечує проти доводів розпорядника майна щодо фраудаторності договору застави, оскільки зазначений договір на момент його укладення не створював жодних зобов`язань зі сплати коштів зі сторони боржника, а також не був направлений на зменшення майна та/або виведення коштів боржника з метою завдання збитків кредиторам боржника.

Єдиною метою такого договору, на думку представника третьої особи, було надання додаткового забезпечення відповідачу-1 для відтермінування виплат за договором позики ТОВ "З.Н.К.", оскільки у нього виникли фінансові труднощі в погашенні зобов`язань перед Компанією АРТОНІЯ ЛІМІТЕД.

Третя особа ТОВ "З.Н.К" у поданих поясненнях просить у задоволенні заяви розпорядника майна відмовити повністю і розглянути дану справу за відсутності представника Третьої особи - ТОВ "З.Н.К."

V. Позиція третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача

27.02.2023 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ", в яких представник підтримує позовні вимоги та вважає їх обгрунтованими, зважаючи на те, що в оспорюваному договорі очевидні ознаки, що такий договір є фраудаторним правочином, тобто правочином, що вчинений боржником на шкоду кредитору ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ", що є підставою для визнання його недійсним.

Третя особа вказує, що кредитор (відповідач 1 у даній справі) не є тим кредитором, який надавав будь які кредитні кошти на розвиток чи на інші потреби ТОВ "ВАССТЕЛ", він являється лише заставодержателем транспортних засобів за оспорюваним договором застави, який в свою чергу є правочином спрямованим на забезпечення виконання основного правочину - договору позики, укладеного між ТОВ "З.Н.К" і Компанією АРТОНІЯ ЛІМІТЕД. Кредитор ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ" в свою чергу є кредитором, 100 % власником якої є держава в особі КМУ, та тим кредитором, який надав кредитні кошти ТОВ "ВАССТЕЛ".

Також третя особа зазначає, що боржник ТОВ "ВАССТЕЛ" і ТОВ "З.Н.К." є пов`язаними особами через власників таких компаній та через інші юридичні особи, зокрема ТОВ "БСП ОІЛ", ще одного кредитора в основній справі про банкрутство.

Третя особа зазначає, що оспорюваний договір застави транспортних засобів був укладений через сім місяців після виникнення заборгованості перед третьою особою на стороні позивача. Відтак, актив завдяки якому ТОВ "ВАССТЕЛ" здійснювало свою господарську діяльність було передано в заставу, при якій Компанія АРТОНІЯ ЛІМІТЕД набула права звернення стягнення на предмет застави.

Третя особа наголошує у своїх поясненнях, що оспорюваний договір застави є безоплатним для ТОВ "ВАССТЕЛ", що також не заперечується представниками відповідачів; укладений в інтересах пов`язаних осіб; вчинений на вкрай невигідних умовах для ТОВ "ВАССТЕЛ" і вчинений з метою уникнення погашення кредиторської заборгованості перед іншими кредиторами.

В судовому засіданні представник ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ" Кордас Ж.А. підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у письмових заявах та пояснила, що ТОВ "ВАССТЕЛ" уклало спірний договорі застави з Компанією АРТОНІЯ ЛІМІТЕД, в результаті чого після визнання боржника банкрутом боржник не здатний виконати свої грошові зобов`язання перед кредитором ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ", що фактично означає виведення активів боржником з ліквідаційної маси. Підтримала твердження розпорядника майна (ліквідатора) ТОВ «ВАССТЕЛ» Демчана О.І., що цей договір укладено з фраудаторною метою, в інтересах пов`язаних осіб, отже має бути визнаний недійсним.

Відповідно, третя особа на стороні позивача просить задовольнити позовні вимоги розпорядника майна повністю і визнати недійсним оспорюваний договір застави транспортних засобів.

V. Мотивувальна частина рішення

Заслухавши учасників справи, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, враховуючи обставини, що встановлені при розгляді основної справи про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ", суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити повністю з огляду на таке.

5.1. Історія боржника ТОВ "ВАССТЕЛ" та пов`язаних з ним осіб.

5.1.1. Відповідно до вступної частини цього рішення позовна заява розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О.І. розглядається у межах справи про банкрутство № 907/935/21, що відкрита за заявою кредитора Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "УКРАГРОЛІЗИНГ" (ДПАТ НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ") до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" (ТОВ ВАССТЕЛ).

Саме тому обставини цієї справи за позовом розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О.І. до Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД, за участю на його стороні третьої особи ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" та ТОВ «ВАССТЕЛ» про визнання недійсним договору застави транспортних засобів №1003 від 08.07.2020, судом розглядаються у контексті вже встановлених у судових рішеннях фактів (дій, подій, угод та управлінських рішень учасників цих господарських відносин), оскільки поєднання таких фактів розкриває дійсну мету та цілеспрямованість дій пов`язаних осіб (власника майна, бенефіціарів, посадових осіб суб`єктів підприємництва, інших осіб, у тому числі керівника боржника).

5.1.2. Перед судом постала необхідність перевірити доводи арбітражного керуючого про те, що учасники цієї справи, а саме пов`язані між собою та з боржником юридичні особи, які заявили свої грошові вимоги до боржника ТОВ "ВАССТЕЛ": ТОВ "З.Н.К."., ТОВ "БСП ОІЛ" та Компанією «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД» діяли з метою завдати шкоди інтересам кредитора ДПАТ НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ", зловживаючи своїми цивільними правами. З цією метою суду слід визначити: - яким був стан речей до виникнення проблеми відносин між сторонами ДПАТ НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ" та ТОВ "ВАССТЕЛ"; як виникла проблема та вчому її суть, як діяли сторони для вирішення конфлікту, розв`язання проблеми, чи щось змінилося в результаті їх дій; що треба зробити для вирішення конфлікту і чи правильним є спосіб захисту прав, що обраний арбітражним керуючим Демчаном О.І., через вимогу про визнання недійсним договору застави автотранспорту, що укладений між боржником ТОВ "ВАССТЕЛ" та Компанією «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД».

5.1.3. Усі зазначені в позовній заяві особи є учасниками основної справи про банкрутство.

Розглядаючи основну справу про банкрутство №907/935/21 та інші справи, що розглядаються у межах цієї справи, суд виходить з того, що усі учасники цих справ та їх представники є адвокатами, зареєстрували свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, отже через сервіс "Електронний суд" є обізнаними з усіма процесуальними діями, що вчиняються судом та іншими учасниками справи, отримують судові рішення та інші процесуальні документи у цих справах.

5.1.4. Ухвалою господарського суду від 22.12.2021 за результатами підготовчого засідання відкрито справу про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.

Постановою господарського суду у цій справі від 08.03.2023 боржника-юридичну особу ТОВ "ВАССТЕЛ", код ЄДРПОУ 39187782, визнано банкрутом, відкрито стосовно банкрута ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Демчана О.І. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1732 від 11.11.2015). За наслідками визнання боржника банкрутом припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, припинити повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута; зобов`язано керівника банкрута ТОВ "ВАССТЕЛ" ОСОБА_4 протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору арбітражному керуючому Демчану О.І.

5.1.5. Судом встановлено, що станом на час розгляду справи 28.03.2023 керівника банкрута ОСОБА_4 звільнено, але колишній керівник не виконав свого обов`язку передати ліквідатору Демчану О.І. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

5.1.6. Господарський суд, розглядаючи справу у процедурі розпорядження майном, в ухвалі від 17.11.2022 встановив, що при підготовці розпорядником майна Демчаном О.І. Звіту про фінансово-господарський стан боржника використано лише форми Фінансової звітності за 2019, 2020, 2021 роки (форма 1, 2) з вини керівника боржника ОСОБА_4 , який для здійснення дослідження не надав документацію з бухгалтерського обліку і звітності боржника, господарські договори боржника. Це стало причиною нез`ясування до дня підсумкового судового засідання 17.11.2022 року причин погіршення фінансових показників боржника; не розкрито інформації про дебіторів та про заходи, ужиті керівництвом підприємства, щодо стягнення заборгованості.

Зважаючи на ненадання керівником боржника розпоряднику майна документації бухгалтерського обліку і звітності, а також договорів та відомостей про здійснювану господарську діяльність в період надкритичної неплатоспроможності 2019-2021 роки, суд ухвалою від 17.11.2022 залучив ОСОБА_5 до участі у справі, витребував від керівника боржника ОСОБА_4 письмові пояснення щодо причин неплатоспроможності боржника, оцінки стану підприємства на предмет наявність/відсутність ознак загрози неплатоспроможності та про заходи щодо недопущення банкрутства на кінець 2019, початок 2020 року, а також зобов`язав керівника боржника ОСОБА_4 надати розпорядникові майна Демчану О.І. доступ до усіх документів бухгалтерської, фінансової, господарської діяльності підприємства для їх дослідження, копіювання.

5.1.7. Суд виходить з того, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

5.1.8. Судом в ухвалі від 17.11.2022 констатовано висновок розпорядника майна про наявність ознак ухилення боржника від обов`язку звернення до суду про порушення справи про банкрутство з початку 2020 року, що підтверджено рішеннями суду, що набрали законної сили: рішенням від 24.02.2021 Господарського суду Закарпатської області у справі №907/488/21 за позовом ДПАТ НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ" до ТОВ "ВАССТЕЛ" про стягнення заборгованості за порушення умов договору фінансового лізингу від 07.11.2018 № 7-18-164 ств-фл/335 предметом розгляду була заборгованість, що виникла з 13.01.2020 року встановлено невиконання боржником умов Договору фінансового лізингу щодо погашення лізингових платежів за період з 13.01.2020 року по 13.05.2020 року - основної суми заборгованості 361 522,24 грн.; рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2021 у справі 907/488/21 про стягнення 304 237,05грн. за порушення умов фінансового лізингу від 07.11.2018 № 7-18-151 ств-фл/313 предметом розгляду була заборгованість, що виникла з 24.01.2020 року.

5.1.9. В ухвалі від 02.02.2023 господарський суд на підставі додатково наданих пояснень та доказів розпорядником майна Демчаном О.І. від 24.01.2023 (том 13 а.с. 17-26), встановив, що на кінець 2021 року сума дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги була рівною 6 821 480,02 грн., із якої заборгованість ТОВ "МЕГАТРАНСЛЬВІВ" становила 2 454 531,27 грн., що сформована протягом 2019-2021 років, а також дебіторська заборгованість ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ" становила 3 005 312,64 грн., яка з 2019 року не змінювалася. Разом дебіторська заборгованість цих двох підприємств становить разом 5 459 843,91 тис. грн. - 80% від усієї дебіторської заборгованості боржника ТОВ "ВАССТЕЛ".

Протягом періоду 2019-2021 взаємних розрахунків між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ" не відбувaлося. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, проваджень щодо стягнення заборгованості з ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ" не відкрито. Інформація про дату виникнення заборгованості ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ" відсутня.

Керівник боржника ОСОБА_4 в судовому засіданні надав пояснення, підтвердивши, що ним не вживалися заходи щодо повернення дебіторської заборгованості з вказаних боржників, зокрема з ТОВ "МЕГАТРАНСЛЬВІВ" та ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ", оскільки з ними його пов`язували довгострокові господарські зв`язки і цю заборгованість він вважав активом підприємства, але, як виявилося, зазначені контрагенти припинили господарську діяльність та з ним не розрахувалися. Після настання неплатоспроможності ТОВ "ВАССТЕЛ" з січня 2020 року, а також після відкриття справи про банкрутство також з позовами до цих та інших дебіторів не звертався.

5.1.10. Ухвалою господарського суду від 06.10.2022 було затверджено реєстр вимог кредиторів з грошовими вимогами, які мали безспірний характер, повністю були визнані боржником (керівником боржника ОСОБА_4 та представником), а також визнані розпорядником майна Демчаном О.І., як зобов`язання, що виникли на підставі укладених боржником та кредиторами правочинів, зокрема таких кредиторів:

1. - ПАТ АБ "Південний" у розмірі 6 374 873,20 грн з яких: 16 462,00 грн, вимоги першої черги задоволення; 6 358 411,20 грн, забезпечені вимоги, що задовольняються позачергово.

2. - ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" у розмірі 14 841 862,73 грн., з яких: - 4 962,00 грн. - перша черга задоволення; - 10 453 000,66 грн. - четверта черга задоволення; - 4 383 900, 07 грн. - шоста черга задоволення.

3. - ТОВ "БСП ОІЛ" у розмірі: - 4 962,00 грн. перша черга задоволення; - 1 553 854,20 грн. четверта черга задоволення; - 321 411,25 грн. шоста черга задоволення.

4. - ДПАТ НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ" на суму 3 692 331,27, з яких: 81 662,00грн. вимоги першої черги задоволення; - 3 199 269,70грн. - вимоги четвертої черги задоволення; - 411 399,57 грн вимоги шостої черги задоволення.

5. - Компанії ARTONIA LIMITED ("АРТОНІЯ ЛІМІТЕД"), Республіка Кіпр, визнано ухвалою господарського суду від 02.02.2023 у розмірі: - 120 515 478,16 грн. - вимоги забезпечені заставою майна боржника що задовольняються позачергово; - 4962,00грн. - судовий збір - першої черги задоволення.

5.1.10.1. Вимоги ПАТ АБ "Південний" у розмірі 6 374 873,20 грн. виникли до ТОВ "ВАССТЕЛ" як до майнового поручителя для забезпечення зобов`язань третіх осіб перед банком за невиконані ними кредитними зобов`язаннями. Зокрема з укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ПАТ АБ "Південний" договору застави транспортного засобу №508 від 07.05.2020, посвідченого нотаріально 24.01.2022 року.

Цей договір оспорений розпорядником майна щодо його дійсності/недійсності, що розглядається в окремому провадженні № 907/955/22 у межах справи № 907/935/22. За твердженнями розпорядника майна відповідно до договору застави ТОВ "ВАССТЕЛ" узяло на себе заставні зобов`язання по забезпеченню своїми активами виконання грошових вимог ПАТ АБ "Південний" до боржників-позичальників ТОВ "МЕГАТРАНСЛЬВІВ" (код 39944497) за договором овердрафту №АО2019-03331 від 13.08.2019 та всіх додаткових угод до нього та ТОВ "БСП ОІЛ" (код 40099616) за договором овердрафту №АО2019-О3330 від 13.08.2019 та всіх додаткових угод до нього. За цим договором заставою забезпечується:

- виконання зобов`язань ТОВ "МЕГАТРАНСЛЬВІВ" на суму 3 500 000,00грн.;

- виконання зобов`язань ТОВ "БСП ОІЛ" на суму 3 500 000,00грн.

Відповідно до п. 1.4 договору застави ТОВ "ВАССТЕЛ" передало у заставу ПАТ "АБ "Південний" належні йому на правах власності транспортні засоби вартістю 1 759 322,94 грн.

При цьому, станом на дату взяття ТОВ "ВАССТЕЛ" на себе заставних зобов`язань щодо транспортних засобів у боржника вже була наявна кредиторська заборгованість, строк якої настав, перед ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ" за договорами фінансового лізингу №7-18-164 ств-фл/335 від 07.11.2018 та 7-18-151 ств-фл/313 від 18.10.2018 у загальній сумі 665 759,29 грн., підтверджена рішеннями у справах №907/488/20 від 24.02.2021 та №907/489/20 від 24.02.2021 року.

Недійсність цього договору застави є предметом розгляду у справі № 907/955/22 у межах справи № 907/935/22.

5.1.10.2. Вимоги ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" у розмірі 14 841 862,73 грн. з яких 6 950 302,15 грн. виникли на підставі договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017 року, за яким, як стверджується заявником, здійснено часткові розрахунки у розмірі 17 000,00 грн. за платіжним дорученням №2777 від 09.11.2018 та у розмірі 100 000,00 грн. за платіжним дорученням №2857 від 05.12.2018 року. Недійсність цього договору безпроцентної поворотної позики є предметом розгляду у справі № 907/957/22 у межах справи № 907/935/22.

Інша частина грошових вимог ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" в сумі 7 886 597,58 грн виникли на підставі Договору поставки № DP 05-16/03 від 03.05.2016 та додаткових угод до цього договору про поставку нафтопродуктів, заборгованість за яким за період з 15.09.2018 по 10.12.2021 згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за основним зобов`язанням становить 4 753 000,66грн. При цьому боржник ТОВ "ВАССТЕЛ" з жовтня 2018 року не здійснював оплати за посталений (переданий у власність) товар.

Недійсність цього договору поставки є предметом розгляду у цій справі № 907/958/22 у межах справи № 907/935/22.

5.1.10.3. Вимоги ТОВ "БСП ОІЛ" у розмірі 1875 265,45грн., з яких 1 553 854,20 грн. четверта черга задоволення; - 321 411,25 грн. шоста черга задоволення, виникли на підставі Договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019, укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "БСП ОІЛ" на підставі якого кредитор 30.09.2019 згідно видаткової накладної №1296 від 30.09.2019 на загальну суму 1 472 527,98 грн. передав будівельні матеріали боржнику, оплата за який не здійснена. Кредитором нараховано 228 339,41 грн. інфляційних витрат та 93 071, 84 грн. - три проценти річних.

Недійсність цього договору поставки є предметом розгляду у цій справі № 907/956/22 у межах справи № 907/935/22.

5.1.10.4. Вимоги Компанії ARTONIA LIMITED ("АРТОНІЯ ЛІМІТЕД"), Республіка Кіпр, визнано ухвалою господарського суду від 02.02.2023 у розмірі: - 120 515 478,16 грн. - вимоги забезпечені заставою майна боржника що задовольняються позачергово; - 4962,00грн. - першої черги задоволення. Вимоги виникли на підставі Договору застави транспортних засобів від 08.07.2020, укладеного між боржником ТОВ "ВАССТЕЛ" та Компанією "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД", посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В, зареєстрованого в реєстрі за номером №1003.

За твердженнями розпорядника майна відповідно до Договору застави транспортних засобів від 08.07.2020 ТОВ "ВАССТЕЛ" узяло на себе заставні зобов`язання по забезпеченню своїми активами виконання грошових вимог Компанії "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД" до позичальників за договором позики від 27.10.2017 - ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ", передавши у заставу транспортні засоби, згідно опису. Компанія "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД" як Заставодержатель отримала вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання Позичальником зобов`язань, забезпечених заставою, одержати задоволення вимог за рахунок переданих в заставу за цим договором транспортних засобів переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.

Розпорядник майна в своїй заяві стверджує, що станом на дату взяття ТОВ "ВАССТЕЛ" на себе заставних зобов`язань щодо транспортних засобів загальною заставною вартістю 1 949 089,66 грн. у боржника вже була наявна заборгованість перед ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ" за договорами фінансового лізингу №7-18-164 ств-фл/335 від 07.11.2018 та 7-18-151 ств-фл/313 від 18.10.2018 у загальній сумі 665 759,29 грн., що підтверджується рішеннями господарського суду Закарпатської області у справі №907/488/20 від 24.02.2021 та у справі №907/489/20 від 24.02.2021 відповідно. Зазначеними рішеннями встановлено, що вказана заборгованість виникла у ТОВ "ВАССТЕЛ" внаслідок несплати лізингових платежів за договорами, строк сплати яких настав 13.01.2020, 13.02.2020, 24.01.2020 та 24.05.2020.

Цей договір застави транспортних засобів від 08.07.2020 оспорений розпорядником майна щодо його дійсності/недійсності, що розглядається в окремому провадженні № 907/954/22 у межах справи № 907/935/22.

5.1.11. В судовому засіданні 02.02.2023 у справі 907/935/21, за результатами якого судом постановлено ухвалу про перерву в судовому засіданні, за результатами судового засідання 08.03.2023, в якому господарським судом постановлено ухвалу про відмову у затвердженні плану санації ТОВ "ВАССТЕЛ" та в інших судових рішеннях, суд зазначав про порушення представниками ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ", ТОВ "БСП ОІЛ", Компанії "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД" та керівником боржника ТОВ "ВАССТЕЛ" принципів і правил господарського процесу, вчинення дій, що не сприяють розгляду справи, а затягують вирішення питань відповідної процедури, не дозволяють вирішити питання про дійсні цивільні права учасників цієї справи, при встановленому судом фактичному стані об`єктивного банкрутства, надмірним перевищенням пасивів боржника над його активами ними не приймається рішення про подальші процедури.

Так, відповідно до доданого до цієї справи Плану санації, який подано до господарського суду у справу 907/935/21 кредиторами з правом вирішального голосу ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ", ТОВ "БСП ОІЛ" та з правом дорадчого голосу Компанії "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД", у розділі "Погашення вимог кредиторів" встановлено такі умови: погашення вимог першої черги сплатою грошових коштів протягом 4 місяців з моменту затвердження плану санації; прощення частини боргу 95% четвертої черги та 100% шостої черги кредиторів: ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ"; ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" та ТОВ "БСП ОІЛ".

Також Планом санації передбачено звернення стягнення на заставлене майно (автотранспорт) забезпеченими кредиторами ПАТ АБ "Південний" та Компанією "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД".

5.1.12. З налізу відкритих даних з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, арбітражним керуючим Демчаном О.І. встановлено, що у період з 2015 року ТОВ "ВАССТЕЛ", ТОВ "БСП-ОІЛ", ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" та ТОВ "Теміртранс-Захід" перебувають під контролем єдиної групи осіб, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Суд погоджується з твердженням позивача та третьої особи, що з великою вірогідністю це свідчить про цілеспрямованість дій пов`язаних осіб та юридичних осіб шляхом укладення "дружніх" договорів, з метою створення неправдивої заборгованості боржника, що дала би їм можливість отримати контроль над зборами та комітетом кредиторів, що використовується на шкоду окремого кредитора - ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ".

5.1.13. Судом також встановлено, що ВідповідачА-1 Компанію «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД» та Відповідача-2 ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" пов`язують зв`язки їх представників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яким надавалася довіреність діяти разом від імені Компанії «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД», представляти її інтереси та захищати їх в усіх державних органах, судах з правом підпису певних документів тощо.

Ця обставина, у сукупності з іншими фактичними обставинами та доказами у основній справі про банкрутство № 907/935/21 та у цій справі 907/954/22 підтверджують доводи позивача арбітражного керуючого Демчана О.І. про пов`язаність вказаних ним фізичних осіб та юридичних осіб, що управлялися як група компаній, що діяла цілеспрямовано для досягнення загального економічного, підприємницького та інших правових результатів своєї діяльності, зокрема - ТОВ «ВАССТЕЛ».

5.1.14. Постановою господарського суду від 08.03.2023 боржника ТОВ "ВАССТЕЛ" визнано банкрутом. Визнанню банкрутом передувало те, що протягом періоду 2019-2021 років окрім чистого доходу ТОВ "ВАССТЕЛ" отримувaло також "Інший дохід" та "Інший операційний дохід", підстави виникнення яких не встановлені через відсутність (ненадання) керівником боржника документів для дослідження розпоряднику майна. Протягом 2019-2021 років фінансово-господарська діяльність ТОВ "ВАССТЕЛ" характеризується низьким рівнем прибутку та зростаючою збитковістю, а саме: 4,1 тис. грн. прибутку в 2019 році при чистому доході 12 845,3 тис. грн.; (-760,3) тис. грн. та (-1470,2) тис. грн. збитку на кінець 2020 та 2021 років відповідно. Стрімке зростання збитковості за 2020-2021 роки в порівняні із результатами попередніх періодів обумовлене збільшенням собівартості реалізованої продукції (наданих послуг), а також зростанням статей "Інші операційні витрати" та "Інші витрати". Дані зміни в структурі витрат та собівартості також не встановлені через відсутність (ненадання) керівником боржника документів для дослідження розпоряднику майна.

За період 2019-2020 роки інформація про кількість працівників та фонд оплати праці відсутня. Величина власного капітaлу потягом аналітичного періоду мaла стійку тенденцію до зменшення, що обумовило збитковість діяльності ТОВ «ВАССТЕЛ» протягом вказаного періоду. Довгострокові зобов`язання протягом 2019-2020 років в балансі ТОВ "ВАССТЕЛ" не обліковувались.

5.2. Обставини справи, встановлені судом стосовно оспореного договору застави транспортних засобів від 08.07.2020 року.

5.2.1. Судом встановлено, що між боржником ТОВ «ВАССТЕЛ» та Компанією «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД» укладено договір застави транспортних засобів від 08.07.2020, що посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В, зареєстрованого в реєстрі за номером №1003 (а.с. 19-28). Відповідно до договору ТОВ «ВАССТЕЛ» узяло на себе заставні зобов`язання щодо забезпечення виконання грошових вимог третьої особи ТОВ «ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ» яке є позичальником та боржником за договором позики від 27 жовтня 2017 року перед Компанією АРТОНІЯ ЛІМІТЕД.

Факт укладення договору підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №Р264019 від 22.12.2021 (а.с. 17-18) підтверджується, що між ТОВ «ВАССТЕЛ» та юридичною особою Компанією АРТОНІЯ ЛІМІТЕД, що має реєстрацію в Республіці Кіпр, було укладено договір застави транспортних засобів №1003 від 08.07.2020, розмір основного зобов`язання 5 500 000,00 доларів США.

Відповідно до п. 1.4 договору застави транспортних засобів №1003 від 08.07.2020

ТОВ «ВАССТЕЛ» передало у заставу юридичній особі, що здійснює свою діяльність за законодавством Республіки Кіпр АРТОНІЯ ЛІМІТЕД наступні транспортні засоби, що на дату укладення зазначеного договору були зареєстровані за ТОВ «ВАССТЕЛ»:

- автомобіль вантажний, сідловий тягач-Е, Номер об`єкта: НОМЕР_26, Номер державної реєстрації: НОМЕР_1 , Автомобіль марки: Mercedes-Benz; модель: Actros 1844; рік випуску: 2007; свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 ;

- автомобіль вантажний, сідловий тягач-Е, Номер об`єкта: НОМЕР_27, Номер державної реєстрації: НОМЕР_3 , Автомобіль марки: Mercedes-Benz; модель: Actros 1844; рік випуску: 2007; свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_4 ;

- автомобіль вантажний, паливоцистерна , Номер об`єкта: НОМЕР_28, Номер державної реєстрації: НОМЕР_5 , Автомобіль марки: ГАЗ; модель: 3307 АЦ 4.9; рік випуску: 1992; тип: свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_6 ;

- автомобіль вантажний, цистерна, Номер об`єкта: 1552664, Номер державної реєстрації: НОМЕР_7 , Автомобіль марки: ЗИЛ; модель: 130; рік випуску: 1978; тип: вантажний цистерна; номер шасі: НОМЕР_8 ; реєстраційний номер: НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_9 ;

- автомобіль вантажний, сідловий тягач-Е, Номер об`єкта: НОМЕР_11, Номер державної реєстрації: НОМЕР_10 , Автомобіль марки: Mercedes-Benz; модель: Actros 1848; рік випуску: 2007; тип: вантажний сідловий тягач-Е; номер шасі: НОМЕР_11 ; реєстраційний номер: НОМЕР_10 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_12 ;

- автомобіль вантажний, сідловий тягач-Е, Номер об`єкта: НОМЕР_29, Номер державної реєстрації: НОМЕР_13 , Автомобіль марки: Iveco; модель: 440 Е43; рік випуску: 2002; свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_14 ;

- автомобіль вантажний, сідловий тягач-Е, Номер об`єкта: НОМЕР_30, Номер державної реєстрації: НОМЕР_15 , Автомобіль марки: Iveco; модель: Stralis; рік випуску: 2010; тип: свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_16 ;

- автомобіль вантажний, сідловий тягач-Е, Номер об`єкта: НОМЕР_17 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_18 , Автомобіль марки: Mercedes-Benz; модель: Actros 1843; рік випуску: 2001; тип: вантажний сідловий тягач-Е; номер шасі: НОМЕР_17 ; реєстраційний номер: НОМЕР_18 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_19 ;

- автомобіль вантажний, загальний бортовий, Номер об`єкта: 4611688, Номер державної реєстрації: НОМЕР_20 , Автомобіль марки: MAN; модель: 5T MIL GL; рік випуску: 1978; тип: свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_21 ;

- автомобіль вантажний, бортовий, Номер об`єкта: 4610768, Номер державної реєстрації: НОМЕР_22 , Автомобіль марки: MAN; модель: 5T MIL GL; рік випуску: 1978; свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_23 ;

- автомобіль вантажний, модель: JSI45W, Номер об`єкта: НОМЕР_31, Номер державної реєстрації: НОМЕР_24 , Автомобіль марки: JCB; модель: JSI45W; рік випуску: 2008; свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_25 .

Відповідно до п. 1.7 договору застави вартість предмета застави становить 1 949 089,66 грн і не рідше ніж один раз на рік підлягає переоцінці (копія витягу та договору додаються).

5.2.2. При цьому, як встановлено судом, оцінка автотранспортних засобів не проводилася, балансова вартість автотранспортних засобів не вказана, а відповідно п. 1.7. договору, встановлена «про око» - за домовленістю сторін, що підтверджує припущення позивача про неправильне встановлення (заниження) ціни предметів застави.

5.2.3. Судом встановлено, і це не заперечується усіма учасниками справи, що на дату взяття ТОВ «ВАССТЕЛ» на себе заставних зобов`язань щодо транспортних засобів загальною заставною вартістю 1 949 089,66 грн у боржника вже існувала заборгованість перед ДПАТ «НАК «УКРАГРОЛІЗИНГ» за договорами фінансового лізингу №7-18-164 ств-фл/335 від 07.11.2018 та 7-18-151 ств-фл/313 від 18.10.2018 у загальній сумі 665 759,29 грн, що підтверджується рішеннями Господарського суду Закарпатської області у справі №907/488/20 від 24.02.2021 та у справі №907/489/20 від 24.02.2021 відповідно. Зазначеними рішеннями встановлено, що вказана заборгованість виникла у ТОВ «ВАССТЕЛ» внаслідок неповної сплати лізингових платежів за договорами, строк сплати яких настав 13.01.2020, 13.02.2020, 24.01.2020 та 24.05.2020 (а.с. 29-52).

5.2.4. Судовими рішеннями у справі про банкрутство ТОВ ВАССТЕЛ» № 907/935/21, зокрема у Постанові Господарського суду Закарпатської області від 08.03.2023 встановлено факти, що мають преюдиціальне значення, не потребують окремого доведення у цій справі та враховуються судом при розгляді цієї справи.

Так, керівник боржника ТОВ «ВАССТЕЛ» ОСОБА_4 на вимогу кредитора ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ" від 26.05.2020 за № 14/372 про сплату заборгованості повідомив останнього листом № 17-06-20-В від 17.06.2020 про неможливість сплати боргу через фінансові проблеми, але після такого повідомлення кредиторові уклав Договір застави транспортних засобів від 08.07.2020 з Компанією "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД", що в подальшому стало перешкодою для здійснення примусового стягнення у виконавчих провадженнях, що відкриті Постановою Відділу державної виконавчої служби від 02.09.2021 за № 66678521 про примусове стягнення за рішенням справі №907/488/20 з Боржника ТОВ «ВАССТЕЛ» на користь Кредитора ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ" 399 281,41грн. (том 9 а.с. 58), та Постановою від 14.09.2021 - виконавче провадження № 66822640 про стягнення за наказом у справі №907/489/20 на користь Кредитора ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ" коштів в сумі 332 816,67грн.

5.2.5. Суд вважає встановленим факт, що Договір застави транспортних засобів від 08.07.2020, зареєстрованого в нотаріальному реєстрі за номером №1003 укладено боржником ТОВ «ВАССТЕЛ» до відкриття провадження у справі про банкрутство, за яким він взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Окрім того, ТОВ «ВАССТЕЛ», будучи боржником перед ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ", вчинив правочин (уклав договір) із заінтересованою особою.

5.2.7. Як вбачається з відзиву Компанії "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД" та доданих до нього документів (том 1 а.с. 152-228) у липні 2020 були нею були укладені також договори застави з іншими підприємствами для забезпечення виконання Договору позики: Договір застави рухомого майна № 1000 від 08.07.2020 між Компанією та ТОВ «БСП ОІЛ», за умовами якого в заставу Компанії було передано 29 одиниць рухомого майна; Договір застави транспортних засобів № 1003 від 08.07.2020 між Компанією та ТОВ «ВАССТЕЛ» за умовами якого в заставу Компанії було передано 11 транспортних засобів; Договір застави рухомого майна № 1184 від 30.07.2020 між Компанією та ТОВ «ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД», за умовами якого в заставу Компанії було передано 4 одиниці рухомого майна; Договір застави транспортних засобів № 1183 від 30.07.2020 між Компанією та ТОВ «ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД», за умовами якого в заставу Компанії було передано 14 транспортних засобів; Договір застави рухомого майна № 1185 від 30.07.2020 між Компанією та ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ", за умовами якого в заставу Компанії було передано 12 одиниць рухомого майна.

Зазначені договори застави були укладені в нотаріальні й формі, а створені на їх підставі обтяження були належним чином зареєстровані у Реєстрі обтяжень.

5.2.8. Суд приймає до уваги відомості, що надані позивачем як докази пов`язаності фізичних і юридичних осіб (том 1 а.с. 119) відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що керівником ТОВ "ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД" є ОСОБА_3 . Вказана особа також є керівником та учасником ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ".

Окрім того, ОСОБА_3 також був засновником пов`язаного із ТОВ "ВАССТЕЛ" - ТОВ "БСП ОІЛ", корпоративні права на яке він в 2018 році передав ОСОБА_2 , яка також є засновником ТОВ "ВАССТЕЛ".

Отже, ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ", ТОВ "ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД" та ТОВ "ВАССТЕЛ" є пов`язаними між собою компаніями, які контролюються однією особою чи групою осіб.

5.2.8. Суд погоджується з твердженням позивача розпорядника майна Демчана О.І. , що вказані обставини доводять відсутність економічної мети. Вказані обставини свідчать про відсутність будь-якої економічної доцільності у вказаній господарській операції, оскільки за результатами вчинення оспорюваного договору ТОВ "ВАССТЕЛ" не отримало економічної вигоди, а через договір застави вивело активи, обтяживши їх на користь Компанії "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД" та на шкоду кредитору ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ", перед яким мав грошові зобов`язання.

5.2.9. Суд враховує, що керівник боржника ОСОБА_4 здійснював дії з приховування банкрутства при настанні наприкінці 2019 на початку 2020 року ознак неплатоспроможності боржника ТОВ "ВАССТЕЛ".

Так, керівник боржника ОСОБА_4 в період виникнення фінансової заборгованості перед ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ" припинив господарську діяльність боржника та вчиняв дії з виведення активів боржника, які проявилися в діях з перерахування пов`язаним юридичним особам грошових коштів, що відображені у наявній фінансовій звітності як дебіторська заборгованість 6 821 480,02 грн., зокрема ТОВ "МЕГАТРАНСЛЬВІВ" в сумі 2 454 531,27 грн., що сформована протягом 2019-2021 років, а також ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ" в сумі 3 005 312,64 грн., яка з 2019 року не змінювалася.

Суд враховує також, що керівник боржника ОСОБА_4 після виникнення фінансової заборгованості перед ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ" вчинив дії з укладання договорів застави автотранспортних засобів боржника ТОВ "ВАССТЕЛ", що по своїй юридичній суті також є виведенням активів боржника від юридичної відповідальності за наявними грошовими зобов`язаннями та штучне погіршення фінансово-господарського стану боржника, боргові зобов`язання якого є наявними, стягнутими у примусовому порядку за судовими рішеннями.

При цьому, за висновками розпорядника майна, активи ТОВ "ВАССТЕЛ" перевищували розмір зобов`язання ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ", що означає що у ТОВ "ВАССТЕЛ" була об`єктивна можливість погасити заборгованість, проте відповідні кошти останнім умисно не сплачувались.

5.2.10. При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 3.2. "Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства", затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу від 26.10.2010 № 1361) при визначенні ознак дій з доведення до банкрутства вважається, що штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості є однією з основних ознак навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства.

5.2.11. Отже, суд висновує, що метою укладання між боржником ТОВ «ВАССТЕЛ» та Компанією «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД» договору застави транспортних засобів від 08.07.2020, зареєстрованого в реєстрі за номером №1003, було штучне створення кредиторської заборгованості та укладання для цього "про людське око" (для створення юридичних підстав, видимості) для подальшого виведення активів боржника, ухилення від виконання грошових зобов`язань боржника перед кредитором.

Такі дії кваліфікуються судом як підготовка підприємства ТОВ "ВАССТЕЛ" до майбутнього банкрутства. Ця мета в подальшому була досягнута усіма, вказаними арбітражним керуючим Демчаном О.І. пов`язаними особами - ТОВ "ВАССТЕЛ" в результаті цілеспрямованих дій набуло стійкої неплатоспроможності та нездатності задовольнити вимоги кредитора ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ".

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

При укладенні оспорюваного договору сторони не мали наміру створення правових наслідків, на які спрямовані договори застави.

Фіктивність оспореного правочину проявляється у наданих відповідачами Компанії «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД», ТОВ "ВАССТЕЛ" та третьою особою ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" відзивах та поясненнях, що між ними існували протягом 2015-2022 тривалі договірні стосунки різного характеру та на значні суми. Сторони тісно співпрацювали у сфері торгівлі та перевезення нафтопродуктами. Надання взаємних позик для поповнення обігових коштів та подолання касових розривів було поширеною діловою практикою у їх взаємовідносинах. В той же час, бухгалтерським обліком та господарською документацією ці відомості не підтверджені.

Суд також враховує пояснення, що надані в судовому засіданні представником відповідача Компанії «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД» ОСОБА_6, що Компанією «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД» не пред`являлися претензії та позови про стягнення з позичальника ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" грошових коштів, не подавалася також і заява про відкриття стосовно останньої справи про банкрутство через систематичні порушення та невиконання нею строків повернення позики та її явну неплатоспроможність.

На тлі (фоні) наведених реальних фактичних дій та подій що відбулися з боржником ТОВ "ВАССТЕЛ" з 2019 року по день розгляду цієї справи, твердження сторін спірного договору, що договір застави має економічну мету на підтримання господарської діяльності ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" та повернути від неї кошти в майбутньому, виглядають неправдоподібними та невірогідними.

Суд погоджується з доводами позивача та третьої особи на стороні позивача, що оспорений правочин носить фіктивний характер.

Суд, виходячи з поведінки представників Компанії «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД», ТОВ «ВАССТЕЛ» та ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" та інших пов`язаних осіб у справі про банкрутство ставить під сумнів надані ними докази щодо їх дійсності і правдивості фактів, що ними сторони намагаються підтвердити.

5.3. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права.

Рішенням Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) від 11.12.2018 по справі Лекич проти Словенії (Lekic v. Slovenia) Суд визнав, що "Той факт, що, як директор і засновник, за наявності ознак банкрутства компанії не вжив заходів до визнання компанії банкрутом в рамках процедури неспроможності, фактично продовжив її існування як юридичної особи, незважаючи на неможливість виконання зобов`язань, не відповідає принципу добросовісності в комерційній практиці. Відповідно заявник не може отримати з цієї ситуації вигоду у вигляді звільнення від зобов`язань."

5.4. Із змісту наведеного рішення ЄСПЛ вбачається, що для визначення наявності вини керівника (засновника) юридичної особи слід виходити з об`єктивних обставин діяльності юридичної особи та об`єктивних дій (поведінки) керівника (засновника), що в теорії права відображає концепцію "об`єктивної вини" та "поведінкової теорії". Це означає, що особа, яка взяла на себе функції організації та управління юридичною особою, її трудовими і фінансовими ресурсами, є освіченою економічно (юридично, фінансово) особою; має приймати розумні та виважені рішення (діяти добросовісно); передбачати перспективи і наслідки діяльності підприємства (не використовувати свої управлінські та правові можливості на шкоду кредиторам); при настанні об`єктивного банкрутства заявити до суду про неспроможність; подальше здійснення діяльності при неплатоспроможності (збільшення боргів) є неприпустимим (не здійснювати сумнівних та фраудаторних дій).

Поведінкова теорія безпосередньо пов`язана з принципом добросовісності як основою цивільного права (п. 6 ст. 3 ЦК). Це основна засада, певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

5.5. Недопустимість зловживання правом та заборона використання власності на шкоду людині і суспільству чи з метою завдання шкоди іншій особі передбачені ст. 5 ГК України, статтями 13, 619, 1166 ЦК України, ст. 13 Конституції України, іншими нормами законодавства України.

5.6. До встановлених судом об`єктивних обставин, що характеризують поведінку керівника боржника ОСОБА_4 відносяться дії і бездіяльність, що вчинені ним в період часу, що досліджувався розпорядником майна - три роки до дня відкриття справи про банкрутство (2019-2021), а також продовжуються до цього часу, а саме: незабезпечення збереження, відновлення та непередачі бухгалтерської та іншої господарської документації банкрута призначеному господарським судом ліквідатору; заплутування бухгалтерського обліку підприємства; виведення активів боржника; невжиття заходів щодо захисту інтересів підприємства; приховування відомостей про матеріальні та інші цінності банкрута; перешкоджання здійсненню ліквідаційної процедури призначеному господарським судом ліквідатору та інші дії та фактичні обставини, що встановлені судом судовими рішеннями.

5.7. У постанові Великої Палати ВС від 07.09.2022 по справі №910/16579/20 (п. 10.59., 10.60., 10.61.) зазначено правову позицію щодо застосування норми ч. 1, 2 ст.234 ЦК України, якою передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

" 10.60. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме собою невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання договору недійсним без застосування будь-яких наслідків. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає її зовнішньому прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно. Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину (такі правові висновки сформулювала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц.).

10.61. Отже, при кваліфікації оспорюваного правочину як фіктивного судам необхідно встановити факт його вчинення для годиться (про людське око) обома сторонами, позаяк якщо одна зі сторін діяла лише для годиться, а інша намагалася досягти правового результату - такий правочин не можна визнати фіктивним."

5.8. У цій справі, як встановлено судом, обидві сторони договору діяли заздалегідь і "для годиться" створеного грошового зобов`язання для позичальника ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ", достовірність позики та заборгованість якої окремо судом не досліджувалося та через недобросовісну поведінку сторін поставлена судом під сумів. Ця сумнівна заборгованість використана Компанією «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД» для виведення активів - автотранспортних засобів від ТОВ «ВАССТЕЛ».

Практично правочин між Компанією «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД» та ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" використаний сторонами для фраудаторної мети.

Суд погоджується з твердженнями та доводами позивача арбітражного керуючого Демчана О.І. та представника ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ" та доходить висновку про очевидну фраудаторність оспореного договору.

Доказом та підтвердженням фраудаторної мети договору є реалізація Компанією «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД», ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" та ТОВ «БСП ОІЛ (ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) разом з іншими пов`язаними особами отриманих повноважень кредитора у цій справі, прийнятті протиправних рішень про прощення 95% вимог четвертої черги та 100% вимог шостої черги, що завдає істотної матеріальної шкоди інтересам кредитора ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ", а також інтересам держави та суспільства.

Суд зазначає, що мета і засоби - поняття, що характеризують певні елементи поведінки та діяльності людини. Мета - усвідомлене передбачення бажаного результату діяльності, яке зумовлює пошук засобів і шляхів його досягнення. Засоби - предмети, способи дії, поведінки, за допомогою яких досягають певної мети. Явною метою пов`язаних у цій справі осіб суд вбачає укладання ними угод, що у майбутньому мали би призвести боржника до економічного стану банкрутства через засоби, якими пов`язані особи обрали укладання угод "про око" для виведення майнових активів та, як наслідок, отримання "вигоди" через застосування цивільно-правових алгоритмів, зокрема, інституту банкрутства: - якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута (ч. 2 ст. 65 КУзПБ); - у випадку затвердження звіту ліквідатора господарський суд визнає в ухвалі про закриття провадження у справі погашеними вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені за недостатністю майна банкрута (ч. 4 ст. 90 КУзПБ).

Досягнення такої мети є зловживання цивільними правами.

Органічна поєднаність мети і засобів, що застосовані пов`язаними особами з ТОВ "ВАССТЕЛ", вказують на те, що частина цих засобів ними реалізована у цій справі про банкрутство: укладено угоди "про око", декілька річне невиконання зобов`язання і штучне нарахування за ніби-то безпідставне прострочення платежу грошових коштів для збільшення суми боргу; досягнуто мети визнання цих вимог судом у справі про банкрутство як конкурсних вимог кредиторів; отримання права вирішального голосу у зборах кредиторів та у комітеті кредиторів; використання вирішального права голосу з метою завдати шкоди цивільним правам реального кредитора ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ"; виведення активів (грошових коштів та автотранспорту) ТОВ "ВАССТЕЛ", за рахунок яких могли би бути задоволені вимоги реального кредитора.

5.8. Суд у цій справі розглядає фраудаторність дій та договору застави автотранспорту, враховуючи правову позицію, що викладена у п. 4.5. постанови Великої Палати ВС від 07.09.2022 по справі №910/16579/20, відповідно до якої ознакою фраудаторного правочину, який ставиться під сумнів у частині його добросовісності, є не лише те, що він учиняється боржником на шкоду кредиторам, але і такий, який виконується на шкоду кредиторам та у зв`язку з цим порушує засади добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

5.9. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 по справі

№910/16579/20 щодо визнання недійсним договору, вчиненого боржником без економічної мети, з метою створення "дружньої" кредиторської заборгованості, дійшла наступних висновків:

"10.32. Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється у тому, що: 1) особа (особи) "використовувала / використовували право на зло"; 2) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки є певним станом, у який потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів / умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають); 3) враховується правовий статус особи / осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а й про обсяг прав інших учасників цих правовідносин і порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах, або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 листопада 2021 року у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), пункти 76.3, 76.5).

10.33. У Рішенні від 28 квітня 2021 року№ 2-р(II)/2021 у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 13, частини третьої статті 16 ЦК України Конституційний Суд України визнав, що зазначені положення ЦК України є конституційними та такими, що не суперечать частині другій статті 58 Конституції України. Оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 ЦК України, Конституційний Суд України констатував, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 цього Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими ЦК України та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення ЦК України або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 ЦК України мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною) (абзаци другий, третій пункту 5.3, пункт 5.4 та абзац другий пункту 8.2 мотивувальної частини цього Рішення).

10.34. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16, пункт 153). Відтак правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом.

10.35. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є "вживанням права на зло". За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати…

10.40. Укладення фраудаторних правочинів є характерним для боржників у процедурах банкрутства, позаяк неплатоспроможність боржника означає ситуацію, коли не вистачає коштів для задоволення всіх вимог кредиторів і, діючи недобросовісно, боржник намагається створити переваги для задоволення вимог "дружнього" кредитора на шкоду іншим своїм кредиторам, порушивши встановлену законом черговість або пропорційність задоволення вимог окремого класу кредиторів."

5.10. Предметом даного судового розгляду є, заявлені в межах справи про банкрутство, вимоги розпорядника майна до юридичної особи, яка звернулась у справу про банкрутство з грошовими вимогами до боржника, про визнання недійсним договору, з підстав фраудаторності та його фіктивності. В судовому засіданні при розгляді справи по суті позивач підкреслив на недійсності правочину в силу його фраудаторності, як основної ознаки дії сторін на шкоду кредитору.

5.11. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 по справі

№910/16579/20 у п. 10.26., надала визначення фраудаторного правочину у цивілістичній доктрині - "це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.

10.27. У ЦК України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

10.28. Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

10.29. Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

10.30.Зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм у межах дозволеного їй законом загального типу поведінки.

10.54. У разі невідповідності фраудаторного правочину загальним принципам цивільного права та його вчинення з виходом за межі цивільних прав суди можуть визначити юридичну кваліфікацію такого правочину із застосуванням загальних положень ЦК України."

5.11. Відповідно ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

5.12. Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, правочин - правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

5.13. За ч. 1, ч. 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 3ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа, зокрема, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

5.14. Суд також враховує правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 902/1023/19(902/163/22)

" 85. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").

104. У правовідносинах банкрутства оспорювання правочинів боржника вчинених на шкоду кредитора врегульовано спеціальними нормами статті 42 КУзПБ, що не виключає можливості визнання недійсним договору, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України)."

5.15. За наведених обставин та правових підстав суд доходить висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Суд відхиляє усі заперечення відповідачів щодо легітимності мети укладання договору, оскільки дійсна мета встановлена при здійсненні провадження у цій справі. Реальні фактичні дії пов`язаних осіб, зокрема відповідачів Компанії "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД", ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" та боржника ТОВ "ВАССТЕЛ" вказують на приховану, але очевидну за результатами численних судових рішень у справі про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ" мету - доведення боржника до банкрутства та отримання майнової вигоди для усіх заінтересованих осіб, що є безумовною ознакою фраудаторності, дії з "використанням права на зло" стосовно інших учасників цивільних відносин.

З цих підстав суд відкидає як оманливі твердження відповідачів про суперечливу поведінку арбітражного керуючого Демчана О.І., який в процедурі розпорядження майном до дня попереднього засідання господарського суду визнав грошові зобов`язання боржника ТОВ "ВАССТЕЛ", як підтверджені належними документами господарської діяльності боржника, а в подальшому заявив позов про визнання недійсними угод кредиторів Компанії "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД", ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ"; ТОВ "БСП ОІЛ".

Суд погоджується з позицією арбітражного керуючого Демчана О.І. та представника кредитора ДПАТ "НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ" Кордас Ж.А., що на час розгляду вимог кредиторів як арбітражний керуючий так і господарський суд виходили із загальних цивільно-правових принципів (засад), що цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Як арбітражний керуючий так і господарський суд вважали достатніми надані до справи докази, що супроводжувалися наполегливими вимогами і поясненнями, правовим обгрунтуванням представників кредиторів ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ"; ТОВ "БСП ОІЛ"; Компанії "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД" реальності і наявності права вимоги, а також поведінки представників боржника ТОВ "ВАССТЕЛ" - повне і беззаперечне визнання зобов`язань перед цими кредиторами.

Однак фраудаторність цих заяв, що виразилися у діях кредиторів, діях керівника боржника ОСОБА_4 з приховування банкрутства, приховування документів та майнових активів боржника та відомостей про них, спотворення бухгалтерського обліку, та використання цивільно-правових інструментів, а також процесуальних прав на шкоду правам та інтересам кредиторів, - виявлена в процесі розгляду цієї справи.

5.18. Визнання господарським судом грошових вимог кредиторів у цій справі, зокрема вимог Компанії "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД", не є перешкодою для розгляду позову про визнання недійсними угод боржника, на підставі яких такі вимоги виникли, оскільки питання недійсності зобов`язань боржника ТОВ "ВАССТЕЛ" не було предметом розгляду господарського суду, а також задоволення вимог розпорядника майна про визнання недійсними договорів боржника не є переглядом судових рішень, якими такі грошові вимоги кредиторів були визнані як конкурсні у цій справі.

5.19. Щодо обґрунтованості рішення.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У цій справі суд вважає достатніми обґрунтування свого рішення про задоволення позовних вимог.

Інші аргументи, які висувалися відповідачами, спростовуються встановленими господарським судом фактами, їх оцінкою та висновками суду.

VI. Розподіл судових витрат.

Згідно платіжної інструкції № 578 від 09.12.2022 року позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 4962,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Зважаючи, що спір у справі виник через зловживання цивільними та процесуальними правами та неправильних дій сторони, суд покладає судові витрати повністю на відповідача та ТОВ "ВАССТЕЛ".

Керуючись ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір застави транспортних засобів від 08 липня 2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАССТЕЛ», код ЄДРПОУ 39187782, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Пряшівська, 11, та Компанією АРТОНІЯ ЛІМІТЕД, 2540, Республіка Кіпр, м. Нікосія, вул. Васіліка, буд. 1, Реєстраційний номер 344124 (Адреса для кореспонденції в Україні: 02660, м . Київ, вул. Червоноткацька, буд. 42, оф. 325/6), посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В, зареєстрованого в реєстрі за номером №1003 №1003 від 08.07.2020 року.

3. Судові витрати покласти на відповідача-2 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ", код ЄДРПОУ - 39187782, на користь арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича витрати зі сплати судового збору в сумі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривень 00 копійок).

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текс рішення виготовлено та підписано 10.04.2023 року.

Суддя П.Д. Пригуза


Суд	Господарський суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення	28.03.2023
Оприлюднено	11.04.2023
Номер документу	110105430
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником

Матущак Олег Іванович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 28.03.2023 по справі 907/935/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —907/935/21

Рішення
від 28.03.2023 по справі 907/935/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ