ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" березня 2023 р. м. Ужгород Справа №907/935/21(907/957/22)
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши справу у відкритому судовому засіданні,
за заявою: Розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" (м. Мукачеве, вул. Пряшівська, 11, код ЄДРПОУ - 39187782) арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича,
за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" код ЄДРПОУ 30401456, вул. Мечникова, 16-а, м. Київ
до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія", код ЄДРПОУ - 40258936, 89600, м. Мукачеве, вул. Крилова, буд. 98/Г,
до відповідача - 2: ТОВ "ВАССТЕЛ", код ЄДРПОУ - 39187782, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Пряшівська, 11,
про визнання недійсним договору безпроцентної поворотної позики №DP 21-17/10 від 11.10.2017, укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "З.Н.К.",
в межах справи про банкрутство № 907/935/21
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ", код ЄДРПОУ 39187782, вул. Пряшівська, 11, м. Мукачево Закарпатської області
Секретар судового засідання Сінкіна Е.В.
За участі представників сторін:
від заявника - Демчан Олександр Іванович, в режимі ВКЗ
від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Кордас Жанни Анатоліївни, в режимі ВКЗ
від відповідача 1 - Краснікова Оксана Володимирівна в режимі ВКЗ,
від відповідача 2 - Романюк Руслан Георгійович, в режимі ВКЗ
в с т а н о в и в:
Ухвалою господарського суду від 22.12.2021 за результатами підготовчого засідання відкрито провадження у справі № 907/935/21 за заявою Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (ДПАТ НАК "Украгролізинг") від 19.11.2021 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" (ТОВ "ВАССТЕЛ").
Розпорядник майна ТОВ "ВАССТЕЛ" звернувся до суду в межах справи про банкрутство №907/935/21 із заявою про визнання недійсним договору безпроцентної поворотної позики №DP 21-17/10 від 11.10.2017, укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" (ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", ТОВ "З.Н.К.").
Описова частина рішення.
Ухвалою суду від 19.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, який постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду поданої заяви на 31.01.2023 року. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
11.01.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву розпорядника майна від відповідача - 1 (а. с. 74 - 83).
Також 11.01.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву розпорядника майна від відповідача - 2 (а. с. 84 - 91).
30.01.2023 на адресу суду надійшло заперечення проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні від відповідача - 2 (а. с. 102 - 104).
Також 30.01.2023 надійшла до суду заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а. с. 105 - 113).
30.01.2023 на адресу суду надійшла заява про вступ у справу в якості 3 особи без самостійних вимог на стороні позивача від ДПАТ НАК "Украгролізинг" (а. с. 114 - 121).
Ухвалою суду від 30.01.2023 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Залучено до участі в справі ДПАТ НАК "Украгролізинг" в якості 3 особи без самостійних вимог на стороні позивача.
31.01.2023 від розпорядника майна Демчана ОІ. надійшла на адресу суду відповідь на відзиви відповідачів (а. с. 126 - 128).
Також від розпорядника майна надійшли запитання керівнику ТОВ "ВАССТЕЛ" ОСОБА_5 та керівнику ТОВ "З.Н.К." ОСОБА_1 про обставини, що мають значення для справи в порядку ст. 90 ГПК України (а. с. 130 - 131) з вимогою надати вичерпні розгорнуті відповіді із наданням відповідних доказів.
Ухвалою суду від 31.01.2023 продовжено розпоряднику майна строк на подання відповіді на відзиви відповідачів. Зобов`язано керівника ТОВ "ВАССТЕЛ" ОСОБА_5 та керівника ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" ОСОБА_1 надати свої письмові заперечення на відповідь на відзив позивача, а також вичерпні розгорнуті відповіді із долученням підтверджуючих документів на запитання, які мають значення для справи, що подані до суду 31.01.2023 позивачем розпорядником майна ТОВ "ВАССТЕЛ" Демчаном О.І. та залучені судом до справи. Відкладено підготовче судове засідання у справі на 28 лютого 2023 року.
28.02.2023 на адресу суду надійшли пояснення від третьої особи на стороні позивача (а. с. 146 - 150).
Також 28.02.2023 на адресу суду надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву розпорядника майна від відповідача - 1 (а. с. 151 - 161), а також заперечення на відповідь на відзив та додаткові пояснення розпорядника майна, які долучені судом до матеріалів справи (а. с. 163 - 165).
Від відповідача - 2 до початку судового засідання надійшло заперечення проти міркувань заявника викладених ним у відповіді на відзив, яке долучено судом до матеріалів справи (а. с. 167 - 176).
Ухвалою суду від 28.02.2023 закрито підготовче провадження. Призначено судовий розгляд по суті на 28.03.2023 року.
09.03.2023 на адресу суду надійшло клопотання від розпорядника майна про долучення документів до матеріалів справи, а саме копію плану санації боржника у справі і копію протоколу засідання зборів кредиторів ТОВ "ВАССТЕЛ", яке судом долучено до матеріалів справи.
14.03.2023 на адресу суду надійшло клопотання від розпорядника майна про врахування практики ВС під час розгляду справи.
23.03.2023 на адресу суду надійшла заява свідка від керівника ТОВ "ВАССТЕЛ" ОСОБА_5 з відповідями на запитання, що ставилися йому позивачем.
27.03.2023 на адресу надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи від розпорядника майна, а саме постанову Господарського суду Закарпатської області від 08.03.2023 про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури стосовно ТОВ "ВАССТЕЛ", яку судом приєднано до матеріалів справи.
Також до початку судового розгляду справи по суті від відповідача - 2 надійшли додаткові пояснення по суті спору.
28.03.2023 також надійшла заява свідка в порядку ст. 90 ГПК України від керівника ТОВ "З.Н.К." ОСОБА_1 з відповідями на запитання, що ставилися йому позивачем, а також клопотання від відповідача - 1 стовно форми судового рішення і пояснення по справі з процесуальних питань.
В судовому засіданні 28.03.2023 судом заслухано учасників справи, з`ясовано обставини справи та досліджено докази, завершено розгляд справи по суті. Після виходу з нарадчої кімнати судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
І. Позиція позивача розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ".
Розпорядник майна у своїй заяві вказує, що 31.01.2022 на його адресу надійшла від ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" заява про грошові вимоги до боржника б/н від 21.01.2022, якою ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" просило визнати його грошові вимоги до ТОВ "ВАССТЕЛ" у загальному розмірі 14 841 862,73 грн., 6 950 302,15 грн. з яких виникло на підставі договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017. До заяви, зокрема, було долучено копію зазначеного договору.
Відповідно до п.2.2. договору, сума позики за договором становить 5 817 000,00 грн.
Відповідно до п.3.2. договору безпроцентної поворотної позики №DP 21-17/10 від 11.10.2017 позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника. На підтвердження здійснення такого перерахування кредитором у заяві надано платіжне доручення №1138 від 01.11.2017, боржником надано виписку по рахунку в ПАТ "Комінвестбанк" № НОМЕР_1 , на який надійшли кошти за вказаним договором.
Відповідно до п.4.1. строк повного повернення позики становить 365 календарних днів з моменту надання суми позики.
ТОВ "ЗНК" зазначало, що воно належним чином виконало свої зобов`язання шляхом перерахування 01.11.2017 суми позики у розмірі 5 817 000,00 грн. на рахунок боржника. Однак, боржник не виконав свої зобов`язання за договором позики не повернувши суму позики у розмірі 5 817 000,00 грн. протягом 365 календарних днів з моменту надання суми позики тобто до 01.11.2018.
Враховуючи часткову оплату ТОВ "ВАССТЕЛ" зазначеного боргу у розмірі 17 000,00 грн. за платіжним дорученням №2777 від 09.11.2018 та у розмірі 100 000,00 грн за платіжним дорученням №2857 від 05.12.2018 відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період 01.10.2017-10.12.2021 за розрахунками кредитора станом на 21.01.2022 сума неповерненої Боржником позики становить 5 700 000,00грн. Крім того кредитором нараховано 1163,40грн. штрафу, 3 388,46грн процентів, 1 245 651,29грн. інфляційних втрат.
Арбітражний керуючий Демчан О.І. у своїй заяві стверджує, що є наявними підстави вважати, що договір безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017 вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, без наміру його реального виконання, виключно із метою формування штучної "дружньої" кредиторської заборгованості з метою здійснення в майбутньому контролю над комітетом кредиторів боржника у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство щодо нього.
Позивачем стверджується, що фраудаторність договору підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку ТОВ «ВАССТЕЛ» за період з 01.11.2017 по 15.11.2017 року, згідно якої грошові кошти від ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» у розмірі 5 817 000,00 грн було зараховано на рахунок боржника 01.11.2017 о 10:02:47 год. В той же час, вже 01.11.2017 о 10:30:08 ТОВ «ВАССТЕЛ» було здійснено платіж у розмірі 5 817 000,00 грн на користь ТОВ «ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД» (код 34197267) у якості повернення поворотної безвідсоткової позики згідно договору позики №DP07-15/01 від 17.07.2015.
Вказані обставини доводять відсутність економічної мети при укладенні оспореного договору, оскільки, на думку розпорядника майна Демчана О.І. зідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД» є ОСОБА_1 . Вказана особа також є керівником та учасником ТОВ «Закарпатська Нафтогазова компанія». Крім того, ОСОБА_1 також був засновником пов`язаного із ТОВ «ВАССТЕЛ» - ТОВ «БСП ОІЛ», корпоративні права на яке він в 2018 році передав ОСОБА_2 , яка наразі також є засновником ТОВ «ВАССТЕЛ». Отже,
ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія», ТОВ «ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД» та
ТОВ «ВАССТЕЛ» очевидно є пов`язаними між собою компаніями, які контролюються однією особою чи групою осіб.
Таким чином, отримані боржником на підставі договору безпроцентної поворотної позики №DP 21-17/10 від 11.10.2017 у розмірі 5 817 000,00 грн, які, як зазначають відповідачі у відзиві, мали використовуватись боржником для «подолання касових розривів», менше ніж через пів години після зарахування на рахунок ТОВ «ВАССТЕЛ» були перераховані на користь пов`язаного з боржником ТОВ «ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД».
Розпорядник майна вбачає, що у формуванні «дружньої» кредиторської заборгованості з метою здійснення в майбутньому контролю над комітетом кредиторів боржника приймали участь декілька пов`язаних між собою юридичних осіб, а саме: ТОВ "ВАССТЕЛ" - Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД - ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" - ТОВ "БСП ОІЛ".
Так, розпорядником майна 31.10.2022 розглянуто заяву від Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД про визнання кредиторських вимог б/н від 21.10.2022 (наявна в матеріалах справи №907/935/21), якою кредитор просив визнати його забезпечені заставою майна боржника вимоги у розмірі 120 515 478,16 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі договору застави транспортних засобів №1003 від 08.07.2020, укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та
Компанією АРТОНІЯ ЛІМІТЕД. Відповідно до цього договору ТОВ "ВАССТЕЛ" без будь-якої економічної мети та без будь-яких зустрічних майнових дій боржника (ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія) передало в заставу Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД транспортні засоби для забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" перед кредитором за договором позики б/н від 27.10.2017 та всіма додатковими угодами до нього.
У зв`язку із невиконанням ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" своїх зобов`язань за вказаним договором, Компанія АРТОНІЯ ЛІМІТЕД звернулась із вищезазначеною заявою з кредиторськими вимогами до боржника.
Таким чином, ТОВ "ВАССТЕЛ" на підставі договору застави транспортних засобів №1003 від 08.07.2020 на власну шкоду, без будь-якої економічної мети стало майновим поручителем за зобов`язаннями ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", що призвело до утворення у ТОВ "ВАССТЕЛ" додаткової кредиторської заборгованості у розмірі 120 515 478,16 грн. (розмір заборгованості ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" за вищезазначеним договором позики). Вказана господарська операція суперечить принципу розумності та добросовісності цивільного обороту, має ознаки фраудаторності, у зв`язку із чим розпорядником майна подано до господарського суду Закарпатської області позов про визнання договору застави транспортних засобів №1003 від 08.07 2020 недійсним.
Розпорядник майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражний керуючий Демчан О.І. стверджує, що договір безпроцентної поворотної позики №DP 21-17/10 від 11.10.2017 із додатковими угодами до нього є правочином, щодо якого є заінтересованість в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства та таким, що укладений з метою створення штучної кредиторської заборгованості.
Пов`язаність ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" та наявність заінтересованості у оспорюваному договорі також доводить той факт, що ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" та її керівник - ОСОБА_1 є поручителями за зобов`язаннями іншої особи, що заявила кредиторські вимоги до боржника - ТОВ "БСП ОІЛ" - перед ПАТ "АБ "Південний" за договором овердрафту №АО2019-03330 від 13.08.2019. З метою забезпечення цих зобов`язань ТОВ "БСП ОІЛ", між банком та ТОВ "ВАССТЕЛ" було укладено договір застави транспортного засобу №508 від 07.05.2020, який в свою чергу також став підставою для звернення ПАТ "АБ "Південний" до ТОВ "ВАССТЕЛ" із заявою про грошові вимоги.
Підставою для заявлення ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" грошових вимог до боржника у справі про банкрутство також стала наявність заборгованості за договором поставки № DP 05-16/03 від 03.05.2016 у розмірі 7 886 597,58 грн. Розпорядником виявлено ознаки фіктивності та недобросовісності у цьому договорі, у зв`язку із чим подано до господарського суду заяву про визнання вказаного правочину недійсним.
Розпорядник майна ТОВ "ВАССТЕЛ" вказує, що вказаний договір в частині оплати боржником виконаний не був, вважає, що сторони не мали наміру його виконувати за згодою ТОВ "ЗНК". Відсутність у сторін договору наміру його виконання також підтверджується відомостями про фінансовий стан боржника. Активи ТОВ "ВАССТЕЛ" значно перевищували розмір зобов`язання, що виникло на підставі оспорюваного договору, що означає що у ТОВ "ВАССТЕЛ" була об`єктивна фінансова можливість погасити заборгованість, проте відповідні кошти останнім умисно не сплачувались.
Демчан О.І. вказує, що жодних дій ТОВ "ВАССТЕЛ" для здійснення оплати в повному обсязі не вчинялось, а ТОВ "З.Н.К." в свою чергу не здійснювало жодних дій для стягнення заборгованості за вказаним договором.
Все це на переконання розпорядника майна свідчить про те, що ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" діяли спільно, очевидно недобросовісно, умисно укладали договір позики без мети його реального виконання. Вказані дії хоча формально не порушували існуючих норм права, проте були спрямовані на завдання шкоди третім особам - реальним кредиторам ТОВ "ВАССТЕЛ", що у розумінні ст. 13 ЦК України є зловживанням правом.
Крім того, укладення ТОВ "ВАССТЕЛ" оспорюваного договору позики наразі завдає збитки реальному кредитору боржника - ДПАТ "НАК "Украгролізинг", оскільки визнання ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" кредитором у справі про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ" №907/935/21 та набуття вказаним кредитором контролю над комітетом кредиторів боржника значно ускладнює або навіть унеможливлює погашення вимог ДПАТ "НАК "Украгролізинг" в межах процедури банкрутства ТОВ "ВАССТЕЛ".
31.01.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзиви відповідачів від розпорядника майна, в якій він вказує, що відзиви ТОВ "З.Н.К." і ТОВ "ВАССТЕЛ" не спростовують вимоги позовної заяви. Розпорядник майна вказує, що наявність великої кількості виконаних господарських договорів ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", про які зазначено у відзиві, свідчить не про плідну співпрацю цих юридичних осіб, а саме про їх перебування під контролем єдиної особи (групи осіб), яка шляхом укладення "дружніх" договорів мала можливість організовувати господарську діяльність всієї групи пов`язаних компаній, а в подальшому аналогічним шляхом ініціювала укладення ТОВ "ВАССТЕЛ" оспорюваного договору безпроцентної поворотної позики з метою формування штучної кредиторської заборгованості ТОВ "ВАССТЕЛ" перед ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія".
Також, розпорядник майна стверджує, що сумніви щодо реальності господарської операції по перерахуванню суми позики, підтверджуються тим, що боржником не надано жодних доказів фактичного використання отриманих грошових коштів у своїй господарській діяльності (придбання товарно-матеріальних цінностей, оплата заборгованості перед кредиторами тощо). Крім того, керівництвом ТОВ "ВАССТЕЛ" проігноровано неодноразово направлені розпорядником майна запити про надання виписок по рахункам банкрута, зокрема і по рахунку на який надходили кошти за оспорюваним договором, у зв`язку із чим у розпорядника майна відсутня можливість дослідити рух коштів після надходження позики від ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія".
09.03.2023 судом долучено до матеріалів справи документи, а саме план санації боржника у справі про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ" від 07.03.2023, що розроблений керівником боржника та підтриманий кредиторами - ТОВ "БСП ОІЛ" та ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", в якому передбачається прощення частини боргу, а саме 95% заборгованості, включеної до 4 черги реєстру вимог кредиторів ТОВ "ВАССТЕЛ" та 100% заборгованості, включеної до 6 черги, щодо всіх кредиторів, чиї конкурсні вимоги включено до реєстру вимог кредиторів боржника.
07.03.2023 кредиторами ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" (голова комітету кредиторів боржника), ТОВ "БСП ОІЛ" та Компанії "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД" без залучення розпорядника майна та представника ДПАТ "НАК "Украгролізинг", із порушенням положень Кодексу України з процедур банкрутства, було схвалено вищезазначений план санації, про що складено протокол засідання зборів кредиторів ТОВ "ВАССТЕЛ" про прощення 95% заборгованості усіх кредиторів, що включена до 4 черги реєстру вимог кредиторів ТОВ "ВАССТЕЛ" та 100% заборгованості, включеної до 6 черги.
Позивач Демчан О.І. вважає очевидною недобросовісність кредиторів при схваленні положень плану санації щодо прощення майже усієї заборгованості боржника підтверджує позицію позивача, викладену у позовній заяві про визнання недійсним договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017, укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" та доводить, що вказаний договір було вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, без наміру його реального виконання, виключно із метою формування штучної "дружньої" кредиторської заборгованості з метою здійснення в майбутньому контролю над комітетом кредиторів боржника у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство щодо нього.
На підставі вищевикладеного, АК Демчан О.І. просить суд визнати недійсним договір безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" (89600, Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Пряшівська, 11, код 39187782) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" (89600, м. Мукачеве, вул. Крилова, буд. 98/Г, код 40258936).
ІІ. Позиція відповідача-1 у справі - ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія".
11.01.2023 у відзиві на заяву розпорядника майна ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» не визнає позовних вимог у повному обсязі.
Так, відповідач - 1 вказує, що як і було зазначено вище, у зв`язку з тим, що боржник (ТОВ "ВАССТЕЛ") повернув отриману позику лише в певній частині та наявністю заборгованості боржника перед кредитором на момент відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача - 2, кредитор пред`явив грошові вимоги за договором позики у загальній сумі 6 950 303.15 грн., з них 5 700 000,00 грн. основного боргу, 1 250 303.15 грн. інфляційних втрат, процентів та пені.
Відповідач - 1 не погоджується з твердженнями розпорядника майна і вказує, що вказаний вище договір позики між кредитором і боржником укладений з дотриманням всіх встановлених законом вимог щодо дійсності правочину. Зміст договору відповідає нормам ст. 1046 ЦКУ, пп. 14.1.257 ГПУ, а також не суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Договір підписаний від імені юридичних осіб керівниками, які були наділені повноваженнями згідно із установчими документами. Підписуючи вказаний договір, сторони діяли вільно, у повній мірі усвідомлювали значення своїх дій та їх наслідки. Договір позики укладений у простій письмовій формі, як того вимагає ч. 1 ст. 1047 ЦКУ.
ТОВ "З.Н.К." зазначає, що спрямованість договору позики на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, випливає з самої природи позики як реального договору, отже договір вважається укладеним тільки з моменту його виконання позикодавцем щодо передачі грошових коштів. Договір позики повністю був виконаний кредитором, натомість боржник повернув позику лише частково.
Відповідач - 1 зазначає, що вказаний договір не може вважатись фіктивним, оскільки на його виконання позичальнику ТОВ "ВАССТЕЛ" були перераховані кошти.
Твердження розпорядника майна про те, що договір позики укладений кредитором і боржником виключно з метою формування штучної "дружньої" кредиторської заборгованості для контролю у майбутньому комітету кредиторів відповідач - 1 вважає абсурдним, адже договір був укладений ще в 2017, тобто за 4 роки до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідач - 1 у своєму відзиві вказує, що сторони не є заінтересованими особами у розумінні ст. 1 КУзПБ. Натомість сторони договору є давніми партнерами по бізнесу в сфері торгівлі нафтопродуктами, з історією господарських відносин близько 10 років, що і стало підставою для відносин майнової поруки. За твердження ТОВ "З.Н.К." саме відносини довіри, а не заінтересованості, стали передумовою укладення вказаного вище договору застави транспортних засобів з кредитором Компанією Артонія Лімітед. Також зазначає, що розпорядник майна не надав належного обґрунтування того, яким чином визнання договору позики недійсним вплине на збільшення ліквідаційної маси боржника.
За підсумками аналізу фінансової звітності відповідача - 2, ТОВ "З,Н.К." зазначає, що за даними таких фінансових звітів очевидно, що діяльність боржника не була прибутковою, а за результатами 2020 боржник отримав значний збиток. Відповідач - 1 також вказує, що не звертався до суду задля примусового стягнення боргу за договором позики, оскільки ТОВ "ВАССТЕЛ" обіцяв розрахуватись і крім того, боржник виступив майновим поручителем за зобов`язанням кредитора перед Компанією Артонія Лімітед.
У доповненнях до відзиву, які надійшли до суду 28.02.2023, відповідач - 1 долучив до матеріалів справи додаткові докази на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог розпорядника майна.
У запереченнях на відповідь на відзив та додаткові пояснення розпорядника майна, які надійшли до суду 28.02.2023, відповідач - 1 додатково заперечує щодо пов`язаності відповідачів; стверджує, що про надходження коштів в повній сумі свідчить долучена до матеріалів справи виписка з рахунку боржника за 01.11.2017. Також зазначає, що розпорядник майна пропустив строк для письмового опитування інших учасників як свідків в порядку ст. 90 ГПК України.
На підставі вищевикладеного, відповідач - 1 просить у задоволенні позову розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" відмовити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримала заперечення проти позову з підстав, викладених у письмових заявах та у наданих усних поясненнях.
ІІ. Позиція відповідача - 2 у справі - ТОВ "ВАССТЕЛ".
11.01.2023 на адресу суду також надійшов відзив на позову заяву розпорядника майна від відповідача - 2, в якому він вказує, що позовних вимог не визнає повністю.
Зокрема, він вказує, що поданий позов є суперечливим, оскільки заборгованість ТОВ "З.Н.К." за оспорюваним договором визнана позивачем та судом повністю, що підтверджується зокрема ухвалою суду від 06.10.2022 у справі №907/935/21.
Аналогічно відповідач - 2 стверджує, що договір позики було укладено із контрагентом з яким у нього існують багаторічні ділові відносини і такий правочин відповідає діловій практиці, що склалася між сторонами та розумній комерційній меті.
На підтвердження даних стверджень відповідач -2 долучає до відзиву відповідні картки рахунку за укладеними договорами перевезення/поставки/позики з ТОВ "З.Н.К.".
ТОВ "ВАССТЕЛ" зазначає, протягом 2015-2022 між ним та відповідачем - 1 було укладено 9 тривалих договорів різного характеру на значні суми. Товариства тісно співпрацювали у сфері торгівлі та перевезення нафтопродуктами. Надання взаємних позик для поповнення обігових коштів та подолання касових розривів було поширеною діловою практикою у взаємовідносинах між боржником та ТОВ "З.Н.К." починаючи з 2017 року.
Боржник зазначає, що оспорюваний договір укладено і позику надано більше ніж за 5 років до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, яка ініційована іншим кредитором - ДПАТ НАК "Украгролізинг". Заявником не надано доказів, що на час укладення оспорюваного договору, як відповідач-1, так і відповідач -2 передбачали в подальшому подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача - 2.
Відповідач-2 звертає увагу, що станом на дату укладення оспорюваного договору керівниками сторін є різні фізичні особи.
Щодо міркувань розпорядника майна, що оспорюваний договір є правочином стосовного якого є заінтересованість, то відповідач - 2 зазначає, що в ЦКУ не передбачено підставу визнання недійсним правочину з огляду на заінтересованість особи стосовно боржника. Такі вимоги розпорядника майна на думку ТОВ "ВАССТЕЛ" є безпідставними.
Також, відповідач - 2 зазначає, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ" відкрито 22.12.2021, а договір укладений 11.10.2017, а отже такий правочин не може відноситися до фіктивних правочинів вчинених у "підозрілий період" в розумінні ст. 42 КУзПБ. Також зазначає, що міркування заявника про завдання збитків реальному кредитору боржника - ДПАТ НАК "Украгролізинг" є необґрунтованим та суб`єктивною думкою заявника.
У запереченнях проти міркувань заявника викладених ним у відповіді на відзив, які надійшли до суду 28.02.2023, відповідач - 2 заперечує проти пов`язаності відповідача - 1 та відповідача - 2, а також заперечує проти міркувань про те, що обставини перерахування грошових коштів на користь відповідача - 2 не підтвердженні первинними документами та документами з яких можна встановити фактичне використання відповідачем 2 отриманих грошових коштів.
27.03.2023 на адресу суду надійшли додаткові пояснення по суті спору, якими відповідач - 2 долучив до матеріалів справи звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, неплатоспроможності та можливості приховування банкрутства підприємства ТОВ "ВАССТЕЛ". Даним звітом зокрема передбачається, що протягом аналізованого періоду 2019 - 2021 року ознак поточної неплатоспроможності не виявлено, тобто балансова вартість активів підприємства завжди перевищувала розмір зобов`язань. На підставі аналізу, аналітиками ПП "Золотий Лев" дійшли також висновку, що ознак ухилення від обов`язку порушення справи про банкрутство не виявлено; ознак дій з доведення до банкрутства ТОВ "ВАССТЕЛ" не виявлено; ознак дій з приховування банкрутства не виявлено; ознаки фіктивного банкрутства не виявлено.
На підставі вищевикладеного, відповідач - 2 просить у задоволенні позову розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" відмовити повністю.
ІІІ. Позиція третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача
28.02.2023 на адресу суду надійшли письмові пояснення від третьої особи на стороні позивача, в яких ДПАТ НАК "Украгролізинг" зазначає, що вбачає вимоги розпорядника майна правомірними та обґрунтованими позовних вимог. Третя особа повністю підтримує вимоги позовної заяви та просить їх задовольнити, щодо доводів відповідачів - заперечує.
Третя особа також зазначає, що наявна пов`язаність (заінтересованість) кредиторів між собою та з ТОВ "ВАССТЕЛ". Так, ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "БСП ОІЛ" пов`язані між собою через одну особу засновника - ОСОБА_2 . ТОВ "БСП ОІЛ" та ТОВ "З.Н.К." пов`язані між собою через ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , очевидно двох рідних братів. У свою чергу ТОВ "ВАССТЕЛ" пов`язано з ТОВ "З.Н.К." через ТОВ "БСП ОІЛ".
Також ДПАТ НАК "Украгролізинг" вказує, що надані докази відповідачами на підтвердження господарської операції з наданням суми позики та подальшими розрахунками - не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Враховуючи вищевикладене, третя особа на стороні позивача просить задовольнити позов розпорядника майна в повному обсязі.
ІV. Позиції керівників ТОВ "ВАССТЕЛ" і ТОВ "З.Н.К."
4.1. 31.01.2023 на адресу суду надійшли від розпорядника майна запитання про обставини, що мають значення для справи в порядку ст. 90 ГПК України. В даному процесуальному документі, Демчан О.І. просив керівника ТОВ "ВАССТЕЛ" ОСОБА_5 надати вичерпні розгорнуті відповіді із долученням підтверджуючих документів на наступні запитання: 1. Із якою економічною метою ТОВ "ВАССТЕЛ" укладало договір безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.20179 із ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" та чи було досягнуто вказаної економічної мети за результатами виконання зазначеного договору? 2. У разі недосягнення визначеної економічної мети, які обставини перешкодили її досягненню? 3. На які цілі було використано отриману ТОВ "ВАССТЕЛ" безпроцентну поворотну позику (із наданням правовстановлюючих документів на набуті товарно-матеріальні цінності та виписок щодо руху отриманих коштів)? 4. Чи відображене отримання ТОВ "ВАССТЕЛ" грошових коштів на підставі договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017 у фінансовій звітності (із надання відповідних розшифровок) та документах бухгалтерського обліку боржника? 5. Яким чином у фінансовій звітності та документах бухгалтерського обліку ТОВ "ВАССТЕЛ" відображено використання грошових коштів, отриманих на підставі договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017?
4.2. 23.03.2023 на адресу суду надійшла заява свідка від ОСОБА_5 в якій він зазначає і надає такі відповіді на поставлені запитання: 1. 11.10.2017 ТОВ "ВАССТЕЛ" було взято безпроцентну поворотну позику в розмірі 5 817 000.00 грн. для збільшення обігових коштів та отримання можливості робити закупки палива в більших об`ємах на момент нижчих цін, так як ціни на паливному ринку швидко змінюються, запас оборотних коштів надає переваги закупки більших об`ємів при нижчих цінах та продажу на рості ціни збільшуючи прибутковість операцій; 2. Мета досягнута. Зросли об`єми продажів та надання послуг; 3. Позика використалась для збільшення об`ємів закупівлі та продажу палива та розширення надання послуг перевезень нафтопродуктів; 4. Отримання позики та всі суми повернення позики і всі відповідні операції відображені в бухгалтерському обліку та в фінансовій звітності в повному обсязі; 5. використання грошових коштів, отриманих на підставі договору безпроцентної поворотної позики у фінансовій звітності та документах бухгалтерського обліку відображено згідно національних стандартів бухгалтерського обліку.
4.3. В даному процесуальному документі, Демчан О.І. також просив керівника ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" ОСОБА_1 надати вичерпні розгорнуті відповіді із долученням підтверджуючих документів на наступні запитання: 1. З яких причин у період з дати виникнення заборгованості ТОВ "ВАССТЕЛ" по дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ" №907/935/21 ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" не здійснювалась судово-претензійна робота по стягненню з боржника грошових коштів, яке останнє зобов`язане було повернути на підставі договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017? 2. Із якою економічною метою ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" укладало із ТОВ "ВАССТЕЛ" договір безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017, та чи було досягнуто вказаної економічної мети за результатами виконання зазначеного договору?
4.4. 28.03.2023 на адресу суду також надійшла заява свідка в порядку ст. 90 ГПК України, в якій ОСОБА_1 надав відповіді на поставлені позивачем запитання: 1) Після виникнення боргу у боржника за оспорюваним договором було досягнути згоди, що боржник поверне позику за договором після зростання у нього обсягів закупівлі і продажу нафтопродуктів, а також збільшення надання послуг з перевезення нафтопродуктів транспортними засобами боржника. Саме з огляду на ці домовленості ТОВ "З.Н.К." не здійснювалося судово-претензійна робота; 2) ТОВ "З.Н.К." і ТОВ "ВАССТЕЛ" є давніми діловоди партнерами. Збільшення обсягів закупівлі і продажу нафтопродуктів ТЗ боржника за рахунок позики в подальшому сприятиме також обсягу закупівлі боржником у ТОВ "З.Н.К." нафтопродуктів продаж яких є основним видом діяльності ТОВ "З.Н.К.".
V. Мотивувальна частина рішення
Заслухавши учасників справи, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, враховуючи обставини, що встановлені при розгляді основної справи про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ», суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити повністю з огляду на таке.
5.1. Історія боржника ТОВ «ВАССТЕЛ» та пов`язаних з ним осіб.
5.1.1. Відповідно до вступної частини цього рішення позовна заява розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О.І. розглядається у межах справи про банкрутство № 907/935/21, що відкрита за заявою кредитора Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (ДПАТ НАК "Украгролізинг") до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ" (ТОВ ВАССТЕЛ). Саме тому обставини цієї справи про визнання недійсним договору безпроцентної поворотної позики №DP 21-17/10 від 11.10.2017, укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "З.Н.К.", судом розглядаються у контексті вже встановлених у судових рішеннях фактів (дій, подій, угод та управлінських рішень учасників цих господарських відносин), оскільки поєднання таких фактів розкриває дійсну мету та цілеспрямованість дій пов`язаних осіб (власника майна, бенефіціарів, посадових осіб суб`єктів підприємництва, інших осіб, у тому числі керівника боржника).
5.1.2. Перед судом постала необхідність перевірити доводи арбітражного керуючого про те, що учасники цієї справи, а саме пов`язані між собою та з боржником юридичні особи, які заявили свої грошові вимоги до боржника ТОВ "ВАССТЕЛ": ТОВ "З.Н.К."., ТОВ "БСП ОІЛ" та Компанією Артонія Лімітед діяли з метою завдати шкоди інтересам кредитора ДПАТ НАК "Украгролізинг", зловживаючи своїми цивільними правами. З цією метою суду слід визначити: - яким був стан речей до виникнення проблеми відносин між сторонами ДПАТ НАК "Украгролізинг" та ТОВ «ВАССТЕЛ»; як виникла проблема та вчому її суть, як діяли сторони для вирішення конфлікту, розв`язання проблеми, чи щось змінилося в результаті їх дій; що треба зробити для вирішення конфлікту і чи правильним є спосіб захисту прав, що обраний арбітражним керуючим Демчаном О.І., через вимогу про визнання недійсним договору безпроцентної поворотної позики, що укладений між боржником ТОВ «ВАССТЕЛ» та ТОВ «З.Н.К.»
5.1.3. Усі зазначені в позовній заяві особи є учасниками основної справи про банкрутство.
Розглядаючи основну справу про банкрутство №907/935/21 та інші справи, що розглядаються у межах цієї справи, суд виходить з того, що усі учасники цих справ та їх представники є адвокатами, зареєстрували свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, отже через сервіс «Електронний суд» є обізнаними з усіма процесуальними діями, що вчиняються судом та іншими учасниками справи, отримують судові рішення та інші процесуальні документи у цих справах.
5.1.4. Ухвалою господарського суду від 22.12.2021 за результатами підготовчого засідання відкрито справу про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.
Постановою господарського суду у цій справі від 08.03.2023 боржника-юридичну особу ТОВ «ВАССТЕЛ», код ЄДРПОУ 39187782, визнано банкрутом, відкрито стосовно банкрута ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Демчана О.І. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1732 від 11.11.2015). З наслідками визнання боржника банкрутом припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, припинити повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута; зобов`язано керівника банкрута ТОВ «ВАССТЕЛ» ОСОБА_5 протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору арбітражному керуючому Демчану О.І.
5.1.5. Судом встановлено, що станом на час розгляду справи 28.03.2023 керівника банкрута ОСОБА_5 звільнено, але колишній керівник не виконав свого обов`язку передати ліквідатору Демчану О.І. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.
5.1.6. Господарський суд, розглядаючи справу у процедурі розпорядження майном, в ухвалі від 17.11.2022 встановив, що при підготовці розпорядником майна Демчаном О.І. Звіту про фінансово-господарський стан боржника використано лише форми Фінансової звітності за 2019, 2020, 2021 роки (форма 1, 2) з вини керівника боржника ОСОБА_5 , який для здійснення дослідження не надав документацію з бухгалтерського обліку і звітності боржника, господарські договори боржника. Це стало причиною нез`ясування до дня підсумкового судового засідання 17.11.2022 року причин погіршення фінансових показників боржника; не розкрито інформації про дебіторів та про заходи, ужиті керівництвом підприємства, щодо стягнення заборгованості.
Зважаючи на ненадання керівником боржника розпоряднику майна документації бухгалтерського обліку і звітності, а також договорів та відомостей про здійснювану господарську діяльність в період надкритичної неплатоспроможності 2019-2021 роки, суд ухвалою від 17.11.2022 залучив ОСОБА_5 до участі у справі, витребував від керівника боржника ОСОБА_5 письмові пояснення щодо причин неплатоспроможності боржника, оцінки стану підприємства на предмет наявність/відсутність ознак загрози неплатоспроможності та про заходи щодо недопущення банкрутства на кінець 2019, початок 2020 року, а також зобов`язав керівника боржника ОСОБА_5 надати розпорядникові майна Демчану О.І. доступ до усіх документів бухгалтерської, фінансової, господарської діяльності підприємства для їх дослідження, копіювання.
5.1.7. Суд виходить з того, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
5.1.8. Судом в ухвалі від 17.11.2022 констатовано висновок розпорядника майна про наявність ознак ухилення боржника від обов`язку звернення до суду про порушення справи про банкрутство з початку 2020 року, що підтверджено рішеннями суду, що набрали законної сили: рішенням від 24.02.2021 Господарського суду Закарпатської області у справі №907/488/21 за позовом ДПАТ НАК "Украгролізинг" до ТОВ "ВАССТЕЛ" про стягнення заборгованості за порушення умов договору фінансового лізингу від 07.11.2018 № 7-18-164 ств-фл/335 предметом розгляду була заборгованість, що виникла з 13.01.2020 року встановлено невиконання боржником умов Договору фінансового лізингу щодо погашення лізингових платежів за період з 13.01.2020 року по 13.05.2020 року - основної суми заборгованості 361 522,24 грн.; рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2021 у справі 907/488/21 про стягнення 304 237,05грн. за порушення умов фінансового лізингу від 07.11.2018 № 7-18-151 ств-фл/313 предметом розгляду була заборгованість, що виникла з 24.01.2020 року.
5.1.9. В ухвалі від 02.02.2023 господарський суд на підставі додатково наданих пояснень та доказів розпорядником майна Демчаном О.І. від 24.01.2023 (том 13 а.с. 17-26), встановив, що на кінець 2021 року сума дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги була рівною 6 821 480,02 грн., із якої заборгованість ТОВ "МЕГАТРАНСЛЬВІВ" становила 2 454 531,27 грн., що сформована протягом 2019-2021 років, а також дебіторська заборгованість ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ" становила 3 005 312,64 грн., яка з 2019 року не змінювалася. Разом дебіторська заборгованість цих двох підприємств становить разом 5 459 843,91 тис. грн. - 80% від усієї дебіторської забогованості боржника ТОВ «ВАССТЕЛ».
Протягом періоду 2019-2021 взаємних розрахунків між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ" не відбувaлося. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, проваджень щодо стягнення заборгованості з ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ" не відкрито. Інформація про дату виникнення заборгованості ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ" відсутня.
Керівник боржника ОСОБА_5 в судовому засіданні надав пояснення, підтвердивши, що ним не вживалися заходи щодо повернення дебіторської заборгованості з вказаних боржників, зокрема з ТОВ "МЕГАТРАНСЛЬВІВ" та ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ", оскільки з ними його пов`язували довгострокові господарські зв`язки і цю заборгованість він вважав активом підприємства, але, як виявилося, зазначені контрагенти припинили господарську діяльність та з ним не розрахувалися. Після настання неплатоспроможності ТОВ "ВАССТЕЛ" з січня 2020 року, а також після відкриття справи про банкрутство також з позовами до цих та інших дебіторів не звертався.
5.1.10. Ухвалою господарського суду від 06.10.2022 було затверджено реєстр вимог кредиторів з грошовими вимогами, які мали безспірний характер, повністю були визнані боржником (керівником боржника ОСОБА_5 та представником), а також визнані розпорядником майна Демчаном О.І., як зобов`язання, що виникли на підставі укладених боржником та кредиторами правочинів, зокрема таких кредиторів:
1. - ПАТ АБ "Південний" у розмірі 6 374 873,20 грн з яких: 16 462,00 грн, вимоги першої черги задоволення; 6 358 411,20 грн, забезпечені вимоги, що задовольняються позачергово.
2. - ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" у розмірі 14 841 862,73 грн., з яких: - 4 962,00 грн. - перша черга задоволення; - 10 453 000,66 грн. - четверта черга задоволення; - 4 383 900, 07 грн. - шоста черга задоволення.
3. - ТОВ "БСП ОІЛ" у розмірі: - 4 962,00 грн. перша черга задоволення; - 1 553 854,20 грн. четверта черга задоволення; - 321 411,25 грн. шоста черга задоволення.
4. - ДПАТ НАК "Украгролізинг" на суму 3 692 331,27, з яких: 81 662,00грн. вимоги першої черги задоволення; - 3 199 269,70грн. - вимоги четвертої черги задоволення; - 411 399,57 грн вимоги шостої черги задоволення.
5. - Компанії ARTONIA LIMITED («АРТОНІЯ ЛІМІТЕД»), Республіка Кіпр, визнано ухвалою господарського суду від 02.02.2023 у розмірі: - 120 515 478,16 грн. - вимоги забезпечені заставою майна боржника що задовольняються позачергово; - 4962,00грн. - судовий збір - першої черги задоволення.
5.1.10.1. Вимоги ПАТ АБ "Південний" у розмірі 6 374 873,20 грн. виникли до ТОВ «ВАССТЕЛ» як до майнового поручителя для забезпечення зобов`язань третіх осіб перед банком за невиконані ними кредитними зобов`язаннями. Зокрема з укладеного між ТОВ «ВАССТЕЛ» та ПАТ АБ «Південний» договору застави транспортного засобу №508 від 07.05.2020, посвідченого нотаріально 24.01.2022 року.
Цей договір оспорений розпорядником майна щодо його дійсності/недійсності, що розглядається в окремому провадженні № 907/955/22 у межах справи № 907/935/22. За твердженнями розпорядника майна відповідно до договору застави ТОВ «ВАССТЕЛ» узяло на себе заставні зобов`язання по забезпеченню своїми активами виконання грошових вимог ПАТ АБ "Південний" до боржників-позичальників ТОВ «МЕГАТРАНСЛЬВІВ» (код 39944497) за договором овердрафту №АО2019-03331 від 13.08.2019 та всіх додаткових угод до нього та ТОВ «БСП ОІЛ» (код 40099616) за договором овердрафту №АО2019-О3330 від 13.08.2019 та всіх додаткових угод до нього. За цим договором заставою забезпечується:
- виконання зобов`язань ТОВ «МЕГАТРАНСЛЬВІВ» на суму 3 500 000,00грн.;
- виконання зобов`язань ТОВ «БСП ОІЛ» на суму 3 500 000,00грн.
Відповідно до п. 1.4 договору застави ТОВ «ВАССТЕЛ» передало у заставу ПАТ «АБ «Південний» належні йому на правах власності транспортні засоби вартістю 1 759 322,94 грн.
При цьому, станом на дату взяття ТОВ «ВАССТЕЛ» на себе заставних зобов`язань щодо транспортних засобів у боржника вже була наявна кредиторська заборгованість, строк якої настав, перед ДПАТ «НАК «Украгролізинг» за договорами фінансового лізингу №7-18-164 ств-фл/335 від 07.11.2018 та 7-18-151 ств-фл/313 від 18.10.2018 у загальній сумі 665 759,29 грн., підтверджена рішеннями у справах №907/488/20 від 24.02.2021 та №907/489/20 від 24.02.2021 року.
Недійсність цього договору застави є предметом розгляду у справі № 907/955/22 у межах справи № 907/935/22.
5.1.10.2. Вимоги ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" у розмірі 14 841 862,73 грн. з яких 6 950 302,15 грн. виникли на підставі договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017 року, за яким, як стверджується заявником, здійснено часткові розрахунки у розмірі 17 000,00 грн. за платіжним дорученням №2777 від 09.11.2018 та у розмірі 100 000,00 грн. за платіжним дорученням №2857 від 05.12.2018 року. Недійсність цього договору безпроцентної поворотної позики є предметом розгляду у цій справі № 907/957/22 у межах справи № 907/935/22.
Інша частина грошових вимог ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» в сумі 7 886 597,58 грн виникли на підставі Договору поставки № DP 05-16/03 від 03.05.2016 та додаткових угод до цього договору про поставку нафтопродуктів, заборгованість за яким за період з 15.09.2018 по 10.12.2021 згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за основним зобов`язанням становить 4 753 000,66грн. При цьому боржник ТОВ «ВАССТЕЛ» з жовтня 2018 року не здійснював оплати за посталений (переданий у власність) товар.
Недійсність цього договору поставки є предметом розгляду у цій справі № 907/958/22 у межах справи № 907/935/22.
5.1.10.3. Вимоги ТОВ "БСП ОІЛ" у розмірі 1875 265,45грн., з яких 1 553 854,20 грн. четверта черга задоволення; - 321 411,25 грн. шоста черга задоволення, виникли на підставі Договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019, укладеного між ТОВ «ВАССТЕЛ» та ТОВ «БСП ОІЛ» на підставі якого кредитор 30.09.2019 згідно видаткової накладної №1296 від 30.09.2019 на загальну суму 1 472 527,98 грн. передав будівельні матеріали боржнику, оплата за який не здійснена. Кредитором нараховано 228 339,41 грн. інфляційних витрат та 93 071, 84 грн. - три проценти річних.
Недійсність цього договору поставки є предметом розгляду у цій справі № 907/956/22 у межах справи № 907/935/22.
5.1.10.4. Вимоги Компанії ARTONIA LIMITED («АРТОНІЯ ЛІМІТЕД»), Республіка Кіпр, визнано ухвалою господарського суду від 02.02.2023 у розмірі: - 120 515 478,16 грн. - вимоги забезпечені заставою майна боржника що задовольняються позачергово; - 4962,00грн. - першої черги задоволення. Вимоги виникли на підставі Договору застави транспортних засобів від 08.07.2020, укладеного між боржником ТОВ «ВАССТЕЛ» та Компанією «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД», посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В, зареєстрованого в реєстрі за номером №1003.
За твердженнями розпорядника майна відповідно до Договору застави транспортних засобів від 08.07.2020 ТОВ «ВАССТЕЛ» узяло на себе заставні зобов`язання по забезпеченню своїми активами виконання грошових вимог Компанії «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД» до позичальників за договором позики від 27.10.2017 - ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ", передавши у заставу транспортні засоби, згідно опису. Компанія «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД» як Заставодержатель отримала вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання Позичальником зобов`язань, забезпечених заставою, одержати задоволення вимог за рахунок переданих в заставу за цим договором транспортних засобів переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.
Розпорядник майна в своїй заяві стверджує, що станом на дату взяття ТОВ "ВАССТЕЛ" на себе заставних зобов`язань щодо транспортних засобів загальною заставною вартістю 1 949 089,66 грн. у боржника вже була наявна заборгованість перед ДПАТ "НАК "Украгролізинг" за договорами фінансового лізингу №7-18-164 ств-фл/335 від 07.11.2018 та 7-18-151 ств-фл/313 від 18.10.2018 у загальній сумі 665 759,29 грн., що підтверджується рішеннями господарського суду Закарпатської області у справі №907/488/20 від 24.02.2021 та у справі №907/489/20 від 24.02.2021 відповідно. Зазначеними рішеннями встановлено, що вказана заборгованість виникла у ТОВ "ВАССТЕЛ" внаслідок несплати лізингових платежів за договорами, строк сплати яких настав 13.01.2020, 13.02.2020, 24.01.2020 та 24.05.2020.
Цей договір застави транспортних засобів від 08.07.2020 оспорений розпорядником майна щодо його дійсності/недійсності, що розглядається в окремому провадженні № 907/954/22 у межах справи № 907/935/22.
5.1.11. В судовому засіданні 02.02.2023 у справі 907/935/21, за результатами якого судом постановлено ухвалу про перерву в судовому засіданні, за результатами судового засідання 08.03.2023, в якому господарським судом постановлено ухвалу про відмову у затвердженні плану санації ТОВ «ВАССТЕЛ» та в інших судових рішеннях, суд зазначав про порушення представниками ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", ТОВ "БСП ОІЛ", Компанії "Артонія Лімітед" та керівником боржника ТОВ «ВАССТЕЛ» принципів і правил господарського процесу, вчинення дій, що не сприяють розгляду справи, а затягують вирішення питань відповідної процедури, не дозволяють вирішити питання про дійсні цивільні права учасників цієї справи, при встановленому судом фактичному стані об`єктивного банкрутства, надмірним перевищенням пасивів боржника над його активами ними не приймається рішення про подальші процедури.
Так, відповідно до доданого до цієї справи Плану санації, який подано до господарського суду у справу 907/935/21 кредиторами з правом вирішального голосу ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія", ТОВ "БСП ОІЛ" та з правом дорадчого голосу Компанії "Артонія Лімітед", у розділі «Погашення вимог кредиторів» встановлено такі умови: погашення вимог першої черги сплатою грошових коштів протягом 4 місяців з моменту затвердження плану санації; прощення частини боргу 95% четвертої черги та 100% шостої черги кредиторів: ДПАТ «НАК «Украгролізинг»; ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" та ТОВ "БСП ОІЛ".
Також Планом санації передбачено звернення стягнення на заставлене майно (автотранспорт) забезпеченими кредиторами ПАТ АБ "Південний" та Компанією "Артонія Лімітед".
5.1.12. З налізу відкритих даних з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, арбітражним керуючим Демчаном О.І. встановлено, що у період з 2015 року ТОВ "ВАССТЕЛ", ТОВ "БСП-ОІЛ", ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" та ТОВ "Теміртранс-Захід" перебувають під контролем єдиної групи осіб, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Суд погоджується з твердженням позивача та третьої особи, що з великою вірогідністю це свідчить про цілеспрямованість дій пов`язаних осіб та юридичних осіб шляхом укладення «дружніх» договорів, з метою створення неправдивої заборгованості боржника, що дала би їм можливість отримати контроль над зборами та комітетом кредиторів, що використовується на шкоду окремого кредитора - ДПАТ «НАК «Украгролізинг».
5.1.13. Судом встановлено, що протягом періоду 2019-2021 років окрім чистого доходу ТОВ «ВАССТЕЛ» отримувaла також «Інший дохід» та «Інший операційний дохід», підстави виникнення яких не встановлені через відсутність (ненадання) керівником боржника документів для дослідження розпоряднику майна. Протягом 2019-2021 років фінансово-господарська діяльність ТОВ «ВАССТЕЛ» характеризується низьким рівнем прибутку та зростаючою збитковістю, а саме: 4,1 тис. грн. прибутку в 2019 році при чистому доході 12 845,3 тис. грн.; (-760,3) тис. грн. та (-1470,2) тис. грн. збитку на кінець 2020 та 2021 років відповідно. Стрімке зростання збитковості за 2020-2021 роки в порівняні із результатами попередніх періодів обумовлене збільшенням собівартості реалізованої продукції (наданих послуг), а також зростанням статей «Інші операційні витрати» та «Інші витрати». Дані зміни в структурі витрат та собівартості також не встановлені через відсутність (ненадання) керівником боржника документів для дослідження розпоряднику майна.
За період 2019-2020 роки інформація про кількість працівників та фонд оплати праці відсутня.
Величина власного капітaлу потягом аналітичного періоду мaла стійку тенденцію до зменшення. Дана тенденція обумовлена збитковістю діяльності компанії протягом періоду, що аналізується.
Довгострокові зобов`язання протягом періоду, що аналізувався в балансі ТОВ «ВАССТЕЛ» не обліковувались.
В результаті Постановою господарського суду від 08.03.2023 боржника ТОВ «ВАССТЕЛ» визнано банкрутом.
5.2. Обставини справи, встановлені судом стосовно оспореного договору безпроцентної поворотної позики №DP 21-17/10 від 11.10.2017 року.
5.2.1. Судом встановлено, що між ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" та ТОВ «ВАССТЕЛ» укладено Договір безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017 року.
5.2.2. Відповідно до п.2.2. договору, сума позики становить 5817000,00 грн.
5.2.3. Відповідно до п.3.2. договору безпроцентної поворотної позики №DP 21-17/10 від 11.10.2017 позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника.
5.2.4. Факт перерахування кредитором коштів підтверджено платіжним дорученням №1138 від 01.11.2017, та наданою боржником випискою по рахунку в ПАТ "Комінвестбанк" № НОМЕР_1 , на який надійшли кошти за вказаним договором в сумі 5817000,00 грн.
5.2.5. Відповідно до п.4.1. строк повного повернення позики становить 365 календарних днів з моменту надання суми позики.
5.2.6. Суд, розглядаючи цю позовну заяву, вкотре констатував, що кредитором ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" та ТОВ «ВАССТЕЛ» при розгляді господарським судом у попередньому засіданні питання про грошові вимоги до боржника, а також в подальшому при дослідженні фінансово-господарського стану боржника та причин неплатоспроможності не розкривалася інформація про рух коштів боржника, про використання сум фінансової допомоги тощо.
Так, судом встановлено, що згідно виписки по вказаному рахунку в ПАТ "Комінвестбанк" № НОМЕР_1 за період з 01.11.2017 по 15.11.2017 року, грошові кошти від ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» у розмірі 5 817 000,00 грн. було зараховано на рахунок боржника 01.11.2017 о 10:02:47 год. Тут же, така сама сума грошових коштів цього ж дня 01.11.2017 о 10:30:08 (за 28 хвилин) у розмірі 5 817 000,00 грн ТОВ «ВАССТЕЛ» перераховані на користь ТОВ «ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД» (код 34197267) з призначенням платежу - повернення поворотної безвідсоткової позики згідно договору позики №DP07-15/01 від 17.07.2015 року.
5.2.7. Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД» є ОСОБА_1 . Вказана особа також є керівником та учасником ТОВ «Закарпатська Нафтогазова компанія».
Окрім того, ОСОБА_1 також був засновником пов`язаного із ТОВ «ВАССТЕЛ» - ТОВ «БСП ОІЛ», корпоративні права на яке він в 2018 році передав ОСОБА_2 , яка також є засновником ТОВ «ВАССТЕЛ».
Отже, ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія», ТОВ «ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД» та
ТОВ «ВАССТЕЛ» є пов`язаними між собою компаніями, які контролюються однією особою чи групою осіб.
5.2.8. Суд погоджується з твердженням позивача розпорядника майна Демчана О.І. , що вказані обставини доводять відсутність економічної мети. Вказані обставини свідчать про відсутність будь-якої економічної доцільності у вказаній операції, оскільки за результатами вчинення оспорюваного договору ТОВ «ВАССТЕЛ» жодним чином не використало отримані грошові кошти у своїй господарській діяльності, не набуло жодних додаткових благ та не отримало прибутку.
5.2.9. Суд враховує, що керівником боржника ОСОБА_5 в період процедури розпорядження майном, а також в процесі розгляду цієї справи після визнання боржника банкрутом 08.03.2023 не передав розпоряднику майна-ліквідатору документацію бухгалтерського обліку та звітності, а також господарських договорів боржника.
За таких обставин та відповідно до принципів, визначених нормами ГПК України щодо доказів, суд визнає, що обставина укладання договору поворотної фінансової позики та перерахування-повернення в той же час 5 700 000,00 грн боржником ТОВ «ВАССТЕЛ» використано з метою штучного збільшення кредиторської заборгованості.
Суд, враховуючи недобросовісне виконання боржником та відповідачем своїх обов`язків у цій справі, виходить з того, що керівник боржника (колишній керівник) ОСОБА_5 перешкоджає здійсненню правосуддя у справі, приховує документи, переховує майно боржника та відомості про нього, а наявні у справі документи фінансової звітності з великою вірогідністю є спотвореними.
5.2.10. Суд враховує, що керівник боржника ОСОБА_5 здійснював дії з приховування банкрутства при настанні наприкінці 2019 на початку 2020 року ознак неплатоспроможності боржника ТОВ «ВАССТЕЛ».
Так, керівник боржника ОСОБА_5 в період виникнення фінансової заборгованості перед ДПАТ «НАК «Украгролізинг» припинив господарську діяльність боржника та вчиняв дії з виведення активів боржника, які проявилися в діях з перерахування пов`язаним юридичним особам грошових коштів, що відображені у наявній фінансовій звітності як дебіторська заборгованість 6 821 480,02 грн., зокрема ТОВ "МЕГАТРАНСЛЬВІВ" в сумі 2 454 531,27 грн., що сформована протягом 2019-2021 років, а також ТОВ "СИНЕРГІЯ ОІЛ" в сумі 3 005 312,64 грн., яка з 2019 року не змінювалася.
Суд враховує також, що керівник боржника ОСОБА_5 після виникнення фінансової заборгованості перед ДПАТ «НАК «Украгролізинг» вчинив дії з укладання договорів застави автотранспортних засобів боржника ТОВ «ВАССТЕЛ», що по своїй юридичній суті також є виведенням активів боржника від юридичної відповідальності за наявними грошовими зобов`язаннями та штучне погіршення фінансово-господарського стану боржника, боргові зобов`язання якого є наявними, стягнутими у примусовому порядку за судовими рішеннями.
При цьому, за висновками розпорядника майна, активи ТОВ "ВАССТЕЛ" значно перевищували розмір зобов`язання ДПАТ «НАК «Украгролізинг», що означає що у ТОВ "ВАССТЕЛ" була об`єктивна можливість погасити заборгованість, проте відповідні кошти останнім умисно не сплачувались.
5.2.11. При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 3.2. «Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства», затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу від 26.10.2010 № 1361) при визначенні ознак дій з доведення до банкрутства вважається, що штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості є однією з основних ознак навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства.
5.2.12. Отже, суд висновує, що метою перерахування 01.11.2017 грошових коштів від ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» транзитом через банківський рахунок ТОВ «ВАССТЕЛ» на рахунок ТОВ «ТЕМІРТРАНС-ЗАХІД» у розмірі 5 817 000,00 грн. було штучне створення кредиторської заборгованості та укладання для цього «про людське око» (для створення юридичних підстав, видимості) Договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10, який датований сторонами 11.10.2017 року.
Такі дії кваліфікуються судом як підготовка підприємства ТОВ «ВАССТЕЛ» до майбутнього банкрутства. Ця мета в подальшому була досягнута усіма, вказаними арбітражним керуючим Демчаном О.І. пов`язаними особами - ТОВ «ВАССТЕЛ» в результаті цілеспрямованих дій набуло стійкої неплатоспроможності та нездатності задовольнити вимоги кредитора ДПАТ «НАК «Украгролізинг».
Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
При укладенні оспорюваного договору сторони не мали наміру створення правових наслідків, на які спрямовані договори застави.
Фіктивність оспореного правочину з поворотної фінансової допомоги проявляється у наданих відповідачами ТОВ «ВАССТЕЛ» та ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» відзивах та поясненнях, що між ними існували протягом 2015-2022 тривалі договорні стосунки різного характеру та на значні суми. Сторони тісно співпрацювали у сфері торгівлі та перевезення нафтопродуктами. Надання взаємних позик для поповнення обігових коштів та подолання касових розривів було поширеною діловою практикою у їх взаємовідносинах.
На тлі (фоні) реальних фактичних дій та подій що відбулися з боржником ТОВ «ВАССТЕЛ» з 2019 року по день розгляду цієї справи, твердження сторін спірного договору позики, що обіцянки боржника повернути позику в майбутньому поза межами строків позовної давності та незвернення позикодавця з вимогами (позовом) до позичальника про повернення позики, виглядають неправдоподібними, невірогідними.
Невиконання правочину свідчить про його фіктивний характер, а часткова сплата ТОВ "ВАССТЕЛ" суми у розмірі 17 000,00 грн. за платіжним дорученням №2777 від 09.11.2018 та у розмірі 100 000,00 грн за платіжним дорученням №2857 від 05.12.2018 судом оцінюються як такі ж самі дії, що мають на меті увести в оману господарський суд та інших кредиторів щодо ніби-то реальності та дійсності (не фіктивного характеру) правочину, надати фіктивному кредитору видимості правових підстав для нарахування на суму позики, що прострочена в розмірі 5 700 000,00грн., штрафу, процентів річних та інфляційних втрат, що суттєво збільшують розмір грошових вимог до фіктивного боржника, створює додаткові переваги для такого кредитора у процедурах неплатоспроможності та банкрутства.
5.3. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права.
Рішенням Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) від 11.12.2018 по справі Лекич проти Словенії (Lekic v. Slovenia) Суд визнав, що «Той факт, що, як директор і засновник, за наявності ознак банкрутства компанії не вжив заходів до визнання компанії банкрутом в рамках процедури неспроможності, фактично продовжив її існування як юридичної особи, незважаючи на неможливість виконання зобов`язань, не відповідає принципу добросовісності в комерційній практиці. Відповідно заявник не може отримати з цієї ситуації вигоду у вигляді звільнення від зобов`язань.»
5.4. Із змісту наведеного рішення ЄСПЛ вбачається, що для визначення наявності вини керівника (засновника) юридичної особи слід виходити з об`єктивних обставин діяльності юридичної особи та об`єктивних дій (поведінки) керівника (засновника), що в теорії права відображає концепцію «об`єктивної вини» та «поведінкової теорії». Це означає, що особа, яка взяла на себе функції організації та управління юридичною особою, її трудовими і фінансовими ресурсами, є освіченою економічно (юридично, фінансово) особою; має приймати розумні та виважені рішення (діяти добросовісно); передбачати перспективи і наслідки діяльності підприємства (не використовувати свої управлінські та правові можливості на шкоду кредиторам); при настанні об`єктивного банкрутства заявити до суду про неспроможність; подальше здійснення діяльності при неплатоспроможності (збільшення боргів) є неприпустимим (не здійснювати сумнівних та фраудаторних дій).
Поведінкова теорія безпосередньо пов`язана з принципом добросовісності як основою цивільного права (п. 6 ст. 3 ЦК). Це основна засада, певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
5.5. Недопустимість зловживання правом та заборона використання власності на шкоду людині і суспільству чи з метою завдання шкоди іншій особі передбачені ст. 5 ГК України, статтями 13, 619, 1166 ЦК України, ст. 13 Конституції України, іншими нормами законодавства України.
5.6. До встановлених судом об`єктивних обставин, що характеризують поведінку керівника боржника ОСОБА_5 відносяться дії і бездіяльність, що вчинені ним в період часу, що досліджувався розпорядником майна - три роки до дня відкриття справи про банкрутство (2019-2021), а також продовжуються до цього часу, а саме: незабезпечення збереження, відновлення та непередачі бухгалтерської та іншої господарської документації банкрута призначеному господарським судом ліквідатору; заплутування бухгалтерського обліку підприємства; виведення активів боржника; невжиття заходів щодо захисту інтересів підприємства; приховування відомостей про матеріальні та інші цінності банкрута; перешкоджання здійсненню ліквідаційної процедури призначеному господарським судом ліквідатору та інші дії та фактичні обставини, що встановлені судом цим судовим рішенням.
5.7. У постанові Великої Палати ВС від 07.09.2022 по справі №910/16579/20 (п. 10.59., 10.60., 10.61.) зазначено правову позицію щодо застосування норми ч. 1, 2 ст.234 ЦК України, якою передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.
« 10.60. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме собою невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання договору недійсним без застосування будь-яких наслідків. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає її зовнішньому прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно. Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину (такі правові висновки сформулювала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц.).
10.61. Отже, при кваліфікації оспорюваного правочину як фіктивного судам необхідно встановити факт його вчинення для годиться (про людське око) обома сторонами, позаяк якщо одна зі сторін діяла лише для годиться, а інша намагалася досягти правового результату - такий правочин не можна визнати фіктивним.»
5.8. У цій справі, як встановлено судом, обидві сторони договору діяли заздалегідь і «для годиться» створеного грошового зобов`язання, що в майбутньому «згодиться».
На практиці фіктивний правочин використано сторонами для фраудаторної мети.
Суд погоджується з твердженнями та доводами позивача арбітражного керуючого Демчана О.І. та представника ДПАТ «НАК «Украгролізинг» та доходить висновку про очевидну фраудаторність оспореного договору. Отримання та невідкладне транзитне виведення боржником отриманих грошових коштів на користь пов`язаної особи доводить, що сторони оспорюваного договору при його укладенні не мали на меті досягнення реальних правових наслідків договору позики - набуття у власність грошових коштів для їх використання у господарській діяльності підприємства. Укладення та виконання договору безпроцентної поворотної позики №DP 21-17/10 від 11.10.2017 було спрямоване виключно на перерозподіл грошових коштів між пов`язаними юридичними особами в межах єдиної групи компаній, та, як наслідок, формування дружньої кредиторської заборгованості ТОВ «ВАССТЕЛ» перед ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія».
Доказом та підтвердженням фраудаторної мети договору є реалізація ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» разом з іншими пов`язаними особами отриманих повноважень кредитора у цій справі, прийнятті протиправних рішень про прощення 95% вимог четвертої черги та 100% вимог шостої черги, що завдає істотної матеріальної шкоди інтересам кредитора ДПАТ «НАК «Украгролізинг», а також інтересам держави та суспільства.
Суд зазначає, що мета і засоби - поняття, що характеризують певні елементи поведінки та діяльності людини. Мета - усвідомлене передбачення бажаного результату діяльності, яке зумовлює пошук засобів і шляхів його досягнення. Засоби - предмети, способи дії, поведінки, за допомогою яких досягають певної мети. Явною метою пов`язаних у цій справі осіб суд вбачає укладання ними угод, що у майбутньому мали би призвести боржника до економічного стану банкрутства через засоби, якими пов`язані особи обрали укладання угод «про око» для виведення майнових активів та, як наслідок, отримання «вигоди» через застосування цивільно-правових алгоритмів, зокрема, інституту банкрутства: - якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута (ч. 2 ст. 65 КУзПБ); - у випадку затвердження звіту ліквідатора господарський суд визнає в ухвалі про закриття провадження у справі погашеними вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені за недостатністю майна банкрута (ч. 4 ст. 90 КУзПБ).
Досягнення такої мети є зловживання цивільними правами.
Органічна поєднаність мети і засобів, що застосовані пов`язаними особами з ТОВ «ВАССТЕЛ», вказують на те, що частина цих засобів ними реалізована у цій справі про банкрутство: укладено угоди «про око», декілька річне невиконання зобов`язання і штучне нарахування за ніби-то безпідставне прострочення платежу грошових коштів для збільшення суми боргу; досягнуто мети визнання цих вимог судом у справі про банкрутство як конкурсних вимог кредиторів; отримання права вирішального голосу у зборах кредиторів та у комітеті кредиторів; використання вирішального права голосу з метою завдати шкоди цивільним правам реального кредитора ДПАТ «НАК «Украгролізинг»; виведення активів (грошових коштів та автотранспорту) ТОВ «ВАССТЕЛ», за рахунок яких могли би бути задоволені вимоги реального кредитора.
5.8. Суд у цій справі розглядає фраудаторність дій та договору позики №DP 21-17/10 від 11.10.2017 щодо формування дружньої кредиторської заборгованості ТОВ «ВАССТЕЛ» перед ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» по відношенню до кредитора ДПАТ «НАК «Украгролізинг», враховуючи правову позицію, що викладена у п. 4.5. постанови Великої Палати ВС від 07.09.2022 по справі №910/16579/20, відповідно до якої ознакою фраудаторного правочину, який ставиться під сумнів у частині його добросовісності, є не лише те, що він учиняється боржником на шкоду кредиторам, але і такий, який виконується на шкоду кредиторам та у зв`язку з цим порушує засади добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.
5.9. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 по справі
№910/16579/20 щодо визнання недійсним договору, вчиненого боржником без економічної мети, з метою створення «дружньої» кредиторської заборгованості, дійшла наступних висновків:
«10.32. Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється у тому, що: 1) особа (особи) «використовувала / використовували право на зло»; 2) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки є певним станом, у який потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів / умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); 3) враховується правовий статус особи / осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а й про обсяг прав інших учасників цих правовідносин і порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах, або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 листопада 2021 року у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), пункти 76.3, 76.5).
10.33. У Рішенні від 28 квітня 2021 року№ 2-р(II)/2021 у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 13, частини третьої статті 16 ЦК України Конституційний Суд України визнав, що зазначені положення ЦК України є конституційними та такими, що не суперечать частині другій статті 58 Конституції України. Оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 ЦК України, Конституційний Суд України констатував, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука «а також зловживання правом в інших формах», що також міститься у частині третій статті 13 цього Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими ЦК України та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення ЦК України або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 ЦК України мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною) (абзаци другий, третій пункту 5.3, пункт 5.4 та абзац другий пункту 8.2 мотивувальної частини цього Рішення).
10.34. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16, пункт 153). Відтак правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом.
10.35. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є «вживанням права на зло». За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати…
10.40. Укладення фраудаторних правочинів є характерним для боржників у процедурах банкрутства, позаяк неплатоспроможність боржника означає ситуацію, коли не вистачає коштів для задоволення всіх вимог кредиторів і, діючи недобросовісно, боржник намагається створити переваги для задоволення вимог «дружнього» кредитора на шкоду іншим своїм кредиторам, порушивши встановлену законом черговість або пропорційність задоволення вимог окремого класу кредиторів.»
5.10. Предметом даного судового розгляду є, заявлені в межах справи про банкрутство, вимоги розпорядника майна до юридичної особи, яка звернулась у справу про банкрутство з грошовими вимогами до боржника, про визнання недійсним договору, з підстав фраудаторності та його фіктивності. В судовому засіданні при розгляді справи по суті позивач підкреслив на недійсності правочину в силу його фраудаторності, як основної ознаки дії сторін на шкоду кредитору.
5.11. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 по справі
№910/16579/20 у п. 10.26., надала визначення фраудаторного правочину у цивілістичній доктрині - «це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.
10.27. У ЦК України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.
10.28. Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
10.29. Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
10.30.Зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм у межах дозволеного їй законом загального типу поведінки.
10.54. У разі невідповідності фраудаторного правочину загальним принципам цивільного права та його вчинення з виходом за межі цивільних прав суди можуть визначити юридичну кваліфікацію такого правочину із застосуванням загальних положень ЦК України.»
5.11. Відповідно ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
5.12. Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Отже, правочин - правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.
Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
5.13. За ч. 1, ч. 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч. 3ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа, зокрема, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
5.14. Суд також враховує правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 902/1023/19(902/163/22)
« 85. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").
104. У правовідносинах банкрутства оспорювання правочинів боржника вчинених на шкоду кредитора врегульовано спеціальними нормами статті 42 КУзПБ, що не виключає можливості визнання недійсним договору, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).»
5.15. Суд зазначає, що заява свідка від керівника боржника ОСОБА_5 подана на вимогу суду до справи 23.03.2023, в якій він надає відповіді на поставлені запитання позивача розпорядника майна Демчана О.І., містить загальні фрази, що не підтверджені ним документами бухгалтерського обліку та звітності та за змістом повторюють тези відповідачів про те, що безпроцентна поворотна позика в розмірі 5 817 000,00 грн. отримана для збільшення обігових коштів та можливості робити закупки палива в більших об`ємах, та що ця мета ніби-то ним досягнута: зросли об`єми продажів нафти та збільшено послуги перевезень нафтопродуктів.
Судом за результатами розгляду справи встановлено, що ці покази ОСОБА_5 є неправдивими. Насправді грошові кошти в сумі 5 817 000,00 грн. протягом півгодини транзитом пройшли повз рахунки ТОВ «ВАССТЕЛ» на пов`язану юридичну особу, відобразивши цю подію в бухгалтерському обліку боржника як кредиторська заборгованість, що після визнання цих вимог господарським судом у справі про банкрутство використана з метою завдання шкоди кредитору та в інтересах інших пов`язаних між собою заінтересованих стосовно банкрута юридичних осіб.
5.16. Так само суд зазначає, що керівник позичальника ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" ОСОБА_1 надав відповіді на поставлені запитання позивача розпорядника майна Демчана О.І. У цій заяві ОСОБА_1 вказав, що позичальник не вимагав повернення боргу від ТОВ «ВАССТЕЛ», оскільки з боржником було досягнуто згоди, що боржник поверне позику за договором після зростання у нього обсягів закупівлі і продажу нафтопродуктів, а також збільшення надання послуг з перевезення нафтопродуктів транспортними засобами боржника. Лояльність до боржника пояснюється ніби-то тим, що ТОВ "З.Н.К." і ТОВ "ВАССТЕЛ" є давніми діловоди партнерами.
Судом за результатами розгляду справи встановлено, що заяви ОСОБА_1 також є неправдивими. Насправді позивачем доведено, що основним фактором, що впливнув на управлінські рішення та дії щодо формування боргових зобов`язань ТОВ «ВАССТЕЛ» є саме цілеспрямовані дії пов`язаних фізичних осіб та юридичних осіб, що ними управлялись, на доведення боржника до банкрутства та завдання шкоди кредитору.
5.17. За наведених обставин та правових підстав суд доходить висновку, що позов належить задовольнити повністю.
Суд відхиляє усі заперечення відповідачів щодо легітимності мети укладання договору позики, оскільки дійсна мета встановлена при здійсненні провадження у цій справі. Реальні фактичні дії пов`язаних осіб, зокрема відповідача ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» та боржника ТОВ «ВАССТЕЛ» вказують на приховану, але очевидну за результатами численних судових рішень у справі про банкрутство ТОВ «ВАССТЕЛ» мету - доведення боржника до банкрутства та отримання майнової вигоди для усіх заінтересованих осіб, що є безумовною ознакою фраудаторності, дії «на зло» стосовно інших учасників цивільних відносин.
З цих підстав суд відкидає як оманливі твердження відповідачів про суперечливу поведінку арбітражного керуючого Демчана О.І. , який в процедурі розпорядження майном до дня попереднього засідання господарського суду визнав грошові зобов`язання боржника ТОВ «ВАССТЕЛ», як підтверджені належними документами господарської діяльності боржника, а в подальшому заявив позов про визнання недійсними угод кредиторів ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія"; ТОВ "БСП ОІЛ"; Компанії «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД».
Суд погоджується з позицією арбітражного керуючого Демчана О.І. та представника кредитора ДПАТ «НАК «Украгролізинг» Кордас Ж.А., що на час розгляду вимог кредиторів як арбітражний керуючий так і господарський суд виходили із загальних цивільно-правових принципів (засад), що цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
Як арбітражний керуючий так і господарський суд вважали достатніми надані до справи докази, що супроводжувалися наполегливими вимогами і поясненнями, правовим обгрунтуванням представників кредиторів ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія"; ТОВ "БСП ОІЛ"; Компанії «АРТОНІЯ ЛІМІТЕД» реальності і наявності права вимоги, а також поведінки представників боржника ТОВ «ВАССТЕЛ» - повне і беззаперечне визнання зобов`язань перед цими кредиторами.
Однак фраудаторність цих заяв, що виразилися у діях кредиторів, діях керівника боржника ОСОБА_5 з приховування банкрутства, приховування документів та майнових активів боржника та відомостей про них, спотворення бухгалтерського обліку, та використання цивільно-правових інструментів, а також процесуальних прав на шкоду правам та інтересам кредиторів, - виявлена в процесі розгляду цієї справи.
5.18. Визнання господарським судом грошових вимог кредиторів у цій справі не є перешкодою для розгляду позову про визнання недійсними угод боржника, на підставі яких такі вимоги виникли, оскільки питання недійсності зобов`язань боржника ТОВ «ВАССТЕЛ» не було предметом розгляду господарського суду, а також задоволення вимог розпорядника майна про визнання недійсними договорів боржника не є переглядом судових рішень, якими такі грошові вимоги кредиторів були визнані як конкурсні у цій справі.
5.19. Щодо обґрунтованості рішення.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У цій справі суд вважає достатніми обґрунтування свого рішення про задоволення позовних вимог.
Інші аргументи, які висувалися відповідачами, спростовуються встановленими господарським судом фактами, їх оцінкою та висновками суду.
VI. Розподіл судових витрат.
Згідно платіжної інструкції № 577 від 09.12.2022 року позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Зважаючи, що спір у справі виник через зловживання цивільними та процесуальними правами та неправильних дій сторони, суд покладає судові витрати повністю на відповідача та ТОВ «ВАССТЕЛ».
Керуючись ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
у х в а л и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним Договір безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ", код ЄДРПОУ - 39187782, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Пряшівська, 11, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія", код ЄДРПОУ - 40258936, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Крилова, 98/Г.
3. Судові витрати покласти на відповідача-2 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАССТЕЛ», код ЄДРПОУ - 39187782, на користь арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривень 00 копійок).
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текс рішення виготовлено та підписано 10.04.2023 року.
Суддя П.Д. Пригуза
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2023 |
Оприлюднено | 11.04.2023 |
Номер документу | 110105431 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні