Рішення

від 16.03.2023 по справі 907/213/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"16" березня 2023 р. м. Ужгород Справа №907/213/19

За позовом ОСОБА_1 , с. Білки Хустського району Закарпатської області

до відповідача Білківського споживчого товариства, с. Білки Хустського району Закарпатської області

про визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень зборів уповноважених Білківського споживчого товариства, оформлених протоколом №2/1 від 29.09.2014;

визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень зборів уповноважених Білківського споживчого товариства, оформлених протоколом від 20.11.2014;

визнання недійсним статуту Білківського споживчого товариства, затвердженого протоколом зборів уповноважених Білківського споживчого товариства від 20.11.2014;

визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень правління Білківського споживчого товариства, оформлених постановою №18 від 02.12.2015;

визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень правління Білківського споживчого товариства, оформлених постановою №4 від 21.03.2016;

визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень правління Білківського споживчого товариства, оформлених постановою №8 від 25.04.2016;

визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень зборів уповноважених Білківського споживчого товариства, оформлених протоколом від 17.03.2017; визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень правління Білківського споживчого товариства, оформлених постановою №1 від 24.03.2017,

Суддя господарського суду - Пригара Л. І.

Секретар судового засідання - Іваниш Д.П.

представники:

Позивача - Митровка Я.В., адвокат, ордер серії ЗР №77038 від 08.04.2019

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

ОСОБА_1 , с. Білки Хустського району Закарпатської області заявлено позов до відповідача Білківського споживчого товариства, с. Білки Хустського району Закарпатської області про визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень зборів уповноважених Білківського споживчого товариства, оформлених протоколом №2/1 від 29.09.2014; визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень зборів уповноважених Білківського споживчого товариства, оформлених протоколом від 20.11.2014; визнання недійсним статуту Білківського споживчого товариства, затвердженого протоколом зборів уповноважених Білківського споживчого товариства від 20.11.2014; визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень правління Білківського споживчого товариства, оформлених постановою №18 від 02.12.2015; визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень правління Білківського споживчого товариства, оформлених постановою №4 від 21.03.2016; визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень правління Білківського споживчого товариства, оформлених постановою №8 від 25.04.2016; визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень зборів уповноважених Білківського споживчого товариства, оформлених протоколом від 17.03.2017; визнання недійсними з моменту їх прийняття рішень правління Білківського споживчого товариства, оформлених постановою №1 від 24.03.2017.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.05.2019 відкрито провадження у справі №907/213/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.06.2019. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів з дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання копії відзиву.

Ухвалами суду від 27.06.2019, 18.09.2019, 17.10.2019, 05.12.2019, 23.12.2019, 30.01.2020, 27.02.2020, 01.04.2020, 16.06.2020, 30.07.2020, 08.09.2020, 13.10.2020, 27.11.2020, 23.12.2020, 04.02.2021, 17.03.2021, 14.04.2021, 20.05.2021, 30.06.2021, 21.09.2021, 28.10.2021, 01.12.2021, 17.02.2022, 27.04.2022, 08.06.2022, 23.08.2022 та 13.10.2022 підготовчі засідання у справі відкладались із підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 17.10.2019 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі; задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у порядку ст. 81 ГПК України та витребувано від Білківського споживчого товариства оригінали - для огляду, а належним чином засвідчені копії - для долучення до матеріалів справи, постанови правління Білківського споживчого товариства №18 від 02.12.2015, постанови правління Білківського споживчого товариства №4 від 21.03.2016, постанови правління Білківського споживчого товариства №8 від 25.04.2016, протоколу, яким оформлено рішення зборів уповноважених членів Білківського споживчого товариства від 17.03.2017, а від Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Іршавської районної державної адміністрації - постанови правління Білківського споживчого товариства №18 від 02.12.2015 зі справ із реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №954385421219, або №1310664721219, або №954420921219, постанови правління Білківського споживчого товариства №4 від 21.03.2016 зі справ із реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1423525821219 або №954005221219, постанови правління Білківського споживчого товариства №8 від 25.04.2016 зі справи із реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1270782521219. Встановлено строк для подання суду витребуваних документів до 03.12.2019.

Ухвалами від 05.12.2019 та 23.12.2019 судом у порядку ст. 81 ГПК України було повторно витребувано у відповідача та Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Іршавської районної державної адміністрації вищенаведені докази, а в подальшому, у зв`язку із надходженням від Білківського споживчого товариства заяви від 23.12.2019 про неможливість виконання ухвал суду в частині надання витребуваних документів із огляду на їх відсутність у відповідача, такі ухвалами від 30.01.2020, 16.06.2020, 30.07.2020, 08.09.2020 та 23.12.2020 витребовувались судом від Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Іршавської районної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 08.09.2020 відмовлено в задоволенні заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 б/н від 23.12.2019 про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 04.02.2021 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у порядку ст. 81 ГПК України та витребувано від державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Ужгородської міської ради належним чином засвідчені копії постанови правління Білківського споживчого товариства №18 від 02.12.2015 зі справ із реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №954385421219, або №1310664721219, або №954420921219, постанови правління Білківського споживчого товариства №4 від 21.03.2016 зі справ із реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1423525821219 або №954005221219, постанови правління Білківського споживчого товариства №8 від 25.04.2016 зі справи із реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1270782521219.

Ухвалою суду від 21.09.2021 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у порядку ст. 81 ГПК України та витребувано від Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, а також від приватного нотаріуса Селехмана Олександра Анатолійовича належним чином засвідчені копії постанови правління Білківського споживчого товариства №18 від 02.12.2015 зі справ із реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №954385421219, або №1310664721219, або №954420921219, постанови правління Білківського споживчого товариства №4 від 21.03.2016 зі справ із реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1423525821219 або №954005221219, постанови правління Білківського споживчого товариства №8 від 25.04.2016 зі справи із реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1270782521219.

Ухвалою від 01.12.2021 судом у порядку ст. 81 ГПК України витребувано від Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області електронні копії вищевказаних документів, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в електронній формі, шляхом друку таких на паперових носіях для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.11.2022 закрито підготовче провадження у справі №907/213/19 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 14.12.2022. Явка уповноважених представників учасників процесу судом визнана на власний розсуд.

Ухвалою суду від 21.12.2022 судове засідання у справі призначено на 16.02.2023.

В судовому засіданні 16.02.2023 судом перед стадією дослідження доказів, судових дебатів постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 16.03.2023.

Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи по суті, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, на виклик суду впродовж розгляду даної справи жодного разу не з`явився.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Ухвалою суду від 16.02.2023 явка учасників справи в судове засідання 16.03.2023 судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі ухвалено судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить задоволити позов у повному обсязі, покликаючись на те, що з відомостей, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, їй стало відомо про прийняття органами управління відповідача ряду рішень, на підставі яких було передано нерухоме майно Білківського споживчого товариства як внесок до статутного капіталу новостворених господарських товариств.

На переконання позивача, вказані рішення прийняті із порушенням законодавства та установчих документів відповідача, що призвело до незаконного і безпідставного вибуття майна споживчої кооперації та споживчого товариства безпосередньо. Так, позивач зазначає, що вибуття майна відбувалося без рішення вищого органу управління - загальних зборів членів споживчого товариства, а вибуло на підставі рішень інших органів управління відповідача, до компетенції яких не належить вирішення питань про розпорядження майном споживчого товариства. У зв`язку з наведеним, позивач вважає, що її, як члена споживчого товариства, було позбавлено права вирішувати вказані питання на загальних зборах членів відповідача, а відтак, порушено її право на управління споживчим товариством.

Покликаючись на положення Статуту Білківського споживчого товариства (в редакціях від 26.03.2013, 20.11.2014 та 15.11.2016), позивач зазначає, що питання передачі майна повинно вирішуватися виключно загальними зборами членів споживчого товариства, а не зборами уповноважених членів споживчого товариства. Вказує на те, що особи, які взяли участь у зборах уповноважених членів відповідача 29.09.2014, 20.11.2014 та 17.03.2017, не є уповноваженими членами споживчого товариства, оскільки не обирались такими на відповідних дільничних зборах, відтак, збори уповноважених членів відповідача, які відбулись 29.09.2014, 20.11.2014 та 17.03.2017, не були правомочними вирішувати будь-які питання порядку денного, тобто є нелегітимними. Наведене позивач вважає самодостатньою підставою для скасування рішень, прийнятих такими зборами.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що рішенням зборів уповноважених членів споживчого товариства, оформленим протоколом №2 від 20.11.2014, внесено зміни до Статуту Білківського споживчого товариства та затверджено його нову редакцію, водночас вирішення відповідних питань, в силу положень Статуту та імперативних вимог норми ч. 3 ст. 7 Закону України "Про споживчу кооперацію", є виключним повноваженням загальних зборів членів відповідача, що не підлягає делегуванню іншим органам товариства. Поряд із цим, як зазначає позивач, загальні збори членів Білківського споживчого товариства рішень про внесення змін до Статуту у період після 26.03.2013 і до 20.11.2014 не приймали. Наведені обставини позивач вважає достатньою підставою для визнання недійсним рішення про внесення змін до Статуту, оформленого протоколом №2 зборів уповноважених Білківського споживчого товариства від 20.11.2014, а також Статуту від 20.11.2014.

В обґрунтування незаконності рішень, оформлених постановами правління Білківського споживчого товариства №18 від 02.12.2015, №4 від 21.03.2016, №8 від 25.04.2016 та №1 від 24.03.2017, позивач вказує на те, що на підставі останніх було створено господарські товариства "Зірка - ІР", "Господар - ІК", "Віка - ІК", "Марина - ІК", "Делюкс", "Принц - ІК" та вирішено передати до їх статутного капіталу майно відповідача. Позивач стверджує, що вищенаведені постанови правління прийняті на підставі згадуваних попередньо незаконних рішень зборів уповноважених членів Білківського споживчого товариства від 29.09.2014, 20.11.2014 та 17.03.2017, та наголошує на тому, що за положеннями Статуту, вирішення питання про здійснення розпорядження майном споживчого товариства, а також визначення органу управління, якому може делегуватися право розпорядження таким майном, є виключним повноваженням загальних зборів членів споживчого товариства. За твердженням позивача, за відсутності відповідних рішень загальних зборів членів відповідача з означених питань, а також через нелегітимність зборів уповноважених членів Білківського споживчого товариства від 29.09.2014, 20.11.2014 та 17.03.2017, правління відповідача не мало повноважень на розпорядження майном Білківського споживчого товариства чи створення господарських товариств.

У той же час, як зазначає позивач, 29.09.2014 навіть нелегітимними зборами уповноважених членів відповідача не приймалось жодного рішення про делегування правлінню споживчого товариства повноважень щодо створення господарських товариств; більше того, постанова правління №4 від 21.03.2016 містить безпідставне посилання на те, що рішенням зборів уповноважених членів споживчого товариства 29.09.2014 делеговано повноваження на створення ТОВ "Марина - ІК" та ТОВ "Віка - ІК".

Позивач також наголошує, що правлінням відповідача, в порушення положень ст. 9 та 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", п. 9.2. Положення про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації України, статуту Білківського споживчого товариства, спірними протоколами було здійснено розпорядження майном відповідача без попереднього погодження із правлінням відповідної облспоживспілки та незаконно прийнято рішення про передачу основних фондів споживчого товариства до новоутворених Товариств з обмеженою відповідальністю "Зірка - ІР", "Господар - ІК", "Віка - ІК", "Марина - ІК", "Делюкс" та "Принц - ІК". Підтвердженням викладених обставин позивач вважає долучений до матеріалів позовної заяви лист Закарпатської обласної спілки споживчих товариств від 21.02.2019 №01-12-2/102, в якому остання повідомила, що не надавала згоди на передання майна Білківського споживчого товариства до статутних капіталів означених господарських товариств.

Вищенаведені обставини, якими обґрунтована незаконність прийнятих органами управління відповідача рішень, на думку позивача, обумовлює необхідність визнання таких недійсними в судовому порядку.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву б/н від 12.06.2019 (вх. №02.3.1-07/8553/19 від 14.06.2019), в якому, на спростування доводів позивача, зазначає, що останньою при зверненні з позовом до суду не доведено факту порушення, невизнання або оспорювання будь-яких її майнових прав та інтересів внаслідок прийняття оскаржуваних рішень, що слугувало би підставою для захисту таких у судовому порядку із застосуванням передбаченого ГПК України способу такого захисту. На переконання відповідача, позивачем не обґрунтовано, яким чином визнання недійсним рішень органів управління Білківського споживчого товариства призведе до відновлення її прав, враховуючи, що ОСОБА_1 не є учасником означеного товариства.

Так, покликаючись на прийняте загальними зборами відповідача рішення, оформлене протоколом №1 від 23.11.2018, Білківське споживче товариство наголошує, що позивач станом на дату подання позовної заяви виключена зі складу його засновників, а відтак, не є носієм будь-яких корпоративних прав.

Крім того, відповідач стверджує, що ОСОБА_1 пропущено строк позовної давності при зверненні з позовом до суду та не доведено належними й допустимими доказами факту, коли вона довідалась про наявність оскаржуваних рішень, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

Представник позивача через канцелярію суду подав відповідь на відзив б/н від 18.06.2019 (вх. №02.3.1-07/8832/19 від 19.06.2019), в якій наголосив на помилковості тверджень відповідача та, зокрема, зазначив про те, що факт членства ОСОБА_1 у Білківському споживчому товаристві не має вирішального значення для встановлення підставності звернення останньої до суду з даним позовом, оскільки такий обґрунтовано порушенням права позивача на управління споживчим товариством, яке мало місце в момент прийняття оспорюваних рішень відповідача.

На переконання представника позивача, протокол засідання зборів (засновників) кінцевих бенефіціарних власників Білківського споживчого товариства №1 від 22.11.2018 є недопустимим та недостовірним доказом виключення ОСОБА_1 із числа членів відповідача, оскільки такого органу, як збори (засновників) кінцевих бенефіціарних власників Білківського споживчого товариства, не передбачено ні нормами чинного законодавства, ні положеннями Статуту відповідача; крім того, за відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є членом Білківського споживчого товариства як на момент подання позову до суду, так і станом на сьогодні.

Представник позивача також звертає увагу на те, що рішення загальних зборів (засновників) кінцевих бенефіціарних власників Білківського споживчого товариства, оформлені протоколом №1 від 22.11.2018, визнані недійсними з моменту їх прийняття Господарським судом Закарпатської області в рішенні від 06.05.2019 у справі №907/775/18.

На думку представника позивача, відповідачем жодним чином не спростовано заявлені позовні вимоги та обставини щодо порушення законодавства й установчих документів споживчого товариства на момент прийняття оскаржуваних рішень; крім того, ним безпідставно не взято до уваги наведених позивачем обґрунтувань щодо моменту, із якого остання довідалась про існування таких рішень, та не доведено будь-якими доказами того факту, що ОСОБА_1 могла дізнатись про наявність останніх раніше, аніж у вересні 2018 року.

До поданих через канцелярію суду додаткових пояснень б/н від 04.12.2019 (вх. №02.3.1-07/16705/19 від 05.12.2019) представником позивача, у підтвердження актуальної інформації щодо перебування ОСОБА_1 серед числа членів загальних зборів Білківського споживчого товариства, а також щодо власників нерухомого майна, відчуженого на підставі оскаржуваних рішень органів управління відповідача, долучено до матеріалів справи витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно Білківського споживчого товариства за 2014 - 2017 роки та інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав щодо означеного нерухомого майна.

ОСОБА_4 подано суду від імені Білківського споживчого товариства заяву про визнання позову б/н від 23.12.2019 (вх. №02.3.1-07/17610/19 від 23.12.2019), в якій, серед іншого, зазначено про те, що на підставі рішення загальних зборів членів Білківського споживчого товариства, оформленого протоколом від 04.10.2018, звільнено ОСОБА_5 з посади голови правління Білківського споживчого товариства та призначено на цю посаду ОСОБА_4 . Зазначає, що попередній керівник - ОСОБА_5 , відомості про якого поки що містяться в ЄДРЮОФОПтаГФ, не може на даний час представляти товариство в суді і підписувати процесуальні документи, оскільки його повноваження як голови правління припинилися за рішенням загальних зборів від 04.10.2018.

22.03.2021 на адресу суду надійшли письмові пояснення по суті позову, підписані головою правління Білківського споживчого товариства ОСОБА_5, в яких йдеться про те, що прийняття оскаржуваних рішень, оформлених постановами правління, згідно з якими утворено ряд господарських товариств із одночасною передачею їм майна відповідача, може свідчити про порушення прав та інтересів самого Білківського споживчого товариства, а не корпоративних прав позивача, оскільки правління діяло саме від імені товариства, а не його учасників. Крім того, на переконання відповідача, збори уповноважених членів Білківського споживчого товариства були правомочні на прийняття оспорюваних рішень в силу Статуту, що свідчить про безпідставність і необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання б/н від 14.02.2021 (вх. №02.3.1-02/1036/22 від 15.02.2022), до якого долучив отримані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно копії постанов правління Білківського споживчого товариства №4 від 21.03.2016 та №8 від 25.04.2016.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з усталеною практикою, при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Відсутність обставин на підтвердження наявності порушення такого права, за захистом якого звернувся позивач, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.09.2014 відбулися збори уповноважених Білківського споживчого товариства з наступним порядком денним:

1) Про невиконання рішення загальних зборів 09 квітня 2013 року.

2) Про відміну дії Статуту в новій редакції від 30 грудня 2013 року.

3) Про роботу голови правління, правління, за період 2013-2014 років.

4) Створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка - ІР" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар - ІК".

5) Різне.

Рішенням зборів уповноважених Білківського споживчого товариства, оформленим протоколом №2/1 від 29.09.2014, вирішено:

по першому питанню - затвердити попередньо прийняте рішення про невиконання рішення загальних зборів 09 квітня 2013 року;

по другому питанню - затвердити попередньо прийняте рішення про відміну дії Статуту в новій редакції від 30 грудня 2013 року;

по третьому питанню - затвердити попередньо прийняте рішення про роботу голови правління, правління, за період 2013-2014 років;

по четвертому питанню - створити на базі основних засобів Білківського споживчого товариства Товариство з обмеженою відповідальністю "Зірка - ІР" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Господар - ІК";

різне - доручити голові зборів уповноважених ОСОБА_6 та секретарю зборів уповноважених ОСОБА_7 підписати протокол зборів уповноважених Білківського споживчого товариства, постанову зборів уповноважених споживчого товариства, оформлення результатів голосування з розглянутих питань у встановлених Статутом термінах, будь-які виписки з цього протоколу, постанови та додатки до них.

20.11.2014 відбулися збори уповноважених Білківського споживчого товариства з наступним порядком денним:

1) Звіт правління про фінансово-господарську діяльність Білківського споживчого товариства за 9-ть місяців 2014 року та завдання щодо подальшого розвитку та реформування.

2) Затвердити прийняті рішення щодо обраних уповноважених від дільниць та постанови правління за період 2014 року.

3) Затвердити попередньо прийняте рішення від 20.09.2014 про дострокове звільнення голови правління Білківського споживчого товариства ОСОБА_8 .

4) Про обрання голови правління Білківського споживчого товариства ОСОБА_9 від 20.09.2014.

5) Затвердження Статуту (в новій редакції) із змінами та доповненнями.

6) Про внесення додаткових пайових внесків для формування фінансових ресурсів Білківського споживчого товариства.

7) Різне.

Рішенням зборів уповноважених Білківського споживчого товариства, оформленим протоколом №2 від 20.11.2014, вирішено:

по першому питанню - звіт правління про фінансово-господарську діяльність Білківського споживчого товариства за 9-ть місяців 2014 року та завдання щодо подальшого розвитку та реформування затвердити, делегувати правлінню споживчого товариства створювати, ліквідовувати, проводити реорганізацію підприємств споживчого товариства;

по другому питанню - затвердити постанови правління за період 2014 року;

по третьому питанню - протоколи та накази дільничних зборів затвердити, звільнити ОСОБА_8 - голову правління Білківського СТ - від виконання обов`язків голови правління;

по четвертому питанню - затвердити правління в складі сім чоловік: ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

по п`ятому питанню - затвердити Статут (в новій редакції) із змінами та доповненнями, доручити голові зборів та голові правління Білківського споживчого товариства підписати Статут та зареєструвати його в державному реєстрі фізичних та юридичних осіб - підприємців;

по шостому питанню - затвердити ліміт для формування фінансових ресурсів Білківського споживчого товариства, грошового внеску в сумі 50 грн (п`ятдесят гривень), обов`язкового внеску та до 150 000 тис.грн. (сто п`ятдесят тисяч грн) на формування фінансових ресурсів;

різне - підготувати уповноваженим від села Імстичево №007 на наступні загальні збори пакет документів, юридично оформлених згідно Статуту споживчого товариства, Закону "Про кооперацію", Закону "Про споживчу кооперацію" та нормативних документів Укркоопспілки для вирішення даного питання; доручити голові зборів уповноважених ОСОБА_6 та секретарю зборів уповноважених ОСОБА_14 підписати протокол зборів уповноважених Білківського споживчого товариства, оформлення результатів голосування з розглянутих питань у встановлених Статутом термінах, будь-які виписки з цього протоколу, постанови та додатки до них.

Постановою правління Білківського споживчого товариства №4 від 21.03.2016 вирішено:

- створити Товариство з обмеженою відповідальністю ТзОВ "Віка - ІК" на базі основних засобів Білківського споживчого товариства (забійний пункт, загальна площа 321,6 кв.м., який розташований в с. Білки, вулиця П. Ороса, будинок 68 . Свідоцтво на право власності від 23 жовтня 2012 року серії САЄ №735353), - на суму 87 837 грн;

- створити Товариство з обмеженою відповідальністю ТзОВ "Марина - ІК" на базі основних засобів Білківського споживчого товариства (магазин, загальна площа 312,6 кв.м., який розташований в с. Імстичево, вулиця Центральна, будинок 56 . Свідоцтво на право власності серії САЄ №851652), - на суму 159 630 грн;

- передати основні засоби Білківського споживчого товариства шляхом виділення в Товариство з обмеженою відповідальністю ТзОВ "Віка - ІК", а саме: забійний пункт, загальна площа 321,6 кв.м., який розташований в с. Білки, вулиця П. Ороса, будинок 68 . Свідоцтво на право власності від 23 жовтня 2012 року серії САЄ №735353, - на суму 87 837 грн;

- передати основні засоби Білківського споживчого товариства шляхом виділення в Товариство з обмеженою відповідальністю ТзОВ "Марина - ІК", а саме: магазин, загальна площа 312,6 кв.м., який розташований в с. Імстичево, вулиця Центральна, будинок 56 . Свідоцтво на право власності серії САЄ №851652, - на суму 159 630 грн;

- створити комісію для передачі основних засобів згідно Акту прийняття-передачі основних засобів;

- голові правління Білківського споживчого товариства ОСОБА_9 зобов`язати головного бухгалтера ОСОБА_12 підготувати всі необхідні документи по переведенню основних засобів споживчого товариства шляхом виділення в статутний капітал ТзОВ "Марина - ІК", ТзОВ "Віка - ІК", зробити розподільчий баланс споживчого товариства шляхом виділення в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Марина - ІК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Віка - ІК".

Постановою правління Білківського споживчого товариства №8 від 25.04.2016 вирішено:

- створити ТзОВ "Делюкс", 51% Білківське споживче товариство на суму 215 000 грн. Учасники 49% - на суму 214 570 грн;

- уповноважити голову правління Білківського споживчого товариства представляти інтереси членів споживчого товариства в товаристві ТзОВ "Делюкс" підписувати будь-які протоколи, виписки та правовстановлюючі документи.

Постановою правління Білківського споживчого товариства №1 від 24.03.2017 вирішено:

- створити Товариство з обмеженою відповідальністю ТзОВ "Принц - ІК" на майні Білківського споживчого товариства, а саме: - Білківське споживче товариство - основними засобами, комплекс (магазин, кондитерський цех, 132,05 кв.м., який розташований в с. Білки, вулиця Центральна, будинок 1. Свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 04 грудня 2006 року) та малоцінний інвентар на суму 150 000 грн;

- передати основні засоби Білківського споживчого товариства шляхом виділення в Товариство з обмеженою відповідальністю ТзОВ "Принц - ІК", а саме: - Білківське споживче товариство - основними засобами, комплекс (магазин, кондитерський цех, 132,05 кв.м., який розташований в с. Білки, вулиця Центральна, будинок 1. Свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 04 грудня 2006 року) та малоцінний інвентар на суму 150 000 грн;

- створити комісію для передачі основних засобів згідно Акту прийняття - передачі основних засобів Білківського СТ в ТзОВ "Принц - ІК";

- голові правління Білківського споживчого товариства ОСОБА_15 зобов`язати головного бухгалтера Білківського СТ ОСОБА_12 та бухгалтера ПСК "Принц" підготувати всі необхідні документи по передачі основних засобів Білківського споживчого товариства шляхом виділення в статутний капітал ТзОВ "Принц - ІК", зробити розподільчий баланс споживчого товариства шляхом виділення в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Принц - ІК".

Суд констатує, що матеріали справи не містять копій рішення правління Білківського споживчого товариства, оформлених постановою №18 від 02.12.2015, та рішення зборів уповноважених Білківського споживчого товариства, оформлених протоколом від 17.03.2017, хоча такі неодноразово витребовувались судом у відповідача та суб`єктів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в порядку ст. 81 ГПК України.

Як стверджує позивач, вищенаведені рішення органів управління відповідача прийняті із порушенням законодавства та установчих документів Білківського споживчого товариства, що призвело до незаконного і безпідставного вибуття майна споживчої кооперації та споживчого товариства безпосередньо; крім того, на переконання позивача, внесення змін до Статуту споживчого товариства є виключним повноваженням загальних зборів членів відповідача, що не підлягає делегуванню іншим органам товариства. Наведені обставини в їх сукупності стали підставою для звернення останньої до суду з позовом про визнання означених рішень недійсними.

Спірні правовідносини за своїм змістом є корпоративними, які регулюються Законом України "Про споживчу кооперацію", Законом України "Про кооперацію", Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а також положеннями статуту Білківського споживчого товариства як локального акту, що регулює відносини між членами товариства.

За приписами ч. 1, 2, 3, 6 ст. 111 Господарського кодексу України, споживчою кооперацією в Україні є система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об`єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні. Споживче товариство є юридичною особою і діє на основі статуту. Правові засади організації та діяльності споживчої кооперації визначаються законом.

Статтею 1 Закону України "Про споживчу кооперацію" визначено, що споживча кооперація в Україні - це добровільне об`єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.

Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об`єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов`язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України. Споживче товариство вважається створеним, визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації (ст. 5 Закону України "Про споживчу кооперацію").

Таким чином, споживче товариство є юридичною особою та здійснює господарську діяльність із моменту його державної реєстрації на підставі закону та свого статуту (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №738/1772/17).

За змістом п. 1.1. Статуту в редакції 2013 року, Білківське споживче товариство (далі - споживче товариство) є добровільним об`єднанням фізичних та юридичних осіб для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану, для організації торговельного обслуговування, закупівлі сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг. Білківське споживче товариство створене 01 січня 1988 року за рішенням зборів Ради райспоживспілки та погодженням рішення Іршавської районної Ради народних депутатів від 02 грудня 1987 №310.

Споживче товариство набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації і діє на підставі цього Статуту, чинного законодавства України, нормативних актів споживспілок, до складу яких воно входить (п. 1.3. Статуту).

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18 та від 05.11.2019 у справі №922/80/18).

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №927/411/19, від 05.05.2020 у справі №916/1996/19.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Водночас Верховний Суд у своїх постановах наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак, наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.03.2023 у справі №906/908/21.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач оскаржує рішення органів управління відповідача як такі, що прийняті із порушенням законодавства та установчих документів Білківського споживчого товариства, що призвело до незаконного і безпідставного вибуття майна споживчої кооперації та споживчого товариства безпосередньо.

Підставами для визнання недійсними рішень зборів членів кооперативу можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у зборах; порушення прав чи законних інтересів члена рішенням зборів.

Водночас не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень, для визнання недійсними рішень зборів юридичної особи повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника кооперативу, позивача.

Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого товариства і його інших учасників, тобто дотримуватися балансу інтересів учасників товариства і самого товариства, про що неодноразово зазначав Верховний Суд. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес учасника для його співставлення з інтересами інших учасників та товариства, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення (подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21).

У постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 була викладена позиція, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, в обґрунтування підстав для визнання недійсними оспорюваних рішень органів управління відповідача, посилається на те, що такі прийняті з порушенням статуту Білківського споживчого товариства та норм чинного законодавства, оскільки ні збори уповноважених членів відповідача, ні його правління не наділені повноваженнями щодо розпорядження майном товариства та внесенням змін до його статуту.

Водночас позивач, звертаючись із позовом до суду, жодним чином не обґрунтувала того факту, в чому саме полягає порушення її прав та інтересів оспорюваними рішеннями, як і не зазначила, яким чином визнання останніх недійсними відновить її правове становище, що існувало до їх прийняття.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №910/1421/20 наголосив, що позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, невизнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Разом з тим, заслуговує на увагу той факт, що позивач, як член споживчого товариства, що вважає незаконним вибуття з останнього того чи іншого нерухомого майна, вправі ініціювати перед вищим органом управління відповідача - загальними зборами його членів - питання стосовно витребування означеного майна з чужого незаконного володіння в судовому порядку.

Крім того, прийняття органами управління відповідача рішень про створення на базі основних засобів споживчого товариства юридичних осіб та передачі до їх статутного капіталу майна відповідача не є прямим порушенням прав позивача на участь у споживчому товаристві та управлінні ним, а є результатом розпорядження належним відповідачу майном. Прийняття оспорюваних рішень, із порушенням, як стверджує позивач, вимог статуту товариства та чинного законодавства, може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасників.

Більше того, наявні в матеріалах справи інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна свідчать про те, що речові права на вищенаведене нерухоме майно станом на момент звернення позивача до суду зареєстровані за третіми особами на підставі тих чи інших юридичних фактів (правочини, судові рішення тощо).

За наведених обставин, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту порушення її прав та законних інтересів прийнятими відповідачем рішеннями, що оспорюються в межах даної справи, у зв`язку з чим заявлений позов задоволенню не підлягає.

В даному контексті суд також вважає за необхідне зазначити про відсутність підстав для застосування до наявного спору строку позовної давності, передбаченого ст. 257 Цивільного кодексу України, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, за загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи з вимог статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

З наведеного випливає, що застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.12.2018 у справі №910/18560/16.

Беручи до уваги той факт, що за наслідками розгляду даної справи суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, застосування строку позовної давності до останніх є неможливим в силу вимог ст. 261 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач доказів на підтвердження наведених ним обставин та обґрунтувань суду не надав. Аргументи позивача не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 10.04.2023.

Суддя Пригара Л.І.