Рішення

від 03.04.2023 по справі 908/7/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/18/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2023 Справа № 908/7/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/7/23

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз збут, 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26-А

до відповідача приватного акціонерного товариства Запорізький електроапаратний завод, 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 9

про стягнення 11 319,56 грн

СУТЬ СПОРУ:

02.01.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 13.12.22 № 697007-Ск-5072-1222 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз збут (далі ТОВ Запоріжгаз збут) до приватного акціонерного товариства підприємства Запорізький електроапаратний завод (надалі ПрАТ ЗЕЗ) про стягнення заборгованості згідно договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 18.12.20 № 41АР697-500-20 у розмірі 11 319,56 грн.

02.01.23 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 09.01.23 по справі № 908/7/23 судом позовну заяву за вих. від 13.12.22 № 697007-Ск-5072-1222 за позовом ТОВ Запоріжгаз збут залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 7 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій зазначити вірне та повне найменування відповідача.

26.01.23 до суду надійшла заява за вих. від 23.01.23 № 69701-Ск-476-0123 про усунення недоліків, в якій усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 09.01.23 (вказана заява надіслана засобами поштового зв`язку 25.01.23).

Ухвалою від 31.01.23 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/7/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 03.04.23 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР697-500-20 від 18.12.20 щодо оплати спожитого природного газу за період січень - липень 2022 року, внаслідок чого станом на 01.08.22 утворилася заборгованість у розмірі 11 319,56 грн (поставлено газу на суму 13 832,68 грн 2 531,07 грн оплати + 17,95 грн боргу станом на 01.01.22).

У відзиві на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 13.02.23, генеральний директор підприємства відповідача … просить вважати позовну заяву про стягнення 11 319,56 грн неподаною і повернути її ТОВ «Запоріжгаз збут» з огляду на те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум про працездатних осіб з 01.12.22 складає 2 684,00 грн. Відповідно, за подання даного позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. Натомість, ним сплачено 2 481,00 грн. Крім того, ухвалою від 09.01.23 позовну заяву залишено без руху і надано позивачеві 7-денний строк з дати отримання ухвали для усунення недоліків. Однак, як стверджує заявник, позивачем заява про усунення недоліків подано до суду 25.01.23, тобто не в 7-ми, а в 16-тиденний строк без клопотання про поновлення пропущеного строку. Крім того, керівник відповідача зазначив у відзиві, що не зважаючи на важке фінансове становище відповідач винайшов можливість та частково сплатив заборгованість у сумі 3 000,00 грн надавши копію платіжної інструкції від 12.01.23 № 10931 про сплату 3 000,00 грн (як оплати за природний газ по договору № 41АР697-500-20 від 18.12.20) і в подальшому виконає свої зобов`язання по оплаті решти боргу в сумі 8 319,56 грн.

Судом прийнято до уваги той факт, що заперечень чи пояснень щодо предмету спору відповідачем у відзиві на позовну заяву не надано.

Щодо сплати позивачем судового збору у розмірі 2 481,00 грн суд зазначає, що ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня становить 2 481,00 грн.

Враховуючи, що позов надіслано позивачем до суду 23.12.22, відповідно, позивачем сплачено судовий збір у розмірі, встановленому станом на 01.01.22 2 481,00 грн.

Щодо пропущення позивачем, на думку відповідача, строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви суд зазначає, що ухвалою від 09.01.23 позивачеві встановлено строк на усунення недоліків 7 днів з моменту отримання цієї ухвали. Ухвалу позивачем отримано 18.01.23, про що свідчить підпис уповноваженої особи позивача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Заяву про усунення недоліків позивачем надіслано до суду 25.01.23, тобто у визначений судом 7-денний строк з моменту отримання ухвали.

У відповідності до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/7/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 03.04.23.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.12.20 між ТОВ Запоріжгаз Збут (постачальник) та ПрАТ «Запорізький електроапаратний завод» (споживач) укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР697-500-20 (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Річний плановий обсяг постачання газу до 3 700 куб.м. (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.5.2. договору, на підстав отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги, «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (п. 2.5.3. договору).

В п. 2.5.4. договору сторони обумовили, що у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ чи оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутися до суду з вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Відповідно до п. 3.1. договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 7,23833350 грн, крім того компенсація вартості послуг доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 7,37490950 грн. Податок на додану вартість становить 1,47498190 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 8,84989140 грн.

Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3. договору).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4).

Згідно із п. 4.1. договору, розрахунковий період за договором становить один календарний місяць.

Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку: - оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним (п. 4.2).

Пунктом п.5.3. договору передбачено, що постачальник зобов`язується:

- забезпечувати постачання газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору газу та розрахунків за його постачання (п.п. 5.3.1);

- складати та підписувати акт приймання-передачі газу у порядку, визначеному договором (п.п. 5.3.2).

Пунктом 5.5. договору визначено, що споживач зобов`язується:

- оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором (п.п. 5.5.2);

- оплачувати постачальнику компенсацію, визначену розділом 7 договору (п.п. 5.5.4).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ Запоріжгаз збут в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 9.1. договору).

Договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій необмежена. При цьому сторони укладають додаткову угоду до цього договору, в якій визначають плановий обсяг постачання природного газу (п. 9.2).

На виконання умов договору протягом січня - липня 2022 р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ в обсязі 269,52 куб.м. на загальну суму 13 850,64 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу № ЗЗП82000120 від 31.01.22 на суму 2 934,97 грн, № ЗЗП82000983 від 28.02.22 на суму 1 542,80 грн, №ЗЗП82001644 від 31.03.22 на суму 1 858,81 грн, №ЗЗП82002045 від 30.04.22 на суму 2 108,00 грн, №ЗЗП82002320 від 31.05.22 на суму 2 210,90 грн, №ЗЗП82002610 від 30.06.22 на суму 1 875,60 грн, №ЗЗП82002855 від 31.07.22 на суму 1 319,56 грн.

Позивачем на адресу відповідача надіслано (з описом вкладення) супровідний лист № 697-Сл-2920-0922 від 02.09.2022 разом з вищевказаними актами приймання-передачі та зазначено про необхідність їх підписання та здійснення оплати заборгованості на загальну суму 11 319,56 грн.

Однак, в порушення умов договору відповідач оплату за отриманий газ у розмірі 11 319,56 грн не здійснив, вищевказані акти приймання-передачі, підписані з боку відповідача, на адресу останнього не повернув.

При цьому, позивачем до позовної заяви додано підписані як позивачем, так і відповідачем акти приймання-передачі природного газу за період січень-липень 2022 року щодо фактичних об`ємів розподіленого природного газу, на підставі яких позивачем було сформовано вищезазначені акти приймання-передачі природного газу на загальну суму 13 850,64 грн.

В той же час, в позовній заяві позивач вказує, що відповідачем було здійснено часткову оплату природного газу у сумі 2 531,07 грн. Крім того, станом на 01.01.22 у відповідача існувала заборгованість у розмірі 17,95 грн. Таким чином, заборгованість відповідача станом на 01.08.22 становить 11 319,56 грн.

Несплата відповідачем заборгованості за поставлений природний газ у сумі 11 319,56 грн стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а замовник зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а замовник приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на підставі вказаних вище дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов`язки: у позивача право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача обов`язок сплатити вартість отриманого товару.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 269,52 куб.м. на загальну суму 13 850,64 грн. При цьому, судом враховані посилання позивача на часткову оплату відповідачем отриманого природного газу у сумі 2 531,07 грн, хоча доказів оплати позивачем не надано.

Крім того, як свідчить платіжна інструкція №10931 від 12.01.23, відповідачем частково погашено заборгованість на суму 3000,00 грн (після звернення позивача до суду з даним позовом).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За викладених обставин, провадження у справі в частині стягнення заборгованості у сумі 3000,00 грн підлягає закриттю за відсутності предмету спору.

В той же час, всупереч вимогам ст. 74 ГПК України, відповідачем не надано належних та допустимих доказів повної оплати за отриманий газ у передбачений договором строк.

З огляду на наведене вище в тексті цього рішення суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів у сумі 8 319,56 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, ч. 4 ст. 116, ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Запорізький електроапаратний завод (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 9, код ЄДРПОУ 14281020) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз збут (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26-А, код ЄДРПОУ 39587271) 8 319 (вісім тисяч триста дев`ятнадцять) грн 56 коп. основного боргу, 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі №908/7/23 в частині стягнення заборгованості у розмірі 3000,00 грн закрити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 10.04.2023.

Суддя В.Л. Корсун