Рішення

від 10.04.2023 по справі 910/12834/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.04.2023Справа № 910/12834/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,

справу № 910/12834/22

За позовом Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона Національної академії наук України;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дьюті фрі Україна лтд"</a>;

про стягнення 61 956,84 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона Національної академії наук України звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дьюті фрі Україна лтд"</a> грошові кошти у розмірі 61 956,84 грн, з яких основна сума заборгованості складає 61 491,53 грн, пеня - 462,82 грн, три відсотки річних - 2,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань на підставі договору оренди нерухомого майна від 01.01.2018 № 1630/А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 позовну заяву Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона Національної академії наук України залишено без руху та встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.

21.12.2022 на адресу суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 28.11.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 відкрито провадження у справі № 910/12834/22, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 910/12834/22 направлялася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дьюті фрі Україна лтд"</a>: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 15, яку відповідач отримав 03.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2018 між Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дьюті фрі Україна лтд" (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться па балансі позивача № 1630/А (далі - договір).

За змістом п. 1.1. договору, відповідно до Закону України "Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України", дозволу НАН України орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є. О. Патона, (далі - майно), розміщене за адресами: вул. К. Малевича, 15, корпус № 7, поверх 5, кімната 522, загальною площею 32,8 кв.м, приведена площа - 49,86 кв.м, вартість якого становить 262 892 грн. 1 кв.м - 8015 грн.; вул. Антоновича, 56, корпус АПК ЕВ, поверх 4, кімната 409, площею 16,8 кв.м, приведена площа - 26,38 кв.м, вартістю 85 126 грн. 1 кв.м - 5067,02 грн. за незалежними оцінками (залишковою вартістю) станом на 30.11.2017.

Згідно з п. 1.2 договору, майно передається в оренду під офіс та склад.

За змістом п. 9.1. договору, цей договір діє з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.

Сторони у п. 9.2. договору погодили, що умови цього договору зберігають силу протягом усього терміну дії цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань щодо сплати орендної плати та нанесених збитків - до виконання зобов`язань.

Пунктом 9.4. договору передбачено, що продовження терміну дії договору оренди, строк дії якого закінчується, за умови належного виконання орендарем своїх зобов`язань за цим договором, відсутності заперечення орендодавця проти продовження та при обов`язковій наявності дозволу НАН України оформлюється додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Якщо орендар має бажання продовжити термін дії договору оренди, за умови належного виконання своїх зобов`язань за цим договором, він повинен повідомити Орендодавця про свій намір не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору оренди. У разі відсутності такої заяви орендаря орендодавець повинен протягом останнього місяця оренди та/або першого місяця після закінчення терміну дії договору оренди поінформувати орендаря у письмовій формі про припинення договору оренди.

01.01.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору, в якому виклали договір у новій редакції.

За змістом п. 1.1. договору в новій редакції, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно, що перебуває на балансі Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі - майно): корпус № 7 реєстровий номер 18964907, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 15, поверх 5, кімната 522, загально площею 32,80 кв. м, приведеною площею - 49,86 кв.м., ринкова (оціночна) вартість якого визначена на підставі звіту про оцінку майна (частина 4 статті 8 Закону України від 3.10.2019 № 157-IX «Про оренду державного і комунального майна», становить станом на 30.11.2020 - 344 400 грн. 1 кв.м - 10 500 грн. (сума без податку на додану вартість); корпус АПК ЕВ реєстровий номер 05416923.137.ХПХУТТ 020, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 56, поверх 4, кімната 409, загальною площею 16,80 кв.м, приведеною площею - 41,41 кв.м., ринкова (оціночна) вартість якого визначена на підставі звіту про оцінку майна (частина 4 статті 8 Закону України від 3.10.2019 р. № 157-IX "Про оренду державного і комунального майна", становить станом на 30.11.2020 року - 126 000 грн. 1 кв.м. - 7 500 грн (сума без податку на додану вартість).

Згідно з п. 1.2. договору в новій редакції, майно передається в оренду під офіс та склад (кімната 409 в корпусі АПК ЕВ) відповідно до інформаційного повідомлення про передачу майна в оренду без проведення аукціону.

Відповідно до п. 3.1. договору, крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця:

- відшкодування спожитих комунальних послуг - електроенергії, теплопостачання, водопостачання та водовідведення (додаток № 1 без ПДВ - ст. 188.1 ПКУ);

- відшкодування земельного податку (додаток №2);

- вартість послуг за обслуговування ліфтів (додаток №3);

- вартість послуг з інженерного (обслуговування електро-, -тепло, -водозабезпечення, вентиляційне обслуговування, обслуговування телефонного зв`язку, тощо) і господарського (прибирання та охорона) забезпечення приміщень (додаток №4).

Як вбачається з п. 3.2. договору, нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Так, в п. 3.3. договору в новій редакції встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції розміщуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Нарахування орендної плати та інших платежів згідно п.3.1. здійснюється щомісячно станом на перше число місяця, наступного за розрахунковим, крім додатку № 4. Нарахування і оплата вартості послуг з інженерного і господарського забезпечення приміщень здійснюється в поточному місяці. Орендар сплачує орендну плату та інші платежі згідно п. 3.1, до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунків орендодавця орендодавець надсилає орендарю рахунки не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Якщо орендар не розрахувався за комунальні послуги до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, орендар без попередження позбавляється енергопостачання до погашення заборгованості. Орендодавець має право виставляти розрахунки на попередню оплату орендної плати та інших платежів згідно п. 3.1.

Як встановлено п. 3.4. договору, розмір орендної плати та інших платежів, згідно п. 3.1. переглядається на вимогу однієї з сторін, у разі зміни Методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

У пункті 3.5. договору сторони узгодили, що орендна плата та інші платежі згідно п.3.1, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Як визначено п. 3.6. договору, відповідно до вимог ст. 232 Господарського кодексу України, сторони погоджуються, що нарахування штрафних санкцій, передбачених п. 3.3, 3.4, 3.5 договору, не обмежуються 6-ти місячним строком, а нараховуються і сплачуються за весь час прострочення виконання зобов`язання. Нарахування припиняється через один рік, від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу орендар сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

За змістом п. 12.1. договору в новій редакції, цей договір діє до 31.12.2022 включно. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

Як вказує позивач, відповідач, порушуючи вимоги п. 3.3. договору, за період з грудня 2021 року по вересень 2022 року не здійснює оплату орендної плати, відшкодування спожитих комунальних послуг, відшкодування податку на землю, ліфтів та інженерного і господарського забезпечення приміщень за наданими позивачем рахунками, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості по договору у розмірі - 61 491,53 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Так, згідно ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1, 3 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Законом можуть бути встановлені максимальні граничні строки договору найму окремих видів майна.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як встановлено ч. 1 с. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 01.01.2018 позивач передав у тимчасове платне користування приміщення, які зазначені в п. 1.1. договору, про свідчить акт приймання-передачі від 01.01.2018.

Протоколом погодження договірної ціни сторони погодили вартсіть послуг з інженерного (обслуговування електро-, -тепло, -водозабезпечення, вентиляційне обслуговування, обслуговування телефонного зв`язку, тощо) і господраського (прибирання та охорона) забезпечення приміщень з 01.01.2018 у розмірі 567,14 грн в т.ч. ПДВ 94,52 грн.

Протоколом погодження договірної ціни сторони погодили вартість послуг з інженерного (обслуговування електро-, -тепло, -водозабезпечення, вентиляційне обслуговування, обслуговування телефонного зв`язку, тощо) і господраського (прибирання та охорона) забезпечення приміщень з 01.01.2022 у розмірі 1084,55 грн в т.ч. ПДВ 180,76 грн.

Тобто, позивачем зі своєї сторони були виконані умови договору.

Відповідач же, в свою чергу, зобов`язання зі сплати орендної плати та компенсації орендарю платежів вказаних у п. 3.1. договору не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 9 168,97 грн та заборгованість по компенсації орендарю платежів визначених у п. 3.1. договору у розмірі 52 322,56 грн, що разом складає 61 491,53 грн, що підтверджується рахунками на оплату, актами здачі-приймання робіт, податковою декларацією, які наявні в матеріалах справи.

Позивач 22.09.2022 звернувся до відповідача із претензією про сплату заборгованості у розмірі 76 970,14 грн.

Однак вказану заборгованість відповідач не сплатив. Доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, станом на момент подачі позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 61 491,53 грн.

За змістом ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У п. 3.3. договору сторони погодили, що, зокрема, орендар сплачує орендну плату та інші платежі згідно п.3.1, до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунків орендодавця орендодавець надсилає орендарю рахунки не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу.

Приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Позивач за прострочення строків оплати за надані послуги, нарахував та просить стягнути з відповідача 2,49 грн 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох процентів річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню, а саме, у розмірі 2,49 грн за визначений позивачем період.

Також позивачем за прострочення строків оплати нараховано 462,82 грн пені.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата та інші платежі згідно п.3.1, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо оплати орендних платежів та платежів вказаних у п. 3.1. договору.

Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунки суми пені, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, а тому вимоги про стягнення з відповідача 462,82 грн пені підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України прокладаються на відповідача.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дьюті фрі Україна лтд"</a> (03050, м. Київ, вул. К. Малевича, 15, ідентифікаційний код 23161898) на користь Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона Національної академії наук України (03150, м. Київ, вул. К. Малевича, буд. 11, ідентифікаційний код 05416923) 61 491 (шістдесят одна тисяча чотириста дев`яносто одна) грн 53 коп. основної заборгованості, 462 (чотириста шістдесят дві) грн 82 коп. пені, 2 (дві) грн 49 коп. трьох відсотків річних та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко