Ухвала

від 04.04.2023 по справі 910/18182/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.04.2023Справа № 910/18182/15Суддя Господарського суду міста Києва Зеленіна Н.І., розглянувши матеріали заяви Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого документа у справі

за позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Прайм"

про стягнення 136 000,00 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Токарєва К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Прайм" в доход загального фонду державного бюджету України 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Прайм" в доход державного бюджету України 2 720 грн судового збору.

02.09.2015 на виконання рішення було видано відповідні накази №910/18182/15. Строк пред`явлення наказів виконання встановлено до 21.08.2016.

26.12.2022 через відділ діловодства суду від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла заява поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого документа, у якій заявник просить поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/18182/15 від 02.09.2015 про стягнення з ТОВ "Текс Прайм" 68 000 грн штрафу і 68 000 грн пені та видати дублікат зазначеного наказу.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заява передана на розгляд судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 28.12.2022 призначено розгляд заяви на 25.01.2023.

Судове засідання призначене на 25.01.2023 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці.

Ухвалою суду від 27.03.2023 призначено розгляд заяви на 04.04.2023.

У судовому засіданні 04.04.2023 представник стягувача підтримала подану заяву та просила її задовольнити, представник боржника у судове засідання не з`явився.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (Європейський суд) як джерело права.

У вирішенні питання про відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України", існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим пунктом статті 1 Першого протоколу.

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Таким чином, виконання рішення є обов`язковим елементом права на справедливий суд, та сума заборгованості, яка присуджена судом є підґрунтям для "законного сподівання" позивача на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи.

За змістом ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суд зазначає, що підставою для поновлення строку пред`явлення наказу до виконання є існування обставин поважності пропуску такого строку. Такі причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 ГПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент видачі наказу Господарського суду міста Києва від 02.09.2015 у справі №910/18182/15 діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, який передбачав, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання (п. 2 ч. 1 ст. 22, п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999).

Згідно листа за вих. №02-08.1/176 від 18.01.2017, постановою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві від 22.12.2016, виконавчий документ у виконавчому провадження №52579781 було повернуто стягувачу без виконання.

У подальшому, наказ був пред`явлений стягувачем до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві разом із заявою №02-08.1/176 від 18.01.2017.

Стягувач звертався до Шевченківського ВДВС із листом за вих. №60-02/267 від 18.01.2019 про надання інформації про хід виконавчого провадження та направлення виконавчих документів.

Як вбачається із листа Шевченківського ВДВС за вих. №дв/32 від 22.01.2019, 30.01.2017 наказ Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 №910/18182/15 повторно надійшов до Відділу на виконання та державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53308615 від 31.01.2017. Окрім того, у вказаному листі зазначено, що у зв`язку із відсутністю у боржника коштів та майна, на яке можливо було б звернути стягнення, державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, копію якої разом із виконавчим документом було направлено на адресу стягувача; повторно вказаний наказ на виконання до відділу не надходив.

Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Шевченківського РВДВС із листом за вих. №60-02/723 від 07.02.2019, у якому зазначило, що станом на 06.02.2019 у Відділення відсутня будь-яка інформація щодо повернення спірного наказу, у зв`язку із чим стягувач просив здійснити дії щодо пошуку листа з оригіналом наказу та копією постанови про повернення наказу.

26.01.2022 Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Шевченківського ВДВС із заявою про здійснення дій щодо пошуку листа із оригіналом наказу від 02.09.2015 №910/18182/15 та копією постанови про повернення наказу, та у разі виявлення направити зазначений лист на адресу відділення; у разі відсутності оригіналу виконавчого документа надати копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яким направлено оригінал указаного наказу та копію постанови про повернення виконавчого документа без виконання.

У відповідь на вказану адресу Шевченківський ВДВС направило листа за вих. №32519 від 23.02.2022, у якому повідомило наступну інформацію: у Шевченківському РВДВС перебував наказ №910/18182/15 від 02.09.2015; 13.02.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53308615; 27.06.2017 державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, копію якої разом з оригіналом наказу направлено на адресу стягувача; повторно зазначений виконавчий документ на виконання до відділу не надходив; надати підтвердження відправки виконавчого документа стягувачу не вбачається за можливе з огляду на закінчення строку зберігання реєстрів відправлення рекомендованої пошти.

Заявник вказує, що не отримував від Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві листа, яким направлялися оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 02.09.2015 №910/18182/15 та копія постанови про повернення наказу.

Зважаючи на те, що стягувач не отримував наказ від відділу держаної виконавчої служби та не мав можливості повторно пред`явити зазначений наказ до примусового виконання у межах встановленого строку, суд визнає причини пропуску строку пред`явлення наказу до виконання поважними та вважає за можливе його відновити.

Відповідно до п. 19.4 Розділу XI Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Враховуючи втрату оригіналу наказу, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про видачу дубліката наказу та видати дублікат наказу №910/18182/15 від 02.09.2015 про стягнення пені та штрафу.

Керуючись ст. 234, 329, п. 19.4 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого документа - задовольнити.

2. Поновити строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва №910/18182/15 від 02.09.2015 до виконання.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 02.09.2015 у справі №910/18182/15.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 10.04.2023.

Суддя Н.І. Зеленіна