Рішення

від 24.03.2023 по справі 910/2800/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.03.2023Справа № 910/2800/22За позовом: ОСОБА_1

До ОСББ "ЛИПКІВСЬКОГО 37-Б"

про визнання недійсним пунктів Статуту

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

До Господарського суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСББ "ЛИПКІВСЬКОГО 37-Б" про визнання недійсним пунктів Статуту.

Указом президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено військовий стан в Україні. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 відкрито провадження у справі № 910/2800/22 та відкладено розгляд до закінчення воєнного стану чи/або його скасування у встановлений законодавством порядку на всій території України або на території міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2022, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі № 910/1493/22.

На підставі постанови Північного апеляційного господарського, суд дійшов висновку про призначення судової справи до розгляду.

Ухвалою суду від 14.09.2022 розгляд справи призначено на 28.10.2022.

25.10.2022 відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 28.10.2022 відкладено підготовче засідання на 02.12.2022.

Ухвалою суду від 02.12.2022 розгляд справи відкладено на 16.12.2022.

16.12.2022 розгляд справи не відбувся.

Ухвалою суду від 19.12.2022 призначено розгляд справи на 17.02.2023.

В підготовче засіданні 17.02.2023 позивач з?явися, надав усні пояснення.

В підготовче засіданні 17.02.2023 представник відповідача не з?явися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2023 закінчено підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 24.03.2023.

В судовому засіданні 24.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

11 березня 2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Кулікової Анни Олександрівни було проведено реєстраційну дію державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Липківського 37-Б» (далі - ОСББ «Липківського 37-Б», Відповідач), номер запису: 10731020000039845.

19.02.2019 року рішенням установчих зборів було затверджено Статут ОСББ «Липківського 37-Б».

04.04.2019 позивачем було набуто право приватної власності на об`єкт житлової нерухомості в будинку по АДРЕСА_1 (статус) співвласника будинку.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що як співвласник будинку, я має право брати в участь в управлінні ОСББ, голосувати на загальних зборах, бути обраним до складу органів правління тощо. Проте, окремі положення статуту ОСБ «Липківського 37-Б» порушують права співвласників та мої особисто. Норми цього статуту перешкоджають реалізації моїх конституційних прав на володіння власністю, та також на участь в утриманні багатоквартирного будинку та управління ОСББ, належне та якісне отримання житлово-комунальних послуг.

На думку позивача, затверджений Установчими зборами від 19.02.2019 року Статут ОСББ «Липківського 37-Б» грубо суперечить Закону та Типовому Статуту, затвердженому Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 27 серпня 2003 року № 141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 вересня 2015 року № 238). Редакція Статуту ОСББ на момент його затвердження установчими зборами співвласників ОСББ 19.02.2019 р. мала відповідати вимогам чинного на той момент законодавства, - Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та положенням ЦК України і ГК України, які регулювали загальні питання діяльності юридичних осіб.

Оскільки абзац 2 пункту з, абзац 2 пункту 4, абзаци і, 4 пункту 5 та абзаци з, 4 пункту 8 розділу III Статуту ОСББ «Липківського 37-Б», затвердженого рішенням установчих зборів ОСББ «Липківського 37-Б», оформлені протоколом від 19 лютого 2019 року, грубо порушують норми законодавства та права співвласників, то підлягають визнанню недійсними судом.

Відповідно до ст.. 1 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;

Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Позивач в своїй заяві зазначає що оскільки будинок будинок за адресою АДРЕСА_1 містить 394 квартир та 18 нежитлових приміщень. Таким чином голосувати на зборах мали 412 співвласників. Проте на установчих зборах голосували та приймали рішення всього чотири співвласники на той момент: АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Стіма кепітал», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Тобто зазначені чотири особи голосували від імені 375 житлових приміщень будинку (квартир), загальною площею 26059,9 кв.м. Тобто було порушено процедуру голосування на Установчих зборах.

За змістом ст. 88 ЦК України статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень тощо.

Статут містить норми, які є обов`язковими для учасників (засновників, членів) товариства (господарства, установи), його посадових осіб.

Підставами для визнання акта, у тому числі статуту, недійсним є, зокрема, його невідповідність вимогам чинного законодавства.

Згідно з п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008, підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно з п. 5.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», під час розгляду справ про визнання недійсними установчих документів господарським судам слід виходити з того, що статут є локальним нормативним актом, а не правочином, тому до нього не можуть застосовуватись положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину.

Визнати недійсним статут юридичної особи повністю або в частині можливо у випадку його невідповідності вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (п. 5.2.8 постанови КГС Верховного Суду від 02.05.2018 року по справі №910/807/17).

Відповідно до ст.. 7 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено таке: назва і місцезнаходження об`єднання; мета створення, завдання та предмет діяльності об`єднання; статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об`єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об`єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат; перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників; права і обов`язки співвласників; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об`єднання і вирішення майнових питань, пов`язаних з цим.

Як вбачається в голосуванні 19.02.2019 брало участь лише чотири власника тоді як в будинок є багатоквартирним та не всі власники приймали участь в голосуванні.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задволення позовних вимог у повному обсязі.

Суд зазначає , що в пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", заява №4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (див. рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ECHR 1999-I).

Керуючись статтями 86, 123, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

2. Визнати недійсними абзац 2 пункту з, абзац 2 пункту 4, абзаци 1, 4 пункту 5 та абзаци 3, 4 пункту 8 розділу III Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Липківського 37-Б», затвердженого рішенням установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Липківського 37-Б» від 19 лютого 2019 року.

3. Стягнути із Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Липківського 37-Б» (03035, м. Київ, вул. Липківського, будинок 37-Б, ідентифікаційний код 42877363) судовий збір в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. в дохід Державного бюджету.

4. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 31.03.2023..

Суддя Мельник В.І.