Рішення

від 05.04.2023 по справі 910/10840/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.04.2023Справа № 910/10840/22Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100 річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060) в інтересах держави в особі, органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1) Полтавської обласної ради (36014, м. Полтава, вул. Соборності, 45, код ЄДРПОУ 22530614) та

2) Полтавської обласної військової адміністрації (36014, м. Полтава, вул. Соборності, 45, код ЄДРПОУ 00022591)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ НАФТ" (04123, м. Київ, вул. Западинська, 13-А, код ЄДРПОУ 42673758)

про стягнення 2 686 491,61 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від прокуратури: Стретович М.О.

Від позивача-1: В`юн Т.В.

Від позивача-2: Хилевич Т.В.

Від відповідача: Ярещенко В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі, органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Полтавської обласної ради та Полтавської обласної військової адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ НАФТ" про стягнення заборгованості за угодою № 28 від 28.10.2019 у розмірі 2 686 491,61 грн, з яких: 1 868 960 грн основного боргу, 663 150,39 грн інфляційних втрат та 154 381,22 грн три відсотки річних.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.10.2022 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

25.10.2022 від позивача засобами поштового зв`язку через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/10840/22 здійснювати у порядку загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 07.12.2022.

10.11.2022 на електронну адресу суду від Полтавської обласної військової адміністрації надійшли письмові пояснення.

10.11.2022 засобами поштового зв`язку від представника Полтавської обласної військової адміністрації надійшла заява про участь у судовому сіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронної системи відеоконференцзв`язку "EASYCON", у разі неможливості проведення судового засідання у режимі відео конференції поза межами приміщення суду представник просив забезпечити проведення судового засідання в режимі відео конференції у приміщенні Господарського суду Полтавської області.

Заява представника Полтавської обласної військової адміністрації про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції мотивована неможливістю забезпечення особистої явки уповноваженого представника у судове засідання, у зв`язку із обмеженим фінансуванням юридичного департаменту обласної державної (військової) адміністрації, який є бюджетною установою та обслуговується в органах Державної казначейської служби України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 заяву представника Полтавської обласної військової адміністрації - Тетяни Хилевич про участь у судовому засіданні по справі № 910/10840/22 в режимі відео конференції повернуто заявнику без розгляду.

14.11.2022 через відділ діловодства суду надійшло клопотання, в якому останній просив зобов`язати Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури направити копію позовної заяви з додатками відповідачау за адресою: 02152, м. Київ, бул. Амвросія Бучми, 5-А, оф. 404/1.

21.11.2022 від відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ НАФТ" про участь у судовому засіданні 07.12.2022 на 10:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі № 910/10840/22 відмовлено.

22.11.2022 на адресу суду засобами поштового зв`язку від представника Полтавської обласної військової адміністрації надійшло клопотання про участь у судовому сіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронної системи відеоконференцзв`язку "EASYCON".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 заяву представника Полтавської обласної військової адміністрації Тетяни Хилевич про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

23.11.2022 засобами поштового зв`язку від Полтавської обласної прокуратури надійшли докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача: 02152, м. Київ, бул. Амвросія Бучми, 5-А, оф. 404/1.

28.11.2022 від відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ НАФТ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

У засіданні суду 07.12.2022 представник позивача-1 повідомив, що має намір подати до суду письмові пояснення з додатковими доказами у справі.

Прокурором та представником позивача-1 подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Протокольною ухвалою від 07.12.2022 задоволено клопотання учасників судового процесу та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 07.12.2022 відкладено підготовче провадження на 25.01.2023.

20.12.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

23.12.2022 засобами поштового зв`язку від представника позивача-2 надійшло клопотанння про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon" з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2022 клопотання представника Полтавської обласної військової адміністрації Тетяни Хилевич про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

28.12.2022 на електронну адресу суду від позивача-2 надійшла відповідь на відзив.

09.01.2023 засобами поштового зв`язку через відділ діловодства суду від Полтавської обласної ради надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми захищеного відеоконференцзв`язку з судом "ВЗК".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 заяву представника Полтавської обласної ради, В`юн Тетяни Василівни про участь у судовому засіданні по справі № 910/10840/22 в режимі відеоконференції задоволено.

09.01.2023 засобами поштового зв`язку від позивача-1 надійшла відповідь на відзив.

Також 09.01.2023 від Полтавської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

10.01.2023 від відповідача засобами поштового зв`язку через відділ діловодства суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 заяву представника Полтавської обласної ради, В`юн Тетяни Василівни про участь у судовому засіданні по справі № 910/10840/22 в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ НАФТ" - Ярешенко Валерії Віталіївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

20.01.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника.

У судовому засіданні 25.01.2023 суд на місці ухвалив залучити до матеріалів справи подані учасниками судового процесу документи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

У підготовчому засіданні 25.01.2023 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.Відповідач участь свого представника у засідання суду 25.01.2023 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.03.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ НАФТ" - Ярешенко Валерії Віталіївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 клопотання представника Полтавської обласної військової адміністрації Тетяни Хилевич про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Судові засідання Господарського суду міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., призначені на 01.03.2023, знято з розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 судове засідання призначено на 15.03.2023.

У судовому засіданні 15.03.2023 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 05.04.2023.

Представники позивача у судовому засіданні 05.04.2023 підтримали заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позову заперчив.

05.04.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії обласної ради сьомого скликання від 19.10.2018 № 900 «Про внесення змін до рішення пленарного засідання чотирнадцятої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання від 06.03.2017 № 378 (зі змінами)» затверджено «Положення про цільовий фонд Полтавської обласної ради».

Пунктом 2.1. Положення про цільовий фонд визначено, що одним із джерел формування фонду є залучення на договірних засадах коштів підприємств нафтогазового комплексу, що здійснюють користування надрами на території Полтавської області. Кошти фонду зараховуються до обласного бюджету.

Рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії обласної ради сьомого скликання від 19.10.2018 № 899 затверджено «Порядок розгляду обласною радою питань користування надрами на території Полтавської області».

Порядком №899 також визначено, що обласна рада у межах компетенції, приймає рішення про погодження надання без проведення аукціону спеціальних дозволів на користування надрами.

Рішення щодо погодження надання без проведення аукціону спеціальних дозволів на користування надрами та продажу їх на аукціоні приймаються обласною радою на підставі відповідних звернень Державної служби геології та надра України.

Згідно з нормами Порядку №899 відділ з питань земельних відносин та надрокористування виконавчого апарату обласної ради здійснює перевірку наданих документів на відповідність законодавству України та готує на розгляд постійної комісії обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр/екології та раціонального природокористування висновки щодо можливого розгляду питання з переліком обов`язкових відомостей, які повинні бути зазначені у висновках відділу, має право отримувати від заявника інформацію про укладення угод на розвиток соціальної інфраструктури населених пунктів області за місцем здійснення видобувної діяльності та фінансування відповідних заходів.

До переліку обов`язкових відомостей, входить наявність угоди з місцевими органами влади на фінансування об`єктів соціальної сфери територіальної громади.

На виконання вищевказаних нормативно-правових актів, ТОВ «ПРОФІ НАФТ» 21.10.2019 листом № 1017/21/19-ПН звернулося до Полтавської обласної ради та Полтавської облдержадміністрації для погодження та підписання угоди про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області.

23.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ НАФТ» (далі - сторона 1, відповідач), Полтавською обласною радою (далі - сторона 2, позивач - 1) та Полтавською обласною державною адміністрацією (далі - сторона 3, позивач -2) було укладено угоду № 28 про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області.

Предметом цієї угоди є врегулювання взаємних прав та обов`язків, основних умов та партнерства сторін з метою сприяння збільшенню обсягів видобутку природного газу, газового конденсату та нафти в питаннях розвідки, розробки та облаштування родовищ, будівництва, реконструкції, ремонтів об`єктів соціальної сфери та транспортної інфраструктури, виконання державних, регіональних, місцевих екологічних програм та програм спрямованих на поліпшення соціально-економічного стану в Полтавській області (п. 1.1. угоди).

За умовами угоди загальний обсяг фінансування визначається з розрахунку 8 000,00 грн за 1 (один) кв.км. площі ділянки, на користування надрами якої сторона 1 планує отримати спеціальний дозвіл (п.1.2 угоди).

Пунктом 3.1. угоди № 25 передбачено, що при здійсненні співробітництва сторона 1 зобов`язується, враховуючи площу Руновщинського родовища 233,62 км.кв, перерахувати до Фонду кошти у сумі 1868960,00 грн протягом п`яти днів з дня внесення на розгляд обласної ради постійною комісією Полтавської обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр проекту рішення про погодження надання ТОВ «ПРОФІ НАФТ» спеціального дозволу на користування надрами цього родовища.

Дана угода набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 12 календарних місяців з дня підписання сторонами цієї угоди (п.п. 4.1,4.2 угоди).

Постійною комісією обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу використання надр було підготовлено проект рішення «Про звернення Державної служби геології та надр України щодо погодження надання без проведення аукціону ТОВ «ПРОФІ НАФТ» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою родовищ) газу сланцевих товщ, газу природного конденсату Бутівсько-Миргородської площі на території Миргородського, Великобагачанського та Шишацького районів Полтавської області у зв`язку з розширенням меж раніше наданої у користування ділянки надр».

У подальшому на другому пленарному засіданні двадцять сьомої сесії сьомого скликання Полтавської обласної ради № 1219 від 24.10.2019 прийнято рішення «Про звернення Державної служби геології та надр України щодо погодження надання без проведення аукціону ТОВ «ПРОФІ НАФТ» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим випробуванням (промисловою розробкою родовищ) газу природного, нафти Руновщинської площі на території Полтавького та Чутивського районів Полтавської області у зв`язку з розширенням меж раніше наданої у користування ділянки надр».

Прокурор у позовній заяві зазначає, що ТОВ «ПРОФІ НАФТ» умови угоди не виконало, кошти не сплатило, що свідчить про порушення зобов`язання за угодою № 28, тоді як Полтавською обласною радою та Полтавською обласною державною адміністрацією у повній мірі виконано договірні зобов`язання передбачені п. 3.1 угоди № 28.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначає, що сума, яка підлягає сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ НАФТ» до цільового фонду Полтавської обласної ради за угодою про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області, складає 1868960 грн.

Крім того, прокурор звертає увагу, що за період простроченого грошового зобов`язання з листопада 2019 по червень 2022 інфляційне збільшення становить 663150,39 грн та 3% річних 154381,22 грн.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно зі ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Законом України від 24.12.2022 № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Указом Президента України № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» від 24.02.2022 утворено Полтавську обласну військову адміністрацію.

У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Таким чином, Полтавська обласна державна адміністрація не припинила свою діяльність, хоча на момент дії воєнного стану набула статусу воєнної адміністрації, а тому також є уповноваженим органом на виконання функцій держави у спірних правовідносинах.

У зв`язку з цим прокурор звертається з цим позовом в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради та Полтавської обласної військової адміністрації.

Обґрунтовуючи наявність правових підстав для звернення з даним позовом до суду, прокурор у позовній заяві зазначив, що Полтавською обласною радою та Полтавською обласною адміністрацією (Полтавська обласна військова адміністрація) з 2019 року не вжито заходів щодо стягнення з відповідача коштів за укладеною угодою. В свою чергу несплата ТОВ «ПРОФІ НАФТ» коштів до Фонду у складі обласного бюджету Полтавської області підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якою згідно з ст. 142 Конституції України, в тому числі, є доходи місцевих бюджетів, що перебувають у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що в свою чергу завдає істотної шкоди інтересам держави, яка згідно ст. 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування. Несплата ТОВ «ПРОФІ НАФТ» коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів області призводить до недофінансування соціальних програм на вказані цілі та свідчить про порушення інтересів держави в цілому.

Так, згідно зі ст. 142 Конституції України матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, і доходи місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно- територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України визначено, що надходження до цільових фондів, утворені місцевими радами, належать до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів.

За його рахунок реалізується соціальні програми спрямовані на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, реформування та розвиток житлово- комунального господарства області та інші витрати пов`язані з економічним та соціальним розвитком територій Полтавської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Полтавською обласною прокуратурою направлено листи до Полтавської обласної ради від 22.07.2022 № 15/2-224 вих-22 та Полтавської обласної державної адміністрації (нині Полтавська обласна військова адміністрація) від 22.07.2022 № 15/2-223 вих-22 про порушення інтересів держави у зв`язку з несплатою грошових коштів до бюджету за Угодою та пропозицією вжити самостійно заходи реагування.

У відповідь уповноважені органи повідомили прокуратуру, що заходи до примусового стягнення заборгованості з ТОВ «ПРОФІ НАФТ» не вживалися.

Суд зазначає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяви самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносин.

Якщо підстави для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачено абзацами 3-м і 4-м частини четвертої статті 23-ї закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави здійснює або не належним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Враховуючи викладені прокурором у позовній заяві обставини та беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що Заступником керівника Полтавської обласної прокуратури обґрунтовано та з дотриманням вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» подано позовну заяву в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради та Полтавської обласної військової адміністрації.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між сторонами виникли господарсько-правові відносини у зв`язку з укладанням 23.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ НАФТ", Полтавською обласною радою та Полтавською обласною державною адміністрацією угоди № 28 про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Так, матеріали справи не містять доказів, коли саме було винесено на розгляд обласної ради постійною комісією Полтавської обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр проект рішення про погодження надання відповідачу спеціального дозволу на користування надрами цього родовища, проте, з огляду на прийняття рішення № 1216 від 24.10.2019, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок щодо перерахування до Фонду обласного бюджету Полтавської області коштів у сумі 1 868960,00 грн на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області відповідно до умов укладеної угоди № 28 від 23.10.2019.

Матеріали справи свідчать, що відповідач, в порушення взятих на себе за угодою зобов`язань, кошти у визначений строк не сплатив, в зв`язку з чим виникла заборгованість перед Полтавською обласною радою, яка становить 1 868 960,00 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зокрема, посилання відповідача на те, що кошти, які відповідач мав би перерахувати до спеціального фонду за угодою за сукупністю правових ознак характеризується як благодійна допомога, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" (далі - Закон) благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Статтею 5 Закону визначено, що благодійна діяльність здійснюється, зокрема, у виді безоплатної передачі у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатного відступлення бенефіціарам майнових прав.

Згідно зі ст. 6 Закону благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Поняття договору пожертви міститься у статті 729 Цивільного кодексу України.

Згідно з вказаною нормою пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування (ч. 2 ст. 717 Цивільного кодексу України).

Водночас, у п. 3.2 угоди встановлено, що сторона-2 (Полтавська обласна рада) та сторона-3 (Полтавська обласна державна адміністрація) зобов`язуються:

- забезпечувати якісну підготовку документів та дотримання термінів розгляду питань щодо погодження надання спеціальних дозволів на користування надрами, які надає Державна служба геології та надр України;

- організовувати збір інформації щодо об`єктів соціальної сфери та транспортної інфраструктури Полтавської області, які потребують фінансування для здійснення поточних, капітальних ремонтів, відновлювальних робіт, визначати пріоритетність фінансування та інше;

- безпосередньо, через відділ з питань земельних відносин та надрокористування виконавчого апарату Полтавської обласної ради готувати відповідні матеріали для погодження постійній комісії обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр;

- забезпечити цільове використання коштів, залучених за цією угодою на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання на пайових засадах об`єктів соціальної інфраструктури, шляхів місцевого значення та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

- забезпечити, у межах своїх повноважень, надання стороні-1 (відповідачу) погоджень у отриманні спеціального дозволу на користування надрами родовищ, земельних ділянок, необхідних погоджень для здійснення будівництва об`єктів нафтогазового комплексу;

- до 25 грудня поточного року звітуватися перед стороною-1 про напрямки використання залучених за цією угодою коштів.

Таким чином, угода № 28 від 23.10.2019 не може вважатися договором про надання благодійної пожертви, а сплата відповідачем коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області, що тягне за собою компенсацію у вигляді здійснення іншими сторонами угоди вищезазначених дій, благодійною допомогою.

Крім того, твердження відповідача про те, що несплата відповідачем коштів за угодою не порушує прав Полтавської обласної військової адміністрації, також не приймаються судом до уваги, оскільки Полтавська обласна державна адміністрація, яка згідно з Указом Президента України № 68/2022 від 24.02.2022 "Про утворення військових адміністрацій" набула статусу воєнної адміністрації, є стороною угоди.

Відповідно до п. 1.4 угоди перелік напрямків використання коштів Фонду формується Полтавською обласною державною адміністрацією за пропозиціями депутатів обласної ради та постійних комісій.

Рішенням пленарного зсідання двадцять другої сесії обласної ради сьомого скликання № 900 від 19.10.2018 затверджено Положення про цільовий фонд Полтавської обласної ради (далі - Положення).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Положення одним із джерел формування фонду є залучення на договірних засадах коштів підприємств нафтогазового комплексу, що здійснюють користування надрами на території Полтавської області. Кошти фонду зараховуються до обласного бюджету.

Пунктами 4.3, 4.10, 4.11 Положення визначено, що перелік напрямів використання коштів Фонду формується Полтавською обласною державною адміністрацією, а Департамент фінансів Полтавської облдержадміністрації контролює надходження коштів та щоквартально надає обласній раді інформацію про надходження та фінансування коштів Фонду.

Згідно з ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Отже підписана між сторонами угода № 28 від 23.10.2019 про залучення та використання коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів Полтавської області є обов`язковою для виконання її сторонами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 868 960,00 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення 3% річних у сумі 154 381,22 грн (нараховані за період з 30.10.2019 по 31.07.2022) та інфляційні втрати у сумі 663 150,39 грн (нараховані за період з листопада 2019 року по червень 2022 року).

Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013)

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 30.10.2019 до 31.07.2022, суд визнає їх арифметично вірними, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню повністю.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ НАФТ" (04123, м. Київ, вул. Западинська, 13-А, код ЄДРПОУ 42673758) до цільового фонду Полтавської обласної ради (36014, м. Полтава, вул. Соборності, 45, код ЄДРПОУ 22530614, р/р НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 1 868 960 (один мільйон вісімсот шістдесят вісім тисяч дев`ятсот шістдесят) грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 154 381 (сто п`ятдесят чотири тисячі триста двадцять одна) грн 22 коп., інфляційні втрати у розмірі 663 150 (шістсот шістдесят три тисячі сто пятдесят) грн 39 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ НАФТ" (04123, м. Київ, вул. Западинська, 13-А, код ЄДРПОУ 42673758) на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100 річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060, р/р № НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 40 297 (сорок тисяч двісті дев`яносто сім) грн 37 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.04.2023

Суддя І.О. Андреїшина