Ухвала

від 10.04.2023 по справі 922/399/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

10 квітня 2023 року м. ХарківСправа № 922/399/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

(без виклику учасників справи)

розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків (адреса: 61037, м.Харків, вул. Мефодіївська, 11) до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Казка", м.Харків (адреса: 61098, м.Харків, вул.Холодногірська, 2-А) про стягнення 502684,04 грн

ВСТАНОВИВ:

01.02.2023 року Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Казка" про стягнення заборгованості у розмірі 502684,04 грн., з яких:

- 259245,90 грн - вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору, що утворилась за період з грудня 2018 по листопад 2021 року;

- 242461,58 грн - заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021, що утворилась за період з грудня 2021 року по квітень 2022 року;

- 149,56 грн - абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021, що утворилась за період з грудня 2021 року по серпень 2022 року;

- 827,00 грн - технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором від 01.07.2022, що утворилась за період з липня 2022 року по серпень 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2023 року відкрито провадження у справі №922/399/23 та призначено підготовче засідання на 28.02.2023 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 21.03.2023 року.

Протокольною ухвалою суду від 21.03.2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.04.2023 року, яке протокольною ухвалою відкладено на 25.04.2023 року.

Сторонами надано до суду наступні документи:

21.03.2023 року представник відповідача надав до суду клопотання (вх.№6883), в якому просив суд відкласти підготовче засідання, продовжити строк підготовчого провадження та продовжити строк на подання відзиву на 10 календарних днів.

03.04.2023 року представник позивача надав клопотання (вх.№8026) про виправлення описки.

04.04.2023 року після судового засідання відповідач надав до суду:

- заяву про вступ у справу (вх.№8115);

- відзив на позовну заяву, в якому просив визнати поважними причини пропуску строку (вх.№8157);

- клопотання про призначення експертизи (вх.№8159).

Щодо клопотання відповідача (вх.№6883 від 21.03.2023) про відкладення підготовчого засідання, продовження строку підготовчого провадження та продовження строку на подання відзиву, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Як встановлено судом, представник відповідача направив на електронну адресу суду клопотання (вх.№6883 від 21.03.2023), до якого на підтвердження своїх повноважень додав: протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, довіреність, якою передоручено Захарову П.В. перегляд, редагування, подання документів та довіреність у порядку передоручення.

Зазначені документи, які представник відповідача надав на підтвердження своїх повноважень сформовані в системі "Електронний суд".

Відповідно до п.30 Рішення Вищої ради правосуддя (далі - Рішення) від 17.08.2021 року №1845/0/15-21 "Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Згідно з п.34 Рішення довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Отже, представник відповідача надіслав на електронну адресу суду вищезазначене клопотання, однак довіреність яка міститься у додатках до клопотання дає право представнику на вчинення дій, а саме: перегляд, редагування, подання документів в системі "Електронний суд".

Оскільки надані документи надіслані електронною поштою, а не в системі "Електронний суд", у суду не має можливості перевірити дійсність передоручення та повноважень представника, оскільки до клопотання надано лише скріншот таких довіреностей.

Враховуючи викладене, належних повноважень на представництво інтересів відповідача, зокрема, подання документів до суду, окрім як подавати документи через систему "Електронний суд", представником відповідача не було надано.

Клопотання, які надійшли на електронну пошту суду та які не підписані повноважною особою, не розглядаються.

З урахуванням викладеного протокольною ухвалою суду від 21.03.2023 року клопотання представника відповідача (вх.№6883 від 21.03.2023) було залишено без розгляду.

Щодо відзиву на позовну заяву.

04.04.2023 року представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву (вх.№8157).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову та просить визнати поважними причини пропуску строків подання відзиву.

При цьому відповідач зазначає, що не отримував копії позовної заяви, а ухвалу про відкриття провадження у справі отримав з значним запізненням та на цей час строк подання відзиву ще не сплив. Враховуючи складність справи та необхідність подання доказів, відзиву, вивчення судової практики, а також постійні відключення електричної енергії, вивезення документів підприємства на зберігання з території Харківської області, вчасне подання відзиву було неможливим.

Як встановлено судом, ухвалу суду від 03.02.2023 року про відкриття провадження у справі відповідач отримав 06.03.2023 року, що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи.

Ордер на надання правничої правової допомоги підписаний адвокатом 21.03.2023 року.

В ухвалі суду про відкриття провадження у справі відповідачу був встановлений строк - 15 днів з дня отримання ухвали для надання до суду відзив на позов.

Як вже зазначалось вище, відповідач отримав ухвалу суду 06.03.2023 року, отже строк на подання відзиву закінчився 21.03.2023 року.

При цьому у клопотанні про продовження строку на подання відзиву від 21.03.2023 року представник відповідача просив продовжити строк на 10 днів, тобто до 31.03.2023.

Хоча судом не було прийнято до розгляду дане клопотання, однак, відповідач й 31.03.2023 не надав до суду відзив.

21.03.2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по сутні на 04.04.2023 року.

Отже, у відповідача була можливість до початку розгляду справи по суті, а саме до 04.04.2023 року надати до суду відзив на позовну заяву.

Однак, представник відповідача в судове засідання 04.04.2023 року не з`явився, та надав відзив на позовну заяву вже після судового засідання.

Згідно з статтями 113, 114 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Так, у відзиві відповідач просив суд визнати поважними причини пропуску строку оскільки не отримував копії позовної заяви, а ухвалу про відкриття провадження у справі отримав з значним запізненням, крім того, враховуючи постійні відключення електричної енергії, вивезення документів підприємства на зберігання з території Харківської області вчасне подання відзиву є неможливим.

При цьому відповідач у клопотанні про прийняття відзиву до розгляду не заявляє клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, а лише просить визнати поважними причини пропуску такого строку.

Суд не погоджується з доводами відповідача, оскільки ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано відповідачем 06.03.2023, а підготовче провадження було закрито 21.03.2023 та призначено до розгляду по суті на 04.04.2023.

Отже у відповідача було достатньо часу для реалізації процесуальних прав в підготовчому провадженні, зокрема, для подання відзиву на позовну заяву.

Щодо посилання на воєнний стан в Україні.

Прямої вказівки, що воєнний стан є підставою для продовження процесуальних строків немає ні у Конституції України, ні у Законі № 389-VIII, ні в інших законодавчих актах.

Наявність військового стану в Україні само по собі не є поважною причиною для продовження процесуальних строків, з огляду на те, що відповідач був обізнаний про відкриття провадження у справі з 06.03.2023 року, що підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи, та мав достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропуску строку на подання відзиву.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про залишення без розгляду відзиву відповідача на підставі ч.2 ст.118 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 13, 42, 113, 114, 118, 119, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про визнання поважними причин пропуску строку на подання відзиву.

Залишити відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Казка" у справі №922/399/23 та додані до нього матеріали без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку статей 254 - 257 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 10.04.2023

СуддяК.В. Аріт