Рішення

від 16.03.2023 по справі 351/1639/22

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/1639/22

Номер провадження №2/351/134/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Боднарук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снятині в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Маковійчука Павла Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, Орган опіки та піклування Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області про визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Маковійчук Павло Васильович звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, Орган опіки та піклування Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області про визначення місця проживання дітей.

В обґрунтування позовних вимог адвокат Маковійчук П.В. зазначив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 31.05.2016 шлюб між сторонами розірвано. Згідно з рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29.11.2017 присуджено стягувати з відповідача аліменти на користь позивача у твердій грошовій сумі на утримання дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак відповідач аліменти не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 144 468 грн. Діти перебувають на утриманні позивачки, відповідач дітьми не цікавиться. Зважаючи на те, що відповідач у добровільному порядку відмовляється вирішити питання про визначення місця проживання дітей, позивачка просить визначити місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з позивачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Маковійчук П.В. в судове засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Представники третіх осіб - Служби у справах дітей Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області та Органу опіки та піклування Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18 червня 2008 року Неполоковецькою селищною радою Кіцманського району Чернівецької області, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі П`ядиківці Кіцманського району Чернівецької області, актовий запис № 12, батьком дитини записаний ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 13 жовтня 2014 року виконавчим комітетом Неполоковецької селищної ради Кіцманського району Чернівецької області, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі П`ядиківці Кіцманського району Чернівецької області, актовий запис № 29, батьком дитини записаний ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_1 .

Згідно з копією рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 31.05.2016, розірвано шлюб, зареєстрований 05 липня 2013 року в виконкомі Неполоковецької селищної ради Кіцманського району Чернівецької області, актовий запис № 12, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до висновку про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Службою у справах дітей Неполоковецької селищної ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області № 80/11 від 10.10.2022, Служба у справах дітей вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією довідки № 820 від 05.10.2022, виданої Неполоковецькою селищною радою Чернівецького району Чернівецької області, за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з копією характеристики № 821 від 06.10.2022, виданої виконкомом Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_1 зареєстрована АДРЕСА_1 , проте проживає в цьому ж населеному пункті у будинку батьків. За час проживання на території Неполоковецької селищної ради до кримінальної відповідальності не притягувалась, адміністративних порушень не допускала, у порушенні громадського порядку не помічена. Скарг з боку сусідів на неї до виконкому не надходило. ОСОБА_1 виховує двох неповнолітніх дітей. Спиртними напоями не зловживає.

З довідки № 873 від 28.09.2022, виданої КНП «Кіцманська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка с. П`ядиківці Чернівецького району Чернівецької області, не перебуває на «Д» обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога в КНП «Кіцманська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування».

Згідно з копією довідки № 05-08/107 від 06.10.2022, виданої Неполоковецьким закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дійсно учнем даного закладу і зараз навчається в 9 класі.

Згідно з копією довідки № 05-08/108 від 06.10.2022, виданої Неполоковецьким закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дійсно учнем даного закладу і зараз навчається в 3 класі.

Згідно з характеристикою № 109 від 06.10.2022, виданою Неполоковецьким закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів на ОСОБА_5 , учня 9-б класу Неполоковецької ЗЗСО І-ІІІ ст., ОСОБА_5 навчається в закладі з 1 класу. Зарекомендував себе з позитивної сторони. Мати ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню сина, завжди цікавиться його справами у школі, рівнем навчальних досягнень. Батько з 5 по 9 клас не цікавився у класного керівника справами сина, не відвідував батьківських зборів.

Згідно з характеристикою № 210 від 06.10.2022, виданою Неполоковецьким закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів на ОСОБА_6 , учня 3-б класу Неполоковецької ЗЗСО І-ІІІ ст., ОСОБА_6 навчається в закладі з 1 класу. Зарекомендував себе з позитивної сторони. Мати спілкується з педагогами, цікавиться шкільним життям дитини. Батько зі школою, де вчиться дитина, контакту не підтримує, із вчителями не спілкується. Дитину до школи привозять мати, бабуся.

Згідно з копією заяви неповнолітньої дитини ОСОБА_5 від 05.10.2022, поданої Службі у справах дітей Неполоковецької селищної ради, ОСОБА_5 повідомив, що бажає, щоб вирішили питання про його місце проживання разом із мамою - ОСОБА_1 . Після розлучення його батько перестав цікавитися його навчанням, захопленнями. Рідко телефонує, щоб насварити, погрожує його забрати від мами. Під час телефонних розмов використовує лайливі слова, по голосу чути, що батько перебуває у нетверезому стані. Зазначив, що любить маму, бо вона турбується про нього, купляє речі, їжу, засоби гігієни. Мама його розуміє та в усьому підтримує.

Згідно з розрахунком зі сплати аліментів згідно з виконавчим листом № 718/2440/17 від 29.11.2017, виданим Кіцманським районним судом Чернівецької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів. Стягнення аліментів розпочато з 03.11.2017. Сума коштів, яка підлягає стягненню станом на 01.10.2022, становить 144 468 грн.

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу визначення місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю. Вказані правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» наголошує, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Із системного тлумачення статей 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, статей 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» вбачається, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (стаття 155 СК України).

Отже, батьки дитини не тільки мають право на виховання дитини та й обов`язок виховувати дитину у атмосфері поваги до її прав, її людської гідності, в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї родини, сім`ї, свого народу та Батьківщини.

Вирішуючи позов та визначаючи місце проживання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд виходить з того, що відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При визначенні місця проживання дитини суд враховує, що позивачка займається вихованням дитини, піклується про неї, відвідує школу, цікавиться її навчанням. Дитина постійно проживає з матір`ю та знаходиться на її повному утриманні, оскільки мати має постійну роботу та забезпечена матеріально. Дитина навчається у Неполоковецькому закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів за місцем свого фактичного проживання. За місцем проживання дитина має окрему кімнату, облаштовану меблями, забезпечена необхідним шкільним приладдям, технічними засобами для навчання, у будинку чисто, охайно складені речі. Отже, з боку матері створені усі належні умови для виховання та розвитку дитини за її постійним місцем проживання. Натомість відповідач не займається вихованням дитини, навчальний заклад не відвідує, зі школою, де вчиться дитина, контакту не підтримує, із вчителями не спілкується, не сплачує аліменти на утримання малолітньої дитини, внаслідок чого у останнього виникла значна заборгованість, а отже він не зможе на постійній основі належним чином виконувати батьківські обов`язки по утриманню та вихованню дитини.

За таких обставин, ураховуючи інтереси дитини, суд вважає, що позов в цій частині заявлено обґрунтовано, обставини, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог, є достовірними, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з його матір`ю ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а таке рішення суду буде в повній мірі відповідати інтересам дитини.

Щодо позовної вимоги про визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає про таке.

У постанові Верховного Суду № 753/6498/15-ц від 28 січня 2021 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини третьої статті 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Вказана норма узгоджується з положеннями статті 29 ЦК України, зокрема, її частиною другою, відповідно до якої фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання.

З урахуванням зазначеного, встановивши обставини справи, а також те, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції до винесення рішення по суті спору дитині виповнилося 14 років, а на момент апеляційного перегляду справи дитині виповнилося 16 років, суди правильно врахували положення частини другої статті 29 ЦК України та частини третьої статті 160 СК України, та обґрунтовано дійшли висновку про відсутність передбачених законом підстав для визначення судом місця проживання дитини з батьком.

Доводи касаційної скарги про те, що судами не встановлено нинішнє місце проживання дитини, не заслуговують на увагу, оскільки правового значення при вирішення питання про визначення місця проживання дитини, що досягла 14-річного віку, не мають.

Отже, у зазначеній вище постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що якщо дитині на момент ухвалення судового рішення виповнилося 14 років, то підстави для визначення судом місця проживання дитини з батьком або з матір`ю відсутні, оскільки місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

У своєму позові позивачка просила визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею.

Однак, як вбачається з наведеної вище правової позиції Верховного Суду та наведених норм ЦК та СК України, судом не може бути визначено місце проживання неповнолітньої дитини, оскільки на момент ухвалення судом рішення у цій справі ОСОБА_5 виповнилося 14 років, а тому він може самостійно визначити своє місце проживання, зокрема й з матір`ю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його матір`ю ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією про сплату судового збору № Р24А415445171D32242 від 25.10.2022 у сумі 992,40 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі, суд враховує, що позов задоволено частково, а саме 50 % позовних вимог, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 496,20 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Маковійчука Павла Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, Орган опіки та піклування Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області про визначення місця проживання дітей задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом з його матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

- третя особа: Служба у справах дітей Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, місцезнаходження: 50330, Чернівецька область, Чернівецький район, смт. Неполоківці, вул. Головна, буд. 7, код ЄДРПОУ 44085887;

- третя особа: Орган опіки та піклування Неполоковецької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, місцезнаходження: 50330, Чернівецька область, Чернівецький район, смт. Неполоківці, вул. Головна, 7, код ЄДРПОУ 04417033.

Суддя Іван ПОСОХОВ