Рішення

від 29.03.2023 по справі 359/8667/22

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/8667/22

Провадження №2/359/718/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Семенюти О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, а також визнання права власності на частку в домоволодінні та земельній ділянці,

встановив:

1. Зміст доводів пред`явленого позову.

В листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та посилалась на те, що 12 вересня 2003 року вона уклала шлюб зі ОСОБА_2 . Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_4 9 серпня 2006 року відповідач приватизував земельну ділянку площею 0,150 га з кадастровим номером 3220881301:01:018:0051 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, розташовану по АДРЕСА_1 . 29 грудня 2015 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 . Спірне домоволодіння побудовано під час шлюбу. Ця обставина свідчить про те, що вказаний об`єкт нерухомого майна є спільною сумісною власністю сторін. В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, позивач має право на виділення в його власність не тільки 1/2 частки в домоволодінні, але й 1/2 частки в земельній ділянці, на якій воно розташовується. На тепер ОСОБА_1 не бажає жити однією сім`єю з відповідачем, збереження шлюбу суперечить її інтересам. Тому позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 вересня 2003 року, а також визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку в житловому будинку по АДРЕСА_1 та на 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,150 га з кадастровим номером 3220881301:01:018:0051 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, розташованій по АДРЕСА_1 .

2. Процесуальні дії, вчинені у цивільній справі.

Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2022 року (а.с.142) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред`явленим ОСОБА_1 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Семенюті О.Ю.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 29 листопада 2022 року (а.с.148) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 17 січня 2023 року (а.с.159) було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

На підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду, занесеної до протоколу судового засідання від 29 березня 2023 року (а.с.186-188), був проведений заочний розгляд цивільної справи у відсутності відповідача.

3. Ставлення учасників цивільного процесу до пред`явленого позову.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 підтримують позов та наполягають на його задоволенні.

ОСОБА_2 не з`явився у судове засідання. Він неодноразово у встановленому порядку повідомлявся про час та місце розгляду цивільної справи. Це підтверджується судовою кореспонденцією (а.с.155, 163, 171, 184, 185).

4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12 вересня 2003 року сторони уклали шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Фастівського міського управління юстиції Київської області, про що був складений відповідний актовий запис №391. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 12 вересня 2003 року (а.с.14).

Під час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_4 . Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.18).

9 серпня 2006 року ОСОБА_2 приватизував земельну ділянку площею 0,150 га з кадастровим номером 3220881301:01:018:0051 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, розташованій по АДРЕСА_1 . Ця обставина підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №649553 від 9 серпня 2006 року (а.с.19).

Рішенням Вишеньківської сільської ради Бориспільського району №2083-68-VІ від 27 серпня 2015 року (а.с.164) АДРЕСА_1 була перейменована на АДРЕСА_1 .

29 грудня 2015 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 від 29 грудня 2015 року (а.с.20), копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14020000 від 26 березня 2007 року (а.с.8), а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №324643015 від 2 березня 2023 року (а.с.176-177).

Спірні правовідносини є комплексними та регулюються главою 3 «Загальні положення», главою 11 «Припинення шлюбу», а також главою 8 «Право спільної сумісної власності подружжя» розділу ІІ «Шлюб. Права та обов`язки подружжя» СК України.

5. Норми права та стала судова практика, якими керується суд при вирішення спору.

а. щодо розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного з них.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

б. щодо визнання права власності на частку в домоволодінні та земельній ділянці.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з п.3 ч.1 ст.57 цього Кодексу особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 (провадження №14-325цс18), у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляду за дітьми, хвороба) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її оспорює. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 5 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.182 постанови №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», відповідно до положень статей 81, 116 ЗК України окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК України, 377 ЦК України.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Встановлено, що ОСОБА_1 не бажає жити однією сім`єю з відповідачем, а також не має намір вживати заходи, спрямовані на примирення. Збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача Примушування ОСОБА_1 до шлюбу не допускається.

З огляду на це суд висновує, що шлюб, укладений між сторонами, допустимо розірвати.

Також встановлено, що домоволодіння по АДРЕСА_1 було побудовано в період часу, протягом якого ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з відповідачем. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_2 не подав жодного доказу на підтвердження того, що зведення вказаного об`єкту нерухомого майна відбулось за особисті грошові кошти відповідача. Це переконливо свідчить про те, що житловий будинок по АДРЕСА_1 є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Обставини, які могли бути підставою для відхилення від засади рівності часток подружжя, не встановлені. Це свідчить про те, що в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_1 набула право власності на 1/2 частку в житловому будинку АДРЕСА_1 . Крім того, цей об`єкт нерухомого майна розташовується на земельній ділянці площею 0,150 га з кадастровим номером 3220881301:01:018:0051 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 . Тому на підставі ст.120 ЗК України, ст.377 ЦК України до позивача перейшло не тільки право власності на 1/2 частку в домоволодінні, але й на 1/2 частку в земельній ділянці, на якій воно розташовується.

З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення юридичної визначеності належить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку в житловому будинку АДРЕСА_1 та на 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,150 га з кадастровим номером 3220881301:01:018:0051 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, розташованій по АДРЕСА_1 .

7. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 сплатила судовий збір в загальному розмірі 13397 гривень 40 копійок (12405,00 + 992,40). Ця обставина підтверджується квитанціями від 11 листопада 2022 року (а.с.7, 8). Пред`явлений нею позов задоволений в повному обсязі.

З огляду на це суд вважає, що зі ОСОБА_2 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 13397 гривень 40 копійок.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268, ст.ст.280-284 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, а також визнання права власності на частку в домоволодінні та земельній ділянці задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 12 вересня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Фастівського міського управління юстиції Київської області, актовий запис №326.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку в житловому будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,150 га з кадастровим номером 3220881301:01:018:0051 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, розташованій по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 13397 гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Бориспільського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуде право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Повний текст рішення суду складений 10 квітня 2023 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя О.Ю. Семенюта