Рішення

від 14.02.2023 по справі 753/55/17

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/55/17

провадження № 2/753/126/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Кирик К. С. за участі представників сторін ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача: ОСОБА_5 , про відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 р. ОСОБА_3 (далі також - ОСОБА_3 , позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі також - ОСОБА_4 , відповідач) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 2 843 818,41 грн.

На обґрунтування вимог позову зазначив, що впродовж 2009-2010 років передав відповідачу за розписками готівкові грошові кошти в сумах 969 443 грн, 86 800 дол США та 1000 євро на закупівлю будівельних матеріалів та оплату будівельних робіт для будівництва житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (далі також - об`єкт будівництва, житловий будинок). Відповідач видав позивачу розписку, відповідно до якої гарантував якість робіт, а у випадку порушень - повне виправлення і ремонт, проте взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, на неодноразові вимоги позивача про надання звіту про виконання зобов`язань і використання отриманих коштів та їх повернення не відреагував. Звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення коштів свідчить про те, що підстава, на якій він їх набув, відпала, а тому згідно вимог статті 1212 ЦК України відповідач повинен повернути такі кошти позивачу.

Ухвалою від 08.10.2015 суд (під головуванням судді Куренкова Є. С.) відкрив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду (т. 1 а.с. 39).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2015 справу передано до провадження судді Каліушка А. Ф. (т. 1 а.с. 43).

Ухвалою від 14.12.2015 суддя Каліушко А. Ф. прийняв справу до свого провадження та призначив справу до розгляду в судовому засіданні (т. 1 а.с. 44).

20.07.2016 суд ухвалив заочне рішення про задоволення позову ОСОБА_3 в повному обсязі (т. 1 а.с. 60-62).

24.10.2016 відповідач ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення (т. 1 а.с. 76-79).

Ухвалою від 04.01.2017 суд скасував заочне рішення та призначив справу до розгляду в загальному порядку (т. 1 а.с. 120-122).

Рух справи після скасування заочного рішення, заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2017 справу передано до провадження судді Парамонова М.Л. (т. 1 а.с. 135).

29.06.2017 від представника позивача надійшли заява про зміну предмету позову та заява-клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (т. 1 а.с. 142-148, 165-168).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2017 справу передано до провадження судді Комаревцевої Л. А. (т. 1 а.с. 171).

В судовому засіданні 07.11.2017 суд прийняв до розгляду заяву про зміну предмету позову та залучив до участі у справі як третю особу дружину позивача ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 , т. 1 а.с. 184).

17.01.2018 суд постановив ухвалу про продовження розгляду справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання (т. 1 а.с. 190-191).

06.02.2018 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову (т. 1 а.с. 197-200).

22.02.2018 від представника позивача надійшли відповідь на відзив та повторна заява-клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (т. 1 а.с. 220-228, 230-234).

19.03.2018 від третьої особи ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності (т. 1 а.с.240).

Ухвалою від 20.03.2018 суд призначив судову будівельно-технічну експертизу та зупинив провадження у справі (т. 1, а.с. 243-244).

26.09.2018 від представника позивача надійшла заява про поновлення провадження по справі, витребування матеріалів справи з експертної установи, припинення проведення експертизи та вирішення клопотань експерта в судовому засідання (т. 2 а.с. 31-35).

Листом від 27.09.2018 суд витребував матеріали справи з експертної установи (т. 2 а.с. 36).

12.10.2018 справа надійшла до суду (т. 2 а.с. 37).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2018 справу передано до провадження судді Трусової Т. О. (т. 2 а.с. 39).

Ухвалами від 12.11.2018 суддя Трусова Т. О. прийняла справу до свого провадження та поновила провадження у справі (т. 2 а.с. 40, 40-а).

Ухвалою від 29.05.2019 суд визначив обсяг доказів, які слід направити експерту для проведення експертизи, повторно направив матеріали справи до експертної установи та зупинив провадження у справі (т. 1 а.с. 70-71).

09.07.2019 від представника відповідача надійшла заява про відвід експерта Бойка М. В. (т. 2 а.с. 90-94).

Ухвалою від 23.07.2019 суд поновив провадження у справі (т. 2 а.с. 96).

Ухвалою від 31.07.2019 суд відвів експерта Бойка М. В. від проведення експертизи (т. 2 а.с. 107-108).

07.06.2022 з експертної установи надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи разом з матеріалами справи (т. 2 а.с. 156).

Ухвалою від 09.06.2022 суд поновив провадження по справі та призначив у справі підготовче засідання 24.08.2022 (т. 2 а.с. 172).

23.08.2022 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання письмових доказів, призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі (т. 2 а.с. 182-199).

В підготовчому засіданні 02.09.2022 суд відмовив у задоволенні клопотань представника позивача про приєднання письмових доказів та про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи, також суд відмовив у задоволенні усного клопотання представника позивача про виклик експерта, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні 11.10.2022 (т. 2 а.с. 202).

02.09.2022 від представника позивача надійшла заява про надання матеріалів, які були предметом дослідження будівельно-технічної експертизи (т. 2 а.с. 204).

У зв`язку з повітряною тривогою судове засідання 11.10.2022 не відбулося та було перенесене на 27.10.2022 (т. 2 а.с. 209).

14.10.2022 від представника відповідача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копій документів, які були предметом дослідження будівельно-технічної експертизи (т. 2 а.с. 212).

26.10.2022 від представника позивача надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви від 02.09.2022 про надання матеріалів, повторні клопотання про призначення додаткової експертизи та про виклик експерта (т. 2 а.с. 214-215, 216-226, 227-234).

В судовому засіданні 27.10.2022 суд відмовив у задоволенні повторних клопотань представника позивача, після чого ним було заявлено відвід судді (т. 2 а.с. 235-242).

Ухвалою від цієї ж дати (27.10.2022) суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді, відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про приєднання до матеріалів справи копій документів, заслухав вступну промову представника позивача та оголосив перерву в судовому засіданні до 09.11.2022 (т. 2 а.с. 243-245).

У зв`язку з вимкненням електропостачання в приміщенні суду судове засідання 09.11.2022 не відбулося та було перенесене на 24.11.2022 (т. 2 а.с. 247).

У зв`язку з вимкненням електропостачання в приміщенні суду судове засідання 24.11.2022 не відбулося та було перенесене на 28.11.2022 (т. 2 а.с. 250).

В судовому засіданні 28.11.2022 суд заслухав вступну промову представника відповідача, дослідив письмові докази, після чого представник позивача заявив усні клопотання про проведення додаткової експертизи та про виклик експерта, у задоволенні яких суд відмовив та оголосив перерву в судовому засіданні до 26.01.2023 (т. 3 а.с. 5).

16.01.2023 від представника позивача надійшли клопотання про призначення додаткової експертизи, про виклик експертів, про витребування з архіву суду для дослідження матеріалів цивільної справи № 753/19575/13-ц, письмові заперечення на пояснення представника відповідача, заперечення на клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності та клопотання про приєднання письмових доказів (т. 3 а.с. 7-1, 15-21, 22-28, 29-37, 38-40, 41-42, 43-54, 86-88).

У зв`язку з повітряною тривогою судове засідання 26.01.2023 не відбулося та було перенесене на 14.02.2023 (т. 3 а.с. 89).

09.02.2023 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі (т. 3 а.с. 92-95).

В судовому засіданні 14.02.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, залишив без розгляду клопотання представника позивача про призначення додаткової експертизи та про виклик експертів з підстав зловживання правом, відмовив у задоволенні клопотання про витребування з архіву суду матеріалів цивільної справи № 753/19575/13-ц, прийняв до розгляду заперечення на пояснення та на клопотання про застосування строку позовної давності, прийняв до розгляду подані представником позивача письмові докази, продовжив дослідження письмових доказів, заслухав виступ представника відповідача в судових дебатах та вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Вимоги позивача та стислий виклад позицій учасників справи.

Згідно з остаточними вимогами, викладеними у заяві про зміну предмета позову, позивач просив стягнути з відповідача збитки, завдані неякісним виконанням будівельних робіт, в розмірі 444 994 грн(т. 1 а.с. 142-148).

На обґрунтування вимог зазначив, що у 2009-2010 роках між сторонами шляхом обміну документами був вчинений письмовий правочин, за яким відповідач зобов`язувався організувати для позивача будівництво житлового будинку у с. Гнідин Бориспільського району, а також гарантував позивачу якість робіт по об`єкту. Зміст правочину зафіксований у власноручних розписках відповідача. Рішенням суду у цивільній справі № 753/19575/13-ц було встановлено визнання відповідачем факту отримання від позивача грошових коштів на будівництво будинку. 31.05.2013 право власності на збудований відповідачем житловий будинок було зареєстровано на дружину позивача ОСОБА_5 . Висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження установлено, що технічний стан будинку не відповідає державним будівельним нормам України, а вартість його відновлювального ремонту становить 444 994,00 грн.

За міркуванням позивача визначена експертом вартість відновлювального ремонту будинку є збитками, обов`язок відшкодування яких має нести відповідач як особа, що порушила зобов`язання.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, правом на подання пояснень щодо позову та/або щодо відзиву не скористалась.

Відповідач позов не визнав та мотивував свої заперечення тим, що в період 2009-2010 років на прохання позивача допомагав йому у будівництві будинку у с. Гнідин Бориспільського району. Доводи позивача про укладення між сторонами договору будівельного підряду, за яким відповідач має нести відповідальність за недоліки у збудованому будинку, вважає необґрунтованими вказуючи, що він не був виконавцем будівельних робіт, а лише за дорученнями позивача здійснював закупівлю та доставку будівельних матеріалів, замовлення та оплату будівельних робіт. Про отримання коштів для закупівлі матеріалів та оплати робіт ним складались розписки. Зобов`язань за цими розписками він не має, оскільки кошти витрачені на закупівлю будівельних матеріалів та оплату робіт. Частину його розписок, в яких не були вказані підстави отримання коштів, позивач пред`явив до виплати як боргові, про що подав до позов про стягнення боргу за договором позики, у задоволенні якого було відмовлено. Ці ж розписки позивач передав до державної податкової інспекції із заявою про те, що кошти за розписками отримані ним у власність як дохід, з якого не сплачені податки.

Вказав також, що рішення суду від 11.06.2014 про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 про стягнення боргу за розписками, на яке посилається позивач, було змінено судом апеляційної інстанції шляхом виключення з його мотивувальної частини вказівки на існування між сторонами правовідносин підряду, оскільки належні та допустимі докази на підтвердження укладення сторонами договору підряду та його умов відсутні. Надані представником позивача копії чеків, накладних, квитанцій про придбання відповідачем будівельних матеріалів та замовлення робіт в інтересах позивача не містять умов договору підряду, а підтверджують лише те, що відповідач закуповував матеріали та замовляв роботи та послуги за дорученням позивача. Згідно інформації із декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка була складена замовником ОСОБА_5 та зареєстрована Інспекцією ДАБК у Київській області 30.04.2013, ОСОБА_4 не відноситься до осіб, відповідальних за авторський та технічний нагляд за будівництвом.

Також відповідач заявив про застосування до вимог позивача строку позовної давності вказуючи, що вимоги про відшкодування вартості відновлювального ремонту були заявлені лише у червні 2017 р., тобто поза межами строку позовної давності.

Фактичні обставини, встановлені судом.

31.05.2013 державним реєстратором Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області здійснено реєстрацію права приватної власності ОСОБА_5 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 190,6 кв.м., житловою площею 76,8 кв.м., про що їй було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 19.06.2013, індексний номер: 5117152 (т. 1 а.с. 82-84).

Дозвіл на будівництво зазначеного об`єкту містобудування на земельній ділянці площею 0,178 га був наданий рішенням виконавчого комітету Глібівської сільської ради від 27.08.2009 № 182.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_5 був виданий будівельний паспорт, зареєстрований 31.05.2010 головним архітектором Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, складений план забудови земельної ділянки та розроблений проект односімейного чотирьохкімнатного житлового будинку за адресою Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, автор проекту - ПП «Архон Україна»

За дорученням ПП «Архон Україна» № 90/30/10/2011 виконання авторського нагляду за проведенням будівельних робіт та підписання акту вводу в експлуатацію по спірному житловому будинку здійснювалось ТОВ «Базис-Проект» (ліцензія АВ № 516182).

Наказом ТОВ «Базис-Проект» від 28.10.2011 № 20-А обов`язки зі здійснення авторського нагляду за будівництвом індивідуального житлового будинку ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 було покладено на директора ТОВ «Базис-Проект» архітектора ОСОБА_9

Наказом ФОП ОСОБА_6 № 17 відповідальним за проведенням технічного нагляду за будівництвом вказаного житлового будинку було призначено інженера технічного нагляду ОСОБА_7 .

Згідно з даними декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка була подана замовником будівництва ОСОБА_5 та зареєстрована Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області 30.04.2013 за № КС 142131200382, генеральним підрядником з виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку є ТОВ «МАКО трейдінг» (м. Київ, вул. Якіра 21, оф. 22, ЄДРПОУ 24915626), а особою, відповідальною за виконання робіт згідно наказу ТОВ «МАКО трейдінг» від 29.03.2013 № 22 - виконроб ОСОБА_8 , під керівництвом якого виконані усі види будівельних та опоряджувальних робіт.

У пункті 15 декларації зазначено, що на об`єкті виконані всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи.

На підтвердження вимог позову позивач надав висновок експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження № 0667 від 04.11.2013, у якому зазначено, що технічний стан будинку АДРЕСА_1 не відповідає Державним будівельним нормам України, а саме: при влаштуванні покриття не влаштовано надійної гідроізоляції; при влаштуванні електроосвітлення в приміщенні кухні-їдальні порушені правила влаштування електроустановок; при влаштуванні теплоізоляції пінопласт надійно не закріплений, порушені вимоги влаштування вимощення навколо будинку та бетонної площадки (т. 1 а.с. 149-163).

Згідно з цим висновком приведення будинку у відповідність Державним будівельним нормам України та у задовільний технічний стан можливе при виконанні робіт по демонтажу зруйнованих конструктивних елементів, які влаштовані неякісно виконаними роботами, та проведення нових робіт по влаштуванню утеплення фасаду, влаштуванню вимощення навкруги будинку, укріпленню електропроводки, ремонту внутрішнього оздоблення будинку та влаштуванню покрівлі будинку, вартість яких становить 444 994,00 грн.

Водночас в суді за клопотанням позивача була призначена судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої складено висновок експерта № 17550/19-44 від 17.05.2022 (т. 2 а.с. 158-171).

Згідно з даними цього висновку фактичне внутрішнє об`ємно-планувальне рішення першого та другого поверхів житлового будинку відповідає об`ємно-планувальному рішенню в розробленому проекті будівництва, проте співставленням даних проектно-технічної документації на зовнішні роботи та результатів проведеного обстеження встановлені певні відхилення від архітектурних рішень, а саме: влаштована колона, яка не передбачена проектом; змінена конструкція даху над другим поверхом; наявні відхилення у влаштованій конструкції зливової каналізації, пов`язані зі зміною її форми в плані розташування; змінена конструкція даху та покрівлі на мансарді; змінені розміри віконних прорізів в стіні головного фасаду.

З урахуванням ознак внутрішніх та зовнішніх пошкоджень опорядження та покриття поверхонь конструктивних елементів будинку, в тому числі благоустрою, його стан експерт охарактеризував як добрий.

У висновку експерт вказав, що за результатами обстеження та відсутності інформації щодо складу (конструкції) влаштованих конструктивів будинку в наданих документах на час проведення дослідження неможливо визначити фактичну причину виникнення залиттів на поверхнях конструктивних елементів в будинку, забруднень на поверхнях віконних блоків ззовні, руйнування вимощення із ФЕМів поверхні території, прилягаючої до стін будинку, та опорядження фасадів.

За міркуванням експерта, ймовірними причинами вищевказаних пошкоджень та забруднень конструктивних елементів житлового будинку та благоустрою з урахуванням їх ознак та місця розташування могли бути: деформація основи під фундаментами будинку та вимощенням; дефекти при виконанні робіт, зокрема по влаштуванні покрівлі - в місці забруднення віконних заповнень по правому фасаду не обладнано організоване водовідведення з покрівлі; строк експлуатації (строк експлуатації опорядження фасадів, згідно декларації від 30.04.2013 № КС 142131200382 про готовність об`єкта до експлуатації понад 6 років); втручання (діяльність мешканців) в конструктиви будинку, зокрема влаштування отворів у стінах.

Норми права і мотиви їх застосування.

Предметом цього позову є вимога що відшкодування збитків, завданих внаслідок неналежного виконання зобов`язання з будівництва об`єкта нерухомого майна, у зв`язку з чим є необхідність у з`ясуванні правової природи цивільних відносин, що виникли між сторонами.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою частини першої статті 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків(статті 610, 611 ЦК).

За нормою статті 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що юридичною підставою цивільно-правової відповідальності у зобов`язальних правовідносинах є норма закону або іншого акта цивільного законодавства, а фактичною - склад цивільного правопорушення.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін, погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 837 цього Кодексу наведено визначення договору підряду, відповідно до якої за таким договором одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положеннями частини першої статті 843, частини першої статті 846 ЦК у договорі підряду встановлюються ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або окремих її етапів.

Частиною першою статті 852 ЦК України передбачено, у разі відступлення підрядником від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допущення ним інших недоліків роботи, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Ще одним правом замовника, яке виникає у нього за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків, є право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (частина друга статті 852 ЦК)

Норма статті 875 ЦК визначає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 877 ЦК підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Статтею 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Відповідно до частинипершої статті 883 ЦК підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За приписами статті 884 цього Кодексу підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, та відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Отже чинні нормативні положення чітко визначають, що відповідальність за недоліки збудованого об`єкта несе підрядник, тобто особа, яка уклала із замовником договір підряду на будівництво об`єкта, виконує передбачені цим договором роботи та передає їх результати замовникові.

За принципом змагальності цивільного судочинства кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення і щодо яких у учасників справи виникає спір (статті 12, 76-81 ЦПК України).

Докази згідно вимог статей 77, 78, 79, 80, 89 ЦПК України мають бути належними, допустимими і достовірними, а в своїй сукупності - також достатніми, для підтвердження наявності або відсутності обставин справи, які відносяться до предмета доказування.

Зважаючи на викладене, за обставинами цієї справи доказуванню підлягає факт укладення між сторонами договору будівельного підряду.

Відповідач не заперечує, що між ним та позивачем існували відносини, пов`язані з організацією будівництва житлового будинку, у зв`язку з чим йому передавались грошові кошти на закупівлю та доставку будівельних матеріалів, замовлення та оплату будівельних робіт.

Наведена обставина підтверджується також складеними відповідачем розписками про одержання грошей (т. 1 а.с. 6-24), договорами, актами, товарними чеками, квитанціями, накладними та іншими документами (т. 3 а.с. 55-69), проте будь-яких фактичних даних, які б давали підстави кваліфікувати відносини сторін як відносини будівельного підряду, вказані документи не містять.

Всупереч доводам представника позивача відповідач ніколи не визнавав існування між ним та позивачем відносин підряду, що підтверджується змістом його заяв у цивільній справі № 753/19575/13-ц (т. 3 а.с. 79, 82, 83, 84, 85).

Предметом розгляду цієї справи були вимоги позивача до відповідача про стягнення боргу за договорами позики, заявлені на підставі виданих відповідачем розписок про одержання грошей, при цьому у судах усіх інстанцій відповідач стверджував, що на прохання ОСОБА_3 допомагав йому у будівництві та за його дорученням купував за надані ним кошти будівельні матеріали, замовляв їх доставку, замовляв та оплачував будівельні роботи та послуги, узгоджував інші питання, пов`язані з будівництвом, проте не був виконавцем будівельних робіт.

Не є належними доказами укладення між сторонами договору будівельного підряду і розписка відповідача (дата складення якої невідома), за змістом якої він гарантує якість робіт по об`єкту, а саме: виключення потрапляння води у вигляді атмосферних опадів, порушення цілісності зовнішніх та внутрішніх оздоблень, утворення грибків та плісняви, а у випадку порушень гарантує повне виправлення і ремонт, та довіреність ОСОБА_5 від 29.03.2011, згідно з якою вона уповноважила ОСОБА_4 на представництво її інтересів як власника житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в усіх установах, підприємствах та організаціях з певних питань (т. 3 а.с. 70).

Про відсутність належних та допустимих доказів укладення сторонами договору підряду зазначено і в рішенні Апеляційного суду міста Києва у цивільній справі № 753/19575/13-ц та на цій підставі з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції виключено вказівку на виникнення між сторонами правовідносин, що виникають з договору підряду (т. 1 а.с. 27-30).

Разом з тим найвагомішим доказом, який не лише не підтверджує існування між сторонами відносин будівельного підряду, а й спростовує вказану обставину, є подана ОСОБА_5 як замовником будівництва декларація про готовність об`єкта до експлуатації, що була зареєстрована органом державно-будівельного контролю у встановленому законом порядку, у якій зазначено, що генеральним підрядником з виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку було ТОВ «МАКО трейдінг», а особою, відповідальною за виконання робіт - працівник цього підприємства виконроб ОСОБА_8 , під керівництвом якого і виконані усі будівельні та опоряджувальні роботи.

Відповідно до частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Декларація про готовність об`єкта до експлуатації послугувала підставою виникнення у ОСОБА_5 права власності на житловий будинок, ця декларація ніким не скасовувалась і є чинною, а відтак суд визнає достовірною зазначені у ній відомості, в тому числі і відомості про підрядника будівництва та особу, відповідальну за виконання будівельних робіт.

Отже ураховуючи, що за результатами оцінки наданих суду доказів не встановлено виникнення між сторонами відносин будівельного підряду, правові підстави для покладення на відповідача відповідальності за недоліки будівництва відсутні.

Питання щодо причин виникнення дефектів в об`єкті будівництва, розміру збитків, завданих недоліками будівництва, та дотримання позивачем строків позовної давності у цьому рішенні суд не досліджував, оскільки заявлення вимог до неналежного відповідача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до положень статті 141 ЦПК України покладає на позивача усі понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в повному обсязі у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Повне рішення складене 10.04.2023.