Рішення

від 06.04.2023 по справі 120/8238/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 квітня 2023 р. Справа № 120/8238/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до:Вінницької обласної державної адміністрації, Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації

про: визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Вінницької обласної державної адміністрації, Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації в якому просить:

- визнати протиправною дію відповідачів - внесення до Переліку релігійних організацій Вінницької області, які розпочали процедуру зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діяючим в Україні та за її межами релігійним об`єднанням Релігійної громади Свято-Покровської парафії села Приборівка Липовецького району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, юридична адреса : 22515, вул. Шевченка, буд. 1А. с. Приборівка Липовецького району Вінницької області;

- зобов`язати відповідачів виключити з Переліку релігійних організацій Вінницької області, які розпочали процедуру зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним об`єднанням Релігійну громаду Свято-Покровської парафії села Приборівка Липовецького району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, юридична адреса: 22515, вул. Шевченка, буд. 1А. с. Приборівка Липовецького району Вінницької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є членом релігійної організації "Релігійна громада Свято-Покровського храму села Приборівка Вінницького району Тульчинської Єпархії Української православної церкви" та настоятелем Свято-Покровського храму села Приборівка Вінницького району Тульчинської єпархії УПЦ архієпископа Тульчинського і Брацлавського Іофана. З інформації на офіційному веб-сайті Вінницької обласної державної адміністрації позивач ознайомився з переліком релігійних організацій Вінницької області, які розпочали процедуру зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях будь - яким діючим в України та за її межами релігійним об`єднанням де під номер 285 внесено релігійну організацію "Релігійна громада Свято-Покровського храму села Приборівка Вінницького району Тульчинської Єпархії Української православної церкви".

Позивач погоджується із діями відповідачів, що полягають у включенні до Переліку релігійної організації "Релігійна громада Свято-Покровського храму села Приборівка Вінницького району Тульчинської Єпархії Української православної церкви", що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

У строк встановлений судом представником Вінницької обласної державної адміністрації подано до суду відзив на позовну заяву згідно якого відповідач проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити. Обґрунтовуючи свою правову позицію представник Вінницької ОДА зазначив, що до управління національностей та релігій Вінницької ОДА надійшла заява 04.11.2022 від релігійної організації "Релігійна громада Свято-Покровського храму села Приборівка Вінницького району Тульчинської Єпархії Української православної церкви" з повідомленням про проведення загальних зборів членів такої організації щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях, прийняття у зв`язку із цим статуту у новій редакції та з проханням зареєструвати такий статут зі зміною назви.

У зв`язку надходженням такої заяви відповідачем оприлюднено на своєму веб-сайті рішення загальних зборів релігійної організації "Релігійна громада Свято-Покровського храму села Приборівка Вінницького району Тульчинської Єпархії Української православної церкви" про початок процедури зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях і перехід під підпорядкування ПЦУ.

Представник відповідача зауважив, що оприлюднення такого рішення є обов`язком обласної державної адміністрації відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи, що позивач жодним чином не обґрунтував, яким чином внесення Переліку релігійної організації "Релігійна громада Свято-Покровського храму села Приборівка Вінницького району Тульчинської Єпархії Української православної церкви" порушує його права, просив відмовити у задоволенні позову.

Представником управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрацій також на адресу суду поданий відзив, який просить у задоволенні позов відмовити з аналогічних мотивів, що і представник Вінницької обласної державної адміністрації.

Інших заяв по суті до суду не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач 21.06.2022 звернувся до управління з питань національності та релігій Вінницької ОДА з запитами про надання інформації в яких просив повідомити чи зверталися до Управління будь-які громадяни із заявами про зміну підлеглості Свято-Покровської парафії села Приборівка Вінницького району Тульчинської єпархії Української православної церкви та приєднання даної релігійної громади до Православної церкви України.

Листом від 27.06.2022 позивача повідомлено, що до Управління будь -яких звернень від громадян і заяв від громади Свято-Покровської парафії села Приборівка Вінницького району Тульчинської єпархії УПЦ не надходило.

07.07.2022 позивач звернувся до Управління з повторним запитом з тих самим питанням.

Листом від 12.08.2022 Управлінням повідомлено його по суті звернення, що будь -яких звернень від громадян і заяв від громади Свято-Покровської парафії села Приборівка Вінницького району Тульчинської єпархії УПЦ не надходило.

Також, 03.08.2022 керівник (настоятель) Релігійної громади Свято-Покровської парафії села Приборівка Вінницького району Тульчинської єпархії Української православної церкви ОСОБА_1 звернувся до Управління та 10.08.2022 йому надано відповідь за №42, яко повідомлено, зокрема, що православна громада села Приборівка зареєстрована 04.08.2008 наказом №115 із назвою "Релігійна громада Свято-Покровської парафії Української православної Церкви", наказом Управління №180 від 08.09.2016 зареєстровано статут релігійної громади у новій редакції із зміною назви на "Релігійна громада Свято-Покровської парафії села Приборівка Липовецького району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви". Крім того повідомлено, що зміни до ЄДРПОУ щодо найменування не внесені.

04.11.2022 Головою парафіяльної ради релігійної організації "Релігійна громада Свято-Покровського храму села Приборівка Вінницького району Тульчинської Єпархії Української православної церкви" ОСОБА_2 подано до управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА заяву від 03.10.2022 з проханням зареєструвати статут релігійної організації "Релігійна громада Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви" (код ЄДРПОУ 40586150), назва згідно статуту релігійної громади Свято - Покровської парафії села Приборівка Липовецького району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви у новій редакції зі зміною назви на Релігійна організація "Релігійна громада Покрови Пресвятої Богородиці с. Приборівка Вінницького району Вінницько-Барської Єпархії Православної Церкви України" у зв`язку із зміною підлеглості у канонічних та організаційних питаннях і приєднання до Православної Церкви України.

До заяви додано:

- статут релігійної громади у новій редакції на 10 арк, в 3 примірниках;

- протокол загальних зборів віруючих щодо зміни підлеглості, прийняттю статуту релігійної громади та перевибори керівного органу від 05.06.2022 №001 на 2 арк;

- список членів релігійної громади, які були присутні на загальних зборах на 17 арк.;

- довідка про юридичну адресу на 1 арк.

07.10.2022 на офіційному веб-сайті Вінницької обласної державної адміністрації було розміщено Перелік релігійних організацій Вінницької області, які розпочали процедуру зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях будь - яким діючим в України та за її межами релігійним об`єднанням. Під номером 285 такого переліку значиться релігійна організація "Релігійна громада Свято-Покровського храму села Приборівка Вінницького району Тульчинської Єпархії Української православної церкви".

Позивач не погоджується із внесенням релігійної організації "Релігійна громада Свято-Покровського храму села Приборівка Вінницького району Тульчинської Єпархії Української православної церкви" до Переліку релігійних організацій Вінницької області, які розпочали процедуру зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях будь - яким діючим в України та за її межами релігійним об`єднанням, що і стало підставою для звернення до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Тому судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Статтею 35 Конституції України гарантовано, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова.

Отже, в Україні діє принцип взаємного невтручання держави та церкви, який ґрунтується на конституційній нормі про відокремленість церкви від держави.

Спірні відносини, зокрема, врегульовані Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 № 987-XII (далі Закон № 987-XII).

Так, згідно з ст. 2 Закону № 987-XII в Україні усі правовідносини, пов`язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України. Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається з цього Закону та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього.

Відповідно до ст. 3 Закону № 987-XII кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Ніхто не може встановлювати обов`язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії.

Батьки або особи, які їх замінюють, за взаємною згодою мають право виховувати своїх дітей відповідно до своїх власних переконань та ставлення до релігії.

Здійснення свободи сповідувати релігію або переконання підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для охорони громадської безпеки та порядку, життя, здоров`я і моралі, а також прав і свобод інших громадян, встановлені законом і відповідають міжнародним зобов`язанням України.

Ніхто не має права вимагати від священнослужителів відомостей, одержаних ними при сповіді віруючих.

У відповідності до ст. 7 Закону № 987-XII релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Згідно з ст. 8 Закону № 987-XII релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.

Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Відповідно до ст. 13 Закону № 987-XII релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно з ст. 17 Закону № 987-XII релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору.

Культова будівля та інше майно, які становлять історичну, художню або іншу культурну цінність, передаються релігійним організаціям і використовуються ними з додержанням установлених правил охорони і використання пам`яток історії та культури.

Клопотання про передачу релігійним організаціям культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявників.

Релігійні організації мають переважне право на передачу їм культових будівель із земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих будівель.

Користування землею релігійні організації здійснюють у порядку, встановленому Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України. Земельні ділянки, що надаються релігійним організаціям у постійне користування для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, забороняється використовувати для здійснення підприємницької діяльності.

Договори про надання в користування релігійним організаціям культових та інших будівель і майна можуть бути розірвані або припинені в порядку і на підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається.

Рішення державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Разом з тим, статтею 5 Закону № 987-XII передбачено, що церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави. Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії. Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається.

Аналізуючи наведене, суд зазначає, що рішення, що прийняті статутними органами релігійного об`єднання у межах своїх повноважень, є виключно внутрішньою діяльністю релігійної організації. Втручання органів державної влади у здійснювану в межах закону діяльність релігійної організації чи релігійного об`єднання, не допускається. Отже, держава, у тому числі і судова влада, не має права втручатись у діяльність церкви, зокрема переглядати (ревізувати, скасовувати) рішення найвищого органу влади в галузях віровчення, церковного управління і церковного суду, тобто законодавчої, виконавчої, судової влади УГКЦ.

Законодавець надав релігійним організаціям в Україні право автономно здійснювати свою діяльність, визначати напрями цієї діяльності, утворювати в своєму складі необхідні органи, для провадження діяльності, і зокрема, вирішувати відповідні спори, у випадку їх виникнення, відокремлено від держави.

Такі висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 липня 2018 року у справі № 909/1012/17, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 761/25084/20-ц.

Судом встановлено, що до управління у справах національностей та релігії Вінницької обласної державної адміністрації 04.11.2022 надійшла заява релігійної громади Свято-Покровської парафії Української православної церкви (код ЄДРПОУ 40586150) згідно статуту в редакції 2016 року релігійна громада Свято-Покровської парафії села Приборівка Липовецького району Тульчинської єпархії Української православної церкви від 04.10.2022 за вихідним номером 607-25-17 в якій повідомлено про проведення загальних зборів членів релігійної громади щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях, прийняття у зв`язку із цим статуту у новій редакції та з проханням зареєструвати статут у новій редакції зі зміною найменування. До заяви долучено протокол загальних зборів релігійної організації від 05.06.2022 №001 та список членів релігійної громади , які були присутні на загальних зборах , голосували за прийняті рішення та власноручно розписалися у кількості 169 осіб.

Відповідно до Протоколу №001 Загальних зборів релігійної організації по питанню 7 з про зміну підпорядкування у канонічних та організаційних питаннях проголосували "167 осіб "за" з 169 присутніх членів релігійної громади, прийнято рішення про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних і організаційних питаннях. По питанню порядку денного №9 загальних зборів релігійної організації від 05.06.2022 "про звернення щодо реєстрації статуту у новій редакції Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТО-ПОКРОВСЬКОЇ ПАРАФІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАОСЛАВНОЇ ЦЕНКВИ" (код ЄДРПОУ 40586150) назва згідно статуту: РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ СВЯТО-ПОКРОВСЬКОЇ ПАРАФІЇ СЕЛА ПРИБОРІВКА ЛИПОВЕЦЬКОГО РАЙОНУ ТУЛЬЧИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ" - 167 членів громади проголосували "за" з 169 присутніх. Прийнято рішення доручити голові парафіяльної ради релігійної громади ОСОБА_3 подати з правом підпису необхідні документи до Управління у справах національностей та релігії Вінницької обласної державної адміністрації.

Після надходження таких документів Вінницькою обласною державною адміністрацією оприлюднено на своєму веб-сайті рішення загальних зборів релігійної громади Свято-Покровської парафії Української православної церкви про початок процедури зміни підлеглості у канонічних та організаційних питання і під підпорядкування ПЦУ.

Суд зауважує, що відповідно до статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Таким чином, у разі надходження до відповідача звернення релігійної громади про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питання, оприлюднення рішення загальних зборів є обов`язком Вінницької ОДА.

Суд звертає увагу, що статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду.

В той час, позивач жодним чином не обґрунтував, яким чином внесення до Переліку релігійних організацій Вінницької області, які розпочали процедуру зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійного об`єднання Свято-Покровської парафії Української православної церкви (код ЄДРПОУ 40586150) порушує його права.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі №18-рп/2004 термін «порушене право», який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №697/835/17.

При цьому за висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 13.08.2020 у справі №369/3756/16-а, обов`язковою умовою оцінки судом рішення суб`єкта владних повноважень та/або органів місцевого самоврядування є доведеність позивачем порушення таким рішенням його прав та законних інтересів. При цьому таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо певних обставин абстрактно лише тому, що заявник вважає, що спірне рішення начебто впливає на правове становище позивача та третіх осіб. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень та/або органами місцевого самоврядування особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Доводи позивача про вчинення відповідачами протиправних дій, які полягають у неправомірному внесенні до Переліку релігійних організацій Вінницької області, які розпочали процедуру зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним об`єднанням Релігійну громаду Свято-Покровської парафії села Приборівка Липовецького району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, юридична адреса: 22515, вул. Шевченка, буд. 1А. с. Приборівка Липовецького району Вінницької області є взагалі необґрунтованими та недоведеними належними і допустимими доказами.

Відтак, враховуючи вищевказане, суд приходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач: Вінницька обласна державна адміністрація (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 70, код ЄДРПОУ 20089290)

Відповідач: управління у справах національностей та релігії Вінницької обласної державної адміністрації (21036, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, кім. 1227, код ЄДРПОУ 38635837)

СуддяКомар Павло Анатолійович