Рішення

від 29.03.2023 по справі 120/1368/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 березня 2023 р. Справа № 120/1368/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Альчука М.П.,

за участі секретаря судового засідання: Компанієць Р.Р.

представника позивача: Кучерява І.П.

представника відповідача: Кухрівського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННАФТОГАЗ"

до:головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІННАФТОГАЗ" звернулося до суду з позовом до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.01.2023 року № 1141/02-32-09-04/38919365, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1000000 грн та № 1140/02-32-09-04/38919365, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" не провадить свою діяльність на АЗС, на якій було здійснено фактичну перевірку, а відтак податкові повідомлення-рішення винесено без належних для того підстав. Також представник позивача акцентує увагу на процедурних порушеннях проведення перевірки, зокрема на те, що у наказі на фактичну перевірку відсутня конкретна інформація, що стала підставою для проведення перевірки та те, що проведена фактична перевірка відповідала проведенню документальної перевірки.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на їх безпідставність. Відповідач вказав на те, що фактична перевірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства. Також зазначив, що під час проведення перевірки позивачем не було спростовано факту не здійснення господарської діяльності на АЗС.

До суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач звертає увагу на те, що не є суб`єктом податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 128 ПК України, а нефіскальний чек, отриманий у процесі здійснення перевірки, не є підтвердженням здійснення господарської операції.

Оцінивши наявні матеріали, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІННАФТОГАЗ" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.02.2022 року, № 1001741070013012372, та зареєстрований платником податку у ГУ ДПС у Вінницькій області від 02.10.2013 року. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є роздрібна торгівля пальним.

На підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 14.12.2022 року № 3947к та направлень на проведення фактичної перевірки від 14.12.2022 року № 4895, № 4896 та № 4897 працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку ТОВ "ВІННАФТОГАЗ", за адресою місця здійснення господарської діяльності: Вінницька обл., Оратівський р-н, смт Оратів, провул. Дружби, 5, АЗС, з питань обліку та обігу пального, дотримання вимог законодавства України за період з 01.01.2022 року по 23.12.2022 року.

Перевірка проводилася з 15.12.2022 року по 23.11.2022 року з використанням фото- та відео- фіксації.

З направленнями на проведення перевірки та з копією наказу ГУ ДПС у Вінницькій області було ознайомлено ОСОБА_1 , що на час перевірки виконував функції оператора-охоронця АЗС ТОВ "ВІННАФТОГАЗ".

Після ознайомлення з даними документами, ОСОБА_1 відмовився від підпису на направленнях та вручення йому наказу, про що було складено акт відмови від підпису у направленні на перевірку № 1364/02-32-09-04/ НОМЕР_1 від 16.12.2022 року, що стало підставою для початку проведення фактичної перевірки.

У подальшому, під час проведення фактичної перевірки ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" встановлено порушення вимог п.п 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме здійснення господарської діяльності з реалізації та зберігання пального (скрапленого газу) без реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ) та порушення п. 85.2, 85.4 ст. 85 ПК України, а саме ненадання посадовим особам контролюючого органу документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Не погоджуючись з результатами перевірки, ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" надіслало заперечення на даний акт перевірки, у якому зазначив, що висновки, відображені в акті, є незрозумілими та безпідставними, оскільки товариство не проводить свою діяльність на даній АЗС.

Контролюючий орган не погодився із запереченнями позивача, оскільки ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" не було надано жодних документів, що б доводили обставини справи, як на вимогу органу ДПС, так і під час подання даних заперечень, про що повідомив листом від 23.01.2023 року.

Так, за наслідками перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.01.2023 року № 1140/02-32-09-04/38919365, яким позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1020 грн за порушення п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 ПК України та податкове повідомлення від 27.01.2023 року № 1141/02-32-09-04/38919365 за порушення п.п 230.1.2, п. 230.1 ст. 230 ПК України, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1000000 грн.

Одночасно оскарження правомірності даних податкових повідомлень-рішень є предметом спору в даній справі.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд керується наступними мотивами.

Відповідно до п.п. 75.1.3 ст. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 85 ПК України.

Зокрема, вона здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї підстав, передбачених ПК України.

Зі змісту наказу судом встановлено, що підставою для перевірки АЗС ТОВ ВІННАФТОГАЗ є п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, п.п 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України та доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 13.12.2022 року № 1850/02-32-09.

Позивач посилається на те, що у наказі ГУ ДПС у Вінницькій області № 3947к від 14.12.2022 року відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки та інформацію, яку контролюючий орган отримав про порушення позивачем чинного законодавства. Таким чином, контролюючий орган ініціював проведення фактичної перевірки ТОВ ВІННАФТОГАЗ без жодної визначеної законом умови, за відсутні законодавчо мотивованих підстав для проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове-повідомлення-рішення.

Суд не погоджується з твердженням позивача щодо відсутності у контролюючого органу підстав для проведення перевірки з огляду на те, що не зазначення конкретної підстави та інформації, що свідчить про можливе правопорушення в наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п.п.81.1 ст.81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі №805/3809/16-а (п.п.37-38) підтверджено позицію, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Також щодо належності суб`єкта, наділеного правом отримувати документи для проведення перевірки, суд зазначає таке.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 року № 322 "Про затвердження Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту" регламентовано, що заправка скрапленим вуглеводневим газом здійснюється виключно працівником оператором АЗС.

Також, згідно з п. 1.6 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 року № 285 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання" на АГЗС повинно бути передбачено цілодобове чергування працівників, які експлуатують та обслуговують обладнання.

Відтак на будь-якому АЗГС повинна бути особа відповідальна особа, що здійснює заправку з усіма похідними від неї діями.

Як уже встановлено, відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України копія наказу вручається, зокрема, особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

У ході здійснення перевірки фактичної перевірки, 15.12.2022 року, проведено контрольно-розрахункову операцію, шляхом закупівлі скрапленого газу в кількості 7,02 л. на загальну суму 200 грн.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 здійснив заправку автомобіля скрапленим газом, одержав кошти як компенсацію вартості палива для здійснення розрахункової операції через платіжний термінал, та відповідно на вимогу контролюючого органу надав розрахунковий документ, а відтак своїми діями фактично підтвердив свою приналежність до АЗС на якій здійснювалася перевірка та дав можливість ідентифікувати себе у статусі особи, яка здійснила розрахункову операцію.

Проте позивач вказує на порушення даного процедурного питання, оскільки ОСОБА_1 не є працівником ТОВ «ВІННАФТОГРАЗ», що підтверджується довідкою про кількість працюючих на підприємстві станом на 14.12.2022 року (а.с. 43).

Суд відхиляє даний доказ з огляду на те, що ні п. 80.2. ст.80 ПК України, ні положення Закону № 265/95-ВР не містять вказівки, що, зокрема особа, яка проводить розрахункові операції має перебувати у трудових відносинах із суб`єктом господарювання.

Відсутність даного застереження у нормах закону є цілком логічною, оскільки, наприклад, майно товариства для здійснення повноважень може бути ввірено особі у будь-який інший правовий спосіб.

Тому, з огляду на вищезазначене, у посадових осіб відповідача на момент фактичної перевірки не було підстав ставити під сумнів статус особи-оператора (охоронця) АЗС, яка фактично провела розрахункову операції.

При цьому, суд оцінює аргументи позову у цій частині як такі, що спрямовані виключно на уникнення позивачем відповідальності за виявлені у ході перевірки порушення.

Відтак, ОСОБА_1 вважається особою, яка провела розрахункову операцію із продажу палива та який відповідно є належним суб`єктом для вручення наказу на проведення фактичних перевірок, ознайомлення із службовим посвідченням та направленням на проведення перевірки, що він фактично підтвердили власними пасивними діями у ході перевірки. Оскільки ОСОБА_1 є особою, яка відповідно до п. 80.7 ст. 80 ПК України фактично здійснила розрахункову операції, то фактична перевірка також може здійснюватися у його присутності.

Суд вважає за доцільне спростувати твердження позивача щодо ототожнення ГУ ДПС у Вінницькій області фактичної та документальної перевірок, оскільки у наказі на фактичну перевірку зазначено період, що охоплює собою господарсько-фінансову діяльність за минулий період часу. А відтак фактична перевірка не може замінювати за своїм характером та порядком проведення документальну перевірку, яка на сьогодні є забороненою.

Аналіз положення ст. ст.75,80 ПК Українидає зрозуміти, що особливістю фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), лише з урахуванням того, це що корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби згідно з робочим графіком суб`єкта господарювання, а також із правом до перевірки здійснити контрольну розрахункову операцію.

Проте, суд акцентує увагу на тому, що положення ПК України не містять темпоральних обмежень чи заборон щодо визначення періоду діяльності суб`єкта господарської діяльності, який охоплюється предметом фактичної перевірки.

До того ж, суд звертає увагу на те, що передбачене підпунктом75.1.2пункту 75.3 статті75 ПК Українивизначення документальної перевірки включає перевірку, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбаченозаконом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, при проведенні такого виду перевірки висновки формуються на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбаченозаконом, первинних документів, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Разом з тим, надаючи оцінку наведеним у акті перевірки висновкам податкового органу, суд зазначає, що ці висновки сформовано без урахування документів фінансово-господарської діяльності, у тому числі і за минулий період часу, що були витребувані задля контрольного заходу перевірки документації за період з 01.01.2022 року по дату закінчення перевірки, а відтак за наслідками така перевірка не може вважатися документальною. Відповідні оскаржувані податкові-повідомлення рішення прийняті на підставі обсягу інформації, отриманої внаслідок проведення фактичної перевірки.

Таким чином, податкові-повідомлення рішення не можуть бути скасовані з огляду на те, що у наказі зазначений період, що охоплюється проведенням документальної перевірки, адже за самою процедурою та наслідками була здійснення фактична перевірка, а норма права щодо визначення періоду, який охоплює лише момент теперішнього часу не є імперативною.

Щодо порушень, виявлених за наслідками фактичної перевірки, суд зазначає.

Відповідно до абз. б пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України, акцизний склад це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Відповідно до абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ, платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Таким чином, реєстрації в якості акцизного складу підлягають лише ті об`єкти (приміщення, території) на яких здійснюється вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, тобто його фізичний обіг, а проводиться реєстрація акцизного складу виключно особою, що зареєстрована платником акцизного податку, безпосередньо виконує вказані види діяльності на зазначених об`єктах та має право власності або користування ними.

Судом встановлено, що ТОВ «ВІННАФТОГАЗ» отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним від 31.12.2021 року до 31.12.2026 року на місце роздрібного продажу пального за адресою: Вінницька обл., Оратівський р-н, смт. Оратів, провул. Дружби, 5, АЗС.

Крім того, ТОВ «ВІННАФТОГАЗ» зареєстровано платником податку із реалізації пального та спирту етилового 28.11.2022 року (запис в реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового № 5814).

Однак, відповідно до відомостей з Реєстру платників акцизного податку та реалізації пального та спирту етилового - "відомості про акцизні склади", ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" не зареєстровано акцизного складу за адресою даного АЗС.

Згідно матеріалів акту про результати фактичної перевірки № 11974/02-32-09-04/38919365 від 26.12.2022 року, встановлено факт реалізації на АЗС скрапленого газу та факт наявного скрапленого газу в резервуарі вкількості 36191,31 л (а. с 14-19).

Водночас відповідно до абз. 8 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України забороняється здійснення реалізації пального без наявності без реєстрації акцизного складу, зокрема.

Як слідує з матеріалів справи, позивач вказує, що ТОВ «ВІННАФТОГАЗ» не здійснює діяльність на вказаному АЗС.

Так, позивач зазначає, що з 01.11.2020 року між ТОВ «ВІННАФТОНАЗ» та «ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ» було укладено договір оренди №01/11/20, строком дії до 02.10.2023 року, за яким позивач надає іншій стороні договору автозаправочну станцію за адресою Вінницька обл., Оратівський р-н, смт. Оратів, провул. Дружби, 5, АЗС (а.с. 31-32).

Суд зауважує, що відповідно до матеріалів справи АЗС було передано як цілісний майновий комплекс.

З пояснень позивача слідує, що, у подальшому, з метою здійснення діяльності на даній АЗС, між вище зазначеними сторона договору було укладено додаткову угоду № 3, якою встановлено, що орендар і орендодавець дійшли згоди про припинення дії договору оренди та ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ" було зобов`язано повернути майно не пізніше 01.03.2022 року.

Так, на виконання вказаної угоди, відповідно до акту прийомі передачі від 29.12.2021 року було передано будівлю АЗС.

Позивач зазначає, що виконання додаткової угоди № 3 від 29.12.2021 року було відтерміновано на прохання ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖІ" від 01.03.2022 року (а.с. 37), у зв`язку з повномасштабною війною, відтак, ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" не здійснювало на даній АЗС господарської діяльності.

Судом встановлено, що з метою здійснення діяльності з роздрібної торгівлі паливом на місце роздрібного продажу пального за адресою Вінницька обл., Оратівський р-н, смт. Оратів, провул. Дружби, 5, АЗС, ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" переоформило ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним 16.03.2022 року, що підтверджується відомостями з даної ліцензії (а.с. 39).

Суд акцентує увагу на тому, що переоформлення вказаної ліцензії відбулося уже після факту відтермінування додаткової угоди № 3 від 29.12.2021 року, тобто, коли ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖІ" ще мало би бути користувачем вказаної АЗС, з розташованими на ній об`єктами роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Таким чином, подані позивачем докази свідчать про унеможливлення факту отримання ним вказаної ліцензії, оскільки АЗС є цілісним майновим комплексом, а відповідно до інформації з даних договорів, користувачем земельної ділянки, на якій є об`єкт роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення є ТОВ "ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ".

Крім того, у відповідності до дозволу Управління Держпраці у Вінницькій області № 320.21.05 від 29.12.2021 року ТОВ «ВІННАФОТОГАЗ» надано дозвіл експлуатувати обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах та обладнання, що працює під тиском на даній АЗС.

Однак суд акцентує увагу на тому, що обладнання та захисні системи, на які було отримано даний дозвіл було повернуто ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" 30.12.2022 року, відповідно до акту прийомі-передачі від 30.12.2022 року (а.с. 36). Даний факт не заперечувався позивачем і в судовому засідання.

Відтак, якби увесь майновий комплекс не перебував у користуванні ТОВ "ВІННАФТОГАЗ", неможливо би було здійснити переоформлення ліцензії від 16.03.2022 року.

Також, суд зазначає, що відповідно до електронних баз даних АІС «Податковий блок», ТОВ «ВІННАФТОГАЗ» зареєстровано реєстратор розрахункових операцій: фіскальний номер 3000964851, тип МАРІЯ 303А1, заводський Б31041007914, -від 30.12.2021 року.

Суд акцентує увагу на тому, що даний РРО було скасовано 08.09.2022 року, відповідно до довідки про скасування РРО (а.с. 41).

Однак, за результатами здійснення податковим органом контрольно-розрахункової операції, отримано нефіскальний чек, у якому зазначено адресу АЗС, назву товариства - ТОВ "ВІННАФТОГАЗ", дату та час проведення операції та ідентифікації РРО - фіскальний номер 3000964851, тип МАРІЯ 303А1, заводський Б31041007914. У даному чекові відсутня інформація щодо назви товару, його кількості та вартості.

Суд не бере до уваги доводи позивача стосовно того, що даний чек не є фіскальним документом, а відтак не може свідчити про діяльність ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" на вказаній АЗС, з огляду на те, що факт нефіскальності чеку - не призводить до недійсності чека та неможливості використання як документа, що підтверджує реалізацію товарів. Тобто чек, який видається за допомогою неопломбованого і незареєстрованого (анульованого) РРО, містить реквізити, передбачені для чека, але із зазначенням "нефіскальний чек", може вважатись розрахунковим документом, так як видається касовим апаратом під час його використання.

Таким чином, наявність на АЗС здійснення фактичного продажу палива за допомогою терміналу платіжного самообслуговування, оснащеного фіскальним модулем у режимі роботи РРО, що належить ТОВ "ВІННАФТОГАЗ", спростовує доводи позивача, щодо відсутності його діяльності на даній АЗС.

Також суд зазначає, що наданий позивачем Z-звіт не є належним та достовірним доказом відсутності діяльності ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" на даній АЗС, оскільки, як уже було зазначено судом, РРО анульовано від 08.09.2022 року, а період здійснення періодичного звіту повного включає в себе лише 29.12.2021 року. Таким чином, Z-звіт не може бути прийнятий судом до уваги, оскіль не містить жодної інформації.

Окремо, суд вказує на те, що у відповідності до положень ст. 58 ПК України контролюючим органом, у зв`язку з відмовою оператора-охоронця АЗС отримати під розпис письмовий запит про надання копій документів, було надіслано письмовий запит до ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" про надання документів (їх копій), які стосуються фактичної перевірки.

Принагідно суд зазначає, що відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Тобто жодних застережень з приводу періоду, за який можна витребовувати документи під час здійснення фактичної перевірки, не міститься у податковому законодавстві України.

Натомість посадові особи ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" всупереч нормам закону обмежилися наданням листа від 23.12.2022 року № 23/2, у якому вказали на відсутність діяльності на АЗС, що належить товариству.

Оскільки зазначені у письмовому запиті документи не були надані, було складено акт ненадання документів № 1381/02-32-09-04/38919365 від 23.12.2022 року.

До того ж, ТОВ "ВІННАФТОГАЗ", скориставшись своїм правом на подання заперечення на акт фактичної перевірки від 26.12.2022 року № 11974/02-32-09-04/38919365, не надало жодних документів, або пояснень, щоб підтверджували реалізацію палива на АЗС іншими суб`єктами господарювання.

З огляду на те, що сукупний аналіз обставин справи та норм законодавства спростовує позицію позивача, суд резюмує, що саме ТОВ "ВІННАФТОГАЗ", перебуваючи на податковому обліку, як платник акцизного податку з реалізації пального, здійснювало господарську діяльність з реалізації та зберігання пального (скрапленого газу) на АЗС за адресою: Вінницька обл., Оратівський р-н, смт Оратів, провул. Дружби, 5, АЗС.

Таким чином, факт вчинення позивачем порушення вимог п.п 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме здійснення господарської діяльності з реалізації та зберігання пального (скрапленого газу) без реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ) та порушення п. 85.2, 85.4 ст. 85 ПК України, а саме ненадання посадовим особам контролюючого органу документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, - знайшов своє підтвердження при розгляді цієї справи.

Отже, відповідачем правомірно винесено податкові повідомлення-рішення від 27.01.2022 року, а саме податкове повідомлення рішення № 1140/02-32-09-04/38919365 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1020 грн за не надання документів та податкове повідомлення-рішення № 1141/02-32-09-04/38919365 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1000000 грн за відсутність реєстрації акцизного складу.

Відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задовленню.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору немає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННАФТОГАЗ" (21018, м. Вінниця вул. Литвиненко_Вольгемут, 31-а кв. 1, ЄДРПОУ 38919365) до головного управління ДПС у Вінницькій області (21000, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, ЄДРПОУ 44069150) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович