Ухвала

від 28.03.2023 по справі 320/11986/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 березня 2023 року № 320/11986/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві в порядку письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтемп» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтемп» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 13.05.2021 №8897/0716;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 13.05.2021 №8898/0716.

24.01.2022 представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду по оскарженим рішенням.

Представником позивача 21.02.2022 подано до суду заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

В підготовче засідання призначене на 28.03.2023 представник позивача подав клопотання в якому просив розгляд клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду здійснювати без його участі, в порядку письмового провадження. Представник відповідача дане питання залишив на розсуд суду.

Розглянувши дану заяву, оцінивши письмові докази, суд зазначає наступне.

Підстави та порядок залишення позову без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Водночас, згідно з частинами 3 та 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відтак, однією із підстав для залишення позовної заяви без розгляду є недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, що виявлено судом після відкриття провадження у справі (за умови неподання заяви про поновлення такого строку або відсутністю поважних причин для його поновлення).

Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України.

Так, частинами 1-3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України (в редакції після 15.12.2017) у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Верховний Суд у постанові від 21.06.2018 (справа №820/1667/16) зазначив про те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вбачається з позовної заяви, предметом оскарження у даній справі зокрема, є податкові повідомлення-рішення прийняті 13.05.2021.

Обґрунтовуючи доводи щодо не порушення строку звернення до суду позивач зазначив, що ними було здійснено адміністративне оскарження та рішення контролюючого органу ними отримано 13.08.2021. Відповідно до положень п.56.19 ст.56 ПК України місячний строк на подання позовної заяви до суду почав свій перебіг з дня, що настає за днем отримання Рішення, тобто з 14.08.2021. Позивачем, у відповідності до вимог п.56.19 ст.56 ПК України, ч.9 ст.120 КАС України, об 11 год. 03 хв. 14.09.2021, здано на пошту для відправлення до Київського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку Позовну заяву з відповідними додатками. Таким чином, позивачем не пропущено місячний строк звернення до суду.

Згідно з абз.1 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Тобто, ПК України за загальною нормою, передбачене право платника податків оскаржити податкове повідомлення - рішення протягом терміну 1095 днів, з дня наступного за днем отримання такого рішення.

Також, ПК України встановлено спеціальну норму щодо строків оскарження платниками податків рішень контролюючого органу, а саме в п.56.19 ст.56 ПК України зазначено, що «У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».

Відповідно до пп.56.17.3 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Положеннями ст. 120 КАС України передбачено, наступне:

1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

2. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

3. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

4. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

5. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

6. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

7. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

8. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

9. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

10. Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, позивач отримав рішення контролюючого органу про результати розгляду скарги 13.08.2021.

Відповідно до положень п.56.19 ст.56 ПК України місячний строк на подання позовної заяви до суду почав свій перебіг з дня, що настає за днем отримання Рішення, тобто з 14.08.2021.

Згідно з ч.1 ст.120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то останнім днем подання позовної заяви є 14.09.2021.

Частиною 9 статті 120 КАС України передбачено, що «строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку».

Позивачем, у відповідності до вимог п.56.19 ст.56 ПК України, ч.9 ст.120 КАС України, 14.09.2021, здано на пошту для відправлення до Київського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку Позовну заяву з відповідними додатками, що підтверджується, накладною Укрпошти №0740104837046, роздруківкою трекінгу відстеження за поштовим відправленням №0740104837046 з сайту Укрпошти, відміткою Укрпошти на Описі вкладення до поштового відправлення №0740104837046.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1 та 2 статті 76 КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та оцінюючи наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено процесуального строку на звернення до Київського окружного адміністративного суду з Позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 13.05.2021 №8897/0716 та від 13.05.2021 №8898/0716, а клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду є безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лиска І.Г.