Рішення

від 10.04.2023 по справі 380/288/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/288/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) до Приватного підприємства «Волинь Транссервіс» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93А, ЄДРПОУ 38592474) про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства «Волинь Транссервіс», у якій просить суд: - стягнути з Приватного підприємства «Волинь Транссервіс» (ЄДРПОУ 38592474) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 461 178,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом, яка складає 461 178,06 грн. Вказує, що на теперішній час суми податкових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Враховуючи те, що відповідач не вживає жодних заходів для погашення податкових зобов`язань, тому просить стягнути до бюджету вищезазначені грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Конверт з копією вказаної ухвали повернувся на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.08.2022 року у справі №522/3598/16-а, до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Волинь Транссервіс» внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєний ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38592474.

Приватне підприємство «Волинь Транссервіс» має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань по адміністративних штрафах та інших санкціях, по податку на додану вартість із ввезених товарів, що складається із основного платежу за актом документальної перевірки, штрафної санкції та пені, по миту на товари, що ввозяться, що складається із основного платежу за актом документальної перевірки, штрафної санкції та пені, по податку на додану вартість, що складається із штрафної санкції та пені.

Заборгованість згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість №8871/5/13-01-13-02 від 10.11.2022 року складає 461 178,06 гривень та виникла на підставі:

1. По податку на додану вартість із ввезених товарів 32 038,82 грн:

- податкове повідомлення-рішення №00003631411 від 20.03.2019 року на суму 20 731,41 грн, винесене на підставі акта про результати перевірки №212/14.11/30478068 від 14.02.2019 року. Та згідно зворотного боку облікової картки платника пеня на суму 11 307,41 грн.

2. По податку на додану вартість 1 176,14 грн:

- податкове повідомлення-рішення №0094201211 від 18.04.2018 року на суму 773,04 грн, винесене на підставі акта про результати перевірки №000935/13-01-12 11/38592474 від 18.04.2018 року. Та згідно зворотного боку облікової картки платника пеня на суму 403,10 грн.

3. По миту на товари, що ввозяться 14 563,10 грн:

- податкове повідомлення-рішення №0003621411 від 20.03.2019 року на суму 9 423,38 грн, винесене на підставі акта про результати перевірки №212/14.11/38592474 від 14.02.2019 року. Та згідно зворотного боку облікової картки пеня на суму 5 139,72 грн.

4. По адміністративних штрафах та інших санкціях 413 400,00 грн:

- податкове повідомлення-рішення №0001114813 від 02.02.2018 року на суму 413 400,00 грн, винесене на підставі акта про результати перевірки №337/28-10-48-13/38592474 від 27.12.2017 року.

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань позивачем винесено податкову вимогу форми «Ю», яку надіслано платникові податків.

Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога та податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржувалися у справі відсутні, відповідно, визначені у них зобов`язання є узгодженими. У добровільному порядку заборгованість відповідачем не сплачена.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.56.11 ст.56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

У п. 57.1 ст. 57 ПК України зазначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.

Усупереч наведеним нормам чинного законодавства платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов`язань.

Відтак, суми грошових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу у відповідності до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог п.59.1 ст.59 ПК України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п.58.3 ст.58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

На виконання вказаних положень ПК України, позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 06.04.2017 №205-17. Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідачем не погашено. Податковий борг відповідача з цього часу не переривався.

Згідно з п.п.95.1, 95.2ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право органу державної податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 461 178,06 грн, відповідачем у встановлені законом строки не сплачена, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з рахунків відповідача на користь бюджету кошти в сумі 461 178,06 грн.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) до Приватного підприємства «Волинь Транссервіс» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93А, ЄДРПОУ 38592474) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Приватного підприємства «Волинь Транссервіс» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93А, ЄДРПОУ 38592474) грошові кошти до бюджету, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків в сумі 461 178,06 (чотириста шістдесят одну тисячу сто сімдесят вісім) грн 06 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М. Брильовський