Рішення
від 10.04.2023 по справі 420/1159/23
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1159/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 20.01.2023 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Одеській області Миколи Семенишина від 04.01.2023 року № 16 в частині, що стосується накладення на дізнавача відділу дізнання Головного управління Національної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Службове розслідування проведено не повно та не об`єктивно з певними порушеннями. Вказаний наказ в частині, що стосується позивача, прийнятий з порушенням приписів чинного законодавства, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності безпідставно. Наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 25.01.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням правильної адреси місцезнаходження відповідача та наведенням обґрунтування своїх вимог.

01 лютого 2023 року до суду надійшла заява (вх.№2926/23) представника позивача адвоката Новікова С.В., про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 08 лютого 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

06 лютого 2023 року до суду від представника позивача адвоката Новікова С.В., надійшло клопотання (вх.№3455/23) про приєднання до матеріалів справи характеристики на ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 09.02.2023 року повернуто без розгляду клопотання представника позивача адвоката Новікова С.В., про приєднання до матеріалів справи (вх.№3455/23), що надійшло до суду 06.02.2023; направлено заявнику копію ухвали про повернення клопотання без розгляду разом з клопотанням (вх.№3455/23), що надійшло до суду 06.02.2023 з додатками, копію клопотання (вх.№3455/23), що надійшло до суду 06.02.2023 залишено в матеріалах справи.

27 лютого 2023 року від представника Головного управління Національної поліції України в Одеській області Безуглої А.С., до суду надійшло клопотання (вх..№ ЕП/6135/23) про продовження строку на подання відзиву.

Ухвалою суду від 01.03.2023 року повернуто заявнику без розгляду клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області, що надійшло до суду 27.02.2023 року за вх.№ЕП/6135/23 по справі №420/1159/23.

13 березня 2023 року від представника Головного управління Національної поліції України в Одеській області Безуглої А.С., до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками.

У відзиві відповідач зазначає, що в обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 цитує нормативно-правові положення (навіть такі, що втратили чинність), окрім яких позивачем не зазначено підстав та обґрунтувань в чому саме полягає неправомірність оскаржуваних наказів. В даному випадку позивач обмежилась лише загальним цитуванням норм матеріального права з узагальненими твердженнями про протиправність дій з боку Головного управління Національної поліції в Одеській області. Крім того відповідач зазначає, що фактично позивачем приховуються від суду та навмисно не викладаються обставини, що стали підставою для проведення службового розслідування та звільнення як результат реалізації дисциплінарного стягнення.

З покликанням на фактичні обставини справи, зокрема, висновок службового розслідування, відповідач зазначає, що дисциплінарною комісією встановлено, що старший лейтенант поліції В. Дубачинська своїми діями порушила вимоги пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців другого, третього, восьмого, дев`ятого, одинадцятого, тринадцятого пункту 1, абзацу другого пункту 2, пункту 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 01.02.2021 № 177, що виразилось у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, самоусуненні від належного виконання службових обов`язків, невжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків, вчиненні дій, що принижують честь і гідність окремих посадових осіб ВД ГУНП в області, несприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, упередженому ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу, вчинені дій, які вказують на вплив особистих симпатій та антипатій, неприязні, впливу недоброго настрою на прийняття рішень та службову поведінку, сприянні до вчинення дій, що принижують гідність, недотриманні субординації у стосунках з колегами та керівниками, загостренні конфліктної ситуації. За вказані порушення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дізнавача відділу дізнання Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Щодо положення, «абзацу тринадцятого пункту 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179», якого як зазначає позивач не існує, то відповідач вказує, що дійсно представником Головного управління в ході аналізу позовної заяви виявлено відсутність такої норми права, однак, на думку відповідача ці доводи не мають братись судом до уваги, оскільки в порушення позивачці інкриміновано саме порушення абзацу тринадцятого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. Враховуючи те, що кожен розділ вказаного Порядку розпочинається з пункту 1, то Головне управління звертає увагу, що такі доводи позивача не мають нічого спільного з реальністю та могли бути наслідком неуважності при виборі правової позиції у справі і не може розглядатись як підстава для скасування оскаржуваного наказу відповідача. Головне управління наголошує увагу суду на тому, що згідно з обставинами справи службове розслідування проводилось дисциплінарною комісією, а не одноособово керівником і за результатом складено висновок. Отже, жодних інших підстав, що зобов`язували б Головне управління дублювати зміст висновку службового розслідування до кожного наступного документу немає. Щодо доводів позивача про фальсифікацію матеріалів службового розслідування, то Головне управління наголошує, що вказані доводи не знаходять підтвердження у реальності, та зазначаються для відшукування підстав щоб скасувати наказ відповідача.

У відзиві відповідач наголошує увагу суду на тому, що Головне управління провело службове розслідування та зібрало всі наявні в ньому докази з чітким дотриманням норм чинного законодавства України. Під час проведення службового розслідування та видання оскаржуваних наказів Головне управління жодним чином не порушило прав ОСОБА_1 . Службове розслідування проведено всебічно з дотриманням порядку проведення службових розслідувань у Національної поліції, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018 року, обставини встановлено вірно.

Як вказано у відзиві, Головне управління Національної поліції в Одеській області при винесенні оскаржуваних наказів, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій обґрунтована, у зв`язку з чим, не вбачаємо підстав для задоволення позову

З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Станом на дату вирішення даної справи, інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 6 статті 120 КАС України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов ь і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (спеціальний жетон № 0092875) проходила службу в ОВС з 19.07.2013 по 06.11.2015, в Національній поліції України з 07.11.2015 по 31.03.2016 та з 03.04.2017 та з 17.12.2020 перебуває на посаді дізнавача відділу дізнання Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Відповідно до службової характеристики ОСОБА_1 , яка складена начальником відділу дізнання Головного управління Національної поліції в Одеській області 12.12.2020 року (т.1 а.с.11, 77, т.2 а.с.141, т.3 а.с.23), позивач за період служби в органах поліції зарекомендувала себе з позитивного боку, дисциплінованим, добросовісним, ретельним, професійно грамотним та досвідченим співробітником. Порушень дисципліни та законності не допускає. У вирішенні службових питань проявляє принциповість, уміє будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі. Здатна своєчасно виправити допущені помилки, постійно працює над їх усуненням. Має досвід практичної роботи та уміло використовує свої знання. Володіє добрими організаторськими здібностями, високим почуттям відповідальності за доручену справу. Має авторитет у колективі та серед населення. Прагне до вдосконалення службової діяльності, приймає вірні рішення в складних, екстремальних ситуаціях. Сумлінно ставиться до дорученої справи, службові інтереси ставить вище за особисті. Постійно підвищує свій професійний рівень. Вміло організовує роботу та постійно турбується про підвищення результатів службової діяльності. Вміє відстояти свою точку зору, наполеглива у досягненні поставлених завдань. У стройовому відношенні підтягнута, фізично розвинена, добре володіє табельною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони. Здатна переносити психофізичні навантаження та труднощі по службі. Державну та службову таємницю зберігає. У спілкуванні з громадянами ввічлива, тактовна. У побуті скромна та товариська.

17.11.2022 начальником Департаменту внутрішньої безпеки Одеського управління Національної поліції України складено та направлено начальникові Головного управління Національної поліції в Одеській області подання для усунення виявлених недоліків та вжиття відповідних заходів реагування (т.2 а.с.44-46).

У поданні вказано, що в ході перевірки діяльності ВД ГУНП в області працівниками ОУ ДВБ НПУ було виявлено технічну помилку щодо призначення лейтенанта поліції ОСОБА_2 на посаду дізнавача СД ОРУП № 1 ГУНП в області, яка була допущена при підготовці наказу ГУНП від 27.01.2022 № 181 про стажування останньої у ВД ГУНП в області з 31.01.2022 по 01.04.2022. Разом з тим, працівниками ОУ ДВБ НПУ акцентовано увагу на тому, що за лейтенантом поліції В. Гасуляк не закріплено табельну вогнепальну зброю. Також, зазначено, що лейтенант поліції ОСОБА_2 з 28.02.2022 по 10.03.2022, з 12.04.2022 по 14.04.2022 та з 06.05.2022 по 10.05.2022, з 01.06.2022 по 05.06.2022, з 29.06.2022 по 06.07.2022, з 25.08.2022 по 10.09.2022, перебувала на лікарняному. Однак, підтверджуючих документів про перебування останньої на лікарняному у періоди з 28.02.2022 по 3 10.03.2022, з 12.04.2022 по 14.04.2022 та з 06.05.2022 по 10.05.2022 перевіряючим надано не було. Моніторингом соціальних мереж, працівниками ОУ ДВБ НПУ було встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_2 30.08.2022 у період перебування на лікарняному на своїй сторінці у «facebook» виклала фото, згідно якої остання відвідала розважальний заклад та інші публічні місця.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, розділом II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, розділом I Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, пунктів 14, 15 розділу IV Положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 09.11.2015 № 83 (у редакції наказу Національної поліції України від 31.07.2020 № 765) у поданні вказано, що Департамент внутрішньої безпеки Одеського управління Національної поліції України вважає за доцільне організувати проведення службового розслідування за вказаними відомостями.

29.11.2022 року до Головного управління Національної поліції в Одеській області з ВД ГУНП в області надійшла доповідна записка начальника ВД ГУНП в області майора поліції А. Шеремети (вх. УГІ № 2888 від 01.12.2022) (т.2 а.с.65-66).

У вказаній доповідній записці вказано, що наказом ГУНП в області від 17.05.2022 року № 960 о/с на посаду дізнавача ВД ГУНП в області призначено лейтенанта поліції В. Гасуляк. З вересня 2022 року ОСОБА_3 , не бажаючи виконувати свої функціональні обов`язки, почала створювати конфліктні ситуації у колективі ВД ГУНП в області. У зв`язку із зазначеним виникла необхідність у залучені ВПЗ УКЗ ГУНП в області для вивчення соціально-психологічного клімату у вказаному вище відділі. За результатами проведеного дослідження ВПЗ УКЗ ГУНП в області дійшло висновку про нестабільний соціально-психологічний клімат у колективі ВД ГУНП в області та низький рівень рейтингу керівництва вказаного відділу. Разом з тим, у доповідній записці майор поліції А. Шеремета звернув увагу на те, що протягом вересня-жовтня 2022 року лейтенант поліції ОСОБА_2 провокувала конфлікти з останнім та налаштовувала працівників ВД ГУНП в області на негативне ставлення до керівництва відділу. Крім того, у листопаді 2022 року лейтенант поліції ОСОБА_2 повідомила майору поліції А. Шереметі про те, що його підлеглий майор поліції Р. Дімчев має наміри дискредитувати його як керівника. При цьому, лейтенант поліції ОСОБА_2 надала скрін-шоти з мобільного телефону месенджерів між нею та майором поліції Р. Дімчевим. З метою з`ясування обставин та врегулювання ймовірного конфлікту майор поліції А. Шеремета звернувся до майора поліції ОСОБА_4 , який категорично заперечив надану лейтенантом поліції ОСОБА_2 інформацію та повідомив, що саме остання намагається вжити усіх заходів щодо дискредитування керівництва ВД ГУНП в області, і з цією метою підбурює увесь колектив відділу. На підтвердження зазначеного майор поліції Р. Дімчев надав майорові поліції А. Шереметі скрін-шоти його переписки у мобільних месенджерах з лейтенантом поліції ОСОБА_2 . З наявних скрін-шотів мобільних месенджерів, було багато повідомлень непристойного характеру та з використанням некоректних висловів, а також пропозиції щодо придбання та/або вживання наркотичних речовин таких-як «Фен», які нібито майор поліції ОСОБА_5 надсилав лейтенанту поліції ОСОБА_2 . Крім того, серед зазначених скрін-шотів були скрін-шоти месенджерів з додатку «Телеграм» з провокуючим привітанням 28.09.2022 заступника начальника ВД ГУНП в області підполковника поліції М. Древова, нібито від керівництва СУ ГУНП та із месенджером інтимного характеру, який нібито підполковник поліції М. Древов надіслав своїй колезі. На думку майора поліції А. Шеремети, вказані скрін-шоти месенджерів вказують на те, що повідомлення та фото надсилала лейтенант поліції ОСОБА_2 за допомогою комп`ютерних додатків, від його імені та імені підполковника поліції М. Древова на мобільні телефони інших працівників ВД ГУНП в області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №2318 від 07.12.2022 «Про призначення службового розслідування» (т.1 а.с.75-76, т.2 а.с.37-38) призначено службове розслідування з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у поданні ОУ ДВБ НПУ від 17.11.2022 № 2123/42-15/01-22, доповідних записках заступника начальника ГУНП в Одеській області - начальника слідчого управління полковника поліції М. Кащука (вх. УГ від 01.12.2022 № 2720), начальника ВД ГУНП в області майора поліції А. Шеремети (вх. УГ від 01.12.2022 № 2888) стосовно ймовірного вчинення дисциплінарного проступку окремими посадовими особами ВД ГУНП в області, вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останніх, керуючись вимогами ст.ст. 14, 15, 26 та розділом V Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» та створено дисциплінарну комісію.

Термін службового розслідування продовжено наказом ГУНП від 21.12.2022 року № 2446 (т.2 а.с.119).

02.01.2023 року членом дисциплінарної комісії старшим інспектором з ОД ВСР УГІ ГУНП в Одеській області майором поліції на адресу голови дисциплінарної комісії складено рапорт «Про результати дослідження перегляду аудіо-, відео-ауфайлу», який було надано посадовою особою ВД ГУНП в області.

У даному рапорті, зокрема, вказано, що в ході службового розслідування, під час опитування начальник ВД ГУНП в області майор поліції А. Шеремета, надав дисциплінарній комісії відеозапис з камер спостереження, що розташовані в адміністративній будівлі СУ ГУНП в області на поверсі, де розташовані кабінети ВД ГУНП в області, на якому зафіксовано порушення службової дисципліни, зокрема правил субординації з боку працівників ВД ГУНП в області майора поліції Р. Дімчева та старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської (Video 2023-01-02 at 09.49.41).

Як вказано у рапорті, на зазначеному відеозаписі (Vіdeo 2023-01-02 at 09.49.41) зафіксовано як майор поліції Р. Дімчев, судячи по рухам, проявляючи агресію підходить до службового кабінету майора поліції А. Шеремети, відчиняє різко двері та вривається до кабінету. Через декілька секунд, майор поліції Р. Дімчев виходить з кабінету та стоячи у дверному пройомі, судячи по рухам, кричить щось у бік майора поліції А. Шеремети. Через 10 секунд до кабінету підходить старший лейтенант поліції В. Дубачинська, яка підходячи також щось кричить, вривається до службового кабінету майора поліції А. Шеремети. Після цього, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 разом з майором поліції ОСОБА_7 виходять зі службового кабінету майора поліції А. Шеремети, при цьому, майор поліції Р. Дімчев різко закриває двері. Тут слід звернути увагу на те, що стан старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської нормальний, ніяких погіршень не вбачається. Таким чином, зазначено у рапорті, враховуючи надані пояснення та наявний відеозапис можна стверджувати, що дійсно у колективі ВД ГУНП в області, між підлеглими та керівництвом є конфлікт у зв`язку із порушенням службової дисципліни та субординації з боку окремих працівників ВД ГУНП в області, зокрема старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської та майора поліції ОСОБА_4 . В свою чергу, зазначене свідчить про те, що дії старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської та майора поліції Р. Дімчева загострювали ситуацію, проявляючи активно свою зневагу принижали авторитет керівника перед особовим складом підрозділу.

До суду надано копію даного відеозапису.

Дослідивши вказаний відеозапис судом встановлено, що дійсно на ньому видно, як особа чоловічої статі відчиняє двері до приміщення (за твердженням відповідача - службового кабінету майора поліції А. Шеремети). Також, з 19 секунди відео вбачається, що до вказаного приміщення прямує особа жіночої статі (як вказано відповідачем ОСОБА_1 ), на 23 секунді відео особа вже знаходиться у проході до приміщення, а на 26 секунді відео разом із особою чоловічої статі (як вказано відповідачем ОСОБА_8 ) прямує по напрямку від дверей вказаного приміщення.

Суд зазначає, що з даного відео неможливо достеменно встановити, що позивач, підходячи до кабінету щось кричала та що позивач саме «вривалась» у кабінет.

Також, в ході службового розслідування дисциплінарною комісією було проаналізовано CD диск із записом однієї з розмов (файл IMG_6142 час запису 55 с.), який надала лейтенант поліції ОСОБА_2 . Під час перегляду (прослуховування) дисциплінарна комісія встановила, що на записі проходить розмова між двома особами жіночої та чоловічої статі (далі жінка та чоловік), ймовірніше за все між лейтенантом поліції В. Гасуляк та майором поліції А. Шереметою. При цьому, дату та час запису, П.І.Б. осіб з метою визначення приналежності голосів, встановити не надалось можливим. Згідно аудіозапису (редаговано з урахуванням вимог законодавства України): «жінка: коли Ви говорили, щоб призначитись потрібні «грошики», я Вам занесла; чоловік: Я .... віддам тобі «грошики», тільки не ...... мене. Вже уся Одеса про це говорить, бо ти не можеш язика за зубами тримати. Вийди звідси, щоб я тебе не бачив; жінка: так поверніть, чому я повинна усе терпіти ? Далі, протягом 40 с. запису, чоловік використовуючи нецензурні вирази вимагає в жінки залишити приміщення, а жінка виказує своє незадоволення діями чоловіка. Також чоловік відповідаючи на претензії жінки повідомляє їй про те, що вона повинна шукати собі місце, та може поскаржитись до ГУНП в області.». Опитана лейтенант поліції ОСОБА_2 , зазначила, що у вказаному аудіофайлі записано її розмова з майором поліції ОСОБА_9 . Однак дату запису розмови не вказала. Опитаний майор поліції ОСОБА_5 підтвердив факт розмови з лейтенантом поліції В. Гасуляк на підвищених тонах із використанням нецензурних виразів, при цьому звернув увагу на те, що розмова стосувалась поверненню грошових коштів у розмірі 12000 грн, які він позичав на декілька днів в лейтенанта поліції ОСОБА_2 , яка наполегливо і щоденно вимагала повернення боргу. Він повернув вказаний борг через тиждень після того як позичив. Щодо повідомлення про «необхідність грошових коштів за призначення на посаду», які, нібито він вимагав та отримав від лейтенанта поліції В. Гасуляк, майор поліції А. Шеремета, категорично заперечив цей факт, та зазначив, що інформація не відповідає дійсності.

Судом встановлено, що під час службового розслідування було опитано дізнавача ВД Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_10 , яка пояснила, що з моменту, як вона була відряджена до ВД ГУНП в області для проходження стажування на посаду дізнавача вказаного підрозділу та призначення на посаду, в неї склались не дуже добрі відносини з начальником ВД ГУНП в області майором поліції А. Шереметою. З останнім було декілька конфліктів під час яких, він дозволяв собі ображати її та підвищував тон спілкування. З колегами по відділу в неї склались гарні стосунки. Щодо вживання або придбання наркотичних речовин, лейтенант поліції ОСОБА_2 категорично заперечила ці факти, при цьому виказала свої підозри щодо можливого вживання наркотичних речовин майором поліції А. Шереметою. Як зазначила лейтенант поліції ОСОБА_11 , на можливе вживання майором поліції А. Шереметою наркотичних речовин вказує його постійна неадекватна поведінка, надто активна жестикуляція, хаотичні рухи тіла, та чутки, які поширені серед інших співробітників ГУНП. При цьому, лейтенант поліції ОСОБА_2 звернула увагу на те, що на її мобільний телефон від майора поліції А. Шеремети одного разу надійшов месенджер із текстом «Фен». Також, остання повідомила, що майор поліції ОСОБА_5 може дозволити собі соціально-недоречні висловлювання та дії. Крім того, під час спілкування з останнім в нього відбуваються постійні зміни емоційного стану від сміху до агресії. Крім вищевикладеного, лейтенант поліції ОСОБА_2 звернула увагу на те, що майор поліції ОСОБА_5 вимагав та отримав від неї неправомірну вигоду у загальному розмірі 2000 Євро та 1500 доларів США за вирішення питання щодо її призначення на посаду дізнавача ВД ГУНП в області. На пропозиції майора поліції А. Шеремети щодо надання неправомірної вигоди, як стверджує лейтенант поліції ОСОБА_2 , вона погодилась так-як була розгублена, стурбована та дуже боялась втратити роботу. Крім того, лейтенант поліції В. Гасуляк, зазначила, що неодноразово позичала майору поліції А. Шереметі грошові кошти у борг. Запозичені грошові кошти, майор поліції ОСОБА_5 не намагався швидко віддати. Лише коли лейтенант поліції ОСОБА_2 неодноразово зверталась до нього із питанням про повернення боргу на загальну суму, як зазначила лейтенант поліції ОСОБА_2 , 700 доларів США та 14000 грн, майор поліції ОСОБА_5 ігнорував її, однак після декількох нагадувань переказав на її картковий рахунок 12000 грн. щодо іншої частини боргу, майор поліції А. Шеремета, як зазначила лейтенант поліції ОСОБА_2 , сказав, що вона йому більше грошових коштів не переказувала та не надавала. Остання звернула увагу на те, що давала йому у борг грошові кошти із рук у руки. На зазначене, майор поліції А. Шеремета із використанням нецензурних виразів, повідомив, що більше нічого віддавати не буде і вона нічого не доведе. В подальшому, взаємовідносини між лейтенантом поліції В. Гасуляк та майором поліції А. Шереметою, стали дуже напруженими. Останній, з слів лейтенанта поліції В. Гасуляк, почав постійно провокувати її на конфлікти, вимагав в останньої шукати інше місце служби, та погрожував використанням свого службового становища з метою переведення її до іншого підрозділу, де їй буде погано працювати. Остання у свою чергу постійно нагадувала майорові поліції А. Шереметі про борги, які він ще їй не віддав. В подальшому, 21.09.2022 лейтенанта поліції ОСОБА_2 наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 20.09.2022 № 1548 о/с було відряджено до СД відділення поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області, згідно статті 69 Закону України «Про Національну поліцію». З 14.10.2022 лейтенант поліції ОСОБА_2 повернулась на службу до ВД ГУНП в області. Як стверджує остання, майор поліції А. Шеремета перший тиждень після її повернення вів себе ввічливо, конфліктів між ними не було. Потім, останній знову почав просити в лейтенанта поліції ОСОБА_2 грошові кошти у борг, після чого між ними знову відбувались конфлікти. Крім того, лейтенант поліції ОСОБА_2 повідомила, що майор поліції ОСОБА_5 пропонував їй відпрацювати борги шляхом вступу у інтимні стосунки, і відповідно надсилав на її мобільний телефон повідомлення інтимного характеру. Крім того, зі слів лейтенанта поліції В. Гасуляк, подібні пропозиції інтимного характеру, майор поліції А. Шеремета надавав і іншим жінкам у колективі (в якості прикладу лейтенант поліції В. Гасуляк надала декілька скрін-шотів переписок між колегами жіночої статі та декілька фото з святкового корпоративу). Лейтенант поліції В. Гасуляк у своїх поясненнях надала інформацію про те, що з квітня 2022 року в неї склались дружні стосунки з майором поліції ОСОБА_7 та старшим лейтенантом поліції В. Дубачинською. Так, майор поліції Р. Дімчев постійно надавав їй підтримку, будучи обізнаним про її конфлікти з майором поліції А. Шереметою, радив їй звернутись із відповідним зверненням до ОУ ДВБ НПУ, а також до ДБР. Також майор поліції Р. Дімчев надав до канцелярії ВД ГУНП в області доповідну записку на підтримку лейтенанта поліції В. Гасуляк та покращення стану у ВД ГУНП в області, де нераціонально розподілене навантаження на кожного працівника вказаного відділу. Також, як зазначає лейтенант поліції В. Гасуляк, зі слів майора поліції Р. Дімчева до вказаного перенавантаження причетний заступник начальника ВД ГУНП в області підполковник поліції М. Древов, який має особисту неприязнь до окремих працівників відділу. Зазначене призводить до конфліктів у колективі. Надалі, лейтенант поліції В. Гасуляк, повідомляє, що наприкінці листопада 2022 року, нібито, в майора поліції А. Шеремети розвинулась манія переслідування, так-як працівники ОУ ДВБ НПУ почали перевірку службової діяльності ВД ГУНП в області, і у проблемах у колективі він підозрює підполковника поліції М. Древова та майора поліції Р. Дімчева. Останній, нібито підбурює колектив проти нього, так-як хоче стати новим начальником ВД ГУНП в області. Зі слів лейтенанта поліції В. Гасуляк, нібито, коли майор поліції ОСОБА_5 не знайшов підтримки в неї, то він звернувся до майора поліції ОСОБА_4 , та надав інформацію щодо неї у не найкращому світлі, з метою їх посварити між собою. Щодо стосунків з старшим лейтенантом поліції В. Дубачинською, лейтенант поліції ОСОБА_2 , зазначила, що в них дружні стосунки, вони одна одну підтримували. Також, старший лейтенант поліції В. Дубачинська розповідала лейтенанту поліції ОСОБА_2 про те, що майор поліції ОСОБА_5 домагався її на новорічному корпоративі, а також у жовтні 2022 року спровокував з останньою конфлікт, в результаті якого їй стало зле, після чого було викликано карету швидкої медичної допомоги. Після цього конфлікту, майор поліції Р. Дімчев, з метою захистити свою співмешканку старшого лейтенанта поліції В. Дубачинську, яка перебуває на четвертому місяці вагітності, вступив у конфлікт з майором поліції А. Шереметою погрожуючи останньому зверненням до вищого керівництва, якщо той не змінить своєї поведінки та відношення до підлеглих. Також, лейтенант поліції ОСОБА_2 повідомила, що майор поліції Р. Дімчев мав намір висвітлити ситуацію, яка склалась у колективі ВД ГУНП в області у соціальних мережах. В якості висновків, лейтенант поліції ОСОБА_2 , резюмувала, що майор поліції ОСОБА_5 має упереджене ставлення, як до неї так і до окремих посадових осіб ВД ГУНП в області, має неадекватну поведінку, перевищує свої повноваження, використовує нецензурні вирази під час спілкування з підлеглими, вимагав та отримав від неї неправомірну вигоду та намагається й надалі отримати від неї чергову неправомірну вигоду. До свого пояснення, лейтенант поліції ОСОБА_2 додала CD диск із записом одніє з розмов (файл IMG_6142 час запису 55 с.) з майором поліції А. Шереметою.

Під час службового розслідування було опитано, зокрема, позивача, яка пояснила, що із керівництвом та особовим складом ВД ГУНП в області в неї робочі стосунки. Щодо інформації наданої лейтенантом поліції В. Гасуляк про, нібито, факти вживання майором поліції А. Шереметою наркотичних речовин, то зазначена інформація не має свого підґрунтя та підтвердження і такою, що не відповідає дійсності. Також майор поліції А. Шеремета ніколи не виказував пропозицій інтимного характеру. Під час спілкування, останній поводив себе ввічливо, не переходив на особистості та із підлеглими не перетинав меж субординації. Разом з тим, старший лейтенант поліції В. Дубачинська звернула увагу на те, що про ситуацію щодо, нібито, надсилання підполковником поліції М. Древовим на мобільний телефон начальникові СД відділу поліції № 4 ОРУП № 1 лейтенанту поліції О. Тисячній фото інтимного та непристойного характеру, вона дізналась саме від лейтенанта поліції В. Гасуляк, якій, нібито повідомила про це сама лейтенант поліції О. Тисячна. При цьому, як повідомила старший лейтенант поліції В. Дубачинська, лейтенант поліції В. Гасуляк наголошувала, що підполковник поліції М. Древов неврівноважена людина і йому потрібно лікуватись. Водночас, лейтенант поліції ОСОБА_2 у запалі розмови проговорилась про те, що саме вона задля розваги, скинула лейтенанту поліції О. Тисячній вказані вище фото, щоб дискредитувати підполковника поліції М. Древова. Ці дії, як повідомила старший лейтенант поліції В. Дубачинська, лейтенант поліції ОСОБА_2 зробила створивши дублікат аккаунту у «Телеграм» каналі підполковника поліції М. Древова. Разом з тим, старший лейтенант поліції В. Дубачинська акцентувала увагу на тому, що з дня, коли лейтенант поліції ОСОБА_2 прийшла на службу до ВД ГУНП в області, вона одразу розпочала розвивати конфлікти у колективі та з керівництвом відділу. Також, лейтенант поліції ОСОБА_2 постійно повідомляла про конфлікти з керівництвом ВД ГУНП в області, просила в старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської та майора поліції Р. Дімчева допомоги у вжитті заходів щодо покарання керівників ВД ГУНП в області. Зі слів старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської, лейтенант поліції В. Гасуляк є неврівноваженою, постійно вводить в оману колег, не має бажання працювати, постійно перебуває на лікарняних, провокує конфлікти. Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням своїх службових обов`язків, більшу частину завдань та доручень, замість неї виконували інші працівники ВД ГУНП в області. Водночас, лейтенант поліції ОСОБА_2 , як стверджує старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , користуючись довірою постійно вводила її в оману, повідомляла негативну інформацію, яку нібито, висказував майор поліції ОСОБА_5 , тим самим провокуючи негативне ставлення старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської до керівника відділу. В подальшому, старший лейтенант поліції В. Дубачинська та майор поліції А. Шеремета дійшли спільного висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_2 використовуючи неправдиву інформацію створювала конфліктні ситуації у колективі. Також, старший лейтенант поліції В. Дубачинська звернула увагу на те, що лейтенант поліції ОСОБА_2 постійно підробляла месенджери у «Телеграм» каналах та у інших мобільних додатках, з метою дискредитувати майора поліції А. Шеремету та підполковника поліції М. Древова. Коли, майор поліції А. Шеремета, майор поліції Р. Дімчев та старший лейтенант поліції В. Дубачинська запросили лейтенанта поліції ОСОБА_2 для з`ясування підстав її поведінки та спроб створення конфліктних ситуацій, під час чого повідомили їй про обізнаність про її підробки месенджерів та скрін-шотів, нібито, негативних листувань від майора поліції А. Шеремети та підполковника поліції М. Древова, остання повідомила про те, що так було потрібно так-як майор поліції ОСОБА_5 повинен залишити свою посаду, і йому потрібно боятись так-як в неї є куратори серед працівників ОУ ДВБ НПУ. Разом з тим, лейтенант поліції ОСОБА_2 постійно повідомляла про те, що вона починаючи з 17 років співмешкає із начальником міграційної поліції А ОСОБА_12 , який її підтримує, купує їй дорогі речі, надає їй грошові кошти, а іноді спричиняє тілесні ушкодження. У заключення, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 виказала свою думку про те, що лейтенант поліції ОСОБА_2 так-як є неврівноваженою людиною, можливо із психічними вадами, постійно вводить в оману своїх колег, не повинна продовжувати службу у поліції, та підлягає звільненню з поліції за дискредитацію. Також, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , визнає те, що повірила лейтенанту поліції ОСОБА_2 , яка скориставшись довірою ввела в її в оману та настроїла проти керівництва ВД ГУНП в області, що було хибним та помилковим.

Також, було опитано старшого дізнавача з ОД ВД ГУНП в області майор поліції ОСОБА_13 , який підтвердив інформацію надану старшим лейтенантом поліції В. Дубачинською. Разом з тим, майор поліції Р. Дімчев ще раз акцентував увагу на те, що лейтенант поліції ОСОБА_2 підробляла месенджери у мобільному додатку «Телеграм» та підробляла скрін-шоти, нібито повідомлень від майора поліції А. Шеремети, підполковника поліції М. Древова, тощо. Майор поліції Р. Дімчев також визнав, що повірив лейтенанту поліції ОСОБА_2 , яка скориставшись довірою ввела в його в оману та настроїла проти керівництва ВД ГУНП в області, що було хибним та помилковим. Також, майор поліції Р. Дімчев зазначив, що лейтенант поліції ОСОБА_2 , постійно веде себе неврівноважено, ухиляється від виконання своїх службових обов`язків, у зв`язку із чим її роботу виконують інші працівники відділу, постійно перебуває на лікарняному, проявляє непрофесіоналізм, хизується своїм багатим життям не за доходами, співмешканням із начальником міграційної поліції А. Макаровим, який її фінансово утримує, дарує їй дорогі подарунки, з яким вона співмешкає ще з 17 років, та який може «розібратись» із керівництвом ВД ГУНП в області, хизується зв`язками із ОУ ДВБ НПУ та СБУ. У заключення, майор поліції ОСОБА_14 виказав свою думку про те, що лейтенант поліції ОСОБА_2 так-як є неврівноваженою людиною, можливо із психічними вадами, постійно вводить в оману своїх колег, не повинна продовжувати службу у поліції, та підлягає звільненню з поліції за дискредитацію.

Крім того, під час службового розслідування було опитано начальника ВД ГУНП в області майор поліції ОСОБА_15 , який зазначив, що більшість інформації наданої відносно нього лейтенантом поліції ОСОБА_2 , є неправдивою та такою, що не відповідає дійсності. При цьому, майор поліції А. Шеремета підтвердив, що одного разу він, після провокації з боку лейтенанта поліції ОСОБА_2 , дійсно дозволив собі виразитись у її бік застосовуючи нецензурні вирази, про що шкодує, так-як не повинен був так діяти як керівник відносно підлеглого та взагалі як людина. Також, майор поліції ОСОБА_5 підтвердив, що позичав 27.08.2022 в лейтенанта поліції ОСОБА_2 , грошові кошти у розмірі 12000 грн, які потім, 03.09.2022 (тобто через тиждень) повернув останній. Щодо вимагання та отримання від лейтенанта поліції В. Гасуляк неправомірної вигоди за призначення останньої на посаду до ВД ГУНП в області, майор поліції А. Шеремета категорично заперечив такий факт. Щодо конфлікту між ним та старшим лейтенантом поліції В. Дубачинською і майором поліції Р. Дімчевим, майор поліції А. Шеремета підтвердив, що дійсно було непорозуміння. При цьому, майор поліції А. Шеремета, звернув увагу на те, що майор поліції Р. Дімчев, отримавши хибну інформацію про те, що нібито, майор поліції А. Шеремета провів обшук у кабінеті старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської, та принизив її, одразу, проявляючи агресію, порушуючи субординацію ввірвався до службового кабінету майора поліції А. Шеремети, де почав з використанням нецензурних виразів погрожувати останньому розправою та вжиттям заходів щодо звільнення його з посади начальника ВД ГУНП в області.

За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 03.01.2023, який затверджено начальником ГУНП в Одеській області генералом поліції третього рангу М.Семенишиним (т.1 а.с.17-49, 119-151, т.2 а.с.1-32).

Так, у висновку вказано, що 26.09.2022 року працівниками ВПЗ УКЗ ГУНП в області було проведено анонімне опитування особового складу ВД ГУНП в області з метою виявлення проблем, які існують в службовій діяльності колективу. За результатами проведеного аналізу та дослідження, зроблено висновок, що в колективі ВД ГУНП в області склався негативний соціально-психологічний клімат, який характеризується наявністю конфліктів, непорозумінь у взаємовідносинах між працівниками і керівництвом, що в цілому може негативно пливати на результативність службової діяльності. Взагалі, результати вивчення є досить розрізненими, що зазвичай не є типовим для невеликих за чисельністю колективів. Кожен співробітник має свою особисту думку щодо взаємовідносин в колективі, персональним для кожного є і рівень довіри один до одного. Також індивідуальним є відчуття психологічного комфорту кожного члена колективу. Така ситуація призводить до низької згуртованості працівників. Так, високі показники діяльності даного колективу досягаються виключно завдяки висококваліфікованості і досвідченості працівників ВД ГУНП в області, а не завдяки згуртованості. За результатами анкетування, фокус-групи та індивідуальних бесід із співробітниками стало відомо, що в колективі підрозділу існують певні конфліктні ситуації як між керівництвом та підлеглими так і безпосередньо між співробітниками даного колективу. Серед основних чинників, що погіршують атмосферу в колективі та викликають конфлікти респонденти називають особисту неприязнь присутню у взаємостосунках в колективі. Також респонденти відмітили нерівномірний розподіл службових обов`язків, що призводить до перевтомлення та незадоволення окремих працівників. Не дивлячись на низку чинників, що обумовлюють негативний соціально-психологічний клімат, слід відмітити прагнення керівника підрозділу до покращення ситуації. Серед факторів, що сприяють продуктивній праці більшість опитаних все ж вважає, що керівник цікавиться проблемами підлеглих на роботі та в побуті. Більшість працівників відмічає позитивні критерії оцінки праці, притаманні керівникові, а саме керівник цікавиться, мотивує та хвалить за результат, оцінює за результатами роботи. Визначаючи стиль керівництва в підрозділі думки респондентів розділились: 40% відмітили відсутність стилю керівництва, 30% зазначили демократичний стиль, 20% зазначили авторитарний стиль та 10% вважає, що керівникові притаманний ліберальний стиль. Серед позитивних якостей керівника (майора поліції А. Шеремети) слід відзначити його щире прагнення налагодити ефективну роботу та позитивну атмосферу в колективі. В особистих бесідах співробітники підрозділу відмічають нестриманість та високу емоційність керівника, дещо не вистачає гнучкості у вирішенні проблемних питань. Заступник керівника ВД ГУНП в області (підполковник поліції М. Древов) характеризується високим професіоналізмом, добре розуміється на тонкощах роботи, прагне вирішувати непорозуміння в колективі директивним шляхом.

В рамках службового розслідування працівниками ВПЗ УКЗ ГУНП в області було проведено повторне психологічне дослідження працівників ВД ГУНП в області за результатами яких до дисциплінарної комісії були надані довідки про психологічне супроводження посадових осіб ВД ГУНП в області (вх. УГІ ВІД 29.12.2022 №№ 3927, 3928, 3929, 3930, 3931, 3932, 3933, 3934, 3935), зокрема, щодо позивача.

Згідно довідки про психологічне супроводження дізнавача ВД ГУНП в області старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської (реєстраційний УГІ № 3935), за результатами поглибленого психологічного вивчення, вказаному працівнику поліції притаманні такі якості: аналітичний склад мислення, має різноманітні інтелектуальні інтереси, відрізняється гнучкістю, може змінювати власну точку зору. Схильна незалежно та вільно мислити. Добре розуміє соціальні вимоги і піклується за власну суспільну репутацію. Притаманна незалежність характеру, здатна підпорядковувати собі оточуючих, проте може бути залежною від вимог групи. Вона прониклива по відношенню до людей. Організована, характеризується високим контролем емоцій та поведінки, має достатній рівень стресостійкості. Цілеспрямована та вольова, прагне доводити розпочату справу до кінця. Комунікативні якості добре розвинені. Особа активна у встановленні як міжособистісних та і соціальних контактів. Схильна до ризику як наслідок соціальної сміливості. Має лідерський потенціал. Під час індивідуальної бесіди поводила себе спокійно, висловлюючи помірну занепокоєність наявною негативною ситуацією в колективі.

У висновку зазначено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин можливого вчинення окремими посадовими особами ВД ГУНП в області дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості можливого дисциплінарного проступку в рамках службового розслідування призначеного на підставі наказу ГУНП від 07.12.2022 № 2318, а також перевірки достовірності інформації, що повідомлялась окремими респондентами, за їх згодою, наданою під час надання письмових пояснень, майора поліції А. Шеремету, майора поліції ОСОБА_4 , підполковника поліції М. Древова та лейтенанта поліції ОСОБА_2 було запрошено до ГУНП в області для проходження поліграфічного дослідження. За результатами поліграфічного (психофізіологічного) дослідження, проведеного на підставі завдання «на проведення опитування з використанням поліграфа», зареєстрованого за № 55/2580 від 15.12.2022, Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2017 № 920, 19.12.2022 у приміщенні ГУНП в області (м. Одеса, вул. Єврейська, 12, каб. № 339), стосовно начальника ВД ГУНП в області майора поліції А. Шеремети, було надано наступний висновок: виявлено фізіологічні реакції, що можуть свідчити про приховування інформації щодо перевірочного запитання (... Ви вимагали в ОСОБА_10 неправомірну вигоду ? Відповідь «ні»). В ході міжтестової бесіди опитуваний дану реакцію підтвердив, але заперечив суму яку вказує лейтенант поліції ОСОБА_2 . За результатами поліграфічного (психофізіологічного) дослідження, проведеного на підставі завдання «на проведення опитування з використанням поліграфа», зареєстрованого за № 55/2580 від 15.12.2022, Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2017 № 920, 20.12.2022 у приміщенні ГУНП в області (м. Одеса, вул. Єврейська, 12, каб. № 110), стосовно старшого дізнавача з ОД ВД ГУНП в області майора поліції ОСОБА_4 , було надано наступний висновок: виявлено фізіологічні реакції, що можуть свідчити про приховування інформації щодо перевірочного запитання (... Вам відомі факти вимагання ОСОБА_15 в ОСОБА_10 неправомірної вигоди ? Відповідь «ні»). В ході міжтестової бесіди опитуваний дану реакцію заперечив, але пояснив, що можливо є така реакція тому, що майор поліції ОСОБА_5 якось сказав: «... Я брав у неї гроші», - але він мав на увазі борг. За результатами поліграфічного (психофізіологічного) дослідження, проведеного на підставі завдання «на проведення опитування з використанням поліграфа», зареєстрованого за № 55/2580 від 15.12.2022, Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2017 № 920, 19.12.2022 у приміщенні ГУНП в області (м. Одеса, вул. Єврейська, 12, каб. № 339), стосовно заступника начальника ВД ГУНП в області підполковника поліції М. Древова, було надано наступний висновок: виявлено фізіологічні реакції, що можуть свідчити про приховування інформації щодо перевірочного запитання (... Ви використовували нецензурні вирази у присутності ОСОБА_10 ? Відповідь «ні»). В ході міжтестової бесіди опитуваний дану реакцію пояснив тим, що використовував нецензурні вирази у бік ОСОБА_10 , але не в її присутності. Також виявлено фізіологічні реакції, що можуть свідчити про приховування інформації щодо перевірочного запитання (... Вам відомі факти вимагання ОСОБА_15 в ОСОБА_10 неправомірної вигоди ? Відповідь «ні»). В ході міжтестової бесіди опитуваний дану реакцію заперечив, пояснив тим, що йому відомий тільки факт боргу. У визначений день та час, лейтенант поліції В. Гасуляк прибула у приміщенні ГУНП в області (м. Одеса, вул. Єврейська, 12, каб. № 110). Однак, опитування останньої з використанням поліграфа на підставі завдання «на проведення опитування з використанням поліграфа», зареєстрованого за № 55/2580 від 15.12.2022 та Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2017 № 920, проведено не було, у зв`язку з тим, що лейтенант поліції ОСОБА_2 відмовилась, хоча під час надання письмових пояснень була згодна пройти вказане опитування. Після етапу обговорення питань, лейтенант поліції ОСОБА_2 відмовилась підключати датчики прибору і написала письмову відмову. У своїй письмовій відмові, лейтенант поліції ОСОБА_2 пояснила, що ознайомившись із запланованими питаннями, окремі питання викликали в неї відчуття приниження, а окремі формулювання вона вважає недоречними. Разом з тим, остання повідомила, що перебуває у стані сильного психічного виснаження після надання письмових пояснень, та не може гарантувати усвідомлення надання коректних відповідей на поставлені питання.

Як вказано у висновку, зважаючи на наявні матеріали (довідки, результати дослідження, пояснення тощо) службового розслідування, дисциплінарна комісія вважає, що до письмових пояснень лейтенанта поліції В. Гасуляк наданих у ході службового розслідування, в частині надання інформації про пропозицій інтимного характеру, листувань між керівництвом ВД ГУНП в області та підлеглими, а також між окремими посадовими особами вказаного підрозділу з використанням принижень, негативних (агресивних) висловів, аморальними фото, необхідно ставитись критично та вважати такими, що у більшості випадків не відповідають дійсності, а отже є спробою введення в оману дисциплінарну комісію в рамках службового розслідування. На зазначене вказує й ствердження надані під час письмових пояснень окремими посадовими особами ВД ГУНП в області, які звернули увагу на те, що лейтенант поліції ОСОБА_2 , неодноразово хизувалась перед ними тим, що задля розваги підробила деякі скрін-шоти, а також зробивши клони аккаунтів реальних працівників поліції, від їх імені писала месенджери (негативного та інтимного характеру) іншим працівникам поліції. Також, остання повідомляла про те, що має бажання дискредитувати діяльність ВД ГУНП в області, особливо керівництво вказаного підрозділу. Крім того, вивченням скрін-шотів листувань між, нібито, майором поліції А. Шереметою та лейтенантом поліції В. Гасуляк, між майором поліції Р. Дімчевим та лейтенантом поліції В. Гасуляк, між старшим лейтенантом поліції В. Дубачинською та лейтенантом поліції В. Гасуляк, між підполковником поліції М. Деревовим та лейтенантом поліції О. Тисячною, не дають можливості із високою вірогідністю встановити авторів листувань, тобто окрім імен та прізвищ ніщо не вказує на належність аккаунтів, соціальних мереж, та інших мобільних месенджер додатків саме вказаним вище працівникам поліції (не заначено номер мобільного оператора, електронна адреса аккаунту тощо).

Наявними матеріалами службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено факт розвитку конфлікту у колективі ВД ГУНП в області, порушення етичної поведінки поліцейського та правил субординації з боку окремих посадових осіб ВД ГУНП в області, що у свою чергу загострило ситуацію, принизило авторитет керівника перед особовим складом підрозділу, допущення з боку керівництва вказаного підрозділу погіршення морально-психологічного клімату у колективі та порушення службової дисципліни

Щодо фактів, наданих лейтенантом поліції ОСОБА_2 відносно причетності майора поліції А. Шеремети до вживання або зберігання наркотичних речовин, надання ним пропозицій інтимного характеру, сексуальних домагань останнім до своїх підлеглих, ведення негативних переписок за допомогою мобільних месенджерів окремими посадовими особами ВД ГУНП в області, проявленні неповаги до підлеглих з боку керівника, нерівномірного розподілу навантаження на підлеглих керівником, в рамках службового розслідування не знайшли свого обґрунтованого підтвердження. Так, згідно протоколу № 001864, від 21.12.2022 наданого КНП «ООМЦПЗ» ООР, за результатами дослідження біологічного середовища, у сечі майора поліції А. Шеремети наркотичних речовин не виявлено. Зазначене дає підстави дійти висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_2 , з метою уникнення відповідальності за порушення службової дисципліни та Правил етичної поведінки поліцейських і субординації, а також з метою дискредитувати керівництво ВД ГУНП в області і підрозділ у цілому, вжила заходів щодо надання недостовірної інформації про обставини виникнення конфлікту та погіршення моральнопсихологічного клімату у колективі

Як вказано у висновку службового розслідування, старший лейтенант поліції В. Дубачинська своїми діями порушила вимоги пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 2, 7, 8, 10, 12 пункту першого, абзацу першого пункту другого, пункту третього розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 01.02.2021 № 177, що виразилось у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, самоусуненні від належного виконання службових обов`язків, невжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків, вчиненні дій, що принижують честь і гідність окремих посадових осіб ВД ГУНП в області, несприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, упередженому ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу, вчинені дій, які вказують на вплив особистих симпатій та антипатій, неприязні, недоброго настрою на прийняття рішень та службову поведінку, сприянні до вчинення дій, що принижують гідність, недотриманні субординації у стосунках з колегами та керівниками, загостренні конфліктної ситуації.

Також у висновку зазначено, що під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією обставинами, які пом`якшують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , є її попередня бездоганна поведінка. В ході службового розслідування обставинами, що обтяжують відповідальність старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської є вчинення останньою дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної нетерпимості.

Зважаючи на вищевикладене, у висновку комісія, зокрема, вважала за необхідне за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців другого, третього, восьмого, дев`ятого, одинадцятого, тринадцятого пункту 1, абзацу другого пункту 2, пункту 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 № 177, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дізнавача відділу дізнання ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №16 від 04.01.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ВД ГУНП в Одеській області» (т.1 а.с.50-53, 152-155), установлено, що 21.11.2022 до ГУНП в області з ОУ ДВБ НПУ надійшло подання від 17.11.2022 про виявлення в діях дізнавача ВД ГУНП в області лейтенанта поліції ОСОБА_2 ймовірного вчинення дисциплінарного проступку. 29.11.2022 до ГУНП в області з ВД ГУНП в області надійшла доповідна записка начальника ВД ГУНП в області майора поліції А. Шеремети стосовно ймовірного вчинення дисциплінарного проступку окремими посадовими особами ВД ГУНП в області. З метою перевірки зазначених відомостей дисциплінарною комісією ГУНП в області проведено службове розслідування, за результатами якого в діях дізнавача ВД ГУНП в області лейтенанта поліції ОСОБА_2 встановлено ознаки дисциплінарного проступку, що виразилися в недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, самоусуненні від належного виконання службових обов`язків, невжитті заходів до негайного усунення причин та умов що ускладнювали реалізацію професійних завдань, перешкоджанні іншим поліцейським їх виконувати, а також учиненні дій, що підривали авторитет Національної поліції України, принижували честь і гідність окремих посадових осіб ВД ГУНП в області, прояві неповаги до честі і гідності інших працівників поліції, несприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, упередженому ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу, нестриманості, впливі особистих антипатій, неприязні, недоброго настрою на ухвалення рішень на службову поведінку. Остання також сприяла та підбурювала до вчинення дій, що принижували гідність, недотримувалась субординації у стосунках з колегами та керівниками, загострювала ситуацію. руйнувала авторитет керівника перед особовим складом підрозділу, вступала з керівником у суперечки, надавала неправдиві свідчення щодо окремих посадових осіб ВД ГУНП в області. Водночас дізнавач ВД ГУНП в області старший лейтенант поліції В. Дубачинська, підтримуючи дії лейтенанта поліції В. Гасуляк, порушила службову дисципліну, що виразилось у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, самоусуненні від належного виконання службових обов`язків, невжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнювали виконання професійних завдань, вчиненні дій, що принижують честь і гідність окремих посадових осіб ВД ГУНП в області несприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, упередженому ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу, поведінці, яка вказувала на вплив особистих симпатій та антипатій, неприязні, недоброго настрою при ухваленні рішень, недотриманні субординації у стосунках з колегами та керівниками, загостренні конфліктної ситуації. До того ж старший дізнавач з ОД ВД ГУНП в області майор поліції Р. Дімцев, підтримуючи дії лейтенанта поліції В. Гасуляк, порушив службову дисципліну, що виразилось у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, самоусуненні від належного виконання службових обов`язків, невжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнювали виконання обов`язків іншими поліцейськими, вчиненні дій, що підривали авторитет Національної поліції України та начальника ВД ГУНП в області, проявленні неповаги до честі і гідності керівника, несприянні останньому в організації дотримання службової дисципліни, упередженому ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу, проявленні нестриманості, поведінці, яка вказувала на вплив особистих симпатій та антипатій, неприязні, недоброго настрою на ухвалення рішень, сприянні та здійсненні вчинків, що принижували честь та гідність, недотриманні субординації у стосунках та суперечках з керівником, загостренні конфліктної ситуації, руйнації авторитету керівника перед особовим складом підрозділу. Зі свого боку начальник ВД ГУНП в області майор поліції А. Шеремета замість запобіганню порушенням службової дисципліни підлеглими, поліпшення комунікації та підтримки корпоративної культури в підрозділі, сам порушив службову дисципліну, що виразилось у слабкому контролі за її дотриманням особовим складом, неналежному забезпеченні сприятливого стану морально-психологічного клімату в колективі, невжитті заходів щодо своєчасного запобігання виникненню конфлікту, проявленні грубості та некоректності стосовно окремих працівників поліції, намаганні перекласти свою відповідальність на інших співробітників.

З огляду на вищевикладене, керуючись вимогами ст.ст.13,16,19,20,26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України п.4 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №16 від 04.01.2023 року, наказано, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців другого, третього, восьмого, дев`ятого, одинадцятого, тринадцятого пункту 1, абзацу другого пункту 2, пункту 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 № 177, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дізнавача відділу дізнання ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Вважаючи наказ начальника Головного управління Національної поліції у Одеській області Миколи Семенишина від 04.01.2023 року № 16 в частині, що стосується накладення на дізнавача відділу дізнання ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани протиправними, позивач звернулась до суду з позовною заявою.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадянам, згідно ст. 43 Конституції України, гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України Про Національну поліцію (далі - Закон №580).

Згідно ст. 3 вказаного Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №580 поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Стаття 18 Закону №580 регламентує основні обов`язки поліцейських, серед яких, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до ч.1 ст.64 Закону №580 особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

"Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

За приписами ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регламентується нормами Закону України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут).

Так, службова дисципліна, в розумінні Дисциплінарного статуту, є дотриманням поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з п.п.1,2,3,5,6,7,11,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зокрема, визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі;

поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;

дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;

зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Пунктом 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зокрема, визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено:

сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;

допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками, дискримінацію в будь-якій формі.

Пунктом 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 визначено, що поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.

Як вказано відповідачем, згідно з пункту 2.1 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом зазначеного ГУНП від 01 лютого 2021 року № 177, поліцейський повинен дотримуватись вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179.

Відповідно до пункту 2.2 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом зазначеного ГУНП від 01 лютого 2021 року № 177, працівники поліції у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь та гідність

Дисциплінарним проступком згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).

Нормами ч. 3 передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Так, підставою для прийняття спірного наказів є доводи відповідача про те, що позивач:

- не дотримувалась положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- самоусунулась від належного виконання службових обов`язків;

- не вжила заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків;

- вчинила дії, що принижують честь і гідність окремих посадових осіб ВД ГУНП в області;

- не сприяла керівникові в організації дотримання службової дисципліни;

- упереджено ставилась до своїх колег та керівництва підрозділу;

- вчинила дії, які вказують на вплив особистих симпатій та антипатій, неприязні, недоброго настрою на прийняття рішень та службову поведінку;

- сприяла до вчинення дій, що принижують гідність, недотриманні субординації у стосунках з колегами та керівниками;

- загострила конфліктну ситуацію.

Суд зазначає, що як матеріали службового розслідування, так і висновок службового розслідування не містять інформації щодо того, які саме дії вчинені позивачем чи бездіяльність стали підставою для вищевказаних висновків.

Як вже встановлено судом, дослідивши вказаний відеозапис, який надано під час дисциплінарного провадження ОСОБА_9 , судом встановлено, що дійсно на ньому видно, як особа чоловічої статі відчиняє двері до приміщення (за твердженням відповідача - службового кабінету майора поліції А. Шеремети). Також, з 19 секунди відео вбачається, що до вказаного приміщення прямує особа жіночої статі (як вказано відповідачем ОСОБА_1 ), на 23 секунді відео особа вже знаходиться у проході до приміщення, а на 26 секунді відео разом із особою чоловічої статі (як вказано відповідачем ОСОБА_8 ) прямує по напрямку від дверей вказаного приміщення.

Тобто, вказана подія не може ти підставою для вищевказаних висновків відповідача.

Суд зазначає, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується саме під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Так, відповідно до пунктів 2, 3 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок №893, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право, зокрема: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Пунктом 4 розділу V Порядку № 893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до пункту 17 розділу V Порядку № 893 факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення. В акті обов`язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов`язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу VІІ Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Судом встановлено, що висновок службового розслідування не містить інформації про документи та матеріали, що підтверджують факт учинення дисциплінарного проступку саме позивачем.

У висновку не наведено, які саме дії чи бездіяльність, вчинені позивачем є дисциплінарним проступком.

Так само у висновку відсутнє обґрунтування щодо того:

1) які саме дії чи бездіяльність, що вчинені позивачем є свідченням:

- недотримання положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- вчинення дій, що принижують честь і гідність окремих посадових осіб ВД ГУНП в області;

- несприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни;

- вчинення дій, які вказують на вплив особистих симпатій та антипатій, неприязні, недоброго настрою на прийняття рішень та службову поведінку,

2) в чому полягає та знайшло своє відображення:

- самоусунення позивача від належного виконання службових обов`язків;

- упереджене ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу;

- сприяння до вчинення дій, що принижують гідність, недотриманні субординації у стосунках з колегами та керівниками;

- загострення конфліктної ситуації.

Суд зазначає, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях.

Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

У свою чергу, суб`єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Водночас саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями й документами.

З наданого до суду висновку службового розслідування судом не встановлено наявність у діях позивача порушення службової дисципліни.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до службових обов`язків.

Як зазначено відповідачем, в ході службового розслідування обставинами, що обтяжують відповідальність старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської є вчинення останньою дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної нетерпимості.

При цьому у висновку не розкрито зміст цієї ідеологічної нетерпимості та в чому вона знайшла своє відображення.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони

Що стосується цієї справи, то немає свідчень того, що під час її розгляду існували будь-які керівні принципи та практика, які б встановлювали послідовне та обмежувальне тлумачення поняття «порушення присяги».

Суд враховує, що дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Складові цього поняття тісно пов`язані з морально-етичними нормами.

Отже, вчинки, що дискредитують працівників поліції та власне органи Національної поліції, пов`язані насамперед з низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Тому під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника , що мають бути доведені у визначеному порядку.

Проте, з матеріалів дисциплінарної справи судом не встановлено будь-яких доречних аргументів на користь твердження щодо дискредитації органів Національної поліції України зі сторони позивача.

Відповідачем ні під час службового розслідування, ні під час прийняття оскаржуваного наказу - не здобуто належних доказів, які б свідчили про те, що поведінка позивача суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції, не наведено доказів недодержання позивачем приписів Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, та які б негативно позначитись на іміджі та репутації Національної поліції України та давали б можливість застосувати до нього крайній, найбільш суворий захід дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби.

Не надано таких доказів й і під час розгляду даної справи.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», зазначає, що національне законодавство не передбачало адекватних гарантій проти зловживань та свавілля; крім того, воно не передбачало відповідну шкалу стягнень у рамках дисциплінарної відповідальності, яка б забезпечувала їх пропорційне застосування. За цих причин воно було несумісне з вимогами щодо «якості закону».

Поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11), «C.G. та інші проти Болгарії» (заява № 1365/07).

Окрім того, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах «Вєренцов проти України» (заява № 20372/11), «Кантоні проти Франції»(заява №17862/91).

Таким чином, чинним законодавством України закріплена необхідність застосування принципу пропорційності відповідальності при застосуванні дисциплінарних стягнень в залежності від тяжкості проступку.

В даному ж випадку, відповідачем було застосовано до позивача вид дисциплінарного впливу догану без врахування наявності вини позивача, ступеня тяжкості вчинених дій (бездіяльності), обставини, за яких вони вчинені, заподіяна шкода, попередня поведінка особи, його ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Суд погоджується з відповідачем, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, а застосування дисциплінарного стягнення у виді догани здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Водночас, відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує висновок Верховного Суду стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, що викладений у багатьох постановах, у т.ч. від 17.11.2022 у справі № 480/9492/20, де зазначено, що правова оцінка повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

В аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Перевіряючи оскаржуване позивачем рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність його критеріям, наведеним у частині 2 статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що при його прийнятті відповідач діяв без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Так, національне законодавство не передбачає відповідної шкали стягнень за дисциплінарні порушення та не містить правил забезпечення їхнього застосування відповідно до принципу пропорційності.

Як зазначає ЄСПЛ, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (див. рішення у справах «Сідабрас та Джяутас проти Литви» (), заяви №№ 55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII, та «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, пп. 22-25, від 28 травня 2009 року).

Аналіз практики ЄСПЛ (рішення у справах «Ocalan v. », заява № 46221/99, п. 168 [8]; «Former King of Greece and Others v. Greece» [GC], заява № 25701/94, п. 89 [9]; «Iatridis v. Greece», заява № 31107/96, п. 55 [10] та ін.) дає підстави дійти висновку, що складовими принципу верховенства права Суд визнає, зокрема, збалансованість інтересів окремого індивіда з інтересами інших членів суспільства, принцип пропорційності, справедливий баланс між вимогами спільного (публічного) інтересу та захистом фундаментальних прав особи.

У рішенні ЄСПЛ у справі «"Україна-Тюмень" проти України» (Ukraine-Tyumen v. Ukraine) від 22 листопада 2007 року, заява 22603/02, визначено, що відповідаючи інтересам суспільства, певна дія, вчинювана органами влади, все одно може порушувати права особи через її непропорційність.

У Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: «Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям».

Пропорційність - один із загальних принципів права Європейського співтовариства. Спочатку він був визнаний Судом ЄС, а згодом закріплений як загальний принцип в Угодах про утворення ЄС (зокрема, в ст. 5 Договору про заснування Європейського співтовариства). У розгорнотому формулюванні він звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.

Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається та дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Суд вважає, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення не є співмірним з інкримінованим їй дисциплінарним проступком.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до переконання, що рішення відповідача про притягнення позивача до дисциплінарного стягнення у вигляді догани - не відповідає критеріям обґрунтованості, доведеності та пропорційності.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржене рішення в частині, що стосується позивача - скасуванню.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи міститься квитанція № P24A742299740D31323 від 20.01.2023 року про сплату позивачем судового збору у сумі 1074,00 гривень (т.1 а.с.8).

При цьому сума судового збору за звернення до суду з даним позовом, який містить одну вимогу немайнового характеру складає 1073,60 грн.

Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п.4 наказу начальника Головного управління Національної поліції у Одеській області Миколи Семенишина від 04.01.2023 № 16, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців другого, третього, восьмого, дев`ятого, одинадцятого, тринадцятого пункту 1, абзацу другого пункту 2, пункту 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 № 177, до старшого лейтенанта поліції Дубачинської Вікторії Вікторівни, дізнавача відділу дізнання ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач- Головне управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Ак.Філатова, 15-А, код ЄДРПОУ 40108740).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА


Дата ухвалення рішення	10.04.2023
Оприлюднено	12.04.2023
Номер документу	110118086
Судочинство	Адміністративне
Суть	визнання протиправним та скасування наказу

Судовий реєстр по справі —420/1159/23

Ухвала від 25.05.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Ухвала від 12.05.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.