Ухвала

від 10.04.2023 по справі 520/7489/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

10 квітня 2023 року справа №520/7489/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Комунального підприємства "Лозівська друкарня" про відстрочення виконання судового рішення по справі №520/7489/22 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) до Комунального підприємства "Лозівська друкарня" (вул. Першотравнева, буд. 4,м. Лозова, Лозівський район, Харківська область,64600, код ЄДРПОУ 02470514) про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник - Комунальне підприємство "Лозівська друкарня", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, в якій просив: розстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року по справі №520/7489/22 на 12 (дванадцять) календарних місяців з дня постановлення ухвали на залишок суми заборгованості 39 705,10 (тридцять дев`ять тисяч сімсот п`ять гривень 10 копійок), шляхом здійснення щомісячних платежів не пізніше останнього числа кожного місяця, а саме: 1. до 30.04.2023 року 3308,75 грн.; 2. до 31.05.2023 року 3308,75 грн.; 3. до 30.06.2023 року 3308,75 грн.; 4. до 31.07.2023 року 3308,75 грн.; 5. до 31.08.2023 року 3308,75 грн.; 6. до 30.09.2023 року 3308,75 грн.; 7. до 31.10.2023 року 3308,75 грн.; 8. до 30.11.2023 року 3308,75 грн.; 9. до 31.12.2023 року 3308,75 грн.; 10. до 31.01.2024 року 3308,75 грн.; 11. до 29.02.2024 року - 3308,75 грн.; 12. до 31.03.2024 року 3308,85 грн.

В обґрунтування заяви зазначив, що на сьогоднішній день у підприємства перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області все ще є заборгованість згідно рішення суду по справі №520/7489/22, в розмірі 39 705,10 грн. Така ситуація склалася у зв`язку із складними фінансовими взаємовідносинами з контрагентами та укладеними з ними договорами, виплати грошових коштів іншим контрагентам. Списання коштів до нульового балансу призведе до повного зупинення діяльності, неможливості виплати заробітної плати, обов`язкових платежів та зборів, в тому числі і поточних платежів до Пенсійного фонду.

На підставі викладеного просив задовольнити заяву в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не прибули, повідомлені належним чином про дату і час проведення судового засідання.

Представником Комунального підприємства "Лозівська друкарня" подано заяву про розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення без участі представника.

Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України та беручи до уваги клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду заяви про відстрочення виконання рішення в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви та заперечень проти неї, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 року адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) до Комунального підприємства "Лозівська друкарня" (вул. Першотравнева, буд. 4,м. Лозова, Лозівський район, Харківська область,64600, код ЄДРПОУ 02470514) про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з Комунального Підприємства Лозівська друкарня Харківської обласної ради на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з листопада по грудень 2021 року та з січня по серпень 2022 року в розмірі 55705,10 грн. на р/р № НОМЕР_1 , код 14099344, МФО 351823 відкритий в Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк».

Вищевказане судове рішення набрало законної сили.

У відповідності до частини першої статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

З метою забезпечення належного виконання судового рішення в публічно-правових спорах адміністративні суди можуть здійснювати відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміну чи встановлення способу та порядку виконання (стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України). Вказані процесуальні засоби адміністративні суди можуть застосовувати у виключних випадках, зокрема, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення.

Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013, розстрочення виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з визначеним інтервалом у часі; строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо) визначаються судом.

Конституційний Суд України також зазначив, що розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. При встановленні можливості розстрочення виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.

Приписами частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Таким чином, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан.

Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Разом з цим, суд зауважує, що підстави для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, які регулюють загальні підстави відстрочення чи розстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу, не є вичерпними й мають застосовуватись в сукупності з нормами матеріального права.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2019 у справі №813/3195/14, яка враховується судом з огляду на приписи частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом з цим, наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи заборгованості.

На підтвердження доводів заяви про розстрочення судового рішення відповідачем не надано до суду жодних доказів стосовно можливості сплачувати борг у рівних частинах (по 3308,75 грн.) щомісячно.

Суд зауважує, що відповідач лише зазначає про тяжкий фінансовий стан та про те, що підприємство фактично немає змоги повноцінно здійснювати свою господарську діяльність, однак не надає належних пояснень та доказів того, яким чином розстрочення судом сплати заборгованості у сумі 39 705,10 грн. сприятиме сплаті наявної заборгованості, а також яких заходів вживає підприємство для сплати саме цього боргу.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.03.2019 у справі №809/927/14, від 24.01.2019 у справі №813/3195/14, згідно яких, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення. З огляду на викладене, посилання позивача та суду першої інстанції на перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі, є неприйнятними, оскільки не можуть підтвердити наявність достатніх підстав для розстрочення виконання судового рішення.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для розстрочення відповідачу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 року по справі №520/7489/22.

Положеннями частини восьмої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 229, 248, 256, 293-295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Комунального підприємства "Лозівська друкарня" про відстрочення виконання судового рішення по справі №520/7489/22 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) до Комунального підприємства "Лозівська друкарня" (вул. Першотравнева, буд. 4,м. Лозова, Лозівський район, Харківська область,64600, код ЄДРПОУ 02470514) про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.