Рішення

від 10.04.2023 по справі 520/3052/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2023 року № 520/3052/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І., розглянувши адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№117)» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2023 року Головне управління ДПС у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№117)», в якому просить суд стягнути до бюджету України кошти у розмірі 40101,25 гривень у рахунок погашення податкового боргу з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№117)», податковий номер: 08680951, з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Відповідач, Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№117)», подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити в задоволенні позовної заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач має податковий борг у сумі 40101,25 грн., що виник на підставі податкового повідомлення - рішення від 22.10.2021 № 00227260723, податкового повідомлення-рішення від 22.10.2021 № 00227240723 та податкового повідомлення-рішення від 22.10.2021 № 00227250723.

Податковим органом до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№117)» направлялись податкові вимоги від 26.04.2002 № 1/81 та від 30.05.2002 №2/155. Податкови вимоги відповідачем не оскаржені.

Згідно з виписок з інтегрованої картки платника податків у Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№117)» наявна несплачена сума податкового боргу 40101,25 грн.

Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі по тексту - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 58.2 ст.58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Судом встановлено, що відповідачем по справі у строки, визначені діючим законодавством податкова заборгованість перед бюджетом не сплачена, внаслідок чого склався податковий борг у сумі 40101,25 грн.

Вищезазначене свідчить про невиконання відповідачем свого податкового обов`язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що на момент звернення до суду податковим органом вжито всі заходи на погашення суми заборгованості, проте остання відповідачем не сплачена, що підтверджується виписками з інтегрованої картки платника податків.

Відповідно до підпункту "е" пункту 176.1 статті 176 Податкового Кодексу України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що на час розгляду справи податковий борг в розмірі 40101,25 грн. відповідачем не сплачений та не оскаржений.

Відповідно до ч.2 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

При цьому, питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 року по справі №821/381/17 та від 22.08.2018 року по справі №820/1878/16.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем зазначено, що у разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь- які заходи щодо стягнення такої суми боргу. Вказано, що строк позовної давності податкової вимоги від 26.04.2002 року та податкова вимога від 30.05.2002 року № 2/155 минув, є безнадійним та підлягає списанню контролюючим органом.

Щодо вказаних посилань відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6.2.1, ч.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п.6.3.2, ч.6.3, ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Відповідно до першого абзацу ч. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, в даному випадку не передбачено необхідності складення нової податкової вимоги у разі збільшення або зменшення податкового боргу.

Судом встановлено, що відповідач має податковий борг у сумі 40101,25 грн., що виник на підставі податкового повідомлення - рішення від 22.10.2021 № 00227260723, податкового повідомлення-рішення від 22.10.2021 № 00227240723 та податкового повідомлення-рішення від 22.10.2021 № 00227250723.

За таких обставин, строк 1095 з дня виникнення податкового боргу про, який зазначено відповідачем не сплинув.

Крім того, відповідачем не надано доказів оскарження вищевказаних податкових вимог, податкових повідомлення рішення, як і не доведено переривання податкового боргу або визнання його безнадійним.

З огляду на викладене, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

Так, у Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№117)» утворилась податкова заборгованість у розмірі 40101,25 грн., яка не сплачена та на думку суду підлягає стягненню, як законна та обґрунтована.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (вулиця Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№117)» (м. Первомайський, Харківська область, 64100) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№117)» (податковий номер: 08680951) до бюджету України кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 40101 (сорок тисяч сто одна) грн. 25 коп. з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.