Чернігівський окружний адміністративний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2023 року Чернігів Справа № 620/10707/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису,
В С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису від 17.06.2021 №24, виданого Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що оскаржуваний припис є протиправним, оскільки у направленні на проведення заходу не зазначено ні предмет здійснення заходу, ні питання для з`ясування, з невірним зазначенням назви підприємства та періоду перевірки з 02.06.2021 по 15.05.2021. Вказує, що відповідач не наводить жодного законодавчого акту, який би порушив позивач у відношенні до споживача.
Суд ухвалою від 10.09.2021 відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Далі, суд ухвалою від 05.11.2021 продовжив строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів. Рішенням суду від 05.01.2022 в задоволенні позову Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» відмовлено повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2022 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 залишено без змін. В подальшому, постановою Верховного Суду від 19.01.2023 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2022 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді ОСОБА_2 та ухвалою від 07.02.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, та зазначив, що під час проведення позапланової перевірки позивача було встановлено, що ним з жовтня 2018 року визначались та нараховувались споживачу обсяги спожитої теплової енергії за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення із застосуванням «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 (далі - Методика). Вказує, що така Методика, яка вступила в дію з 25.01.2019, може використовуватися після укладення відповідних договорів, передбачених Законом України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», який із споживачем укладено не було, а тому застосування Методики при нарахуванні теплової енергії за опалення МЗК та ФВС споживачу здійснюється з порушенням вимог діючого законодавства. Зазначає, що на підставі перевірки, позивача було зобов`язано провести перерахунок плати споживачу ОСОБА_1 нарахованої за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення за опалювальні періоди з 2018/2019, 2019/2020 та 2020/2021 у відповідності до чинного законодавства.
Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій він вказав, що до введення в дію Закону України від 09.11.2017 №2189 «Про житлово-комунальні послуги» між споживачем ОСОБА_1 та позивачем діяла редакція тексту Типового договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, опублікованого в газеті «Деснянська правда» та на офіційному сайті товариства. В умовах Типового договору відсутні обмеження та застереження можливості застосування правил та особливостей, визначених нормативними актами, прийнятими після підписання договорів про надання комунальних послуг споживачем та виконавцем комунальної послуги. Також зазначає, що доводи щодо неправомірності дій товариства в частині нарахування теплової енергії споживачці ОСОБА_1 є неправомірними та необґрунтованими, оскільки Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг №315 є чинною, набрала законної сили 25.01.2019 та є єдиною методикою розрахунку, на момент виникнення спірних правовідносин. Як Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», так і Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення пов`язують оплату спожитої теплової енергії за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення із затвердженням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, а не з укладанням нових договорів. Тобто, Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачає можливість оплати спожитої теплової енергії за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення навіть до затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
Відповідачем було подано заперечення, в яких він наголошує, що укладений між споживачем та позивачем договір не містить посилань на Методику №315 та його умовами не передбачено оплату за функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
26.04.2021 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області зі скаргою про порушення прав споживача, в якій просила провести перевірку Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» щодо правильності нарахувань за послуги теплопостачання споживачу ОСОБА_1 (а.с.89-91).
На підставі вищевказаного звернення за погодженням Держпродспоживслужби відповідачем було видано наказ від 25.05.2021 № 1253-п про проведення позапланової перевірки АТ «Облтеплокомуненерго» щодо додержання законодавства про захист прав споживачів та направлення на проведення перевірки від 25.05.2021 №1253-п/540 посадовими особами: головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Молчановим К.В.; головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Анулі В.О. зі строком проведення позапланової перевірки з 02.06.2021 по 15.05.2021 (а.с.107, 108).
Також судом встановлено, що під час проведення перевірки в направленні здійснено виправлення кінцевої дати проведення перевірки з 15.05.2021 на 15.06.2021.
На підставі вищезазначених наказу та направлення була проведена позапланова перевірка Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, за результатами якої складено акт від 15.06.2021 №084 (а.с.43-65).
Так, у вищевказаному акті було зафіксовано, що багатоквартирний будинок по АДРЕСА_1 (далі - будинок) оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії. В квартирі АДРЕСА_2 споживача у вищевказаному будинку, встановлене індивідуальне опалення, факт відсутності чи непрацездатності приладів централізованого опалення в під`їздах №1, 2, 4 будинку не підтверджено. Суб`єктом господарювання надані паспорт готовності в опалювальний період 2019/2020 та 2020/2021 будинку по АДРЕСА_1 . Будь-які акти-претензії до АТ «Облтеплокомуненерго» не надходили, копії споживачем не надавались. Відповідно до пояснень суб`єкта господарювання, у зв`язку зі зміною нормативної бази, протягом 2018-2019 в рахунках (платіжних документах), які надходили власниками квартир обладнаних індивідуальними системами опалення за послуги з централізованого опалення, обсяг спожитої ними теплової енергії, помилково зазначався у графі «квартирний лічильник». Але, нарахування за квартирним лічильником їм не здійснювалось. Зазначене не впливало на суму нарахувань за отримані послуги. Вказана помилка була усунута AT «Облтеплокомуненерго» з початком опалювального сезону 2020 року. Також встановлено, що AT «Облтеплокомуненерго» з жовтня 2018 визначало та нараховувало обсяги спожитої теплової енергії за опалення місць загального користування (далі - МЗК) та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (далі - ФВС) із застосуванням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 (далі - Методика). Вищевказана Методика, яка вступила в дію з 25.01.2019, має використовуватися після укладення відповідних договорів, передбачених Законом України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги». Такий договір із споживачем укладено не було. Отже застосування Методики при нарахуванні теплової енергії за опалення МЗК та ФВС споживачу здійснюється з порушенням вимог діючого законодавства.
Також відповідачем складено припис від 17.06.2021 №24, яким зобов`язано провести перерахунок плати споживачу ОСОБА_1 нарахованої за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення за адресою: АДРЕСА_3 за опалювальні періоди з 2018/2019, 2019/2020 та 2020/2021 у відповідності до чинного законодавства (а.с.114).
Не погоджуючись з вказаним приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.
Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина третя статті Закону №877-V).
Згідно з частинами першої та другої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до частини третьої та п`ятої статті 7 Закону №877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.
Згідно з частиною шостою статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до частини 8 статті 7 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Судом встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки позивача була скарга споживача ОСОБА_1 щодо протиправності нарахування плати за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, яка була проведена за погодженням позапланової перевірки позивача Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 11.05.2021 №15.3-10/10756 (а.с.106), а тому суд не приймає до уваги посилання позивача про порушення норм Закону №877-V щодо відсутності підстав для проведення позапланової перевірки та переліку питань у направленні на проведення перевірки.
Щодо зазначення в направленні на проведення перевірки від 25.05.2021 №1253-п/540 дата закінчення заходу 15.05.2021 замість 15.06.2021, то суд зазначає, що вказану описку було виправлено в межах строку проведення перевірки, що підтверджується наданими обома сторонами однаковими копіями такого направлення (а.с.19, 108), а хронологія звернення споживача від 26.04.2021, погодження позапланової перевірки Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 11.05.2021 №15.3-10/10756 та винесення наказу від 25.05.2021 №1253-п про проведення позапланової перевірки, в якому, зокрема, вказано строк здійснення заходу з 02.06.2021 по 15.06.2021, складення акту 15.06.2021 лише підтверджують наявність описки в зазначенні місяця закінчення перевірки та жодним чином не створює сумнівів правильності виправлення дати закінчення перевірки та не впливає на права позивача.
Також суд зазначає, що вади акта перевірки не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.
Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Водночас самі по собі порушення порядку оформлення акта перевірки не можуть бути підставою для скасування припису, винесеного на підставі такого акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.
Водночас, доводи позивача про те, що проведена перевірка була здійснена із порушенням вимог чинного законодавства не знайшли свого підтвердження та не можуть бути підставою для скасування припису, винесеного за результатами такої перевірки.
Щодо порушень, виявлених під час здійснення заходу, на підставі яких винесено оскаржуваний припис, то суд зазначає наступне.
Засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг визначає Закон України від 22.06.2017 №2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі - Закон №2119-VIII).
Згідно з статтею 10 Закону №2119-VIII у будівлях, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої статті 10 цього Закону. Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово- комунального господарства.
Пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2119-VIII передбачає, що до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень статті 10 цього Закону, а також прийняти рішення про незастосування положень частини п`ятої статті 10 цього Закону при розрахунках за житлово-комунальні послуги у відповідному будинку, будівлі.
Так, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 відповідно до статті 10 Закону №2119-VIII, пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України прийнято наказ №315, яким затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика №315).
Методика №315 встановлює порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), визначає вимоги до приладів-розподілювачів теплової енергії, поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічуються два та більше споживачів (пункт 1 Методики).
Відповідно до Закону №2119-VIII та Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VIII) на виконання яких розроблена та затверджена Методика №315, комунальними послугами є, зокрема, послуги: з постачання теплової енергії; з постачання гарячої води; з централізованого водопостачання; з централізованого водовідведення.
Закон №2189-VIII введений в дію з 01.05.2019, та з цієї дати визнано такими, що втратив чинність Закон України від 24.06.2004 №1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №1875-ІV).
Відповідно до Закону №1875-ІV мешканці багатоквартирних будинків-споживачі отримають комунальні послуги: з централізованого опалення; з централізованого постачання гарячої води; з централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
До 01.05.2019 підприємства тепло-, водопостачання та водовідведення надають комунальні послуги та нараховують плату за них відповідно до вимог Закону №1875-ІV та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та договорів, оформлених на підставі типових договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630.
Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189-VIII договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Таким чином, до 01.05.2019 та після 01.05.2019 залишаються чинними та продовжують діяти договори про надання комунальних послуг, які були укладені до введення в дію Закону №2189-VIII та до вказаних договорів законодавство не передбачає можливості застосування виконавцями послуг Методики №315.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював розподіл між споживачами обсягу спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до Методики №315, що не заперечується самим позивачем.
Однак нових договорів про надання комунальних послуг товариством із споживачем, ОСОБА_1 , укладено не було.
Відтак висновки відповідача про неможливість застосування позивачем норм Методики №315 до укладення з ОСОБА_1 нового договору є правомірними.
Скасовуючи рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2022 Верховний Суд у своїй постанові від 19.01.2023 вказав, що ключовим є питання чи передбачено умовами договорів про надання комунальних послуг, укладеним до введення в дію Закону України від 09.11.2017 №2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги» (01 травня 2019 року), можливість застосування правил та особливостей, визначених нормативними актами, прийнятими після підписання договорів про надання комунальних послуг споживачем та виконавцем комунальної послуги.
Також зазначив, що недослідження договорів про надання комунальних послуг, укладених між споживачем та виконавцем комунальної послуги до введення в дію Закону України від 09.11.2017 №2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги», на предмет того чи передбачено цими договорами можливість застосування правил та особливостей, визначених нормативними актами, прийнятими після підписання договорів про надання комунальних послуг, є свідченням неповного з`ясування обставин справи.
На виконання постанови Верховного Суду від 19.01.2023, суд зазначає, що з наданого позивачем примірника Типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, вбачається відсутність обмеження та застереження можливості застосування правил та особливостей, визначених нормативними актами, прийнятими після підписання договорів про надання комунальних послуг споживачем та виконавцем комунальної послуги. Проте останній не містить посилань на Методику №315 та не передбачає оплату за функціонування внутрішньобудинкової системи опалення. Тобто, застосування Методи №315 до Типових договорів про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання не є можливою, оскільки дана Методика №315 встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Суд наголошує, що відсутність такого застереження в Типовому договорі не створює передумов для застосування Методики №315, оскільки правовідносини між споживачем та надавачем послуг мають відбуватися в межах передбачених договором.
Згідно з положеннями частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема: 1) давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; 2) перевіряти додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб`єктів.
Таким чином, на переконання суду, відповідачем вимогою про проведення перерахунку плати споживачу ОСОБА_1 , нарахованої за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення за адресою: АДРЕСА_3 за опалювальні періоди з 2018/2019, 2019/2020 та 2020/2021, у відповідності до чинного законодавства, в оскарженому приписі вірно визначено спосіб усунення порушень вимог законодавства.
Стосовно інших посилань учасників справи, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» необхідно відмовити повністю.
У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У позові Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Позивач - Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (вул.Реміснича, 55-Б, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03357671 ).
Відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області (вул.1 Травня,180, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 40310334).
Повний текст рішення суду складено 10.04.2023.
Суддя Л.О. Житняк
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2023 |
Оприлюднено | 12.04.2023 |
Номер документу | 110119995 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Житняк Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні