Постанова

від 21.03.2023 по справі 440/4198/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Гіглава О.В.

21 березня 2023 р.Справа № 440/4198/20Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом приватної виробничо-комерційної фірми "МАЛЬВА" до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправним та скасування припису, -

В с т а н о в и в:

Позивач приватна виробничо-комерційна фірма «Мальва» (далі по тексту - ПВКФ «Мальва», підприємство) звернувся до суду з позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України (далі по тексту - Міністерство) про визнання протиправним та скасування припису відповідача від 22.07.2020 року № 292/6.11.6.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що чинним Положенням про Міністерство культури та інформаційної політики України не передбачено право Міністерства видавати приписи щодо охорони пам`яток національного значення, припинення робіт на таких пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо зазначені роботи виконуються за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених законом, дозволів або з відхиленням від них. Позивач вказує на помилковість зазначення в приписі від 22.07.2020 року, що будівельні роботи виконуються в безпосередній близькості до пам`ятки архітектури національного значення «Кадетський корпус», оскільки згідно з інформацією Державного реєстру нерухомих пам`яток України «Кадетський корпус» належить до пам`ятки історії місцевого значення, а не пам`ятки архітектури національного значення. Зазначає, що будівельні роботи на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень (майстерні) з добудовою під нежитлові приміщення громадського призначення з підземним паркінгом по вул. Соборності, 40, Шевченківський адміністративний район міста Полтава» велись відповідно до вимог чинного законодавства в межах рекомендованої висоти від денної поверхні до гребеню даху.

У відзиві на адміністративний позов Міністерство просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на те, що відповідно до положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» проектна документація на будівництво, реконструкцію, реставрацію, а також коригування проектної документації потребує обов`язкового погодження Міністерства. Однак, за результатами візуального обстеження містобудівної ситуації 03.07.2020 року на земельній ділянці по вул. Соборності, 40 у м. Полтаві зафіксовано наявність ознак виконання будівельних робіт з відхиленням від погодженої у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, проектної документації та містить ознаки порушень ч. 4 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Відповідач також вказує, що земельна ділянка за адресою: вул. Соборності, 40 у м. Полтава згідно з «Історико-архітектурним опорним планом, науково-проектною документацією щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування національного та місцевого значення м. Полтава» розташовується в межах Центрального історичного ареалу та центральної комплексної охоронної зони пам`яток й в безпосередній близькості до пам`ятки архітектури національного значення «Кадетський корпус», що є складовою частиною Ансамблю Круглої площі й перебуває під охороною держави як пам`ятка архітектури національного значення та занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка історії місцевого значення «Кадетський корпус». Відтак, відповідачем правомірно винесено оскаржуваний припис (т. 1, а.с. 57-62).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року адміністративний позов ПВКФ «Мальва» задоволений.

Судовим рішенням визнаний протиправним та скасований припис Міністерства культури та інформаційної політики України від 22.07.2020 року №292/6.11.6.

За рахунок бюджетних асигнувань Міністерства на користь позивача стягнуто 2.102 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Судове рішення вмотивовано тим, що зміст оскаржуваного припису від 22.07.2020 року свідчить, що ПВКФ «Мальва» зобов`язано негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень (майстерні) з добудовою під нежитлові приміщення громадського призначення з підземним паркінгом по вул. Соборності, 40, Шевченківський адміністративний район міста Полтава», які виконуються в межах Центрального історичного ареалу міста Полтава та центральної комплексної охоронної зони пам`яток й в безпосередній близькості до пам`ятки архітектури національного значення «Кадетський корпус» (охоронний № 577/5) з відхиленням від погодженої у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини проектної документації.

Судом зазначено, що представник відповідача в судовому засіданні спочатку стверджував, що на виконання вимог припису позивачу необхідно розробити історико-містобудівне обґрунтування, погодити проектну документацію та отримати дозвіл на проведення земляних робіт. В подальшому в ході розгляду справи представник відповідача не наполягав на необхідності розроблення позивачем історико-містобудівного обґрунтування та погодження його в Міністерстві на виконання вимог припису, в зв`язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 92 скасовано таку необхідність, чим фактично погодився з доводами позивача.

Судом зазначено, що актом обстеження не зафіксовано проведення позивачем саме земляних робіт, дозвіл на проведення яких видано ще у 2018 році з терміном їх проведення до 31.12.2018 року. При цьому, позивач наполягав на тому, що проведення земляних робіт на спірному об`єкті на момент проведення візуального обстеження відповідачем вже було закінчено відповідно до раніше отриманого дозволу, а відповідач зворотного не довів.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність обов`язку у позивача отримувати новий дозвіл на виконання земляних робіт. Крім того, судом зауважено, що актом обстеження встановлено проведення будівельних, а не земляних робіт на об`єкті: «Реконструкція нежитлових приміщень (майстерні) з добудовою під нежитлові приміщення громадського призначення з підземним паркінгом по вул. Соборності, 40, Шевченківський адміністративний район міста Полтава».

Судом зазначено, що аналіз положень ч. 4 ст. 32 Закону України від 08.06.2000 року за № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон № 1805-III) не дає підстав для висновку про зобов`язання його положеннями отримувати позивачем погодження саме коригування до проектної документації. Суд вказав, що положення пунктів 14, 17, 18 ч. 2 ст. 5 Закону № 1805-ІІІ визначають повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та не містять норм щодо встановлення обов`язків фізичних та юридичних осіб, діяльність яких може позначитись на об`єктах культурної спадщини.

За висновком суду, положення Закону № 1805-ІІІ, зокрема, норми ч. 4 ст. 32, пункти 14, 17, 18 ч. 2 ст. 5, не відповідають критерію якості закону, оскільки допускають множинне їх тлумачення. Вказані положення не є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні, не дають можливості зацікавленій особі (у цій справі саме позивачу) передбачити наслідки його дії щодо себе, оскільки не містить чіткої норми, яка зобов`язує позивача погодити в Міністерстві коригування до проектної документації.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Міністерство просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені вимог адміністративного позову підприємства.

Доводи, якими відповідач обґрунтовує вимоги апеляційної скарги, по суті, аналогічні доводам, викладеним ним у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення відповідно до положень ст. 317 КАС України слід скасувати, з огляду на наступне.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон № 1805-ІІІ у преамбулі до якого зазначено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 цього Закону:

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку;

- історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Законом України «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства» від 19.09.2013 року № 581-VII Україною ратифіковано Рамкову конвенцію Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства.

Згідно із ст. 5 Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства Сторони зобов`язуються, зокрема: визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства; підвищувати цінність культурної спадщини через її виявлення, вивчення, тлумачення, захист, збереження та представлення; сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості; визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на територіях під їхньою юрисдикцією, незалежно від її походження; розробляти інтегровані стратегії для сприяння виконанню положень цієї Конвенції ( пункти a), b), e), f), g) цієї статті Конвенції).

Таким чином, культурна спадщина перебуває під охороною закону, а держава забезпечує збереження об`єктів, що становлять культурну цінність, до яких Закон Закону № 1805-ІІІ відносить й території, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність, зокрема, історичні ареали населених місць. Збереження об`єктів культурної спадщини, їх охорона, яка полягає, у тому числі, у запобіганні їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема, у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності, забезпеченні захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь є одним із пріоритетних та головних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Судом установлено, що земельна ділянка за адресою вул. Соборності, 40, у м. Полтаві згідно з Історико-архітектурним опорним планом, науково-проектною документацією щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування національного та місцевого значення м. Полтави (наказ Міністерства культури України від 02.12.2014 року № 1075) розташовується в межах Центрального історичного ареалу та центральної комплексної охоронної зони пам`яток й в безпосередній близькості до пам`ятки архітектури національного значення «Кадетський корпус», що є складовою частиною Ансамблю Круглої площі та перебуває під охороною держави як пам`ятка архітектури національного значення на підставі постанови Ради Міністрів Української РСР від 24.08.1963 року № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури та території Української РСР», охоронний номер 577/5. Станом на час апеляційного розгляду справи означена пам`ятка із Списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, не виключена.

Також «Кадетський корпус», - м. Полтава вул. Соборності, 42, наказом Міністерства Культури України від 18.04.2017 року за № 326 577/1- Пл, як пам`ятка історії, внесена до Державного реєстру пам`яток місцевого значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 року № 878 місто Полтава внесено до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу).

Відповідно до пунктів 16, 17, 18 ч. 2 ст. 5 Закону № 1805-ІІІ до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема, заборона будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу об`єкту культурної спадщини, видатній універсальній цінності об`єкта всесвітньої спадщини або порушує законодавство у сфері охорони культурної спадщини; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, об`єктах всесвітньої спадщини, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, без дозволів або з відхиленням від них;

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 495, Мінкультури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері охорони культурної спадщини.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що в зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини, зокрема, Міністерства культури та інформаційної політики України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст. 53 та ст. 54 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Судовим розглядом справи встановлено, що предметом спору є припис Міністерства про негайне зупинення проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень (майстерні) з добудовою під нежитлові примирення громадського призначення з підземним паркінгом по вул. Соборності, 40. Шевченківський адміністративний район міста Полтава», які виконуються в межах Центрального історичного ареалу міста Полтава та центральної комплексної охоронної зони пам`яток й в безпосередній близькості до пам`ятки архітектури національного значення «Кадетський корпус» (охоронний № 577/5) з відхиленням від погодженої у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини проектної документації та вжиття заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до договору оренди землі від 10.03.2017року ПВКФ «Мальва» належить право користування земельною ділянкою по вул. Соборності, 40 у м. Полтава для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень (т. 1, а.с. 220-226).

Відповідно до ст. 10 Закону України від 20.05.1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Листом Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради від 14.08.2017 року за № 01-02-01-14/1480 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «реконструкція нежитлових приміщень (майстерні) з добудовою під нежитлові приміщення громадського призначення з підземним паркінгом по вул. Соборності, 40, Шевченківський адміністративний район міста Полтава». Замовник ПВКФ «Мальва» (а.с. 5-6).

Так, в листі вказано, що відповідно до історико-архітектурного опорного плану, науково-проектної документації для визначення історичних ареалів та меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування у складі проекту коригування генерального плану м. Полтава, затвердженого рішенням позачергової тридцять сьомої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 27.12.2013 року , земельна ділянка розташована в центральному історичному ареалі, центральній комплексній охоронній зоні пам`яток (перша підзона (1.1)) рекомендована висота будівель обмежується висотою 15 м від денної поверхні до гребеню даху.

Згідно із містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками, розробленого ТОВ «Промагропроект», висота становить 8,5 м. Гранично допустиму висоту будинку від денної поверхні та в абсолютних позначках, а також інші вимоги, обмеження та параметри визначити при розробленні історико-містобудівного обґрунтування.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону № 1805-III межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Згідно з пунктом 12 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 318, визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.

В листі від 11.10.2017 року № 01-02-01-16/1646 на адресу підприємства Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради «Про надання вихідних даних для розробки історійко-містобудівного обґрунтування по вул. Соборності, 40» (т. 1, а.с. 7-9), зокрема зазначило, що відповідно до Містобудівного регламенту центральної частини м. Полтава квартал, обмежений вул. Соборності, майданом Незалежності, вул. Театральною, в межах якого розташовується нежитлова будівля по вул. Соборності, 40, визначений районом громадсько-ділової забудови загальноміського значення (НВМЗ, код кварталу 15.03.02). Допустимі види забудови й використання території зазначеного кварталу, визначені Правилами забудови історичного центру м. Полтави, що затверджене рішенням сьомої сесії Полтавської міської ради двадцять четвертого скликання від 14.06.2003 року.

Відповідно до матеріалів історико-архітектурного опорного плану, науково-проектної документації для визначення історичних ареалів та меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування у складі проекту, корегування генерального плану м. Полтави, які затверджені рішенням позачергової тридцять сьомої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 27.1.2013 року, нежитлова будівля за вказаною адресою розміщується в межах центрального історичного ареалу та першої під зони (1.1) центральної комплексної охоронної зони пам`яток, де діють відповідні режими використання території. Одночасно нежитлова будівля по вул.. Соборності, 40, що підлягає реконструкції, розташована в безпосередній близькості до пам`ятки архітектури національного значення з визначеною територією пам`ятки 314 (Н) Кадетський корпус по вул. Соборності, 42, що одночасно є пам`яткою історії місцевого значення 49 (М).

Рекомендована висота реконструйованих та нових будівель в межах зони охорони археологічного культурного шару та у кварталах, прилеглих до ансамблю Круглої площі, на території (1.1) центральної комплексної охоронної зони пам`яток, групової охоронної зони та в охоронних зонах окремих пам`яток архітектору обмежується 15 м. від денної поверхні до гребеню даху. Гранично допустима висота та поверховність будинку (споруди) від денної поверхні та в абсолютних позначках з відповідною аргументацією, а також інші вимоги, обмеження та параметри в межах історичного ареалу визначаються при розробленні історико-містобудівного обґрунтування з урахуванням особливостей композиційної ролі та оптимального візуального розкриття пам`яток.

Міністерством культури України листом від 04.12.2017 року № 893/10/61-17 погоджено історико-містобудівне обґрунтування реконструкції нежитлових приміщень (майстерні) з добудовою під нежитлові приміщення громадського призначення з підземним паркінгом по вул. Соборності, 40, у м. Полтава для врахування при розробці відповідної проектної документації, зокрема в частині обмеження максимальної загальної висоти реконструйованих об`єктів на рівні +9 м від денної поверхні землі та збереження їх основних об`ємно-просторових характеристик (т. 1, а.с. 22).

27.12.2017 року Міністерством культури України погоджено проектну документацію об`єкта «Реконструкція нежитлових приміщень (майстерні) з добудовою під нежитлові приміщення громадського призначення з підземним паркінгом по вул. Соборності, 40, Шевченківський адміністративний район міста Полтава» (лист від 27.12.2017 року № 985/10/61-17; т. 1, а.с. 23).

20.01.2018 року лисом за № 22-006/18з Міністерством культури України підприємству видано дозвіл на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць (т. 1, а.с. 24, 148). Дозвіл видано з метою виконання робіт на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень (майстерні) з добудовою під нежитлові приміщення громадського призначення з підземним паркінгом по вул. Соборності, 40, Шевченківський адміністративний район міста Полтава».

02.05.2018 року філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Полтавській області затверджено експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконструкція нежитлових приміщень (майстерні) з добудовою під нежитлові приміщення громадського призначення з підземним паркінгом по вул. Соборності, 40, Шевченківський адміністративний район міста Полтава», згідно з яким реконструкції підлягала одноповерхова будівля (т. 1, а.с. 25-28).

18.05.2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику ПВКФ «Мальва» видано дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень (майстерні) з добудовою під нежитлові приміщення громадського призначення з підземним паркінгом по вул. Соборності, 40, Шевченківський адміністративний район міста Полтава» (т. 1, а.с. 29).

У вересні 2019 року ПВКФ «Мальва» повідомлено Департамент ДАБІ у Полтавській області про те, що 31.03.2019 року на будівельному майданчику ПВКФ «Мальва» сталася пожежа згідно з листом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області за № 01-2352/15.04 від 05.04.2019 року; стіни нежитлової будівлі (майстерні) за адресою вул. Соборності, 40, м. Полтава повністю зруйновані, тому реконструкція по даному об`єкту не можлива; прийнято рішення зруйновані стіни демонтувати (т. 1, а.с. 31).

У подальшому ПВКФ «Мальва» прийнято рішення про внесення змін та коригування по цьому об`єкту та виготовлено проект «Реконструкція нежитлових приміщень (майстерні) з добудовою під нежитлові приміщення громадського призначення з підземним паркінгом по вул. Соборності, 40, Шевченківський адміністративний район міста Полтава. Коригування».

Експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконструкція нежитлових приміщень (майстерні) з добудовою під нежитлові приміщення громадського призначення з підземним паркінгом по вул. Соборності, 40, Шевченківський адміністративний район міста Полтава. Коригування», затверджено філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Полтавській області 28.02.2020 року № 17-0054-20, згідно з яким реконструкції підлягає чотирьохповерхова будівля (т. 1, а.с. 32-34).

У червні 2020 року за № IY122201821439 ДАБІ України зареєструвала повідомлення про зміну даних в дозволі на будівельні роботи від 18.05.2018 року в частині, зокрема, коригування проектної документації об`єкта будівництва.

03.07.2020 року начальник відділу контролю та нагляду за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини головного управління охорони культурної спадщини Директорату культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України Є.А. Богдан, на підставі депутатського звернення народного депутата України Бардіної М.О. від 18.06.2020 року № 061/3-437 (вх. реєстраційний № МКІП від 23.06.2020 року № 445/51.1-20) провів візуальне обстеження та фотофіксацію містобудівної ситуації по вул. Соборності, 4 у м. Полтава.

За результатами обстеження складено акт від 03.07.2020 року, яким зафіксовано ознаки порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 32 Закону № 1805-III, а саме: на земельній ділянці по вул. Соборності, 40 у м. Полтава зафіксовано облаштування будівельного майданчика: на огородженій парканом території розташовується об`єкт незавершеного будівництва висотою в 1 та 2 наземних поверхи (продовжує будуватися).

В акті зазначено, що здійснення робіт із будівництва на території історичного ареалу м. Полтави за відсутності погодженої у встановленому порядку проектної документації та без відповідного дозволу (або з відхиленням від них) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, місить ознаки порушень ч. 4 ст. 32 Закону № 1805-III.

За положеннями ч. 4 ст. 32 Закону № 1805-III, - на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

На підставі акту обстеження містобудівної ситуації відповідачем 22.07.2020 року ПВКФ «Мальва» виданий оскаржуваний припис.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, яка була чинна на час внесення коригування до проектної документації) проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно частини 3 та 10 ст. 29 зазначеного Закону основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об`єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов. Вихідні дані є чинними до завершення будівництва об`єкта. Зміни до вихідних даних можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Відповідно до п. 8 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року № 45 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 року № 651/19389), назва об`єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

З аналізу наведених норм колегія суддів дійшла висновку, що коригування проектної документації здійснюється шляхом внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування і після отримання ПВКФ «Мальва» дозволу на будівництво «Реконструкція нежитлових приміщень (майстерні з добудовою під нежитлові приміщення громадського призначення з підземним паркінгом по вул. Соборності, 40, Шевченківський адміністративний район міста Полтава» проектну документацію об`єкта будівництва було скориговано, у результаті чого змінилися техніко-економічні показники (зокрема змінилася поверховість). При цьому, скоригована проектна документація була розроблена з порушенням вимог ч. 4 ст. 32 Закону № 1805-III, - на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються будівельні, роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Таким чином, оскільки коригування проектної документації здійснюється шляхом внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування та скоригована проектна документація підлягає погодженню у встановленому законом порядку, що позивачем не було зроблено, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог апеляційної скарги, скасування судового рішення та приймає нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову ПВКФ «Мальва».

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог приватної виробничо-комерційної фірми "МАЛЬВА".

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді Л.В. Курило А.О. Бегунц У зв`язку з перебуванням судді Мельникової Л.В. на лікарняному з 28.03.2023 року по 07.04.2023 року, постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 10.04.2023 року.