Постанова

від 10.04.2023 по справі 320/11359/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11359/22 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Братиці К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради Київської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вишгородської міської ради Київської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року закрито провадження в адміністративній справі.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 у своїй позовній заяві просить: скасувати пункт 3 рішення Вишгородської міської ради від 25.11.2021 року №14/43, прийнятий на 14 сесії VII скликання, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0700 га (кадастровий номер 800000000000:78:309:0004) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код згідно КВЦПЗ 02.01), яка розташована в межах АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного пункту рішення, права та інтереси позивача були порушені.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Вишгородської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, яка знаходиться в межах земель зони садибної забудови (Ж-1) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), шляхом розміщення модульного будинку, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.

Вишгородська міська рада не прийняла жодного рішення за результатами розгляду вказаного клопотання.

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 оскаржив таку бездіяльність органу місцевого самоврядування до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року у справі №320/7819/20 зобов`язано Вишгородську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,10 гектара, яка знаходиться в межах земель зони садибної забудови (Ж-1) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться поряд з ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до викопіювання з кадастровою карти.

На виконання вказаного судового рішення шістнадцятою сесією VIII скликання Вишгородської міської ради Київської області від 24.12.2021 року №16/53 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,10 га, розташованої по АДРЕСА_1 у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, у зв`язку з тим, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:78:309:0003) передана у власність гр. ОСОБА_3 рішенням Вишгородської міської ради №14/43 від 25.11.2021 року.

25.11.2021 року чотирнадцятою сесією VIII скликання Вишгородської міської ради Київської області було прийнято рішення «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам» №14/43, пунктом 1 якого затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність громадянину гр. ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,0700 га (кадастровий номер 8000000000:78:309:0003) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код згідно КВЦПЗ 02.01), яка розташована в межах АДРЕСА_1 , за умови дотримання земельного, містобудівного законодавства та виконання вимог, викладених у пунктах 4-7 рішення.

Пунктом 3 вказаного рішення затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність громадянину ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,0700 га (кадастровий номер 8000000000:78:309:0004) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код згідно КВЦПЗ 02.01), яка розташована в межах АДРЕСА_1 , за умови дотримання земельного, містобудівного законодавства та виконання вимог, викладених у пунктах 4-7 рішення.

Разом з тим, відповідачем було зазначено, що спірна земельна ділянка, яку позивач мав намір набути у власність, була передана у власність ОСОБА_3 на підставі рішення Вишгородської міської ради Київської області від 25.11.2021 року №14/43.

Так, у частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закріплено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням ним владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.11.2019 року у справі № 826/367/16, а також узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 02.02.2023 року у справі №320/2289/19.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та матеріали справи в цілому, колегія суддів установила, що предметом спору у цій справі є рішення відповідача про відмову у затвердженні проекту землеустрою та відведенні земельної ділянки у власність.

При цьому, рішення Вишгородської міської ради Київської області від 25.11.2021 року №14/43, пункт 3 якого оскаржується у цій справі, призвело до виникнення цивільних (земельних) прав у громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а отже у даній справі існує спір про право, який має приватно-правовий характер і підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Аналогічний правовий підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 року у справі 504/1438/14-а.

З огляду на це та враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку, що цей спір не підсудний адміністративному суду, а підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, апеляційний суд також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», в якому Суд, зокрема зазначив, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а в рішенні Комісії Ради Європи від 12.10.1978 року у справі «Zand v. Austria» («Занд проти Австрії») визначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів».

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для застосування положення п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України та закриття провадження у даній справі.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 238, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 10 квітня 2023 року.