Постанова

від 10.04.2023 по справі 240/34748/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/34748/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

10 квітня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Не старі пілоти ЛТД" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Не старі пілоти ЛТД" до Житомирської митниці про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

28.12.2022 товариство з обмеженою відповідальністю "Не старі пілоти ЛТД" звернулося до суду з адміністративним позовом до Житомирської митниці, в якому просило:

- визнати протиправними дії Житомирської митниці щодо вилучення товарів згідно протоколів про тимчасове вилучення товарів від 09 листопада 2021 року;

- зобов`язати Житомирську митницю повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Не старі пілоти ЛТД" вилучений товар згідно протоколів про тимчасове вилучення товарів від 09 листопада 2021 року.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки доводам щодо відсутності у ОСОБА_1 повноважень на вчинення дій в інтересах ТОВ "Не старі пілоти ЛТД".

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч.2 ст.312 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Житомирської митниці про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Житомирського окружного суду від 05.01.2023 позовну заяву ТОВ "Не старі пілоти ЛТД" залишено без руху та запропоновано, з метою усунення недоліків позовної заяви, подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вищевказаної ухвали про залишення без руху, представником позивача 19.01.2023 подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що акти про проведення митного огляду були отримані позивачем лише у вересні 2022 року у відповідь на адвокатський запит, а наявна у них інформація про відмову від підпису уповноваженого представника Ковальова Ф.М. не відповідає дійсності. Окрім цього вказано, що у зв`язку з набранням законної сили постанови Богунського районного суду м. Житомира від 14.09.2022 до ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією предметів порушення митних правил, тобто змінився правовий статус майна, яке в межах даної адміністративної справи, позивач просить повернути.

Ухвалою Житомирського окружного суду від 25.01.2023 було зазначено, що вимога про зобов`язання Житомирської митниці повернути ТОВ "Не старі пілоти ЛТД" вилучений товар згідно протоколів про тимчасове вилучення товарів від 09 листопада 2021 року є похідною від позовної вимоги про визнання протиправними дій Житомирської митниці щодо вилучення товарів згідно протоколів про тимчасове вилучення товарів від 09 листопада 2021 року, а тому зміна правового статусу вказаного майна немає жодного відношення до строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. Більше того вказане майно підлягає конфіскації з метою виконання судового рішення, що набрало законної сили (постанови Богунського районного суду м.Житомира від 14.09.2022) та запропоновано позивачу подати про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вказаної ухвали, представником позивача 05.02.2023 було надано нову заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що представник позивача за довіреністю Жаркой Є.О. перевищив свої повноваження, поставивши підпис на протоколах про вилучення товару від 09.11.2021, а і представники митниці, які не ознайомилися з довіреністю представника Жаркого Є.О., вилучивши товар фактично без належного представника позивача, грубо порушуючи норми Митного кодексу України при проведенні процедури вилучення товарів. Також представником позивача зазначено, що строк звернення до суду пропущено у зв1язку із збройною агресією російської федерації.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що шестимісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом сплив ще у травні 2022 року, в той час коли позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом лише у грудні 2022 року. При цьому, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що позивачем було пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України установлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абз.7 п.3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Так, згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Як встановлено судом першої інстанції, предметом судового оскарження в цій справі є, визнати протиправними дій Житомирської митниці щодо вилучення товарів згідно протоколів про тимчасове вилучення товарів від 09 листопада 2021 року та зобов`язання відповідача повернути вилучений товар.

Вказані дії Житомирської митниці вчинялися 09 листопада 2021 року за участі представника ТОВ "Не старі пілоти ЛТД" Жаркого Є.О., про що свідчить підпис останнього у протоколі про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0804/101000/21 від 09.11.2021 та у протоколі про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил № 0805/101000/21 від 09.11.2021.

Тобто під час протиправних, на думку позивача, дій Житомирської митниці щодо вилучення товарів згідно протоколів про тимчасове вилучення товарів від 09 листопада 2021 року був присутній представник ТОВ "Не старі пілоти ЛТД" Жаркой Є.О. Вказана обставина позивачем не спростовується.

Стосовно ж посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки доводам щодо відсутності у ОСОБА_1 повноважень на вчинення дій в інтересах ТОВ "Не старі пілоти ЛТД" колегія суддів оцінює критично, оскільки зі змісту довіреності від 20 травня 2021 №722 не вбачається жодного застереження щодо відсутності у ОСОБА_1 права підпису у протоколах, складених митним органом. Факт проставлення підпису ОСОБА_1 у відповідному протоколі не може бути розцінено як дія, спрямована на відчуження майна ТОВ "Не старі пілоти ЛТД", як на цьому помилково наполягає апелянт, намагаючись обґрунтувати відсутність повноважень у останнього.

Відтак, судом першої інстанції було об`єктивно встановлено, що 09.11.2021 - день коли ТОВ "Не старі пілоти ЛТД" дізналося (могло дізнатися) про протиправні, на їх думку, дії Житомирської митниці щодо вилучення товарів згідно протоколів про тимчасове вилучення товарів. Відтак, шестимісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом сплив ще у травні 2022 року, в той час коли позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом лише у грудні 2022 року.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до переконання, що поважних причин пропуску строку звернення до суду останнім не наведено.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особи, зацікавлені у її поданні, повинні вчиняти всі можливі та залежні від них дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, вірно застосував положення ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи апеляційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви є обґрунтованою, тому відсутні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Не старі пілоти ЛТД" залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.