Постанова

від 25.10.2007 по справі 53/446-06(40/278-04)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

53/446-06(40/278-04)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

25 жовтня 2007 р.                                                                                   № 53/446-06(40/278-04)  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіГрека Б.М. –(доповідача у справі)

суддів :Жаботиної Г.В.Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства “Мегабанк”

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.07.07

у справі№ 53/446-06

господарського суду Харківської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства “Мегабанк”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Восток”

пророзірвання договору, стягнення

2670000,00 грн.

за участю представників від:

позивача Старжинська О.С. (дов. від 15.01.07)

відповідача Куценко О.В. (дов. від 11.09.07)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням  господарського суду Харківської області від 17.05.07 та постановою Харківського апеляційного господарського суду  від 16.07.07 відмовлено  у задоволенні позову в частині  стягнення з ТОВ "Фірма "Восток"   на користь ВАТ "Мегабанк" 1000000,00 грн. збитків.

Позивач не погоджується із вказаними  рішеннями  судів першої та апеляційної  інстанцій, вважає їх необґрунтованими  та такими, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що підтверджується наступним.

Постановою Верховного Суду України справу за позовом ВАТ "Мегабанк" до ТОВ "Фірма "Восток" про дострокове розірвання  кредитного договору  та стягнення 1040000 грн. було  направлено на новий розгляд в частині  стягнення збитків в розмірі 1000000 грн. Згідно  цієї постанови суд першої інстанції  під час розгляду  справи повинен був дослідити предмет договору про відступлення права вимоги на підставі якого виникли у позивача збитки та встановити дійсні права та обов'язки сторін за цим договором.

В той же час, Вищий господарський суд України постановою від 27.03.07 по справі № 16/281-05 повернув  на новий розгляд справу  за позовом ТОВ "Фірма "Восток" до ВАТ "Мегабанк" та ЗАТ "Фінансова компанія "М-Брон", 3-я особа ТОВ СП "Богодухівський комбікормовий завод", про визнання недійсним договору відступлення права вимоги  

№ 09-720 від 13.12.04, який є  підставою виникнення збитків за позовом ВАТ "Мегабанк" до ТОВ "Фірма "Восток" про  стягнення 1000000 грн. збитків.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні клопотання про зупинення провадження, а суд апеляційної  інстанції, в порушення  застережень ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, не розглянув дані доводи.

Окрім цього, місцевий господарський суд та апеляційний господарський суди невірно застосували приписи ст.512, 514, 519 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно  дійсної вимоги, що існувала  на момент  переходу цих прав, в зв'язку  з чим, предметом договору  про відступлення права вимоги  від 13.12.04 не можуть бути  права вимоги за кредитним договором № 30/2003 від 30.12.03 у обсязі, що виникнуть по вказаному кредитному  договору після  підписання цього договору.

Твердження про порушення позивачем вимоги ст.60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" під час укладення договору про  відступлення права вимоги не може вважатись обґрунтованим в силу ст. 517 Цивільного кодексу України.

Виходячи з допущених порушень при ухваленні рішення господарського суду Харківської області та постанови Харківського апеляційного господарського суду, суб'єкт  касаційного оскарження просить скасувати  наведені судові акти.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

В судових актах  встановлено, що між позивачем  та відповідачем був укладений кредитний договір № 30/2003 від 30.12.03, за умовами якого позивач надав відповідачу кредитно-відновлювальну кредитну лінію на виробничі потреби  в сумі 1500000,00 грн. строком з 29.12.03 по 28.12.06 та 500000,00 грн. строком з 20.01.04 по 28.12.06 включно зі сплатою  24 % річних. В забезпечення  своєчасного виконання відповідачем зобов'язань за  вказаним кредитним договором сторони оформили договір застави від 30.12.2003 р. з ТОВ СП "Богодухівський  комбікормовий завод".

13.12.04 ВАТ "Мегабанк" та третя особа ЗАТ  "ФК М-Брок" уклали договір про уступку  права вимоги. Згідно договору уступки права вимоги кредитор ВАТ "Мегабанк" передав  новому кредитору ЗАТ "ФК М-Брок" права вимоги за  кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем, в обсязі, що виникнуть по кредитному договору після підписання  цього договору.

Суди  першої  та апеляційної інстанцій на підставі положень

ст. ст. 514, 516, 519, 203 Цивільного  кодексу України зробили висновок, що відступлення права вимоги  може здійснюватися тільки  відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, в той же  час предметом договору про відступлення вимоги від  13.12.04 між ВАТ "Мегабанк” та ТОВ "Фірма "Восток" є передача новому кредитору  права вимоги за кредитним договором № 30/2003 від 30.12.03 в обсязі, що виникнуть  по кредитному договору після  підписання договору.

Колегія суддів Вищого господарського суду відмічає, що суди  першої та апеляційної інстанцій на підставі положень ст.ст. 516, 509, 510 Цивільного кодексу України зробили вірний висновок, що на момент укладення договору уступки права вимоги, вимоги не існувало, а отже сторона не передає  новому кредитору право  вимоги на стягнення штрафу в розмірі 1000000 грн.

Колегія суддів також зазначає, що за змістом наведених норм, при уступці права вимоги, нове зобов'язання не виникає, відбувається лише заміна в існуючому зобов'язанні. Таким чином, на час укладення договору уступки, зобов'язання щодо сплати  штрафу в розмірі 1000000 грн. не існувало. З огляду на вищенаведене, суди вірно застосували  правові норми , що регулюють питання уступки права вимоги та стягнення штрафу  в розмірі 1000000 грн.

Колегія суддів вважає, що суди вірно зробили висновок  про те, що при укладенні договору уступки права вимоги допущено порушення положень статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність", оскільки згоди на розповсюдження інформації відповідач не надавав.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів  вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, дали їм належну правову оцінку, а отже  рішення і постанова  господарських судів у справі підлягають залишенню без змін як такі, що прийняті з дотриманням  норм матеріального та  процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 11111 Господарського  процесуального кодексу  України,  Вищий    господарський    суд   України  

П О С Т А Н О В И  В   :

Касаційну  скаргу Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.07 по справі № 53/446-06 –без змін.

Головуючий - суддя                                                                      Б. Грек

Судді                                                                                                    Г. Жаботина

                                                                                                    Л. Стратієнко