Постанова

від 10.04.2023 по справі 380/16168/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Сидор Н.Т.

10 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/16168/22 пров. № А/857/3344/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді:Бруновської Н.В.

суддів:Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у справі № 380/16168/22 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2022р. позивач, Головне управління ДПС у Львівській області звернувся з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд:

- стягнути до бюджету податковий борг в розмірі - 56179,05 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2023р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2023р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області як платник податків.

Із змісту довідки від 31.01.2022р. №1234/5/13-01-13-03 видно, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг станом на 28.01.2021р. в розмірі 84 728,59 грн.

Однак, Головне управління ДПС у Львівській області звернувся в суд з позовом про стягнення податкового боргу в розмірі 56 179,05 грн., яка виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення №9064-5113-1303 від 28.02.2019р. на суму 28718,98 грн;

- податкового повідомлення-рішення №5727404-2407-1303 від 11.05.2021р. на суму 27460,07 грн.

24.11.2021р. податковий орган виставив ОСОБА_1 податкову вимогу №0092501-1303-1303, із змісту якої видно, що станом на 23.11.2021р. сума податкового боргу складає 84 728,59 грн. (а.с. 6)

Наявність податкового боргу підтверджується письмовим розрахунком, виписками з інтегрованої картки платника податків.

ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

п.п.14.1.175. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України вбачається, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим кодексом.

Із змісту п.288.1 п.288.2, п.288.3, п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України видно, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно реєстру договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, який наданий Управлінням природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради (листи управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 12.02.2019р. № 2403-555 (вх. ГУ ДПС у Львівській області від 19.02.2019р. № 3671/9) та від 12.02.2021р. № 2403-вих- 10218 (вх. ГУ ДПС у Львівській області від 15.02.2021р. № 2881/5) з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено договір оренди земельної ділянки від 18.12.2012р. № 3-2127 (із змінами від 05.11.2013р. за №3- 2243), термін дії договору - до 15.12.2021р., кадастровий номер - 4610136300:04:014:0095, адреса земельної ділянки - АДРЕСА_1 , мета використання - обслуговування нежитлової будівлі, площею - 238 м.кв, орендна плата за 2019 рік - 28718,98 гривень, за 2021 рік - 27460,07 гривень.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право оренди, на вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 4610136300:04:014:0095 припинено 15.12.2021р.

В п.286.5 ст.286 ПК України видно, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3. ст.57 ПК України).

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню за штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст.56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу наведених положень слідує, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань та не оскарження у зазначений строк відповідного рішення контролюючого органу, такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими.

Податкові повідомлення-рішення №9064-5113-1303 від 28.02.2019р., №5727404-2407-1303 від 11.05.2021р. надсилались ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , однак конверт повернуто адресанту.

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Зважаючи на наведене, податкові повідомлення-рішення №9064-5113-1303 від 28.02.2019р., №5727404-2407-1303 від 11.05.2021р. вважаються належним чином врученими ОСОБА_1 .

Вказані податкові повідомлення рішення відповідач не оскаржував в адміністративному та судовому порядку, оскільки доказів оскарження таких апелянтом не надано суду.

В п.286.5 ст.286 ПК України видно, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення- рішення. Попереднє податкове повідомлення- рішення вважається скасованим (відкликаним).

ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.3 ст.31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до цього закону.

В ст.32 Закону України «Про оренду землі» видно, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду.

п.41.2 ст.41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, про наявність підстав для задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобов`язань.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

В п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, видно, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у справі № 380/16168/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 10.04.2023р.