Рішення

від 05.11.2007 по справі 15/409-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/409-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2007 р.                                                            Справа № 15/409-07

вх. № 9991/3-15

Суддя господарського суду Лаврова Л.С. 

при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Корсіченко Н.В  відповідача - Юрченко І.М.

розглянувши справу за позовом ДП "Енергокомплекс" м. Х-в  

до  ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в о. Харківської філії, м. Х-в  

про визнання недійсними окремих умов договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсними окремих умов договору та просить визнати умови, викладені в пункті 7.3 Договору №06/06-40 ТЕ -01 від 29.12.2006р. недійсними. Покласти судові витрати на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 29, 207 ГК України та ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 року «Про забезпечення споживачів природним газом» та ст.ст. 55, 175 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 29.10.2007 р. до 05.11.2007р.для виготовлення повного тексту рішення по справі.

До початку судового засідання сторони звернулися до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява розглянута та задоволена судом як така, що не суперечить чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

29.12.2006 року між сторонами було укладено договір на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/06-40 ТЕ -01.

Пункт 3.5 договору передбачає обов'язки Покупця (позивача), а п.10.7. договору передбачає, що зобов'язання Покупця на вимогу Постачальника повинно бути забезпечене порукою, гарантією, або заставою. Вид забезпечення виконання зобов'язання визначається  Постачальником.

Пункт 7.3. договору наголошує, що «В разі наявності заборгованості Покупця за даним договором більше одного місяця та/або невиконання Покупцем, умов передбачених п.3.5, 10.7 даного договору, Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати даний договір. При цьому Покупець здійснює повний розрахунок за спожитий газ, відшкодовує всі понесені Постачальником збитки та сплачує штрафні санкції відповідно до умов договору. Про розірвання даного договору Постачальник повідомляє Покупця письмово».

Стаття 55 ГК України передбачає, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Сторони за своєю правовою природою є суб'єктами господарювання, тобто іх правовідносини з постачання газу слід вважати господарськими, на які розповсюджує свою дію Господарський кодекс України.   

Відповідно до частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому випадку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частина 2 цієї ж статті визначає, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Встановлення у п.7.3 договору права Постачальника в односторонньому порядку розірвати договір та відповідно припинити подачу газу закріплено пунктом 12 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення споживачів природним газом» від 27.12.2001 року № 1729, відповідно до якого газотранспортні та газодобувні підприємства НАК «Нафтогаз України», а також суб'єкти господарської діяльності,що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу: обмежують або припиняють подачу газу споживачам в установленому порядку у разі неповного проведення розрахунків за спожитий природний газ та надані послуги з його транспортування та розподілу, або для яких постачальником не виділено планових обсягів поставки газу. При цьому відповідальність за наслідки дій з припинення подачі газу несе сторона,яка не виконала умов укладених договорів. Тобто, вимоги, викладені в п.7.3 договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/06-40 ТЕ -01, не суперечать чинному законодавству України, та, зокрема, відповідають вимогам постанови КМУ від 27.12.2001року № 1729.

Відповідно до статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладанні договору, вибору контрагента та зазначенні умов договору.

Посилання позивача на частину 2 статті 207 ГК України, якою визнається, що недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яке самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб, є необґрунтованим. Позивачем не доведено яким чином пункт 7.3 договору порушує права та законні інтереси відповідача.

Суду також не доведено яким чином спірна умова договору – п.7.3 ставить позивача у нерівне становище з відповідачем, а відповідач зловживає монопольним становищем на ринку постачання газу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя                                                                                            Лаврова Л.С.

рішення підписане 05.11.2007 року