Ухвала

від 31.03.2023 по справі 761/10435/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/10435/23

Провадження № 1-кс/761/7038/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100100000783, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,

установив:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100100000783, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у місті Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023100100000783 від 06.03.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що група невстановлених осіб шляхом обману заволоділа двома земельними ділянками в місті Києві кадастровий номер 8000000000:62:509:0003 та кадастровий номер 8000000000:62:509:0004, провівши їх незаконну реєстрацію у приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4 , яка здійснює діяльність по АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 27.01.2022 право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:509:0003), загальною площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 131, виданий 27.01.2022, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 . Згідно з даним договором купівлі-продажу, продавцем виступав ОСОБА_6 , нерухоме майно належить якому нібито на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку, серія та номер: КВ №108327 від 23.04.2009.

Крім того, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 27.01.2022 право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:509:0004), загальною площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 132, виданий 27.01.2022, який також посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 . Згідно з даним договором купівлі-продажу, продавцем виступав ОСОБА_6 , нерухоме майно належить якому нібито на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серія та номер: ЯЕ № 645120 від 21.04.2009.

07.03.2023 року слідчим в порядку ст. 93 КПК України було направлено запит до Департамент земельних ресурсів КМДА з метою отримання інформації чи видавалося Головним управлінням земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:509:0004), серія та номер: ЯЕ № 645120 від 21.04.2009 (за адресою: АДРЕСА_3 ) та чи видавалося Головним управлінням земельних ресурсів КМДА державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:509:0003), серія та номер: КВ № 108327 від 23.04.2009 (за адресою: місто Київ, провулок 1-ий Садовий, буд. 26).

10.03.2023 року на адресу Шевченківського УП ГУНП у місті Києві надійшла відповідь за № 05702-3129 від Департаменту земельних ресурсів КМДА за підписом першого заступника директора ОСОБА_7 про те, що в наявних в Департаменті Книгах записів (реєстрації) державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів оренди землі, відсутні записи про реєстрацію і видачу державних актів на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:509:0003 та 8000000000:62:509:0004 серій ЯЕ № 645120 та КВ № 108327.

У ході досудового розслідування було допитано у якості свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що він вирішив придбати земельну ділянку та через знайомих брокерів знайшов номер особи, що продає земельні ділянки. 15.03.2023 року він зателефонував зі свого номеру телефону на номер телефону НОМЕР_1 , слухавку взяв чоловік та представився ОСОБА_5 та повідомив, що дійсно продає дві земельні ділянки площею 0,1000 га в мікрорайоні «Биковня», вартість за обидві вказав 55 000 дол. США. В телефонній розмові вони домовились про зустріч, щоб переглянути земельні ділянки. У подальшому ОСОБА_9 повідомив свідкові, що готовий зменшити суму на 5000 дол. США та продати за 50 000 дол США. Пізніше ОСОБА_10 надіслав в «Вотсап» повідомлення з адресою нотаріуса: «Рейтарська, 30, кв. 25». 16.03.2023 року ОСОБА_8 приїхав на зустріч з ОСОБА_5 для проведення нотаріальної дії. В подальшому близько 11:30 год., під час підготовки до оформлення договору купівлі-продажу до офісу нотаріуса зайшли працівники поліції та повідомили, що документи на земельні ділянки є підробленими.

У ході досудового розслідування в якості свідка допитано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що приблизно рік тому гр. ОСОБА_11 , який загинув 15.03.2023, запропонував йому придбати дві земельні ділянки кожна площею по 0,1000 га, які територіально знаходиться в селі Беківня, Київської області за ціною 30 000 доларів США. В подальшому, приблизно в кінці січня 2022 року він придбав данні дві земельні ділянки. Хто був попереднім власником даних земельних ділянок не знав, однак пам`ятає, що це чоловік віком 30-35 років, середньої статури, зростом приблизно 175 см, який ззовні виглядав як людина, зловживає алкогольними напоями або наркотичними речовинами. Договір купівлі-продажі було посвідчено у нотаріуса ОСОБА_4 за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська 9. Крім того, Нотаріус ОСОБА_4 , зі слів свідка, довгий період часу, а саме 8 місяців не надавала йому копію договору, аргументуючи це різними причинами.

У подальшому ОСОБА_5 вирішив продати дані земельні ділянки, адже не використовував їх, тому почав шукати покупців, використовуючи мережу Інтернет та у подальшому знайшов потенційного покупця на ім`я ОСОБА_12 , який мав намір придбати земельні ділянки.

16.03.2023 на адресу приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4 направлено запит з мето отримання інформації, чи проводилася нотаріальна дія та чи посвідчувалися договори купівлі-продажу, серія та номер 131 та серія та номер 132, виданий 27.01.2022 земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:62:509:0003 та 8000000000:62:509:0004. Відповідь на адресу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві не надійшла.

16.03.2023 постановою слідчого в порядку ст. 98 КПК України земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:509:0003 площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:509:0004 площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_3 , визнано в якості речових доказів по кримінальному провадженні, так як вони є матеріальними об`єктами, які містять сліди кримінального правопорушення, а також отриманні у власність внаслідок вчинення протиправних дій.

Прокурор зазначає у клопотанні, що органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, зібрано матеріали, які вказують на вчинення кримінальних правопорушень, а також набуття ОСОБА_6 права власності на земельні ділянки внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

У зв`язку вищевикладеним, для забезпечення збереження речового доказу виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, що передбачено ч. 2 ст. 170 КПК України.

У судове засідання прокурор не з`явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Через канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої просив провести розгляд клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Володілець майна в судове засідання не викликався на підставі приписів частини 2 статті 172 КПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100100000783, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

Звернення прокурора з клопотанням, про арешт на вказане майно зумовлено необхідністю збереження речового доказу, оскільки це майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Постановою слідчого СВШевченківського УПГУНП умісті Києві ОСОБА_13 від 16.03.2023 у кримінальному провадженні № 12023100100000783 від 06.03.2023 майно, на яке прокурор просить накласти арешт, визнано речовим доказом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.2ст.173КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речового доказу.

Слідчий суддя також приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100100000783, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: на земельні ділянки за кадастровими номерами: 8000000000:62:509:0003, площею 0,1 га, за адресою: місто Київ, провулок 1-ий Садовий, буд. 26, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2567699880000) та 8000000000:62:509:0004 площею 0,1 га, за адресою: місто Київ, провулок 1-ий Садовий, буд. 24 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2567707380000) із забороною реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншими особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію зміну власника нерухомого майна та із забороною використання, експлуатації та проведення будь-яких будівельних робіт будь-якими особами.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1