Рішення

від 10.04.2023 по справі 761/26126/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/26126/22

Провадження № 2/761/884/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 квітня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Романишеної І.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросроад» про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду через систему «Електронний Суд» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросроад» (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросроад» на користь ОСОБА_1 81 150,00 грн заборгованості на п/р НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві «ПриватБанк».

В обгрунтування позовних вимог позивач послалась на те, що 25 листопада 2019 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кросроад» укладено договір №25/11/19-1 про надання безвідстокової поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого останнє отримало безпроцентну поворотну фінансову допомогу в розмірі 181 150,00 грн, строком до 31 грудня 2019 року.

27 грудня 2019 року відповідачем здійснено часткове повернення коштів у розмірі 100 000,00 грн.

У серпні 2022 року з метою досудового врегулювання спору, позивач звернулась до відповідача з вимогою про повернення суми безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 81 150,00 грн, проте, вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Станом на день звернення до суду, починаючи з 01 січня 2020 року відповідач не повернув позивачу суму безвідстокової фінансової поворотної допомоги у розмірі 81 150,00 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 29 листопада 2022 року відкрито провадження у справи, вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії ухвали суду подати відзив на позовну заяву у відповідності до статті 274 ЦПК України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами відповідачу направлено на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1

Крім того, матеріали позовної заяви на виконання вимоги ч.7 ст.43 ЦПК України позивачем було надіслано відповідачу поштовим відправленням за №3720045024605 за місцем знаходження юридичної особи, однак вказане поштове відправлення було повернуто відправнику у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується інформацією з сайту поштового оператора https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html в розділі "Трекінг".

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням пункту 3, пункту 4 частини 1 статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

25 листопада 2019 року між ОСОБА_1 (далі по тексту - позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кросроад» (далі по тексту - позичальник) укладено договір №25/11/19-1 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язалась надати позичальнику у користування безпроцентну поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язався використовувати допомогу за цільовим призначенням і повернути її у визначений цим договором строк (пункти 1.1., 1.2. договору).

Згідно пункту 2.1. договору загальна сума допомоги, яка надається позичальнику за цим договором, складає 240 000,00 грн, без ПДВ.

Допомога надається позикодавцем позичальнику шляхом внесення грошових коштів на рахунок позичальника в строки, узгоджені сторонами, повністю або частинами (пункт 2.2. договору).

У відповідності до пункту 2.3. договору за домовленістю сторін сума допомоги за цим договором може бути внесена на розрахунковий рахунок позичальника одним або декількома платежами.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що позичальник зобов`язався повернути надану допомогу шляхом її перерахування в безготівковому порядку одним чи декількома платежами на рахунок позикодавця в загальній сумі, що складає 240 000,00 грн, без ПДВ, не пізніше, ніж 31 грудня 2019 року, включно.

Допомога вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми допомоги в повному обсязі, передбаченому пунктом 3.1. цього договору, на банківський рахунок позикодавця (пункт 3.2. договору).

Розділом 4 договору визначено строк дії договору, зокрема, у пункті 4.1. договору зазначено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року включно, або до повного виконання позичальником своїх зобов`язань по поверненню позикодавцю допомоги та нарахованих штрафних санкцій в повному обсязі.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що якщо інше не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за взаємною письмовою згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

На виконання умов вказаного вище договору ОСОБА_1 перерахувала на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросроад» грошові кошти згідно наступних квитанцій:

1) №1-1674К від 26 листопада 2019 року на суму 49 000,00 грн з призначенням платежу «безвідсоткова поворотна фінансова допомога зг. Дог. №25/11/19-1 від 25.11.2019 року, від ОСОБА_2 »;

2) №1306667 від 10 грудня 2019 року на суму 15 000,00 грн з призначенням платежу «надання безвідсоткової поворотної допомоги зг. Дог. №25/11/19-1 від 25.11.2019 року, від ОСОБА_2 »;

3) №1-2814К від 09 грудня 2019 року на суму 79 200,00 грн з призначенням платежу: «оплата про надання безвідсоткової поворотньої фінансової допомоги зг. Дог. №25/11/19-1 від 25.11.2019 року, від ОСОБА_1 »;

4) №1-186К від 10 грудня 2019 року на суму 2000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за внесення безвідсоткової поворотної фін. Допомоги зг дог №25/11/19-1 від 25.11.2019р. від ОСОБА_1 »;

5) №0.0.1712600210.1 від 20 травня 2020 року на суму 35 950,00 грн з призначенням платежу: «надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору 25/11/19-1 від 25/11/19».

Як стверджує позивач, відповідачем 27 грудня 2019 року на її рахунок в якості повернення частини наданої безвідсоткової поворотної фінансової допомоги перераховано 100 000,00 грн, тому залишок такої допомоги, який підлягає поверненню становить 81 150,00 грн.

У серпні 2022 року, як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслала засобами поштового зв`язку на адресу відповідача вимогу про повернення частини наданої безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 81 150,00 грн, проте, ця вимога відповідачем задоволена не була, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Так, згідно з підпунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Аналіз змісту підписаного сторонами договору, прав та обов`язків за договором, умов надання та повернення грошових коштів, дає підстав для висновку, що за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором позики, а тому під час вирішення спору слід керуватись положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

Поняття договору позики визначено у статті 1046 ЦК України, згідно з якою за цим договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (абзац 2 частини 1 статті 1046 ЦК України).

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів закріплена в частині 2 статті 640 ЦК України, згідно з якою, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Наведене в сукупності свідчить, що в даній справі предметом доказування є факт передачі грошових коштів позивачем відповідачу на підставі належних та допустимих доказів і, як наслідок, наявність боргових зобов`язань відповідача перед позивачем.

Обов`язок доказування таких обставин в силу положень статей 12, 81 ЦПК України покладається на позивача.

Відповідно до частини 1 статті 1087 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Як вже було зазначено судом, у відповідності до пункту 2.3. договору за домовленістю сторін сума допомоги за цим договором може бути внесена на розрахунковий рахунок позичальника одним або декількома платежами.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що позичальник зобов`язався повернути надану допомогу шляхом її перерахування в безготівковому порядку одним чи декількома платежами на рахунок позикодавця в загальній сумі, що складає 240 000,00 грн, без ПДВ, не пізніше, ніж 31 грудня 2019 року, включно.

На підтвердження перерахування коштів відповідачеві позивачем надано квитанції №1-1674К від 26 листопада 2019 року на суму 49 000,00 грн з призначенням платежу «безвідсоткова поворотна фінансова допомога зг. Дог. №25/11/19-1 від 25.11.2019 року, від ОСОБА_2 »; №1306667 від 10 грудня 2019 року на суму 15 000,00 грн з призначенням платежу «надання безвідсоткової поворотної допомоги зг. Дог. №25/11/19-1 від 25.11.2019 року, від ОСОБА_2 »; №1-2814К від 09 грудня 2019 року на суму 79 200,00 грн з призначенням платежу: «оплата про надання безвідсоткової поворотньої фінансової допомоги зг. Дог. №25/11/19-1 від 25.11.2019 року, від ОСОБА_1 »; №1-186К від 10 грудня 2019 року на суму 2000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за внесення безвідсоткової поворотної фін. Допомоги зг дог №25/11/19-1 від 25.11.2019р. від ОСОБА_1 »; №0.0.1712600210.1 від 20 травня 2020 року на суму 35 950,00 грн з призначенням платежу: «надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору 25/11/19-1 від 25/11/19», а всього на загальну суму перерахування допомоги - 181 150,00 грн.

Судом вже було зазначено, що як стверджує позивач, відповідачем 27 грудня 2019 року на її рахунок в якості повернення частини наданої безвідсоткової поворотної фінансової допомоги перераховано 100 000,00 грн, тому залишок такої допомоги, який підлягає поверненню становить 81 150,00 грн.

Слід зауважити, що строк дії договору, визначений у пункті 4.1. цього договору сплинув 31 грудня 2019 року, при цьому, цим же пунктом договору передбачено й інший строк дії договору, а саме: до повного виконання позичальником своїх зобов`язань по поверненню позикодавцю допомоги та нарахованих штрафних санкцій в повному обсязі.

Зважаючи, що станом на 31 грудня 2019 року позивачем, як позикодавцем, на виконання умов договору було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросроад» суму безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 145 200,00 грн, товариством, в свою чергу, як стверджує позивач, було частково повернуто суму допомоги у розмірі 100 000,00 грн, тобто, станом на 01 січня 2020 року у позичальника залишились не виконані зобов`язання за договором, зокрема, щодо повернення позикодавцю допомоги у сумі 45 200,00 грн, суд дійшов висновку, що строк дії договору станом на 20 травня 2020 року (дата перерахування позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросроад» частини безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 35 950,00 грн), відповідно, позивач перерахувала ці кошти на рахунок товариства саме на виконання умов договору №25/11/19-1 від 25 листопада 2019 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивач підтвердила своє право вимагати від відповідача виконання боргових зобов`язань, а тому, зважаючи, що станом на день звернення до суду відповідач взяті на себе зобов`язання перед позивачем не виконав, з нього підлягає стягненню за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №25/11/19-1 від 25 листопада 2019 року сума заборгованості у розмірі 81 150,00 грн.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідач процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву, не скористався, тому доводи позивача відповідачем не спростовано.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 992,40 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 178, 259, 263, 264, 265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросроад» про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросроад» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором №25/11/19-1 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 25 листопада 2019 року у розмірі 81 150, 00 грн. (вісімдесят одна тисяча сто п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросроад» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 992, 40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кросроад»: 04112, місто Київ, вулиця Оранжерейна, будинок 3, корпус 1, код ЄДРПОУ 39824608.

Повний текст судового рішення складено 10.04.2023 р.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА