Постанова

від 29.03.2023 по справі 756/388/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/388/17 Головуючий у І інстанції Белоконна І.В.

Провадження №22-ц/824/2148/23 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Писаної Т.О.,

за участі секретаря Орел П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами начальника Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) - Загребельського Олександра Петровичата ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шияна Олега Вікторовича, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розхрахунковий центр»,

УСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_1 у грудні 2021 року звернувся до суду в порядку цивільного судочинства зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив:

- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шияна Олега Вікторовича у виконавчих провадженнях № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 при примусовому виконанні виконавчих листів Оболонського районного суду м. Києва від 03.07.2020 р. №756/388/17, котрі виразились у не вчиненні державним виконавцем усіх визначених Законом України «Про виконавче провадження» дій щодо розшуку ТОВ «Інвестиційно-розхрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) та майна боржника, на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення боргу;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шияна Олега Вікторовича у виконавчих провадженнях № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 при примусовому виконанні виконавчих листів Оболонського районного суду м. Києва від 03.07.2020 р. №756/388/17, які полягають у винесенні від 09.07.2019, 12.07.2019 про повернення виконавчих листів стягувачу, скасувати ці постанови та зобов`язати Перший відділ державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відновити виконавчі провадження № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4.

Окрім того, скаржник просив стягнути на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 025,25 грн.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначав, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06.03.2019 по цивільній справі № 756/388/17 стягнуто на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Інвестиційно-розхрахунковий центр» заборгованість у розмірі 76 606,46 грн.

Додатковим рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 18.03.2019 по цивільній справі № 756/388/17 стягнуто на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Інвестиційно-розхрахунковий центр» витрати на правничу допомогу у розмірі 8 800,00 грн.

На виконання вказаних рішень судом було видано відповідні виконавчі листи.

Вказані виконавчі листи № 756/388/17 перебували на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та постановами № НОМЕР_3 від 26.10.2021 та № НОМЕР_4 від 26.10.2021 були повернуті стягувачу ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення в межах боргу, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку іншого майна виявилися безрезультатними).

Скаржник вважає, що вказані постанови є незаконними, оскільки державний виконавець не вчинив всі необхідні дії для виконання рішення суду, які передбачені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року скаргу задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шияна Олега Вікторовича щодо винесення постанови № НОМЕР_3 від 26.10.2021 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шияна Олега Вікторовича щодо винесення постанови № НОМЕР_4 від 26.10.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скасовано постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шияна Олега Вікторовича № НОМЕР_3 від 26.10.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скасовано постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шияна Олега Вікторовича № НОМЕР_4 від 26.10.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Зобов`язано Перший відділ державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) поновити виконавче провадження № НОМЕР_3.

Зобов`язано Перший відділ державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) поновити виконавче провадження № НОМЕР_4.

Стягнуто з Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції в частині визначення розміру та розподілу судових витрат, ОСОБА_1 також подав апеляційну скаргу, просить ухвалу змінити, стягнувши з Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на його користь судові витрати в сумі 7025,25 грн, а також 1986,73 грн курсової різниці, яка виникла у зв`язку із розглядом його скарги від 06.12.2021 року на дії та рішення державного виконавця Шияна О.В. у справі №756/388/17. Крім того, просив стягнути з Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на його користь судові витрати, докази понесення яких він подасть після ухвалення постанови апеляційного суду.

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що заявлені ним судові витрати в розмір 7025,25 грн є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, що не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що стягнення витрат на правову допомогу адвоката з державного бюджету становити надмірний тягар для держави. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що державний виконавець заперечував проти понесених ним судових витрат, пов`язаних із розглядом справи. Відтак у місцевого суду не було законних підстав з власної ініціативи зменшувати їх розмір.

Відзиву на апеляційну скаргу, подану ОСОБА_1 , до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, начальник Перший відділ державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) - Загребельський О.П. звернувся з апеляційною скаргою. Вважають, що прийняте судом першої інстанції рішення в частині задоволення скарги та визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанов №59511041 від 26.10.2021; №59526260 від 26.10.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу суперечить нормам матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню.

Зазначає, що державним виконавцем було вжито всіх необхідних виконавчих дій щодо виконання рішення суду згідно Закону України «Про виконавче провадження». Зазначене підтверджується матеріалами виконавчого провадження, копії яких було направлено на електронну адресу суду першої інстанції разом з клопотанням про розгляд справи без участі державного виконавця.

У відзиві на апеляційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_1 посилається на безпідставність доводів скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, у прохальній частині апеляційної скарги апелянт ставить вимогу про скасування рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.07.2020 року, а не ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05.07.2022 року. Крім того, заявник заперечує проти приєднання до матеріалів справи копії матеріалів виконавчого провадження, як додані до апеляційної скарги, у зв`язку із неподанням апелянтом доказів неможливості подання суб`єктом оскарження зазначених документів у суді першої інстанції. Зазначив також, що матеріали справи не містять доказів вжиття державним виконавцем відповідних заходів для припинення правопорушень з невиконання його рішень і вимог боржником, зокрема щодо накладення стягнення у вигляді штрафу на боржника та його керівника, звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України до виконання зобов`язань за судовим рішенням. Посилаючись на практику Верховного Суду в аналогічних справах, вказував, висновок про відсутність майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення позитивного результату.

В судове засідання по розгляду апеляційних скарг учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У відповідності до вимог ст. ст. 372, 450 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу за відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 з наступних підстав.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що з матеріалів справи суду не вдається встановити, що державним виконавцем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду. Зокрема суду не надано доказів звернення державним виконавцем до суду з відповідними поданнями про застосування приводу до керівника боржника - юридичної особи, тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

В ході розгляду даної скарги суд першої інстанції 14.12.2021 року надіслав до Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) запит щодо надання належним чином завірених копій виконавчих проваджень №59511041, №59526260. (том 1 а.с. 154)

З матеріалів справи вбачається, що 08.07.2022 року канцелярією Оболонського районного суду м. Києва зареєстровано клопотання державного виконавця Шияна О.В. про розгляд справи без участі представника Першого відділу ДВС у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). В додатках до клопотання зазначено: довіреність, копії матеріалів виконавчого провадження направлено на електронну адресу суду e-mail inbox@ob.ki.gov.ua. (том 1 а.с. 175-177)

В той же час, копії матеріалів виконавчого провадження у справі відсутні, а також відсутні дані про здійснення судом першої інстанції перевірки надходження вказаної електронної кореспонденції на адресу суду.

Таким чином, в порушення вимог статті 263 ЦПК України, суд першої інстанції без аналізу матеріалів виконавчого провадження, без належного встановлення обставин, що мають значення для справи, не перевіривши обґрунтованість доводів скарги щодо невжиття державним виконавцем Шияном О.В. усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо розшуку майна боржника, дійшов передчасного висновку про задоволення скарги.

Допущені судом порушення норм процесуального права, згідно положень статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення по суті скарги.

Враховуючи, що судом першої інстанції належним чином не перевірено обставин щодо направлення суб`єктом оскарження на електронну адресу суду матеріалів виконавчого провадження, з метою забезпечення повного і всебічно з`ясування обставин, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, апеляційний суд вважає за можливе прийняти в якості доказу копії матеріалів виконавчих проваджень (ВП) №59511041, №59526260, які додані до апеляційної скарги.

Зі вказаних матеріалів вбачається, що на примусовому виконанні у Першому відділі ДВС у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває зведене виконавче провадження №59951139, до якого входять виконавчі провадження:

- ВП №59511041 відкрите на підставі виконавчого листа №756/388/17, виданого 03.07.2019 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» на користь ОСОБА_1 суму за договором позики у розмірі 60000 грн та 13606,46 грн, а всього 73 606,46 грн;

- ВП №59526260 відкрите на підставі виконавчого листа №756/388/17, виданого 03.07.2019 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» на користь ОСОБА_1 суму за витрат на правничу допомогу в розмірі 8800,00 грн.

Керівнику ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» надіслано виклики до державного виконавця. За вказаними викликами боржник не з`явився, причини неявки невідомі, про що державним виконавцем складені відповідні акти.

З метою виявлення майна боржника державним виконавцем направлено запити до реєструючи органів.

Згідно відповіді ДПС за боржником обліковуються відкриті рахунки у банківських установах.

03.09.2019 року у межах зведеного провадження накладено арешт на кошти боржника, що обліковуються на всіх відкритих рахунках, виявлених у банківських установах. За повідомленням банківських установ кошти на рахунках відсутні, постанови прийняті до виконання.

Державним виконавцем направлено платіжні вимоги до банківських установ, у яких згідно відповіді ДПС обліковуються відкриті рахунки, що належать боржнику. Згідно зворотних повідомлень, виконання платіжних вимог неможливе у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

Згідно відповіді на запит про зареєстровані транспортні засоби за боржником не зареєстровано транспортні засоби.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що за боржником об`єктів нерухомого майна не обліковується.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні дані про відокремлені підрозділи юридичної особи ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».

З метою виявлення майна боржника державним виконавцем направлено запити до реєструючи органів, ПФУ, ДФС, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Управління Держпраці у Хмельницькій області, Головного управління Держспоживслужби в Хмельницькій області.

Згідно отриманих відповідей реєструючи органів за боржником відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення.

Згідно відповіді Головного управління ДПС у Хмельницькій області протягом період 2017-2020 рр. фінансова звітність ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» не подана. Остання фінансова звітність подана за І квартал 2016 року, згідно якої дебіторська заборгованість становить: за продукцію, товари, роботи, послуги - 327896 грн, за виданими авансами - 178981 грн, з нарахованих доходів - 6218 грн, інша - 684389 грн. ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» за основним місцем обліку як платника податків електронного контрольно-касового апарата або іншого реєстратора розрахункових операцій не зареєстровано. ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» за 2020 рік щорічну звітність не подано.

29.01.2021 на адресу боржника направлялись вимоги державного виконавця про надання завірених копій книги основних засобів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та Декларації про доходи підприємства за 2020 рік, також інформацію про все зареєстроване рухоме майно (обладнання), що належить боржнику.

У межах зведеного провадження 18.01.2021 року на адресу боржника надсилався виклик державного виконавця, яким зобов`язано керівника боржника юридичної особи з`явитись до виконавця та надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання. Боржник не прибув, пояснень не надав, про причини неявки не повідомив. Вимога, надіслана рекомендованим листом, повернулась до відділу з відміткою про відсутність адресата за адресою.

29.01.2021 року було здійснено вихід державного виконавця за місцезнаходженням боржника ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 82, оф. 2, та складено акт державного виконавця про відсутність боржника за вказаною адресою.

З матеріалів виконавчого провадження також вбачається, що 26.02.2020 року Державний виконавець Першого ВДВС у м. Хмельницькому ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) Шиян О.В. звернувся до суду з поданням, в якому просив винести ухвалу про обмеження громадянина України ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання нею своїх зобов`язань за зведеним виконавчим провадженням №59951139, боржником за яким виступає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702).

28.02.2020 року ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду подання було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою від 09 квітня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд повернув подання державного виконавця, у зв`язку із невиконанням вимог ухвали від 28.02.2020 року.

04.02.2021 року державним виконавцем направлено подання до Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення керівника ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Сімеїським ВМ Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму 24.05.2000 року до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 статті 382 КК України за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Постановами від 26.10.2021 року у виконавчих провадженнях № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 виконавчі листи були повернуті стягувачу ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення в межах боргу, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку іншого майна виявилися безрезультатними).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції та застосовані норми права.

Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції Українивизначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом (Рішення Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року № 2-рп(ІІ)/2019).

Конституційний Суд України у зазначеному Рішенні також наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (далі - Закону), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (стаття 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною першої статті18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За змістом положень частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених цим Законом.

Ураховуючи положення пункту 1 частини першої та частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 569/17603/18 та від 22 грудня 2021 року у справі № 634/292/21зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"не є підставою для зняття арешту з майна, оскільки відповідно до частини третьої статті 37 зазначеного Закону арешт із майна знімається лише у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають.

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів скаржника щодо наявності в діях державного виконавця Першого відділу ДВС у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шияна О.В. порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» при здійсненні виконавчих дій у виконавчих провадженнях №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4. Так, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем здійснено заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Не встановлено також порушень вимог Закону при прийнятті державним виконавцем рішень щодо повернення виконавчих документів стягувачу у зв`язку із відсутністю майна та доходів боржника, на які за законом можна звернути стягнення.

Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, у межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Оскільки апеляційним судом не встановлено неправомірності дій державного виконавця, за таких обставин у відповідності з ч.3 ст. 451 ЦПК України відсутні підстави для задоволення поданої скарги.

З огляду на вказане, апеляційна скарга начальника Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) - Загребельського О.П. підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги.

Згідно ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні скарги, апеляційний суд доходить висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , вимоги якої обмежуються зміною визначеного судом першої інстанції розміру витрат на правову допомогу, понесених заявником у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні скарги, апеляційний суд відповідності зі ст. 141 ЦПК України стягує з ОСОБА_1 на користь Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) судовий збір, сплачений за подачу апеляційної скарги в сумі 2481,00 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 381-384, 451 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу начальника Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) - Загребельського Олександра Петровича - задовольнити.

Скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року. Постановити нове судове рішення у даній справі.

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шияна Олега Вікторовича, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розхрахунковий центр» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницький Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) судові витрати в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривень 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 07 квітня 2023 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Писана Т.О.