Ухвала

від 07.04.2023 по справі 953/2580/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/2580/23

н/п 1-кс/953/2579/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2023 р.Київський районний суд м.Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові клопотання прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_3 Харківської обласної прокуратури, про арешт майна у кримінальному провадженні, внесенному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000003119 від 06.10.2022 рокуза ч. 4 ст. 111-1 КК України,-

встановив :

06.04.2023 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_3 Харківської обласної прокуратури, про арешт майна у кримінальному провадженні, внесенному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000003119 від 06.10.2022за ч. 4 ст. 111-1 КК України, в якому просить суд з метою забезпечення конфіскації майнаяк видупокарання накласти арешт у кримінальному провадженні №№22022220000003119 від 06.10.2022з забороною права на відчуження та розпорядження на майно, яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:транспортний засіб FIAT SCUDO 1997, (2004), № куз. НОМЕР_1 ;земельну ділянку з кадастровим номером 6322883500:02:000:0111, площею 4,3639 га, розташована за адресою: Харківська обл., Ізюмський р., с/рада. Іванчуківська; житловий будинок, загальною площею 43,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання подано через канцелярію суду 06.04.2023 року.

Прокурором надано заяву про розгляд клопотання без його участі.

В обґрунтування клопотання слідчий в порядку ч.2 ст.172 КПК України просить суд розглядати клопотання без повідомлення власника майна та/або його представників з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчийсуддязазначає,щосанкціястатті інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення,передбачає призначення покарання з конфіскацією майна.

З метою забезпечення арешту майна підозрюваного, суд вважає за необхідне розглядати клопотання без повідомлення власника майна та/або його представників враховуючи можливість його відчуження.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у вигляді конфіскації майна.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.04.2022, громадянин України ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, а саме у с. Щасливе Ізюмського району Харківської області (окупованого збройними силами російської федераціїз 07.04.2022 по 10.09.2022), бажаючи налагодити стійкі взаємовідносини з представниками окупаційних військових формувань держави-агресора РФ, маючи у своєму користуванні сільськогосподарську техніку, а саме чотири трактори, добровільно здійснив перевезення матеріалів для будування фортифікаційних споруд (блок-постів), а саме старих шин, бетонних стовпів та деревини, які знаходились на його подвір`ї за адресою: АДРЕСА_2 .

В результаті вчинення вказаних злочинних дій ОСОБА_4 , у с. Щасливе Ізюмського району Харківської області за координатами: 49.3116715, 37.1649848 та 49.3074245, 37.1640326 здійснено будівництво фортифікаційних споруд, які представники військових формувань держави-агресора РФ використовували в ході ведення агресивної війни проти України у весь період тимчасової окупації Ізюмського району Харківської області.

Крім того, приблизно в кінці червня на початку липня 2022 року (більш точний час в ході досудового слідства на теперішній час не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи на тимчасово окупованій території с. Щасливе Ізюмського району Харківської області, добровільно вказав представникам окупаційних російських військ на вільне помешкання свого односельчанина за адресою: АДРЕСА_3 , чим передав його у користування останніх, в результаті чого вказане приміщення протягом двох місяців використовували представники воєнізованих формувань російської федерації, які були залучені до ведення агресивної війни проти України.

Також встановлено, що в період час у з 07.04.2022 по 10.09.2022, ОСОБА_4 маючи навики у сфері ремонту легкових транспортних засобів, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на прохання представників держави-агресора добровільно, шляхом надання слюсарних інструментів здійснював ремонт транспортних засобів військовослужбовців збройних сил російської федерації, яка вийшла з ладу під час руху по території України, а саме автомобіль ВАЗ 2108, червоного кольору, та ВАЗ 2105 темно-червоного кольору.

23 лютого 2023 року ОСОБА_4 слідчим СВ УСБУ в Харківській області повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Слідчийсуддязазначає,щосанкціястатті інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення,передбачає призначення покарання з конфіскацією майна.

З огляду на зазначене, у слідчого судді є достатньо підстав вважати, що суд у випадках,передбаченихКримінальним кодексом України,за результатамирозгляду даного кримінального провадження,можепризначити ОСОБА_4 покарання увиді конфіскаціїмайна.У зв`язкуз чимприходитьдо висновкупро доцільністьнакладенняарешту намайно,яке належить підозрюваному зметою забезпеченнявиконання вирокусуду вчастині конфіскації майна як виду покарання.

При цьому слід зазначити, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право власності є пропорційним, оскільки встановлює лише заборону відчуження та розпорядження .

Крім того, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії(Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Отже, на виконання вимог ч. 1ст. 173 КПК Українипрокурор довів слідчому суддінеобхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 170 КПК України.

Майно, яке зазначено в клопотанні прокурора, підлягає арешту, шляхом заборони розпорядження та відчуження,оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №22022220000003119 від 06.10.2022 року, шляхом встановлення заборони на відчуження та розпорядженнямайном, що належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:транспортний засіб FIAT SCUDO 1997, (2004), № куз. НОМЕР_1 ;земельну ділянку з кадастровим номером 6322883500:02:000:0111, площею 4,3639 га, розташована за адресою: Харківська обл., Ізюмський р., с/рада. Іванчуківська; житловий будинок, загальною площею 43,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1