Рішення

від 05.04.2023 по справі 372/2969/18

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2969/18

Провадження № 2-140/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2023 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Висоцької Г.В.

при секретарі Куник О. В., за участю прокурора Курінного С. О., представника відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та витребування земелельної ділянки із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року частково скасовано рішення Обухівського районного суду Київської області від 13 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року, та передано цивільну справу № 372/2969/18 на новий розгляд до суду першої інстанції.

У жовтні 2018 року керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся з позовною заявою до Великодмитровицької сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

На обґрунтування позову прокурор зазначав, що в ході проведення перевірки встановлено, що розпорядженням рішенням Великодмитровицької сільської ради Обухівського району Київської області сьомої сесії 24 - го скликання від 29.09.2003 року затверджено технічну документацію по передачі земельної ділянки загальною площею 53,07 га у власність та виготовлення державного акта на право власності на землю громадянам згідно списку. У тому числі відведено земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_4 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яку вподальшому відчужила право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 відповідно договору купівлі-продажу № 3081 від 03.08.2004 року та отримала державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223180500:10:002:0001 серії ЯБ № 267969. Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 25.06.2003 року № 333 «Про передачу земель лісового фонду у постійне користування Обухівському, Козинському лісництвам та Ржищівському Держлісгоспу для ведення лісового господарства» передано Козинському лісництву у тому числі в межах Великодмитровицької сільської ради Обухівського району Київської області у постійне користування 121,1 га земель лісового фонду для ведення лісового господарства. Прокуратура вважає, що Великодмитровицька сільська рада Київської області перевищила надані їй законом повноваження та прийняла рішення від 29.09.2003 року, яким передала у приватну власність спірну земельну ділянку площею 2 га без встановлення належного органу, що уповноважений розпоряджатись спірною землею, а тому позивач просить визнати недійсними вищевказані рішення та витребувати спірні земельні ділянки на користь держави.

Загалом прокурор просив: визнати поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його, захистивши право; визнати недійсним рішення сьомої сесії Великодмитровицької сільської ради Обухівського району Київської області 24 - го скликання від 29.09.2003 року «Про затвердження технічної документації по передачі земельних ділянок у власність та виготовлення державних актів» в частині передачі земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_4 ; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ДП «Київське лісове господарства» земельну ділянку з кадастровим номером 3223180500:10:002:0001 площею 2 га. та стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області судовий збір.

Ухвалою судді від 21.02.2022 року прийнято справу до провадження, призначено підготовче засідання.

16.06.2022 року ухвалою суду замінено неналежного відповідача Великодмитровецьку сільську раду Обухівського району Київської області належним відповідачем - Козинською селищною радою Обухівського району Київської області.

27.07.2022 року представником відповідачки ОСОБА_2 подано до суду відзив, проти позову заперечив в повному обсязі та зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими і неправомірними, що не підлягають задоволенню, надав відзив зазначивши, що відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, оскільки зареєструвала право власності на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку, питання про скасування такої реєстрації права власності перед судом не ставиться. Первісне безвідплатне відчуження майна здійснено державою шляхом прийняття рішень державними органами, те що майно вибуло з власності ДП «Київське лісове господарство» поза його волею не ґрунтується на законі, оскільки прокурором до матеріалів позовної заяви не додано належних доказів перебування спірної ділянки у власності чи у користуванні господарства, а додані до заяви копії рішень так і не були реалізовані та не вказували і не підтверджували передачу конкретних земельних ділянок та дату підписання актів передачі.

19.08.2022 року прокурором подано до суду відповідь на відзив.

30.09.2022 року представником відповідачки ОСОБА_2 подано заперечення на відповідь на відзив.

01.12.2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

17.01.2023 року представником відповідачки ОСОБА_2 подано заяву про застосування строків позовної давності.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, просив задовольнити.

Представник відповідачки щодо позовних вимог заперечив.

Суд, заслухавши часників, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Великодмитровицькою сільською радою Обухівського району Київської області рішенням сьомої сесії ХХІV скликання від 29 вересня 2003 року затверджено технічну документацію по передачі земельної ділянки загальною площею 53,07 га у власність та виготовлення державного акта на право власності на землю громадянам згідно списку, у тому числі відведено земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_4 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №038718, виданий 11 листопада 2003 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №866.

ОСОБА_3 (змінила прізвища з « ОСОБА_5 » згідно свідоцтва про розірвання шлюбу № НОМЕР_1 від 02 грудня 2003 року) відчужила земельну ділянку на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 3081 від 03 серпня 2004 року.

Під час розроблення технічної документації земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3223180500:10:002:0001.

22 листопада 2004 року ОСОБА_6 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223180500:10:002:0001 серії ЯБ №267969.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 88077232 від 25 травня 2017 року ОСОБА_6 реєстрацію права власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не здійснювала.

15 вересня 2000 року рішенням Обухівської районної ради №126.11.ХХІІІ погоджено передачу земель лісового фонду, що перебували в постійному користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, які припинили свою діяльність в результаті реформування, до земель державного лісового фонду та надання їх у постійне користування Київському державному лісогосподарському об`єднанню «Київліс», у тому числі за рахунок лісовкритих площ КСП «Вітчизна» загальною площею 93 га.

25 січня 2001 року рішенням Київської обласної ради №264-15-ХХІІІ уповноважено районні ради Київської області протягом 2001 року вирішувати питання щодо надання земель лісового фонду, які знаходяться за межами населених пунктів і вивільнені внаслідок реформування колективних сільськогосподарських підприємств у тимчасове користування для спеціального використання на умовах оренди строком до 10 років спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами згідно з додатком, у тому числі за рахунок земель Обухівського району Київської області площею 2127 га.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 333 від

25 червня 2003 року передано у постійне користування Козинському лісництву землі лісового фонду для ведення лісового господарства, у тому числі в межах Великодмитровицької сільської ради Обухівського району Київської області, розроблено проект організації та розвитку лісового господарства виробничої частини Київського державного лісогосподарського об`єднання «Київліс».

Листом ДП «Київліс» №2-718 від 12 вересня 2017 року повідомлено, що вказана земельна ділянка розташована в кварталі 107 виділ 12 (згідно матеріалів лісовпорядкування 2003 року) та обліковується за ДП «Київський лісове господарство» із 2003 року, зарахована до земель лісогосподарського призначення із земель КСП «Вітчизна».

Згідно проекту організації та розвитку лісового господарства земельна ділянка кварталу 107 виділу 12 характеризується як галявина.

Відповідно до листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» №287 від 31 травня 2017 року земельна ділянка з кадастром номером 3223180500:10:002:0001 накладається на квартал 107 виділ 12 Козинського лісництва ДП «Київліс», що підтверджується фрагментом з Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами частини кварталу № 107 Козинського лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2003 року.

Згідно листів ДП «Київліс» № 02-301 від 06 квітня 2017 року та № 02-718 від 12 вересня 2017 року, планово-картографічних матеріалів - фрагменту кадастрової карти, планшету № 8 (квартал 107 виділ 12 лісовпорядкування 2003 року), плану лісонасаджень 2003 року набута ОСОБА_1 згідно оспорюваного рішення земельна ділянка розміщена на землях лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні ДП «Київліс».

Отже встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223180500:10:002:0001 відведена у приватну власність за рахунок земель лісогосподарського призначення (квартал 107 Козинського лісництва).

Верховний Суд у своїй постанові від 19.01.2022 року по вказаній справі зазначив, що відсутні докази на підтвердження того, що Київське обласне управління лісового та мисливського господарства надавало згоду на переведення цієї земельної ділянки з лісових земель на землі для будівництва жилих будинків та ведення особистого селянського господарства».

Отже до компетенції Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, в чиїх інтересах заявлено позов, відноситься лише погодження зміни цільового призначення земельних лісових ділянок.

Таким чином, Київське обласне управління лісового та мисливського господарства, в інтересах якого прокурором подано позов, є неналежним позивачем у даній справ.

Статтею 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб; Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб; Районні державніадміністрації наїхній територіїпередають земельніділянки ізземель державноївласності,крім випадків,визначених частинамичетвертою івосьмою цієїстатті,у власністьабо укористування умежах сіл,селищ,міст районногозначення длявсіх потребта замежами населенихпунктів для: а)ведення водногогосподарства; б)будівництва об`єктів,пов`язанихз обслуговуваннямжителів територіальноїгромади району(шкіл,закладів культури,лікарень,підприємств торгівлітощо),з урахуваннямвимог частинисьомої цієїстатті; в) індивідуального дачного будівництва ; Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб ; Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб ; Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у межах їхніх територій передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потре ю; Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст, що не входять до складу певного району, та за межами населених пунктів для всіх потреб, а також погоджує передачу таких земель у власність або у користування районними державними адміністраціями на їхній території для будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Частиною 1 ст. 149 ЗК України визначено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу з урахуванням вимогстатті 150цього Кодексу.

Отже, на момент ухвалення постанови Верховного Суду 19 січня 2022 року, уповноваженим органом щодо розпорядження земельними ділянками могла бути Обухівська районна державна адміністрація чи Київська обласна державна адміністрація в залежності від місця розташування та цільового призначення земельної ділянки.

Під час судового розгляду справи судом ставилось на обговорення питання щодо можливої заміни позивача на виконання вимог ч. 5 ст. 411 ЦПК України, відповідно до якої висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку із якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду.

Проте всудовому засіданніпрокурор наполягавна тому,що належнимпозивачем усправі єКиївське обласне управління лісового та мисливського господарства, посилаючись на правову позицію ВС в справі № 369/16539/19. При перевірці аргументів прокурора з`ясувалося, що до вказаного переконання в цивільній справі № 369/16539/19 прийшов суд апеляційної інстанції, висновки якого для суду першої інстанції не є обов`язковими.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 15 ЦК Українивизначено, щокожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1,5,6ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналіз установлених фактичних обставин даної справи дає підстави вважати, що відсутній факт порушення прав позивача, в інтересах якого звернувся прокурор, які підлягають захисту в судовому порядку в обраний ним спосіб.

Встановивши, що оскаржувані правовідносини не порушують права позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові (правова позиція ВС в цивільній справі № 607/14378/21 від 25.10.2022 року)

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні даного позову слід відмовити саме на тій самостійній підставі, що прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах неналежного позивача.

Керуючись ст.ст.4,10,12,76,81,89,133,137,141,259,264-265,268,273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В.Висоцька