Рішення

від 01.09.2010 по справі 10/94-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.09.10

          Справа № 10/94-09.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Малафеєвої І.В. при секретарі  судового засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи №10/94-09

за позовом:           фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача: фермерського господарства “Колос”, м. Путивль

про стягнення   49116 грн. 78 коп.

за зустрічним позовом: фермерського господарства “Колос”, м. Путивль

до відповідача:           фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 75103 грн. 22 коп.

За участю представників сторін:

від позивача:          ОСОБА_1

від відповідача:          не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 49116 грн. 78 коп. заборгованості за договором про надання слідчо-юридичної допомоги , укладеного між сторонами 08.08.2008р.

24.02.2009 року відповідач звернувся із зустрічним позовом, в якому просить суд в первісному позові відмовити, а також визнати недійсним з моменту укладення договір від 8 серпня 2008 року про надання слідчо-юридичної допомоги, укладений від імені Фермерського господарства "Колос" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства "Колос" безпідставно отримані кошти за договором про надання слідчо-юридичної допомоги, укладеного між сторонами 08.08.2008р.  в сумі 75 103,22 грн. Зустрічна позовна заява відповідно до ст. 60 ГПК України була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.03.2009р. провадження у справі №10/94-09 було зупинено до отримання висновку почеркознавчої експертизи по вищезазначеній справі.

10.06.2009р. до господарського суду Сумської області надійшов висновок експерта №55 від 06.05.2009р. по даній справі, в якому зазначено, що підписи від імені ОСОБА_2 в графах «Довіритель» у договорі  про надання слідчо-юридичної допомоги без номеру від 08.08.2008р. на ім‘я ОСОБА_2 та акті прийому-передачі виконаних робіт по договору без номеру, від 08.08.2008р., виконані не ОСОБА_2, а іншою особою, згідно зразків, які надано на дослідження.

Ухвалою від 08.12.2009р. провадження у справі було поновлено та розгляд справи призначено до розгляду.

24.12.2009 року  позивач за первісним позовом подав клопотання про направлення матеріалів справи до правоохоронних органів для проведення перевірки, оскільки після проведення експертизи стало зрозумілим, що у договорі та інших документах було підроблено підпис керівника ФГ «Колос».

Ухвалою від 24.12.2009 року суд задовольнив клопотання позивача за первісним позовом про направлення матеріалів справи до правоохоронних органів для проведення перевірки, зупинив провадження у справі та направив матеріали зі справи № 10/94-10 до Прокуратури Сумської області.

23.06.2010 року судом було направлено запит до прокурора Путивльського району про повідомлення результатів проведеної перевірки по справі № 10/94-10.

27.07.2010 року від прокурора Путивльського району до суду надійшов лист № 1512 від 07.07.2010 року, в якому зазначається, що прокуратурою проведена перевірка, за результатами якої відмовлено в порушені кримінальної справи стосовно ОСОБА_3, у зв’язку з відсутністю в діях останнього ознак складу злочину, передбаченого ст. 366 Кримінального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.07.2010 року поновлено провадження у справі № 10/94-09.

В даному судовому засіданні позивач за первісним позовом підтримав свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, письмових пояснень з обґрунтуванням своєї позиції по справі не подав.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

Позивач за первісним позовом в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 08.08.2008р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом було укладено договір про надання слідчо-юридичної допомоги, предметом якого є вчинення наступних дій: проведення розслідувань та забезпечення безпеки, консультування в питаннях безпеки промислових об’єктів.

Пунктом 2.1 даного договору передбачено, що за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього договору довіритель (відповідач за первісним позовом) зобов‘язується виплатити повіреному (позивачу за первісним позовом) винагороду в розмірі 124220 грн.

28.12.2008р. в підтвердження виконання робіт по договору між сторонами було підписано акт прийому передачі виконаних робіт по договору від 08.08.2008р., і позивачем за первісним позовом було виставлено відповідачу за первісним позовом рахунок №5/2-102 на оплату 124220 грн. вартості виконаних робіт.

Представником позивача за первісним позовом пояснювалося, що відповідач за первісним позовом частково провів з ним розрахунок по договору, а саме 30.12.2008р. перерахував 21812,65 грн. та 14.01.2009 року перерахував 53290,57 грн., в підтвердження цього ним подано копію виписки з особового рахунку.

У зв‘язку з тим, що залишок заборгованості перерахований не був, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач за первісним позовом 26.01.2009 року направив відповідачу за первісним позовом претензію з вимогою перерахувати залишок заборгованості у розмірі 49116,78 грн. в строк не пізніше 01.02.2009р. (в підтвердження направлення вказаної претензії позивачем за первісним позовом подано копію поштової квитанції №4312 від 26.01.2009р.).

Оскільки відповідач за первісним позовом з позивачем за первісним позовом повністю по договору не розрахувався, позивач за первісним позовом був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення 49116,78 грн. боргу по договору про надання слідчо-юридичної допомоги б/н від 08.08.2008р.

Відповідач в судове засідання 24.02.2009р. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідач не укладав з позивачем договір про надання слідчо-юридичної допомоги б/н від 08.08.2008р. Підписи у договорі та у акті прийому-передачі виконаних робіт від імені позивача виконані не головою фермерського господарства «Колос», а іншою особою.

Для з’ясування питання чи виконаний  підпис в договорі  про надання слідчо-юридичної допомоги б/н від 08.08.2008р. та акті прийому-передачі виконаних робіт по договору від 28.12.2008р. головою правління Фермерського господарства “Промінь” ОСОБА_2 або іншою невстановленою особою по даній справі ухвалою від 17.03.2009р. була призначена почеркознавча експертиза.

У висновку експерта №55 від 06.05.2009р. зазначено, що підписи від імені ОСОБА_2 графах “довіритель”у договорі  про надання слідчо-юридичної допомоги б/н від 08.08.2008р. та акті прийому-передачі виконаних робіт по договору від 28.12.2008р.  ОСОБА_2, а іншою особою.

При цьому, ухвалою суду від 24.12.2009р. провадження у даній справі зупинялося на час проведення перевірки слідчими органами, так як під час розгляду господарської справи були встановлені факти, що мають ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.

Ухвалою суду від 28.07.2010р. провадження у справі було поновлено, оскільки 23.06.2010р. до суду надійшов лист Прокуратури Путивльського району №1512вих-10 від 23.06.2010р., в якому зазначено, що Прокуратурою Путивльського району проведена перевірка за результатами  котрої відмовлено в порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3, у зв‘язку з відсутністю в діях останнього ознак складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України.

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.01.2010р., винесеної слідчим прокуратури Путивльського району юристу 1 класу Ліференко Р.,  вбачається, що під час проведення перевірки опитана голова фермерського господарства  “Колос” Хобленко О.В.. пояснила, що договору від 08.08.2008р. та відповідно акту приймання-передачі до нього від 28.12.2008р. вона не підписувала. Однак  зазначила, що підписи в зазначених документах виконані її батьком ОСОБА_3, який згідно статуту не є членом фермерського господарства “Колос”. Будь якої довіреності своєму батьку щодо підписання будь-яких договорів з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 та відповідно актів приймання передач вона не давала.

Також під час перевірки опитаний ОСОБА_3 пояснив, що 29.12.2008р. він дійсно, без відповідної нотаріально завіреної довіреності, підписував від імені фермерського господарства “Промінь”і фермерського господарства “Колос” договори купівлі-продажу незавершеного будівництва врожаю 2008 року, у відповідності до котрих вказані господарства продавали незавершене виробництво – землю ПП “Карла Маркса-2”. І мабуть під час підписання вказаних договорів йому надали і договори про надання слідчо-юридичної допомоги та відповідно акти приймання-передачі робіт, які він підписав не читаючи. В подальшому, його донька, яка є головою фермерського господарства “Колос”, на виконання вказаних договорів, перерахувала кошти фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 Будь-якої довіреності від імені голів фермерського господарства “Колос” та фермерського господарства “Промінь” щодо представництва їх інтересів з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 він не отримував.

З пояснень фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 вбачається, що про те, що ОСОБА_3 не є головою фермерського господарства “Промінь” та фермерського господарства “Колос” він не знав, вважав, що вказані договори та акти приймання передачі підписують відповідні уповноважені особи.

Згідно із ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов‘язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, а саме –господарський суд оцінює докази  за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважає, що висновок судової експертизи необхідно взяти до уваги із врахуванням всіх встановлених обставин справи.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є  дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків. Однією із умов здійснення правочину є наявність волевиявлення учасника, з яким закон пов‘язує момент вчинення правочину.

Так, стаття 205 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин вчиняється усно або в письмовій формі, а ст. 207 Цивільного кодексу України встановлює, що право чин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Таким чином, на підставі викладеного, враховуючи висновок експерта, відповідно до якого підписи виконані, не головою правління фермерського господарства “Колос”  ОСОБА_2 (особою, що має право на їх підписання), а іншою особою, суд приходить до висновку, що між позивачем за первісним позовом та  відповідачем за первісним позовом не виник правочин, за яким виникла заборгованість по договору про надання слідчо-юридичної допомоги б/н від 08.08.2008р., а тому первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічного позову:

Відповідачем в судове засідання 24.02.2009р. подано зустрічний позов, в якому він просить визнати недійсним з моменту укладення договір про надання слідчо-юридичної допомоги б/н від 08.08.2008р., укладений від імені фермерського господарства “Колос” та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1, застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з позивача за первісним позовом  75103,22 грн. набутих коштів без достатньої правової підстави. Зустрічна позовна заява відповідно до ст. 60 ГПК України була прийнята судом до розгляду.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір про надання слідчо-юридичної допомоги б/н від 08.08.2008р. був підписаний не головою фермерського господарства ОСОБА_2,  а іншою особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення договорів від імені фермерського господарства “Колос ”. Тобто, на думку позивача за зустрічним позовом, договір про надання слідчо-юридичної допомоги б/н від 08.08.2008р., є недійсним і не створив для фермерського господарства “Колос” обов‘язку по оплаті сум, передбачених цим договором, а сплачені 30.12.2008 року та 14.01.2009р.кошти  у розмірі 75103,22 грн. підлягають поверненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, саме в момент вчинення правочину.

Тому, не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9  від 06.11.2009 року “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” встановивши при розгляді справи факт, що підтверджує не вчинення правочину сторонами, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов‘язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тому, враховуючи вищевикладене та відсутність факту вчинення правочину по укладенню договору про надання слідчо-юридичної допомоги б/н від 08.08.2008р. між сторонами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову/

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          В задоволенні первісного позову – відмовити.

2.          В задоволенні зустрічного позову – відмовити.

СУДДЯ                                                                                 І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та  підписано 02.09.2010  р.  

    Суддя