Рішення

від 01.11.2007 по справі 20-9/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"01" листопада 2007 р. справа № 20-9/231

За позовом Приватного підприємства «Вейс»

до   Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

про  визнання права власності                                                                                                          

                                                                                                                   суддя Рибіна С. А.

представники сторін:

від позивача – Заец С. А., довіреність б/н від 27.09.2007;

                          Слюсарев В. І. - директор, наказ № 1 від 14.07.1992;

від відповідача  - Сарахман С.О., довіреність № 01/06 від 24.09.2007.

Суть спору: Приватне підприємство «Вейс»(далі - ПП «Вейс») звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - ФКМ СМР) про визнання права власності на павільйон-магазин продтоварів загальною площею 78,6 м2 по вул. Курчатова, 6-а у м. Севастополі.

Відповідач позовні вимоги не визнає, однак обґрунтованих письмових заперечень на позов суду не надав. В усних поясненнях представник відповідача пояснив, що позивачем в порушення статті 376 Цивільного кодексу України об'єкт збудований без належного дозволу.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 24.09.2007 по 01.11.2007. Представник відповідача після перерви в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

          Згідно  статей 20, 22 Господарського  процесуального кодексу України сторонам роз`яснені  їх процесуальні   права та обов`язки.  

За клопотанням сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін,  суд,   встановив:

ПП «Вейс»є власником торгівельного павільйону загальною площею 79 м2 який розташований по вул. Курчатова, 1 в м. Севастополі, що підтверджується договором купівлі продажу  торгівельного павільйону від 23.12.1998, який укладений між позивачем та ПП «Гавань».

Відповідно до розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 382-р від 11.03.1999 «Про надання ПП «Вейс»земельних ділянок на пл. Захарова та у с. Голландія для обслуговування торгівельних павільйонів»позивачу надано з земель державної власності у тимчасове користування строком до 01.09.2003 земельні ділянки загальною площею 0,0592 га з віднесенням вказаних земель до категорії земель населених пунктів.

На виконання вказаного розпорядження між ПП «Вейс»та Севастопольською міською державною адміністрацією був укладений договір № 439 на право тимчасового користування землею.

01.12.2004 рішенням Севастопольської міської Ради № 2586 надано ПП «Вейс»в оренду строком на 15 років без зміни цільового призначення земельні ділянки загальною

площею 0,0592 га в існуючих межах з віднесенням до категорії земель жилої та громадської забудови.

26.05.2005 між ПП «Вейс»та  Севастопольською міською Радою укладено договір оренди земельних ділянок.

У 2005 році позивачем було замовлено проект реконструкції об'єкту - торгівельного павільйону, який було затверджено начальником Управління містобудування і архітектури                м. Севастополя 15.09.2006.

Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - павільйон-магазин продтоварів, затвердженого розпорядженням Нахімовської райдержадміністрації № 327-р від 06.04.2007 та зареєстрованого в Інспекції ДАБК 11.04.2007 за № 83, реконструйований об'єкт прийнятий в експлуатацію.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обмежень», статті 182 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Умови та порядок здійснення  реєстрації  прав на нерухоме майно передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обмежень»та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5.

Відповідно до пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно у разі реконструкції об'єктів нерухомого майна оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Згідно пункту 10.43 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням міської Ради № 2070 від 12.06.2007 Фонд згідно покладених на нього завдань та в межах своїх повноважень оформлює документи, які необхідні для реєстрації права власності на об'єкти нерухомості відповідно до вимог діючого законодавства.

На підставі викладеного, позивач звернувся до відповідача з вимогою зареєструвати право власності на реконструйований об'єкт нерухомості - павільйону - магазину продтоварів.

Листом від 16.03.2007 (вих. № 709) відповідач відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право власності через відсутність дозволу на здійснення  реконструкції.

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду з вимогою про визнання права власності.

Суд вважає  вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання Цивільним кодексом України чинності, тобто після 01.01.2004.  

Відносно до цивільних відносин, які виникли до набрання Цивільним кодексом України чинності, положення цього Кодексу  застосовуються до тих прав та обов'язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності.

Даний спір виник після  01.01.2004,  у зв'язку з чим суд при розгляді спору керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року.

Згідно статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

З викладеного вбачається, що позивач, як власник  торгівельного павільйону мав право на здійснення його реконструкції.

Згідно ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України право  власності  на нову річ,  яка виготовлена (створена) особою,  набувається нею,  якщо інше не встановлено договором  або законом.  Особа, яка  виготовила  (створила) річ  зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки,  будівлі,  споруди  тощо)  виникає  з  моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідач у відмові зареєструвати позивачу право власності на реконструйований об'єкт посилається на статтю 376 Цивільного кодексу України, згідно з якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому відповідачем не враховано, що позивачем здійснюється не будівництво нового об'єкту, а реконструкція вже існуючого об'єкту, який розташований на належним чином орендованій земельній ділянці. Реконструкція здійснювалася на підставі проекту, який затверджений Управлінням градобудівництва та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації 15.09.2006.

Реконструйований об'єкт введений в експлуатацію належним чином, про що свідчить акт державної приймальної комісії від 02.04.2007 (арк. с. 20), який затверджений розпорядженням Нахімовської держадміністрації № 327-р від 06.04.2007 (арк. с. 24), має площу, яка не перевищує площу існувавшого об'єкта, розташований на тому ж фундаменті, кількість поверхів не змінилося, що підтверджується пояснювальною запискою до проекту та актом технічного обстеження Державної архітектурно-будівельної інспекції (арк. с. 12, 17), має те ж саме функціональне призначення: об'єкт торгівлі (магазин продтоварів з відділом кафетерію).

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства «Вейс»(далі - ПП «Вейс») про визнання права власності на павільйон-магазин продтоварів загальною площею 78,6 м2 по вул. Курчатова, 6-а у м. Севастополі правомірними, тому задовольняє позов у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України  , суд -

                                                          В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Приватним підприємством «Вейс» (99002, м. Севастополь, вул. Гвардійська,  буд. 2, код ЄДРПОУ 19187024, р/р 2600130133507 в СФ КБ “Проминвестбанк”, МФО 324515) право власності на  павільйон-магазин продтоварів загальною площею 78,6 м2 по вул.  Курчатова, 6-а  в місті Севастополі.

3. Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011,                    м. Севастополь, вул.  Леніна, 3, код ЄДРПОУ 25750044, р/р 37188003000416 в УДК в                         м. Севастополі, МФО 824509) на користь Приватного підприємства «Вейс» (99002,                        м. Севастополь, вул.  Гвардійська, буд. 2, код ЄДРПОУ 19187024, р/р 26001301335074 в СФ КБ «Промінвестбанк», МФО 324515)   203,00 грн., з яких 85,0 грн. –державне мито, 118 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                              С.А. Рибіна

Рішення оформлено згідно  зі ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України та  підписано  06.11.2007.

Розсилка:

1. позивач - ПП “Вейс”: 33002, м. Севастополь, вул. Гвардійська, 2

2. відповідач - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради: 99011, м. Севастополь, вул. Леніна, буд 3

3. справа

4. наряд