Ухвала

від 06.04.2023 по справі 354/299/23

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/299/23

Провадження № 1-кп/354/66/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Яремчі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021091110000074 від 06.10.2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджениці м.Щастя, Луганської області, українки, громадянки України, з повною вищою освітою, одруженої, фізичній особі підприємця, на утриманні має одну неповнолітню дитину, депутатом не обиралась, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченої: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

До Яремчанського міського суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних дій, що виразились у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також у видачі завідомо неправдивого документа.

Досудовим розслідуванням установлено, що 15.07.1998, у відповідності до Закону України «Про державнуреєстрацію юридичнихосіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань», здійснено державну реєстрацію приватного підприємства «Геопростір» (ідентифікаційний код юридичної особи - 30051405) (далі ПП «Геопростір»), як юридичної особи, предметом діяльності якого було 74.20.3 «Знімальні геодезичні та гідрографічні роботи».

Рішенням засновника ПП «Геопростір» від 12.11.2005 затверджено нову редакцію Статуту ПП «Геопростір», а 14.11.2005 здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів цієї юридичної особи.

У відповідності до п. 1.4 статуту, ПП «Геопростір» має круглу печатку, кутовий штамп, фірмові бланки, торговельну марку та емблему, самостійний баланс, рахунки в установах банків у відповідності із чинним законодавством.

Згідно пункту 3.2 статуту, директор може доручати вирішення окремих питань, що входять в його компетенцію, своїм заступникам, керівникам структурних підрозділів та іншим працівникам підприємства.

Відповідно до Наказу директора ПП «Геопростір» № 5 від 04.01.2008, ОСОБА_3 призначено на посаду заступника директора ПП «Геопростір», з правом підпису та покладено права і обов`язки директора за відсутності останнього чи виробничої необхідності.

Тобто, ОСОБА_3 , як заступник директора ПП «Геопростір», була наділена організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими обов`язками, а за відсутності директора цього підприємства виконувала такі обов`язки за спеціальними повноваженнями і тому відповідно до примітки 1 статті 364 КК України, вона являлась службовою особою підприємства.

Згідно статтями 116, 118, 123, 124, 134, 186, 186-1 Земельного кодексу України, статтями 50, 56 Закону України «Про землеустрій» громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону, на підставі відповідних проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Основною підставою для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є рішення відповідного органу про надання дозволу на розроблення цього проекту. Крім цього проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягають обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно статті 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Згідно статті 31 Закону України «Про землеустрій», зміни до документації із землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.

В силу своїх функціональних обов`язків, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду заступника директора ПП «Геопростір» була обізнана із порядком та процедурою виготовлення Проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проте ОСОБА_3 , будучи службовою особою, обіймаючи посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, вчинила службове підроблення, а саме внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостейпри наступних обставинах.

Так, рішенням 17 сесії Яремчанської міської ради Івано-Франківської області № 244-17/2008 від 03.07.2008, ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4848 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, котра знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

10.07.2008 ОСОБА_5 звернувся доПП «Геопростір»із письмовоюзаявою на виконання спеціалістами цього приватного підприємства комплексу земельно-кадастрових робіт для розробки Проекту землеустрою щодо відведення вказаної вище земельної ділянки.

Маючи умисел, спрямований на службове підроблення офіційного документу, що надає певні права - Проекту землеустроющодо відведення ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,4848 га, заступник директора ПП «Геопростір» ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки, з використанням комп`ютерної техніки, в період часу з 10.07.2008 по 13.10.2009, внесла неправдиві відомості в Акт перевірки і прийомки виконаних проектно-пошукових робіт по розробці Проекту землеустрою щодовідведення ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,4848га,котрий єскладовою частиноюзазначеного вищеофіційного документа,зазначивши вданому акті,що виконаніземельно-кадастровіроботи іскладені технічнідокументи відповідаютьвимогам інструкцій,положень такерівних технічнихматеріалів,хоча насправдівиготовлений Проектземлеустрою щодовідведення ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,4848га містив неправдиві відомості з неправильними результатами проведених землевпорядних і топографо-геодезичних робіт щодо точного місця фактичного розташування згаданої вище земельної ділянки.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, заступник директора ПП «Геопростір» ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що Акт перевірки і прийомки виконаних проектно-пошукових робіт по розробці Проекту землеустрою щодовідведення ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,4848 га, містить неправдиві відомості щодо виконаних земельно-кадастрових робіт, завірила вказаний Акт перевірки власним підписом та скріпила його відтиском круглої печатки ПП «Геопростір», надавши таким чином цьому документу статус офіційного.

На підставі складеного і виданого заступником директора ПП «Геопростір» ОСОБА_3 ,Акту перевірки і прийомки виконаних проектно-пошукових робіт, ОСОБА_5 видано розроблений спеціалістами ПП «Геопростір» на його ім`я Проект землеустрою щодо відведенняземельної ділянки площею 0,4848га,з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , котрий затверджено рішенням 27 сесії Яремчанської міської ради Івано-Франківської області № 379-27/2009 від 13.10.2009.

24.03.2010 на ім`я ОСОБА_5 видано Державний акт серії ЯИ №942446 на право власності на земельну ділянку площею 0,4848 га з кадастровим номером 2611000000:02:007:0040, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Висновку експерта №2064/22-28/3837/3838/22-28 від 28.12.2022 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, встановлено, що фактичне місце розташування, конфігурація, проміри та площа земельної ділянки площею 0,4848 га з кадастровим номером 2611000000:02:007:0040, за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає місцю розташування, конфігурації, промірам та площі, вказаним у поземельній книзі, Проекті землеустрою та Державному акті на зазначену вище земельну ділянку. Відстань між фактичним місцем розташування та місцем розташування, яке визначено поземельною книгою орієнтовно становить 1493 м.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних дій, що виразились у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також у видачі завідомо неправдивого документа, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 366 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі пункту першого частини першої статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності вчинення нею кримінального правопорушення ще у 2012 року.

Прокурор під час підготовчого судового засідання підтримав клопотання обвинуваченої про звільнення її від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених статтею 49 КК України.

Суд, заслухавши обвинувачену, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення цього клопотання, дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частини другої статті 284 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини другої статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Водночас частиною четвертою статті 286 КПК України встановлено, що у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Шляхом опитування обвинуваченої, судом встановлено, що вона правильно розуміє і не оспорює формулювання обвинувачення, характер висунутого обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 366 КК України, у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої позиції обвинуваченої, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченій у провину, дійсно мало місце, і воно отримало правильну кримінально-правову оцінку судом.

Окрім цього, судом встановлено, що обвинувачена розуміє свої права, передбачені частиною третьоюстатті 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої статтею 49 КК України, що не є реабілітуючою.

Строк давності - це передбачений статтею 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених частиною першою статті 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини друга-четверта статті 49 КК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Санкція частини першої статті 366 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні в період з 10.07.2008 по 13.10.2009 року кримінального правопорушення, що віднесене до нетяжких злочинів, згідно зі статті 12 КК України, а тому строк давності, відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 КК України становить три роки.

Враховуючи наведене,на чассудового розглядуу цьомукримінальному провадженніі розглядуклопотання обвинуваченої,закінчився трьохрічний строк давності, передбачений пунктом 2частини першоїстатті 49 КК України.

Згідно з частиною другою статті 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до частини третьої статті 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Разом з тим, судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами другою, третьою статті 49 КК України.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами першої-третьої статті 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченої, що є недопустимим.

Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_3 , є нетяжким злочином, та з моменту вчинення інкримінованого злочину минуло більше десяти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні статті 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов до переконання, що клопотання обвинуваченої про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити, звільнивши ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України та закривши стосовно неї кримінальне провадження за ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до обвинувального акту, Сторона обвинувачення зазначила, що у кримінальному провадженні наявні витрати на залучення судових експертів у зв`язку з проведенням судових експертизи.

Відтак, питання процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог статті 124 КПК України.

В порядку статті 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

З огляду на викладене та керуючись ст. 49, ч. 1 ст. 366 КК України, ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ст. 314, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 - задовольнити.

На підставі статті 49 КК України ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно неї, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021091110000074 від 06.10.2021 року, - закрити.

Речові докази - оригінал землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0, 4848 га з кадастровим номером 2611000000:02:007:0040, за адресою: АДРЕСА_1 , - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_3 витрати за проведення судових експертиз у сумі 16 795 (шістнадцять тисяч сімсот дев`яносто п`ять) грн 71 коп.

Учасникам судового розгляду роз`яснюється право ознайомитись із журналом судового засідання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляції протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 11.04.2023.

Головуючий суддя: ОСОБА_1