Рішення

від 11.04.2023 по справі 442/1610/23

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/1610/23

Провадження №2/442/515/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої судді Павлів З.С., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу про визнання протиправним та скасування наказу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ директора Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу від 15.12.2022 №197-К «Про оголошення попередження».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що працює у Дрогобицькому фаховому коледжі нафти і газу на посаді заступника директора з адміністративно-господарської роботи. Наказом директора Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу від 15.12.2022 №197-К «Про оголошення попередження» йому оголошено попередження. Відповідно до змісту вищевказаного наказу, попередження йому оголошено у зв?язку із тим, що організація усієї господарської роботи в коледжі: впорядкування прилеглої території коледжу, організація усієї господарської роботи передбачено пунктом 1.2 Посадової інструкції заступника директора 3 адміністративно-господарської роботи Лепака Ю.3. Розпорядженням №20 від 07.11.2022 на виконання ухвали адміністративної ради від 07.11.2022 протокол №18, щодо забезпечення прибирання приміщення гуртожитку №1 та прилеглої території - було виконано частково. Відповідно до п.3 Розпорядження №20 від 07.11.2022 його було зобов?язано до 30.11.2022 забезпечити прибирання приміщення гуртожитку №1 та прилеглої території. Оскаржуваний наказ він отримав 15.12.2022. Вважає наказ «Про оголошення попередження» незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Вважає, що до його посадових обов`язків не належить особисте прибирання приміщення гуртожитку №1 та прилеглої території, а лише забезпечення прибирання. Відповідно до організаційної структури Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу, яка затв. наказом директора коледжу №141 від 30.06.2022, до господарського підрозділу Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу входять 11 ставок прибиральників службових приміщень, 2,5 ставки двірників та комендант гуртожитку. Саме до посадових обов`язків коменданта гуртожитку й належить організація прибирання та стеження за додержанням чистоти у гуртожитку. В оскаржуваному наказі міститься посилання на п.1.2 Посадової інструкції заступника директора з адміністративно-господарської роботи, як такої, де передбачено, що організація усієї господарської роботи в коледжі: впорядкування прилеглої території коледжу, організація усієї господарської роботи. Проте, даним пунктом визначено, що заступник директора з АГР підпорядковується безпосередньо директору коледжу. Окрім цього, перед винесенням оскаржуваного наказу, відповідачем не було відібрано у нього жодних пояснень. Зазначає, що наказ не містить усіх положень, визначених законодавцем щодо змісту наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

Процесуальні дії суду:

Ухвалою судді від 17.03.2023 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

06.04.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позов заперечує, просить в задоволенні позову відмовити. Вважає оскаржуваний наказ законним, враховуючи те, що попередження не є заходом дисциплінарного стягнення відповідно до Кодекусу законів про працю України, а тому не потребувало застосування й дотримання процедури накладення стягнення, передбаченого ст.147-151 КЗпП України. Зазначає, що попередження застосовано директором закладу як метод виховання, та жодних негативних наслідків для позивача не передбачає.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено:

ОСОБА_1 працює на посаді заступника директора з адміністративно-господарської роботи у Дрогобицькому фаховому коледжі нафти і газу.

Згідно посадової інструкції заступника директора з адміністративно-господарської роботи останній є організатором усієї господарської роботи в коледжі, забезпечення його необхідним для нормального функціонування, забезпечення на довіреній ділянці роботи безпечних умов праці працівників та студентів. (п.1.3)

У розділі 2 зазначеної вище інструкції заступник директора з АГР: керує усіма видами діяльності по організації побуту, організовує забезпечена коледжу необхідними для організації учбового процесу меблями, різноманітними будівельними та сантехнічними матеріалами. Разом із завідуючим гуртожитку та завідуючим господарством здійснює контроль за отриманням санітарних вимог, норм утримання гуртожитку, усіх приміщень коледжу та прилеглої території. Стежить за дотриманням вимог технічної експлуатації будівель, проведенням текучого та капітального ремонту їх, забезпеченням будівельними матеріалами, робочою силою, а при необхідності, забезпеченням проведення ремонту силами підрядних підприємств. Забезпечує коледж необхідними протипожежними засобами та обладнаннями, розробляє сумісно з представником пожежного нагляду, інженером з охорони праці коледжу представляє на затвердження директору план евакуації студентів та майна на час пожежі. Здійснює контролю за підготовкою усіх споруд, приміщень та робочих місць до занять, відповідність їх вимогам охорони праці, контролює дотримання підлеглими норм та правил охорони праці, безпеки виконання робіт, протипожежних заходів в усіх будівлях та ведення технічної документації, контролює дотримання підлеглими свого підрозділу правил охорони праці, безпеки виконання робіт, протипожежних заходів в усіх будівлях та ведення технічної документації. Контролює дотримання підлеглими свого підрозділу правил внутрішнього розпорядку коледжу, норм та правил безпечного проведення робіт. Керує роботою з благоустрою і прибирання території коледжу. 3абезпецує облік використання енергоресурсів, звітування в установлені строки перед установами.

У розділі 4, вищевказаної посадової інструкції передбачено відповідальність заступника директора АГР, зокрема визначено: несе відповідальність згідно з чинним законодавством за невиконання службових обов?язків та невиконання наданих прав. Відповідає за безпечні умови праці, пожежної небезпеки та виробничої санітарії в коледжі, своєчасне проведення та реєстрацію інструктажів з охорони праці з працівниками, а також своєчасне повідомлення про нещасні випадки, які трапилися

Як вбачається з розпорядження директора Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу №20 від 07.11.2022 заступника директора з АГР ОСОБА_1 зобов`язано до 30.11.2022 забезпечити прибирання приміщення гуртожитку №1 та прилеглої території.

На підставі наказу директора Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу від 15.12.2022 №197-К ОСОБА_1 , заступнику директора з адміністративно-господарської роботи, оголошено попередження. Сформульовано вимогу в подальшому відповідально ставитися до своїх посадових обов`язків.

Зі змісту наказу вбачається, що підставою оголошення попередження стало неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, а саме: часткове виконання ОСОБА_1 розпорядження №20 від 07.11.2022 на виконання ухвали адміністративної ради від 07.11.2022 протокол №18, щодо забезпечення прибирання приміщення гуртожитку №1 та прилеглої території

Оцінка суду.

Статтею 140 КЗпП України передбачено, що трудова дисциплінана підприємствах,в установах,організаціях забезпечуєтьсястворенням необхіднихорганізаційних таекономічних умовдля нормальноївисокопродуктивної роботи,свідомим ставленнямдо праці,методами переконання,виховання,а такожзаохоченням засумлінну працю. У необхідних випадках заходи дисциплінарного впливу застосовуються стосовно окремих несумлінних працівників.

Глава Х визначає засоби забезпечення трудової дисципліни, до яких відноситься заохочення, та стягнення за порушення трудової дисципліни.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно зі ст.149 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується до працівника за порушення трудової дисципліни, при цьому враховується ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень встановлено ст.148-149 КЗпП України.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким розуміється противоправне винне невиконання або неналежне виконання працівником його трудових обов`язків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Щодо обраного способу захисту позивачем, суд вважає за 6необхідне зазначити наступне:

Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом, та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд з прав людини указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та інших.

Додатково, в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та (або) є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Видаючи оскаржуваний наказ, відповідачем було фактично дотримано процедури, передбаченої ст.ст.139, 147, 147-1, 149 КЗпП України щодо перевірки та притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, проведено службове розслідування, на підставі якого було складено акт. Разом з тим, у ОСОБА_1 не було відібрано пояснень з приводу фактичних обставин. Попередження було оголошено в наказі «Про оголошення попередження», від ознайомлення з наказом позивач відмовився, про що складено відповідний акт.

Водночас, статтею 147 КЗпП України та Статутом Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу не передбачено такого заходу дисциплінарної відповідальності як попередження, а тому на нього не можуть бути накладені інші дисциплінарні стягнення, крім тих, що передбачені ст.147 КЗпП України.

Цей наказ не може вважатися заохоченням, та не може бути заходом дисциплінарного впливу.

Обираючи спосіб захисту свого права позивач послався на порушення відповідачем порядку притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Разом з тим, суд вважає, що обраний спосіб захисту не є належним, оскільки оголошення попередження не є видом дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, з дотримання принципу процесуальної економії, а також враховуючи правовий висновок, сформований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98) про те, що застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду, а судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний наказ є незаконним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 264 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати наказ директора Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу від 15.12.2022 №197-К «Про оголошення попередження».

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Дрогобицький фаховий коледж нафти і газу, ЄДРПОУ 20830330, адреса: м.Дрогобич вул.Грушевського 57, Львівської області.

Суддя Павлів З.С.