Постанова

від 10.04.2023 по справі 455/486/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 455/486/20 Головуючий у 1 інстанції: Пошивак Ю.П.

Провадження № 22-ц/811/362/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Навчально-виховного комплексу «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад ім.о.І.Могильницького» с.Міженець на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 20 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Навчально-виховного комплексу «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад ім.о.І.Могильницького» с.Міженець Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Відділ освіти, культури, спорту та туризму Добромильської міської ради, про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Навчально виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад учнівське лісництво ім.о.І.Могильницького с.Міженець Старосамбірського району Львівської області, посилаючись на те, що вона є працівником Навчально виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад учнівське лісництво ім.о.І.Могильницького с.Міженець Старосамбірського району Львівської області та з моменту створення такого закладу, обіймає посаду вчителя молодших класів. Вона пройшла атестацію і атестаційним листом стверджено, що вона відповідає кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічному званню «старший вчитель». Також вона є ветераном праці.

Вказувала, що директором НВК є ОСОБА_2 , яка з моменту призначення її на посаду упереджено ставиться до неї (обмежує в роботі) і як виявилося таємно, незаконно притягає її до дисциплінарної відповідальності.

27 грудня 2019 року директором НВК Гуменчик О.М. винесено наказ №100-к/тм «Про оголошення догани вчителю ОСОБА_1 », і як вбачається з мотивувальної частини, його винесено внаслідок відсутності її на робочому місці 29 листопада 2019 року без поважних причин. Також з даного наказу вбачається, що нібито від неї вимагалися пояснення її відсутності і вона відмовилася їх надати і повідомити причину відсутності.

Стверджувала, що про існування такого наказу, директор НВК вирішила повідомити її тільки 20 січня 2020 року, хоч такого документу в цей день не було, і як виявилося пізніше, 20 січня 2020 року дирекцією НВК без надання їй такого документу, було складено акт про відмову від підпису про ознайомлення з наказом. Однак зазначала,що причини її відсутності є поважними, так як 29 листопада 2019 року вона мала проходити медичне обстеження про що повідомила директора НВК, яка погодила її відсутність та вказала, щоб знайшла заміну.

20 січня 2020 року вона дізналася про існування іншого наказу №8-к/тм від 10 січня 2020 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 », догану складено за нібито, неналежне виконання 19 грудня 2020 року професійних обов`язків вчителя, яке виразилося в нетактовній поведінці в розмові з мамою учениці першого класу, в присутності інших учнів та виявлено, при цьому, неповагу до керівника школи.

Вищезгаданий наказ також було складено без її повідомлення, без отримання пояснень, без з`ясування обставин, які мали місце 19 грудня 2020 року.

Вказувала, що цього ж дня 20 січня 2020 року вона дізналася про чергове порушення її прав та подальше продовження директором НВК незаконних і упереджених дій відносно неї. Так дії виразилися в черговому накладенні дисциплінарного стягнення у вигляді догани, про що їй відомо не було, що виражено в черговому наказі №7-к/тм «Про оголошення догани ОСОБА_1 » від 10 січня 2020 року. Цього разу догану накладено за те, що 17 грудня 2019 року в першому класі на уроці фізичного виховання, який вона проводила, учень ОСОБА_3 отримав травму руки. З наказу вбачається, що наказом по НВК було створено комісію, розслідуванням якої, нібито встановлено наявність її вини. При цьому роботодавець не посилається на будь який документ створений комісією. А, нібито, створена комісія не спромоглася навіть відібрати пояснення у неї.

Вважає, що при накладанні дисциплінарного стягнення роботодавець повинен установити факт вчинення працівником дисциплінарного проступку, з`ясувати, чи не було порушення (неналежне виконання) трудових обов`язків зумовлено поважними причинами, для визначення причини порушення працівником обов`язків необхідно вимагати від нього надання письмових пояснень, отримати згоду профспілкового органу на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, про що не було виконано.

На думкупозивачкиоскаржувані накази є незаконними, оскільки зазначеного роботодавцем не було виконано, то.

Просила визнати незаконними та скасувати накази по Навчально-виховному комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад учнівське лісництво ім. о.І.Могильницького с.Міженець Старосамбірського району Львівської області, а саме:

№100-к/тм від 27.12.2019 року «Про оголошення догани вчителю ОСОБА_1 »;

№8-к/тм від 10.01.2020 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 »;

№7-к/тм від 10.01.2020 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

Оскаржуваним рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 20 грудня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад учнівське лісництво ім.о.І.Могильницького с.Міженець №100-к/тм від 27.12.2019 року «Про оголошення догани вчителю ОСОБА_1 ».

Визнано незаконним та скасовано наказ навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад учнівське лісництво ім.о.І.Могильницького с.Міженець №8-к/тм від 10.01.2020 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

Визнано незаконним та скасовано наказ навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад учнівське лісництво ім.о.І.Могильницького с.Міженець №7-к/тм від 10.01.2020 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 »;

Стягнуто з Навчально-виховного комплексу «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад ім.о.І.Могильницького» с.Міженець Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, юридична адреса: с.Міженець, вул.Миру, №8, Самбірського району Львівської області, поштовий індекс 82013, код ЄДРПОУ 40721212, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Передільниця Старосамбірського району Львівської області, жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судові витрати в розмірі 2522 (дві тисячі п`ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду оскаржив Навчально-виховний комплекс «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад ім.о.І.Могильницького» с.Міженець.

Зазначає, що позивачу на її заяву було відмовлено в звільненні від уроків 29 листопада 2019 року у зв`язку з відсутністю поважних причин.

29 листопада 2019 року позивачка вчителька початкових класів була відсутня на робочому місці на протязі усього робочого дня. На вимогу директора школи, надати письмові пояснення щодо відсутності її на робочому місці, позивачка відмовилася. У зв`язку прогулом, ОСОБА_1 було оголошено догану.

Також зазначає, що 19 грудня 2019 року до директора школи звернулася мама учениці першого класу, з приводу нетактовної поведінки позивачки під час проведення уроку фізкультури. Зазначає про неодноразові конфлікти які виникали між директором та позивачем.

З приводу звернення 19 грудня 2019 року матери учениці, ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення, однак від надання таких вона відмовилася, про що було складено акт від 19 грудня 2019 року та 10 січня 2020 року оголошено догану.

Також звертає увагу, що під час проведення уроку фізкультури 17 грудня 2019 року один з учнів отримав тілесні ушкодження, на що позивачка відмовилася давати будь-які пояснення, у зв`язку з чим їй було 10 січня 2020 року оголошено чергову догану.

Просить рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 20 грудня 2022 року скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду 27 березня 2023 року, є дата складення повного судового рішення 10 квітня 2023 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 на момент винесення оскаржуваних наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності обіймала посаду вчителя молодших класів у відповідача (а.с. 5).

Наказом № 100 к/тм від 27 грудня 2019 року її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани за відсутність на роботі 29 грудня 2019 року на протязі цілого робочого дня без поважних причин (а.с.6).

Відповідно до заяви від 28 грудня 2019 року ОСОБА_1 зверталася із заявою на ім`я директора навчального закладу із проханням звільнити її від уроків (а.с. 7).

Згідно акту про відмову від підпису про ознайомлення з наказом про оголошення догани ОСОБА_1 від 20 січня 2020 року остання відмовилися розписуватися про ознайомлення з наказом № 100 к/тм від 27 грудня 2019 року (а.с. 8).

Як вбачається з довідки № 97 КНП Самбірської міської ради та Самбірської районної ради «Самбірська центральна районна лікарня» ОСОБА_1 28 листопада 2019 року знаходилася на амбулаторному прийомі у Лор відділ з приводу j36 (а.с. 9).

Наказом № 8 к/тм від 10 січня 2020 року оголошено догану ОСОБА_1 за неналежне виконання професійних обов`язків вчителя, яке виразилося у нетактовній поведінці в розмові з мамою учениці першого класу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в присутності учнів та виявлену при цьому неповагу до керівника школи, 19 грудня 2019 року (а.с. 10).

Відповідно до акту про відмову від підпису про ознайомлення з наказом про оголошення догани ОСОБА_1 від 20 січня 2020 року остання відмовилися розписуватися про ознайомлення з наказом № 8-к/тм від 27 грудня 2019 року (а.с. 8).

Заявами від 19 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до сільського голови Міженецької сільської ради та начальника відділу соціально-гуманітарного розвитку Міженецької сільської ради Караман І.М. із скаргою на дії директора навчального закладу ОСОБА_2 (а.с. 12-13).

Із схожою за змістом заявою позивач зверталася і безпосередньо до директора навчального закладу ОСОБА_2 щодо її неправомірних дій (а.с. 14).

Наказом № 7-к/тм від 10 січня 2020 року оголошено догану ОСОБА_1 за неналежне виконання обов`язків вчителя початкових класів по проведенню уроку фізичного виховання у першому класі 17 грудня 2019 року, що привело до нещасного випадку з учнем ОСОБА_3 (а.с. 15).

Поданням № 72 від 21 лютого 2020 року Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України директору НВК «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад учнівське лісництво ім. о. І.Могильницького» ОСОБА_2 запропоновано наказ № 100-к/тм відмінити як незаконний (а.с.16).

Заявою від 11 лютого 2020 року на ім`я директора навчального закладу ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 просила ознайомити її з наказами про накладення стягнень (а.с. 17).

Копією атестаційного листа ОСОБА_1 (а.с. 18-19) встановлено, що ОСОБА_1 , учитель початкових класів НВК «ЗНЗ І-ІІІ ст. -ДНЗ» с. Міжанець, відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та раніше присвоєному педагогічному званню «старший учитель».

Характеристикою (дата відсутня) начальник відділу освіти (як вбачається з гербової печатки відділу освіти Старосамбірської РДА) Яворським М. надано характеристику ОСОБА_1 (а.с. 20).

З копії посвідчення, серії НОМЕР_2 виданого Старосамбірскьим УСЗН (а.с. 21) вбачається, що ОСОБА_1 є ветераном праці.

Копією свідоцтва про підвищення кваліфікації, серії ААА № 10732 від 25 січня 2019 року (а.с. 22) підтверджено підвищення ОСОБА_1 кваліфікації у КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти».

Відповідно до листка непрацездатності серії АДХ № 793810 (а.с. 23) ОСОБА_1 звільнена від роботи з 21 квітня 2020 по 28 квітня 2020 року включно.

Актами про відмову від надання письмових пояснень від 19 грудня 2019 року (а.с. 50), від 02 грудня 2019 року (а.с. 51), від 18 грудня 2019 року (а.с. 53) комісією зафіксовано відмову дачі письмових пояснень.

Заявою від 02 грудня 2019 року (а.с. 54) ОСОБА_1 звернулася до директора навчального закладу щодо неотримання відповіді на її заяву від 28 листопада 2019 року.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни, до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Відповідно до вимог ст .147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Як роз`яснив Верховний Суд в постанові від 22 травня 2020 року у справі 761/33628/16, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Згідно статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені главою Х КЗпП України.

Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

За приписами статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходить із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України. З викладеного вбачається, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин. При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40і п. 1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.147-1,148,149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до п.24 цієї постанови, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Пунктом 25 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку визначено, що порушення трудової дисципліни може вважатися прогулом лише за наявності вини працівника.

Разом з тим, згідно зі ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 наведено правовий висновок про те, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки роботодавцем не доведена його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №459/2618/17 причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо з`явленню перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунені самим працівником. Зокрема, до них належать до яких відносяться: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, які постраждали від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за членом сім`ї, який несподівано захворів; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров`я.

Як було встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 була відсутня 28 листопада 2019 року на робочому місці у зв`язку із прийомом у ЛОР відділені лікарні.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження того, що роботодавцем перед застосуванням до позивачки дисціплінарного стягнення у виді догани, перевірялись та давалась оцінка причини відсутності позивачки на роботі 28 листопада 2019 року.

Відповідачем не доведена відсутність поважних причин відсутності на роботі та вина позивачки у відсутності на роботі, а також підстави застосування до неї дисциплінарного стягнення та його співмірності ступеню тяжкості вчиненого проступку із врахуванням обставин, за яких проступок був вчинений.

З огляду на те, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачкою дисциплінарного проступку у вигляді прогулу та порушено процедуру застосування дисциплінарного стягнення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав застосування до останньої дисциплінарного стягнення, а відтак, права позивачки на працю підлягають захисту, а спірний наказ № 100-к/тм від 27 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани визнанню незаконним.

Що стосується правомірності наказів № 8-к/тм від 10 січня 2020 року та № 7-к/тм від 10 січня 2020 року, то як встановлено судом, з оскаржуваних наказів неможливо встановити, які саме порушення трудової дисципліни з боку позивача мали місце. Догана оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. В наказі обов`язково має бути посилання на відповідний документ, який порушив працівник. Такими документами можуть бути: правила внутрішнього розпорядку підприємства, трудовий договір (контракт), колективний договір, посадова інструкція, інструкція з охорони праці тощо.

Накази № 8-к/тм від 10 січня 2020 року та № 7-к/тм від 10 січня 2020 року не містять опису документів, положення яких не були дотримані позивачкою, в чому виразилося порушення трудової дисципліни. Дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Також суд звертає увагу, що акти про відмову про ознайомлення із вказаними наказами складено 20 січня 2020 року, тобто за десять днів після їх винесення.

Також КЦС ВС в постанові від 22 липня 2020 року по справі № 554/9493/17 вказав, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Окрім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності»

За наведених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що накази № 8-к/тм від 10 січня 2020 року та № 7-к/тм від 10 січня 2020 року про накладення на позивачку дисциплінарних стягнень не відповідають вимогам трудового законодавства, зокрема у них не зазначено в чому конкретно полягає порушення позивачкою трудових обов`язків з посиланням на норми законів, підзаконних нормативно-правових актів, відомчих та внутрішніх розпорядчих документів, тощо.

Згідно вимог пп.6-10«Положення пропорядок розслідуваннянещасних випадків,що сталисяіз здобувачамиосвіти підчас освітньогопроцесу» затвердженого Наказом МОН України № 659 від 16 травня 2019 року омісія із розслідування нещасного випадку зобов`язана протягом п`яти робочих днів із дати її утворення провести розслідування нещасного випадку. У разі потреби проведення експертиз, лабораторних досліджень, випробувань, надання інших документів для встановлення обставин та причин нещасного випадку строк розслідування може бути продовжено, але не більше ніж на один місяць. Рішення про таке продовження приймає комісія із розслідування нещасного випадку. Керівник закладу освіти, який призначив розслідування, видає наказ про продовження строку розслідування.

Під час розслідування нещасного випадку комісія із розслідування нещасного випадку повинна:

з`ясувати обставини та причини нещасного випадку;

отримати пояснення від потерпілого (за можливості);

виявити й опитати свідків та осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки життєдіяльності;

визначити, чи пов`язаний нещасний випадок з освітнім процесом;

розробити заходи щодо попередження подібних нещасних випадків;

скласти акт розслідування нещасного випадку (додаток 1);

скласти акт про нещасний випадок, що стався із здобувачем освіти (вихованцем, учнем, студентом, курсантом, слухачем, стажистом, клінічним ординатором, аспірантом, докторантом закладу освіти), за формою Н-Н (далі - акт Н-Н) (додаток 2), якщо нещасний випадок пов`язаний з освітнім процесом, у п`яти примірниках, які затверджує керівник закладу освіти.

До акта Н-Н додають пояснення свідків, потерпілого та інші документи щодо обставин нещасного випадку, наявності шкідливих і небезпечних чинників та довідку.

До матеріалів розслідування нещасного випадку належать:

копія наказу (розпорядження) закладу освіти про утворення комісії з розслідування нещасного випадку;

акт розслідування нещасного випадку;

акт Н-Н (у разі складання) з додатками;

протоколи засідання комісії із розслідування нещасного випадку;

копія наказу (розпорядження) закладу освіти про вжиття запропонованих комісією із розслідування нещасного випадку заходів щодо запобігання виникненню подібних нещасних випадків.

Акт розслідування нещасного випадку та акт Н-Н підписують голова та всі члени комісії із розслідування нещасного випадку. У разі незгоди зі змістом акта Н-Н член комісії із розслідування нещасного випадку письмово викладає свою думку, що додається до акта і є його невід`ємною частиною, про що робиться запис в акті Н-Н.

Керівник закладу освіти забезпечує правильне і своєчасне розслідування та облік нещасних випадків, складання акта розслідування нещасного випадку та акта Н-Н, розроблення і виконання заходів щодо усунення причин нещасного випадку.

Відтак, судом першої інстанції також правильно враховано, що відповідачем не надано суду доказів, що дійсно мав місце нещасний випадок з учнем під час уроку з вини вчителя ОСОБА_1 , тобто під час навчального процесу, як це відображено в наказі № 7-к/тм від 10 січня 2020 року, адже всупереч Положенню про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затвердженого Наказом МОН України № 659 від 16 травня 2019 року, акту форми Н-Н з додатками суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підставі для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Навчально-виховного комплексу «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад ім.о.І.Могильницького» с.Міженець залишити без задоволення.

Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 20 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2023 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.