Ухвала

від 10.04.2023 по справі 606/481/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/481/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/817/108/23 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю - секретаря - ОСОБА_5

прокурора - ОСОБА_6

представника особи, щодо майна якої

прийнято процесуальне рішення (ТзОВ АП Колос-2) - адвоката ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023216080000051 від 20.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України за апеляційною скаргою представника власника майна щодо майна якого прийнято процесуальне рішення (ТзОВ АП Колос-2) ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22.032023 року про арешт майна,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22 березня 2023 року задоволено частково клопотання прокурора Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023216080000051, внесененому до ЄРДР 20.03.2023 року та накладено арешт, шляхом заборони відчуження, на трактор колісний марки JOHN DEERE 8R340, реєстраційний номер НОМЕР_1 , культиватор причіпний посилений КПП-8,3С 2021, виготовлення №038, які перебувають у власності ТзОВ АП Колос-2, ЄРДПОУ 31877240, що розташоване за адресою м. Теребовля, вул. Мазепи, 7 Теребовлянської ТГ Тернопільської області, дозволивши зберігати трактор колісний марки JOHN DEERE 8R340, реєстраційний номер НОМЕР_1 , культиватор причіпний посилений КПП-8,3С 2021, виготовлення № 038, на території ТзОВ АП Колос-2, ЄРДПОУ 31877240, що розташоване за адресою м. Теребовля, вул. Мазепи, 7 Теребовлянської ТГ Тернопільської області.

Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя виходив з того, що вилучене майно є засобом вчинення кримінального правопорушення, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В апеляційній скарзі ТзОВ АП Колос-2, в особі директора ОСОБА_8 , вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, а висновки суду про наявність підстав для арешту майна такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, такими, що не ґрунтуються на положеннях КПК України та установленій практиці Європейського суду з прав людини.

Вважає, що слідчим суддею розглянуто клопотання про арешт майна формально, а прийняте рішення порушує законне право добросовісного власника майна володіти, розпоряджатися та користуватися своїм майном.

Звертає увагу, що на момент подання клопотання прокурором про арешт майна у кримінальному провадженні №12023216080000051 від 20.03.2023 жодну особу не повідомлено про підозру, а тому висновки наявності в кримінальному провадженні будь-якої обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень об`єктивно є такими, що не відповідають дійсності.

На переконання апелянта, слідчий суддя, розглядаючи клопотання про арешт майна, не врахував, що надані прокурором матеріали клопотання не містять належних доказів умисного пошкодження майна та спричинення матеріальної шкоди; не зазначено, якою конкретно особою ТзОВ АП Колос-2 вчинено умисні дії щодо самовільного зайняття земельної ділянки та спричинення шкоди її законному володільцю або власнику; відсутні обставини коли, де, у який спосіб і які конкретні дії вчинялись для самовільного зайняття земельної ділянки.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не враховано відсутність реальної правової підстави для арешту майна.

Ставить під сумнів висновок прокурора та суду про те, що арештоване майно відповідає критеріям ст.98 КПК України, у зв`язку з тим, що не є об`єктом кримінального правопорушення.

Вказує, що накладення арешту на майно трактор колісний марки JOHN DEERE 8R340та культиватор причіпний посилений КПП-8,3 С є неспівмірним із ймовірним матеріальним збитком, оскільки прокурором не зазначено навіть суми збитків.

Також звертає увагу суду, що водієм вказаної техніки була допущена помилка при обробці земельної ділянки, оскільки земельні ділянки, які належать товариству, щільно прилягають з усіх боків до земельної ділянки, на яку ТзОВ АП Колос-2 не має права на користування., а візуально помітних знаків розмежування немає.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22 березня 2023 року про арешт майна та постановити нову ухвалу, якою відмовити у повному обсязі в задоволенні клопотання прокурора Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023216080000051 від 20.03.2023.

Заслухавши доповідача суддю апеляційного суду; представника ТзОВ АП Колос-2 адвоката ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просить скасувати ухвалу слідчого судді Теребовлянського районного суду від 22 березня 2023 року та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, що є власністю товариства; прокурора, який рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим і тому просить залишити його без зміни, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної ухвали слідчого судді, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має правомірно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004 року).

Згідно усталеної практики ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі Смирнов проти України викладено правову позицію зміст якої полягає в тому, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав.

Аналогічні положення містить рішення ЄСПЛ по справі Спорронг та Льонрот проти Швеції, а саме будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним тобто дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, сектором дізнання відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023216080000051 від 20.03.2023 року, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 197-1 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 20.03.2023 у ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали Тернопільського РВ (з дислокацією у м. Теребовля) УСБ України в Тернопільській області №69/97-552 від 20.03.2023 про те, що працівники ТзОВ Колос-2, юридична адреса м. Теребовля, вул. Мазепи, 7, без відповідних документів, самовільно зайняли та здійснюють передпосівний обробіток, а саме культивацію земельної ділянки за кадастровим номером 6125010100:02:001:0623, що розташована між м. Теребовля та с. Іванівка Тернопільського району, яка на праві постійного користування належить Українському інституту експертизи сортів рослин, ЄДРПОУ 00488332, юридична адреса с. Плотича, вул. Грушевського, 2 Тернопільського району.

Виїздом СОГ на місце події, а саме на територію земельної ділянки з кадастровим номером 6125010100:02:001:0623 площею 81.5336 га., що розташована між м. Теребовля та с. Іванівка Тернопільського району, за межами вказаних населених пунктів встановлено, що станом на 20.03.2023 на території вказаної земельної ділянки здійснюється обробіток землі, а саме тракторист ТзОВ Агробіостандарт, ЄДРПОУ 43065223, юридична адреса м. Теребовля, вул. Мазепи, 7, Тернопільської області ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Плебанівка Тернопільського району Тернопільської області, перебуваючи за кермом трактора колісного марки JOHN DEERE 8R340, реєстраційний номер НОМЕР_1 з прикріпленим до нього культиватором причіпним посиленим КПП-8,3С 2021 року виготовлення №038, здійснює культивацію ґрунту.

В ході проведеного огляду місця події трактор колісний марки JOHN DEERE 8R340, реєстраційний номер НОМЕР_1 з прикріпленим до нього культиватором причіпним посиленим КПП-8,3С 2021 року виготовлення № 038, з місця події вилучено та передано на відповідальне зберігання директору ТзОВ АП Колос-2 ОСОБА_8 з метою зберігання вказаного майна на території ТзОВ АП Колос-2, що розташоване за адресою м. Теребовля, вул. Мазепи, 7 Теребовлянської ТГ Тернопільської області.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 від 07.06.2022 трактор колісний марки JOHN DEERE 8R340, реєстраційний номер НОМЕР_1 перебуває у власноті ТзОВ АП Колос-2, ЄДРПОУ 31877240.

Постановою дізнавача від 20.03.2023 про визнання речових доказів та долучення їх до матеріалів кримінального провадження №12023216080000051 вказане вище майно визнано речовим доказом.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав земельна ділянка із кадастровим номером 6125010100:02:001:0623 площею 81.5336 га на праві постійного користування належить Українському інституту експертизи сортів рослин, ЄДРПОУ 00488332, юридична адреса с. Плотича, вул. Грушевського, 2 Тернопільського району.

Згідно з інформацією, наданої Українським інститутом експертизи сортів рослин від 16.03.2023 за №22, договори оренди даних земельних ділянок чи договори з суб`єктами господарювання щодо спільної діяльності на даних земельних ділянках не укладались.

Відповідно до положень з ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.ч.3-5 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з положеннями ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вирішуючи питання про арешт майна, у відповідності до ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Аналіз матеріалів кримінального провадження дає підстави колегії суддів для висновку, що слідчим суддею вказані вимоги норм закону дотримані не були.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд повинен відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Так, рішення про накладення арешту на майно, належне ТОВ АП Колос 2 ухвалено слідчим суддею у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення ст.197 1 ч.1 КК України.

Згідно диспозиції ст.197 1 ч.1 КК України передбачена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Таким чином, значна шкода, яка завдана законному володільцю або власнику самовільне зайнятої земельної ділянки, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого вказаною правовою нормою.

Разом з тим, поза увагою слідчого судді залишилось те, що у клопотанні прокурора про арешт майна та в матеріалах провадження, які були предметом дослідження місцевого суду, відсутні будь-які відомості як щодо розміру заподіяної шкоди, так і безпосередньо щодо самої шкоди, завданої Українським інститутом експертизи сортів рослин, якому на праві користування належить вказана вище земельна ділянка.

Таким чином, прокурором не доведено існування обґрунтованої підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КПК України не допускає застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Окрім того, обґрунтовуючи підстави для накладення арешту на майно, прокурор у клопотанні посилається на п.2 ч.2 ст.170 та ч.4 ст.170 КПК України стверджуючи, що виявлені в ході огляду місця події трактор колісний марки JOHN DEERE 8R340, з прикріпленим до нього культиватором причіпним посиленим КПП-8,3С підлягають спеціальній конфіскації.

Проте, згідно ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція ч.1 ст.197 1 КК України, за якою здійснюється розслідування кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, передбачає покарання у виді штрафу від двохсот до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, що, в свою чергу, не дає підстав для застосування спеціальної конфіскації.

Наведені обставини не були враховані слідчим суддею при розгляді клопотання про арешт майна та не отримали належної правової оцінки у судовому рішенні.

Також п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК передбачає, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках можливої конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, та з метою відшкодування шкоди, завданої в результаті кримінального правопорушення).

Проте, у даному кримінальному провадженні будь-якій особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, а також цивільний позов не заявлено.

Слушними є доводи апелянта про те, що накладення арешту на майно - трактор колісний марки JOHN DEERE 8R340, з прикріпленим до нього культиватором причіпним посиленим КПП-8,3С є неспівмірним із ймовірним матеріальним збитком.

Зокрема, відомості про заподіяну шкоду і про її розмір в матеріалах провадження відсутні, цивільний позов не заявлено, а з долучених до апеляційної скарги документальних доказів слідує, що вартість вилученої та арештованої техніки становить: 8 835 250 грн. - трактор та 480 000 грн. - культиватор.

Вказана обставина також підлягала врахування при вирішенні питання про арешт майна, однак залишилась без належної уваги та відповідної правової оцінки зі сторони суду першої інстанції.

Наведений вище аналіз матеріалів кримінального провадження дає колегії суддів підстави для висновку, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні прокурора про арешт майна, що згідно п.2 ч.3 ст.132 КПК України виключає застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Окрім того, виходячи із загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст.132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що в даному випадку судом не розглядалося.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні ініціатором клопотання про арешт майна не доведено необхідності у накладенні арешту на належне на праві власності майно ТОВ АП Колос 2, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

За таких обставин, які свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, а також однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись статтями 170 - 173, 404, 405, 407, 409, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрного підприємства Колос 2 ОСОБА_10 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Теребовлянського районного суду від 22 березня 2023 року, якою задоволено частково клопотання прокурора Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023216080000051 від 20.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, та накладено арешт, шляхом заборони відчуження, на трактор колісний марки JOHN DEERE 8R340, реєстраційний номер НОМЕР_1 , культиватор причіпний посилений КПП-8,3С 2021 року виготовлення, № 038, які перебувають у власності ТзОВ АП Колос-2, що розташоване за адресою м. Теребовля, вул. Мазепи, 7 Теребовлянської ТГ Тернопільської області, дозволивши зберігати трактор колісний марки JOHN DEERE 8R340, реєстраційний номер НОМЕР_1 , культиватор причіпний посилений КПП-8,3С 2021 року виготовлення № 038, на території ТзОВ АП Колос-2, ЄРДПОУ 31877240, що розташоване за адресою м. Теребовля, вул. Мазепи, 7 Теребовлянської ТГ Тернопільської області скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023216080000051 від 20.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України відмовити.

Ухвала Апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді