Рішення

від 10.04.2023 по справі 189/1014/23

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/1014/23

2/189/294/23

РІШЕННЯ

іменем України

10.04.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Степанової О.С.,

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості за договором оренди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат ЛісневськийД.О.звернувся досуду зпозовною заявоюдо ТО«³дродження» простягнення заборгованостіза договороморенди.Позов мотивованийтим,що відповіднодо довідкиз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно№ 255897342від 11.05.2021року,позивачеві направі власностіналежить земельнаділянка площею4,078га,що розташованана територіїОлександрівської сільськоїради Покровськогорайону Дніпропетровськоїобласті,кадастровий номер1224280500:01:001:0009,цільове призначення:дляведення товарногосільськогосподарського виробництва.10.12.2013року міжпозивачем таТОВ «Відродження»було укладенодоговір орендивищезазначеної земельноїділянки,який булозареєстровано 09.09.2014року державнимреєстратором реєстраційноїслужби Покровськогорайонного управлінняюстиції Дніпропетровськоїобласті ЗамфірО.М.за №15654761.12.06.2017року між ОСОБА_1 та ТО«³дродження» булоукладено Договірпро внесеннязмін довищевказаного договоруоренди земельноїділянки,відповідно доякого закожен ріквикористання земліОрендар нараховуєорендну платуу грошовійформі врозмірі,що становить12050,00гривень.Сплачується оренднаплата до30листопада кожногороку діїдоговору оренди.В разіневрожаю зприродних причин,строк видачіорендної платиможе бутиподовжено Орендаремдо 31квітня наступногороку,але незвільняє Орендарявід обов`язкусплати орендноїплати заданий період.Відповідно доумов ДоговоруОрендар зобов`язанийсвоєчасно сплачуватиорендну плату.Проте,Орендар порушивумови вищевказаногодоговору землі,оскільки невиконує покладеніна ньогообов`язкищодо виплатиорендної плати.А саме,відповідачем несплачено оренднуплату позивачуза користуванняземлею за2022рік.Таким чином, відповідач користувався земельною ділянкою за наявності належних правових підстав договору оренди, та не виконує умови договору щодо сплати орендної плати, чим порушує права позивача. Враховуючи вищевикладене, відповідач в порушення закону та умов договору оренди землі допустив заборгованість перед позивачем зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2022 рік у розмірі 12050,00 гривень. Оскільки відповідач допустив невиконання умов договору в частині своєчасності виплати орендної плати, відповідно до зазначених норм цивільного законодавства, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2022 рік за користування земельною ділянкою за договором оренди земельної ділянки від 10.12.2013 року, зареєстрованого 09.09.2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Замфір О.М. за №15654761 та штрафні санкції у загальній сумі 12334,42 грн., що складаються із заборгованості з орендної плати в сумі 12050 грн., 3% річних в сумі 103,00 грн., інфляційних збитків в сумі 181,42 грн. та судові витрати по справі.

Розгляд справи здійснювався на підставі ст. ст. 274, 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лісневський Д.О. надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того, зазначив, що після пред`явлення позову, а саме: 24.03.2023 року, відповідач виконав вимогу позивача про стягнення орендної плати за 2022 рік за договором оренди земельної ділянки від 10.12.2013 року у сумі 14410,00 грн., шляхом зарахування коштів на картковий рахунок позивача. Крім того, зазначив, що відповідачем відповідно до умов договору, було переглянуто розмір орендної плати та визначено, що орендна плата за 2022 рік становить 14410,00 грн. У зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми заборгованості з несвоєчасної виплати орендної плати за 2022 рік у сумі 135,02 грн.; інфляційні збитки від простроченої суми заборгованості з невиплати орендної плати за 2022 рік в розмірі 319,35 грн.; та стягнути з відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в сумі 1073,60 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 7500,00 грн.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст.ст. 280, 287, 288 ЦПК України - заочно. Представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №250834146 від 01.04.2021 року, ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 4,078 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224280500:01:001:0009, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.11-12).

10.12.2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,078 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224280500:01:001:0009 (а.с.13-14).

У відповідності до договору Оренди земельної ділянки між сторонами також було складено акт приймання передачі земельної ділянки в оренду, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв з метою виробництва товарної сільськогосподарської продукції в строкове платне користування вищезазначену земельну ділянку (а.с.15).

12.06.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» було укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, земельної частки (паю), згідно п.1 якого за кожен рік використання землі Орендар нараховує орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 14968,94 грн., в т.ч. ПДФО, ВЗ та ін., до виплати на руки 12050 грн. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди (а.с.16).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним Кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі». Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом статті 1 вказаного Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному законодавству на час укладення договору оренди.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.410 ЦК України землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.

Згідно ст.24 ч. 1 Закону України « Про оренду плати землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначає орендну плату за землю як платіж, який орендатор вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, як вбачається матеріалів справи, після пред`явлення позову, а саме: 24.03.2023 року, відповідач виконав вимогу позивача про стягнення орендної плати за 2022 рік та виплатив ОСОБА_1 орендну плату за 2022 рік за договором оренди земельної ділянки від 10.12.2013 року у сумі 14410 грн., шляхом зарахування коштів на картковий рахунок позивача (а.с.25).

Отже, розмір орендної плати, як підтверджено матеріалами справи, за 2022 рік становить 14410 грн.

Однак, судом достовірно встановлено, що відповідачем було прострочено виконання грошового зобов`язання перед позивачем за 2022 рік за договором оренди земельної ділянки від 10.12.2013 року, кадастровий номер 1224280500:01:001:0009, а отже, є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3 % річних.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, згідно розрахунку, загальна сума 3% річних на суму боргу 14410,00 грн. за період з 01.12.2022 року по 24.03.2023 року становить 135,02 грн., загальна сума інфляційного збільшення (на суму боргу 14410,00 грн.) за період прострочення виплати орендної плати за 2022 рік, а саме з 01.12.2022 року по 24.03.2023 року становить 319,35 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу було надано договір про надання правової допомоги від 09.03.2023 року, акт про виконання робіт та розрахунків до договору про надання правничої допомоги від 09.03.2023 року, укладених між ОСОБА_1 та адвокатом Лісневським Д.О. 14.03.2023 року, в яких зазначена загальна вартість послуг, які були надані за договором та становить 7500,00 грн., з яких: 1500,00 грн. зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин з предмету надання правової допомоги, отримання письмових доказів по справі та пояснень по суті справи. Узгодження з клієнтом правової позиції та стратегії захисту; 1500,00 грн. - розрахунок штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання; 4500,00 грн. - підготування, аналіз судової практики та подача до суду позову з предмету надання правової допомоги.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.10.2020 року у справі № 686/5064/20.

Суд звертає увагу, що питання щодо застосування процесуальних норм права, які регулюють порядок розподілу судових витрат за надану професійну правничу допомогу на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою було предметом дослідження судами різних юрисдикцій.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2020 року у справі №648/1102/19 аналізувалися аналогічні положення ЦПК України та суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.08.2021 року у справі №369/9099/18.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності, суд враховує фактичний обсяг виконаної роботи та її складність, предмет та ціну позову, та вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України, а також підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 549,625,628,629 ЦК України, ст.ст.1,2,13,21,24,141 ЗУ "Про оренду землі", ст. ст. 4, 11, 76, 81, 133, 137, 141, 263, 264, 265-269, 280-282 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості за договором оренди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 3% річних від простроченої суми заборгованості з несвоєчасної виплати орендної плати за 2022 рік у сумі 135,02 грн.; інфляційні збитки від простроченої суми заборгованості з несвоєчасної виплати орендної плати за 2022 рік в розмірі 319,35 грн.

Стягнути з ТОВ «Відродження», код ЄДРПОУ 30699186, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Покровське, вул. Центральна, 17-А, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) та витрат на правову допомогу в сумі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Степанова

10.04.2023