Рішення

від 11.04.2023 по справі 753/1809/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1809/23

провадження № 2/753/2952/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМКОНВЕЄР" про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "ПРОМКОНВЕЄР" про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 20 жовтня 2021 року його було прийнято на посаду слюсара-збірника металевих конструкцій ТОВ "ПРОМКОНВЕЄР". 01 червня 2022 року позивача було звільнено із займаної посади, однак не було проведено належного розрахунку та не видано наказу про звільнення, а тому позивач просить суд стягнути на його користь суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 2911,91 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 02 лютого 2023 року матеріали позову передано судді Шаповаловій К.В.

Ухвалою від 07 лютого 2023 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно частинами сьомою, десятою статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв`язку з їхньою діяльністю.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса місця знаходження ТОВ "Промконвеєр": м. Київ, вул. Бориспільська, 9 корп. 13.

Копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяв з додатками двічі надсилалися відповідачу на адресу його місця знаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп.13 , однак повернулися до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що з 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 працював на посаді слюсара-збірника металевих конструкцій ТОВ "ПРОМКОНВЕЄР", що підтверджується відомостями з реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів (а.с. 3).

01 березня 2022 року позивача було звільнено із займаної посади, що підтверджується відомостями з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків (а.с.3).

Як вбачається з позовної заяви та доданих до них доказів, позивачем та його адвокатом надсилалися на адресу відповідача заяви з проханням видачі позивачу наказу про звільнення, трудової книжки та суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, проте жодних відповідей від ТОВ "ПРОМКОНВЕЄР"не надходило (а.с. 7-10).

З огляду на те, що при звільнені позивачу не було сплачено заробітну плату в розмірі 2911,91 грн, яка була йому нарахована , просить стягнути вказану суму з відповідача.

Відповідно до частини паершої статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці»).

Частиною першою статті 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За приписами статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У частині другій статті 233 КЗпП України, передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 вказується, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Схожий висновок було зроблено і Верховним Судом України. Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-331цс17 вказано, що «в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат».

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

За нормами статей 21, 22 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

У частині третій статті 15 зазначеного Закону закріплено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до відомостей з реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів відповідачем у березні 2022 року позивачу нараховано заробітну плату 2911,91 грн , виплачено "0" грн.

Відповідач не надав суду будь-яких заяв з процесуальних питань, заперечень щодо доводів позивача, чи інших доказів та обгрунтування відсутності у підприємства заборгованості по заробітній платі перед позивачем та виплату позивачу при звільнені всіх сум, що підлягають виплаті у відповідності до приписів законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законам України «Про оплату праці», а позивач знаходився з відповідачем у трудових відносинах до 1 березня 2022 року, при звільненні не отримав всі належні йому платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань у розумінні практики Європейського Суду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 2911,91 грн, що не оспорювалося стороною відповідача.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 23, 28,76-113, 141, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМКОНВЕЄР" про стягнення заборгованості по заробітній платі -задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМКОНВЕЄР" на користь ОСОБА_1 суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 2 911,91 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМКОНВЕЄР" на користь держави судовий збір за подання позову до суду у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМКОНВЕЄР", ЄДРПОУ 40121282, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп.13.

Суддя: К.В. Шаповалова