Рішення

від 20.03.2023 по справі 754/1473/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/355/23

Справа №754/1473/22

РІШЕННЯ

Іменем України

20 березня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Гергель В.А.,

представника позивача Одинець Т.М. ,

представника відповідача Жуковської Я.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року ОСОБА_2 , через представника - адвоката Уварова А.О., звернулася до суду з позовною заявою до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, в якій просить визнати за ОСОБА_2 право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати Деснянську районну в місті Києві державну адміністрацію укласти зі ОСОБА_2 договір найму на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 протягом значного часу правомірно постійно проживає в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 , сплачує кошти за комунальні послуги та добросовісно виконує інші обов`язки члена сім`ї наймача квартири. Позивачка почала проживати у спірній квартирі разом зі своїм дідусем - ОСОБА_3 , який був вселений до квартири на підставі ордеру. За життя ОСОБА_4 , не зважаючи на бажання, не встиг здійснити формальності щодо реєстрації місця проживання онуки, отримати копію технічного паспорту на квартиру, який зберігається в Бюро технічної інвентаризації, але встиг надати свою нотаріально посвідчену згоду на здійснення приватизації даної однокімнатної квартири на ім`я своєї онуки як особи, що є фактично наймачем вказаної квартири. Крім однозначно висловленого волевиявлення наймача квартири, факт проживання позивачки за вказаною адресою може підтвердити свідок. «ІНФОРМАЦІЯ_7» ОСОБА_3 несподівано помер. Позивачка зверталася до відповідача з проханням прийняти рішення про приватизацію спірної квартири та отримала відмову через те, що вона не зареєстрована за даною адресою, а також не надала необхідні копії документів, які вона не може отримати без реєстрації місця проживання - технічний паспорт та довідку про невикористання житлових чеків. Деснянський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні позовної заяви про зобов`язання здійснити приватизацію з тих же підстав. Позивачка звернулася до відповідача за консультацією щодо укладення з нею договору найму житлового приміщення, і отримала відповідь, що вона має звертатись до житлово-експлуатаційної дільниці за адресою квартири. Начальник житлово-експлуатаційної дільниці повідомив, що для укладення договору найму житлового приміщення необхідна реєстрація місця проживання за вказаною адресою. Позивачка вказує, що немає іншого шляху, ніж у судовому порядку просити визнати за нею право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідача укласти з нею договір найму житлового приміщення. 25.01.2022 позивачка звернулася до відповідача із заявою про укладення договору найму житлового приміщення внаслідок смерті попереднього наймача, проте відповіді їй надано не було.

Ухвалою суду від 20 квітня 2022 року вказану позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Представником позивача подано заяву про виконання ухвали суду від 20.04.2022.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

20 липня 2022 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, вказуючи на те, що на підставі відповідного ордеру ОСОБА_3 було надано право на зайняття саме кімнати № НОМЕР_1 у гуртожитку, а не спірного житлового приміщення, що є однокімнатною квартирою. Договір найму жилого приміщення спірної квартири, між відповідачем, як наймодавцем та ОСОБА_3 , як наймачем, не укладався. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, однак, у зв`язку з тим, що звернень про зняття його з реєстраційного обліку за місцем проживання до органу реєстрації не надходило та оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_3 не надавався, останній до теперішнього часу зареєстрований у спірній квартирі. Позивачка ОСОБА_2 у спірному житловому приміщенні не зареєстрована, і зареєстрована у ньому не була. Квартира АДРЕСА_2 не приватизована, отже, належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради. Спірна квартира загальною площею 20,9 м?, складається з однієї житлової кімнати площею 12,4 м? та приміщень загального користування. Представник зазначає, що Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація не володіє повною та достовірною інформацією щодо спільного проживання або не проживання позивачки разом зі ОСОБА_3 у спірній квартирі. Ордер на заселення у спірне житлове приміщення ОСОБА_2 не надавався. Законодавець не відносить онуків до членів сім`ї наймача, а доказів того, що її у встановленому законом порядку було визнано членом сім`ї наймача ОСОБА_3 , позивачкою до суду не надано. Позивачкою до суду не надано доказів на підтвердження того, що за життя ОСОБА_3 вчиняв будь-які дії, спрямовані на її вселення до спірної квартири. Зокрема, не підтверджено, що ОСОБА_3 звертався з відповідними заявами до житлово-експлуатаційної організації, на утриманні та обслуговуванні якої знаходився будинок АДРЕСА_3 . Згідно з відповіддю ЖЕД-302 КП «Керуюча компанія», ОСОБА_3 до житлово-експлуатаційної організації з заявами про намір вселити та зареєструвати ОСОБА_2 у спірній квартирі, а також з заявами щодо проведення нарахувань за спожиті житлово-комунальні послуги з урахуванням особи, що проживає без реєстрації, не звертався, довідки про фактичне проживання ОСОБА_2 у спірному житловому приміщенні не видавались. З копій наданих позивачкою квитанцій вбачається, що всі вони оплачені 23 грудня 2019 року. Наведене жодним чином не узгоджується з доводами позивачки відносно того, що вона, проживаючи у спірній квартирі протягом значного часу (згідно з актами, доданими до позовної заяви - з 01.03.2015), весь час несла витрати з утримання квартири та сплачувала за спожиті комунальні послуги, а доказів оплати житлово-комунальних послуг у інші періоди (місяці, роки), позивачкою до суду не надано. Доводи позивачки щодо ведення спільного господарства та спільного бюджету зі ОСОБА_3 жодним доказом не підтверджуються. Також до позовної заяви не надано документального підтвердження того, що ОСОБА_2 , мешкаючи у спірному житловому приміщенні, проводила його ремонт, зміни, спрямовані на поліпшення житлових умов. Зокрема, ОСОБА_3 , як єдиний наймач спірного житлового приміщення, мав право і можливість вселити свою онуку ОСОБА_2 , у квартиру за вищевказаною адресою, проте цим правом за життя не скористався. Разом з тим, з копії паспорта позивачки, доданої нею до позовної заяви вбачається, що місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 з 10.11.1998 по теперішній час. Відповідач не володіє достовірною інформацією щодо проживання або не проживання позивачки у даний час в спірному житловому приміщенні, тому не може даний факт ані визнати, ані спростувати. Водночас, проживання позивачки у спірному житловому приміщенні, як про це зазначено у позовній заяві, відповідач вважає безпідставним, оскільки будь-якого правовстановлюючого документу на право зайняття спірного житлового приміщення ОСОБА_2 не має, права на зайняття спірного житлового приміщення у встановленому законом порядку не набувала, у спірній квартирі не зареєстрована.

30 червня 2022 року представником відповідача подано клопотання про долучення доказів.

31 жовтня 2022 року від представника позивачки - адвоката Уварова А.О. надійшла заява, в якій він просив допит заявленого свідка не здійснювати, подальший розгляд справи проводити за його відсутності на підставі матеріалів справи.

Ухвалою суду від 01 листопада 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Водночас 01 листопада 2022 року під час судового розгляду справи по суті від позивачки надійшла заява, в якій вона просила розгляд справи не проводити без її участі. Для надання можливості позивачці скористатися процесуальним правом на участь у судовому засіданні, у розгляді справи оголошено перерву до 28 листопада 2022 року.

28 листопада 2022 від представника позивача - адвоката Одинець Т.М. надійшла відповідь на відзив, в якому представник просила визнати поважними причини пропуску строку, прийняти до розгляду відповідь на відзив, задовольнити позовні вимоги. Представник вказує, що позивачка постійно спільно проживала з 01.03.2015 в квартирі АДРЕСА_2 з покійним дідом - ОСОБА_3 наймачем, як одна сім`я. Дід позивачки - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто наявність заборгованості за оплату комунальних послуг в розмірі лише 9398,63 грн. підтверджує той факт, що позивачка сплачувала, як за життя діда наймача ОСОБА_3 , так і після його смерті сплачує комунальні послуги, чим виконує обов`язки члена сім`ї наймача у частині несення витрат за житлово-комунальні послуги. Будинок АДРЕСА_3 з 1971 року по 1977 рік був гуртожитком, у 1997 році його переобладнали на ізольовані квартири / квартири-гостинки / квартири готельного типу (КГТ) / малосімейки). Позивачка - онука ОСОБА_2 , є членом сім`ї наймача - покійного діда ОСОБА_3 . Факт, що позивач, як член сім`ї наймача вела з дідусем - наймачем ОСОБА_3 : постійно спільно проживали з 01.03.2015, вели спільний побут та господарство, в них були взаємні права і обов`язки, позивач доглядала за дідом, піклувалися один про одного, позивач сплачувала та сплачує по цей день за комунальні послуги, робила поточний ремонт квартири, поліпшувала житлові умови, тощо може підтвердити судовому засіданні свідок - ОСОБА_5 . ОСОБА_2 була зареєстрована з 10.11.1998 по 24.09.2021 за адресою: АДРЕСА_4 . 24.09.2021 її знято з реєстрації за невідомими обставинами. На даний час позивачка ніде не зареєстрована, єдине місце її проживання: АДРЕСА_1 .

31 січня 2023 року представником позивачки - адвокатом Одинець Т.М. подано письмові пояснення по суті позовних вимог. Позивачка ОСОБА_2 просить суд визнати за нею право користування житловим приміщенням кімнатою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , та укласти договір найму. Позивачка постійно спільно проживала з 01.03.2015, та до дня смерті наймача, діда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як одна сім`я, а також і по цей день продовжує проживати в квартирі АДРЕСА_5 , як член родини / сім`ї наймача. За цей тривалий період дід з внучкою разом в спірному житловому приміщенні зробили ремонт, підтримуючи житло таким чином в належному стані до цього часу, придбали побутову техніку та меблі, позивач ОСОБА_2 сплачувала житлово-комунальні послуги, вела з наймачем /дідом ОСОБА_3 спільне господарство, позивачка будь-якого іншого житла не має, та враховуючи вищезазначене просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На законодавчому рівні серед членів сім`ї наймача виділяють осіб, які постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство, і мають спільний побут, взаємні права та обов`язки. До таких осіб належать близькі родичі - онука. Для набуття статусу члена сім`ї наймача в розумінні житлового права необхідною є наявність ознак спільного проживання та ведення спільного господарства. Таким чином, згідно з чинним законодавством позивач, онука ОСОБА_2 , є членом сім`ї наймача та правомірно вселилась до спірної кімнати, як член сім`ї померлого наймача та набула законного права користування спірною кімнатою. Відсутність письмової згоди наймача ОСОБА_3 на вселення до спірного житлового приміщення не свідчить, що позивач ОСОБА_2 не набула права користування спірною квартирою, оскільки за усною згодою ОСОБА_3 , як наймача спірного житла, вона вселилися у квартиру АДРЕСА_2 . Позивачка ОСОБА_2 проживала з наймачем ОСОБА_3 , як його член сім`ї та до його смерті. Після смерті наймача позивачка ОСОБА_2 продовжує проживати у спірній квартирі, сплачує комунальні послуги. Іншого житла ОСОБА_2 не має, а отже підстави для її виселення відсутні.

У судовому засіданні 20 березня 2023 року представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. Представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є онукою ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 була зареєстрована з 10.11.1998 по 24.09.2021 за адресою: АДРЕСА_4 .

Позивачка просить визнати за нею право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати відповідача укласти з нею договір найму на спірну квартиру.

07.03.2001 Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» видала ОСОБА_3 ордер № 1 на житлову площу у гуртожитку за адресою - АДРЕСА_1 .

Вказане житлове приміщення видано лише ОСОБА_3 , інших членів сім`ї в ордері не зазначено.

У спірній квартирі АДРЕСА_2 , з 19.10.2001 зареєстрований лише ОСОБА_3 , про що свідчить копія довідки про місце проживання про склад сім`ї та прописку від 02.12.2004 № 688, а також копія довідки про склад сім`ї ізольованої квартири та займані ними приміщення від 22.09.2011 №6006.

11.07.2017 ОСОБА_3 склав нотаріально посвідчену заяву на адресу Відділу (органу) приватизації державного житлового фону управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в міст Києві державної адміністрації, відповідно до якої відмовився від приватизації квартири АДРЕСА_2 , де він зареєстрований, та дає свою згоду на приватизацію на ім`я його онуки - ОСОБА_2 , оскільки він, ОСОБА_3 брав участь у приватизації та має власність за адресою АДРЕСА_4 .

Як зазначено у позовній заяві та у заяві про розірвання клієнтом в односторонньому порядку договору про надання правової допомоги, у провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебувала справа № 754/7999/21 за позовом ОСОБА_2 до Відділу приватизації Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії, а саме забезпечити та здійснити приватизацію. 20.01.2022 суд ухвалив рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер у місті Жашків, Черкаської області, що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 17.03.2022.

25.01.2022 позивач звернулася до відповідача із заявою про укладення договору найму житлового приміщення (вх. № 102/Ш-78 від 27.01.2022).

У позовній заяві не вказано, з якого часу позивачка почала проживати у спірній квартирі, водночас у відповіді на відзив йдеться про те, що позивачка спільно проживала з покійним дідом ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_2 з 01.03.2015, вела з ним спільний побут та господарство, доглядала за дідом, сплачувала та сплачує по цей день за комунальні послуги, робила поточний ремонт квартири, поліпшувала житлові умови.

Відповідно до частин першої, третьої статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з приписами частини першої статті 58 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Частинами першою та другою статті 61 ЖК України закріплено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до частини першої статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство (ч. 2 ст. 64 ЖК України).

Отже, чинне законодавство не відносить онуків до членів сім`ї наймача. Доказів того, що позивачку у встановленому законом порядку було визнано членом сім`ї наймача - ОСОБА_3 матеріали справи не містять, у цій справі позивачка таких позовних вимог до суду не заявляла.

Згідно з положеннями статті 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача (частина перша статті 106 ЖК України).

Відповідно до частини першої статті 98 ЖК наймач жилого приміщення та члени його сім`ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб без стягнення плати за користування приміщенням (тимчасових жильців), в тому числі опікуна чи піклувальника, який не є членом сім`ї наймача.

Піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання. У разі припинення дії договору найму жилого приміщення одночасно припиняється і дія договору піднайму. Піднаймач і члени його сім`ї, а також тимчасові жильці зобов`язані негайно звільнити займане жиле приміщення. У разі відмовлення вони підлягають виселенню в судовому порядку, а з будинків, що загрожують обвалом, - в адміністративному порядку. Виселення провадиться без надання іншого жилого приміщення (ст. 99 ЖК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 28 червня 2022 року в справі № 754/14628/17 (провадження № 61-10210св21) зазначено, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що статті 33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 липня 2012 року № 6-60цс12, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та друга статті 64 ЖК України). Крім того, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (частина друга статті 65 ЖК України).

Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім`ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.

Оскільки відповідно до вимог закону вселення та проживання в квартирі може бути здійснено лише у встановленому порядку, членом сім`ї наймача, в розумінні частини другої статті 64 ЖК України, може бути визнано лише осіб, які вселилися у встановленому порядку та на відповідній правовій підставі постійно проживають в квартирі разом із наймачем.

За змістом статті 65 ЖК України за особою не може бути визнано право користування жилим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання в іншому жилому приміщенні.

У постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 759/9229/19 (провадження № 61-11242св20) зазначено, що належними та допустимими доказами для встановлення факту спільного проживання є, зокрема, докази ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов`язків, інших обставин, які засвідчують реальність спільного проживання.

Частиною другою статті 107 ЖК України визначено, що у разі вибуття наймача та членів його сім`ї, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Таким чином, у зв`язку зі смертю основного наймача, договір найму на квартиру підлягає оформленню на ім`я члена сім`ї, який має право користуватися квартирою.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша, п`ята, шоста, сьома статті 81 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша та друга статті 89 ЦПК України).

Як зазначалося вище, позивачка є онукою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 наймача квартири за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 .

У спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 позивачка ніколи не реєструвала своє місце проживання, натомість була зареєстрована протягом тривалого часу, а саме з 10.11.1998 по 24.09.2021 за адресою : АДРЕСА_4 , при цьому знята з реєстрації у цій квартирі вже після смерті діда.

У судовому засіданні 20.03.2023 було з`ясовано, що позивачка подарувала частку своєї квартири за адресою: АДРЕСА_4 своєму дядьку ОСОБА_6 (який є братом її померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 батька - ОСОБА_7 ). У провадженні Деснянського районного суду міста Києва з 26.11.2021 перебувала справа № 754/18094/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування частки квартири за адресою: АДРЕСА_4 . Ухвалою суду від 19.10.2022 позов залишено без розгляду.

При цьому, у судовому засіданні представник відповідача повідомив, що позивачка була знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 за заявою дружини її дядька ОСОБА_6 .

У зв`язку з викладеним, суд відхиляє доводи представника про те, що позивачка не зберігає постійного місця проживання в іншому житловому приміщенні і не має іншого житла придатного для проживання, оскільки позивачка протягом тривалого часу була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_6 , згодом добровільно відчужила свою частку у цій квартирі, чим свідомо позбавила себе права користування нею. Доказів того, що договір визнаний судом недійсним, не надано.

Щодо доводів позивачки про утримання нею квартири АДРЕСА_2 , то слід зауважити, що у спірній квартирі зареєстрована одна особа - ОСОБА_3 , при цьому нарахування комунальних послуг здійснювалося на одну особу.

У матеріалах справи містяться квитанції на оплату позивачкою комунальних послуг лише в один день - 23.12.2019 (а.с. 17-21). Інших доказів, які б підтверджували факт сплати позивачкою комунальних послуг у інші періоди (2015, 2016, 2017, 2018, 2020, 2021, 2022, 2023 роки), не надано.

Окрім того, згідно з довідкою про стан заборгованості Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 14.06.2022 № 02/03/12-62 за адресою: АДРЕСА_1 існує заборгованість за житлово-комунальні послуги перед Керуюча компанія Деснянського району у розмірі 1284,09 грн., перед КП «Київкомунсервіс» за вивезення твердих побутових відходів - 224,58 грн., за вивезення великогабаритних відходів - 29,06 грн., перед КП «Київтеплоенерго» за постачання гарячої води - 2028,80 грн., плата за абонентське обслуговування ГВ - 107,45 грн., постачання теплової енергії - 3518,30 грн., плата за абонентське обслуговування ТЕ - 217,37 грн., перед ПАТ «АК «Київводоканал» за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення (холодна вода) - 1478,43 грн., за централізоване водовідведення (гаряча вода) - 259,78 грн., плата за абонентське обслуговування - 250,77 грн.

Отже, позивачкою не доведено факту постійного утримання нею спірної квартири, а одноразове здійснення сплати житлово-комунальних послуг цієї обставини не доводить.

Щодо доводів позивачки про її проживання у спірній квартирі з 01.03.2015 слід зазначити таке.

У службовій записці в.о. начальника ЖЕД-302 Юрія Литвиненка щодо квартири АДРЕСА_2 повідомляється, що:

- до адміністрації ЖЕД-302 заяв від ОСОБА_3 про намір вселити та зареєструвати ОСОБА_2 - не надходило;

- до адміністрації ЖЕД-302 заяв від ОСОБА_3 щодо проведення нарахування за спожиті житлово-комунальні послуги з врахуванням особи ОСОБА_2 , що не зареєстрована, але фактично проживає - не надходило;

- адміністрацією ЖЕД-302 дійсно складався Акт фактичного проживання без реєстрації від 27.05.2019 ОСОБА_2 . Акт складений на підставі заяви ОСОБА_2 від 27.05.2019 з залученням свідків;

- адміністрацією ЖЕД-302 - не видавались довідки про фактичне проживання ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 , тільки Акт фактичного проживання від 27.05.2019;

- до адміністрації ЖЕД-302 надійшла одна заява від 27.05.2019 стосовно складання Акту фактичного проживання, інших заяв, скарг від ОСОБА_2 - не надходило.

До позовної заяви додано Акт від 05.07.2017, складений сусідами, які мешкають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_7 - ОСОБА_5 , та квартира АДРЕСА_8 ОСОБА_8 , 2001 р.н., паспорт виданий 09.11.2017, засвідчений начальником Житлово-експлуатаційної дільниці № 304 Пичка О.А., а також Акт від 27.05.2019 складений сусідами, які мешкають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_7 - ОСОБА_5 , та квартира АДРЕСА_8 ОСОБА_8 , 2001 р.н., паспорт виданий 09.11.2017, засвідчений в.о. начальника Житлово-експлуатаційної дільниці № 302 Суходольським-Кагановським Ю.М. У вказаних актах сусіди стверджують про те, що ОСОБА_2 дійсно тривалий час з 01.03.2015 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 у свого дідуся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , де займаються спільним господарством і вона доглядала за ним.

Вказані Акти суд вважає недопустимими доказами, оскільки вони складені в т.ч. ОСОБА_8 , і стосуються подій з 01.03.2015, тобто часового проміжку, коли ОСОБА_8 ще не набув цивільної дієздатності, адже був неповнолітнім. І, крім того, Акт від 05.07.2017 складений навіть до моменту видачі йому паспорта - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Свідок ОСОБА_5 , яка проживає у будинку АДРЕСА_3 , у судовому засіданні показала, що спочатку це ще був гуртожиток, а потім стали ізольовані квартири. ОСОБА_2 знає з народження, вона тут то жила, то не жила. Її дідуся ОСОБА_3 знає давно. ОСОБА_2 проживала разом з дідусем, приблизно з 2017 року або з 2016 року. Свідок часто зустрічала її в будинку. ОСОБА_2 сплачувала за комунальні послуги. ОСОБА_4 помер неочікувано, не хворів. Свідок була в квартирі ОСОБА_3 раз чи два, в квартирі був зроблений ремонт. Також свідок повідомила, що спочатку ОСОБА_3 проживав зі своєю сім`єю - дружиною ОСОБА_9 , синами - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у квартирі АДРЕСА_9 . Потім він розлучився з дружиною. Як народилася ОСОБА_2 , то вона з батьками деякий час проживала у квартирі АДРЕСА_5 .

Суд зауважує, що показання свідка ОСОБА_5 не підтверджують факту проживання ОСОБА_2 з 01.03.2015 за адресою: АДРЕСА_1 , про який стверджує сторона позивача. Свідок не змогла зазначити дату, з якої ОСОБА_2 почала проживати у спірній квартирі, і крім того, повідомила, що позивачка то проживала у квартирі, то не проживала.

Жодних доказів того, що позивачка ОСОБА_2 робила поточний ремонт спірної квартири чи поліпшувала житлові умови матеріали справи не містять.

Позивачем не було надано доказів, що за життя наймачем квартири вчинялися дії щодо надання згоди на постійне вселення позивачки у спірну квартиру як члена сім`ї наймача.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не набула у встановленому законом порядку право на користування квартирою АДРЕСА_2 , а отже, правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням, зобов`язання вчинити дії немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, код ЄДРПОУ 26077566, місце знаходження: м. Київ, пр. Червоної Калини, 29.

Повний текст рішення складено 11.04.2023.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК