Рішення

від 11.04.2023 по справі 501/3089/21

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 11.04.2023

Справа № 501/3089/21

2/501/176/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Петрюченко М.І.

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_1

до

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівське плодоовочеве підприємство», місце знаходження: м. Чорноморськ Одеської області, вул.Садова, буд.3

предмет та підстави позову: про зобов`язання повернути майно зі зберігання,

учасники справи до суду не з`явились

ухвалив рішення про наступне та

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 06.09.2021 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівське плодоовочеве підприємство» про зобов`язання повернути майно зі зберігання, згідно якого просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівське плодоовочеве підприємство» повернути позивачу зі зберігання наступне майно:

- груші боксерські «Боксінг» у кількості 8 шт.;

- мати спортивні 1000х1000 у кількості 32 шт.;

- турнік у кількості 1 шт.;

- бруси у кількості 1 шт.;

- повні блоки для жиму лежачи у кількості 2 шт. зі штангами у кількості 2 шт. з блинами до 70 кг.;

- кругла гиря 16 кг у кількості 1 шт.;

- кругла гиря 24 кг у кількості 1 шт.;

- гантелі 25 кг у кількості 4 шт.;

- гантелі 5 кг у кількості 2 шт.;

- пара лап «Евірласт» у кількості 2 шт.;

- маківара для ніг у кількості 1 шт.;

- бада для локтів у кількості 1 шт.;

- шафа з дзеркалом у кількості 1 шт.;

- скляний стіл у кількості 2 шт.;

- диван (шкірозамінник) у кількості 3 шт.;

- м`який куточок у кількості 1 шт.;

- м`який диван у кількості 1 шт.

Позов обґрунтовано тим, що 28.02.2020 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іллічівське плодоовочеве підприємство» укладено договір зберігання №З/01-20, згідно п.п.1.1 якого та у відповідності до ст.936 ЦК України, він, як поклажодавець, передав за актом приймання-передачі від 02.03.2020, а відповідач, як зберігач, прийняв на зберігання майно згідно переліку, вказаному у акті. Одночасно відповідач зобов`язався забезпечити зберігання майна і на вимогу позивача повернути його позивачу у схоронності.

Позивач вказує, що згідно акту приймання - передачі від 02.03.2020 позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв на зберігання наступне майно:

- груші боксерські «Боксінг» у кількості 8 шт.;

- мати спортивні 1000х1000 у кількості 32 шт.;

- турнік у кількості 1 шт.;

- бруси у кількості 1 шт.;

- повні блоки для жиму лежачи у кількості 2 шт. зі штангами у кількості 2 шт. з блинами до 70 кг.;

- кругла гиря 16 кг у кількості 1 шт.;

- кругла гиря 24 кг у кількості 1 шт.;

- гантелі 25 кг у кількості 4 шт.;

- гантелі 5 кг у кількості 2 шт.;

- пара лап «Евірласт» у кількості 2 шт.;

- маківара для ніг у кількості 1 шт.;

- бада для локтів у кількості 1 шт.;

- шафа з дзеркалом у кількості 1 шт.;

- скляний стіл у кількості 2 шт.;

- диван (шкірозамінник) у кількості 3 шт.;

- м`який куточок у кількості 1 шт.;

- м`який диван у кількості 1 шт.

У лютому 2021 позивачу стало відомо, що переданим відповідачу на зберігання належним йому майном користуються невідомі позивачу треті особи, згоду на що він не надавав та про що повідомив відповідача відповідним листом від 15.12.2021. У цьому ж листі позивач вимагав від відповідача надати йому вільний доступ до майна та його огляду. Відповідач не надав пояснень щодо користування майном, прийнятим на зберігання та не надав позивачу доступу до майна.

Повторно 12.06.2021 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому вказав на численні грубі порушення взятих на себе зобов`язань за догором, вимагав негайно надати оглянути передане на зберігання майно та повернути його позивачу. Вказаний лист повернувся на адресу позивача 15.07.2021 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідач 27.09.2021 надав до суду відзив на позов (а.с.30), просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно з актом приймання-зберігання від 02.03.2020 відповідачу передано на зберігання наступне майно: груші боксерські «Боксінг» у кількості 8 шт.; мати спортивні 1000х1000 у кількості 32 шт.; турнік у кількості 1 шт. Будь-яких обов`язків щодо прийняття на зберігання іншого майна відповідач на себе не приймав, як і не приймав усе інше майно, яке вказано позивачем у переліку, викладеному у позовній заяві. Що стосується майна, яке було прийнято відповідачем на зберігання, то воно у повному обсязі було повернуто позивачу, що підтверджується Актом приймання-передачі (повернення) майна від 31.07.2020, який підписаний особисто позивачем. У зв`язку з виконанням свого обов`язку щодо повернення майна зі зберігання позивачу, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І. від 07.09.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.24-25).

Окремо суд звертає увагу щодо участі в судових засіданнях позивача, його представника, їх викликів (повідомлень) в судові засідання.

Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

В матеріалах справи містяться докази, в яких позивач (його представник) належним чином повідомлялись про час та місце судового розгляду справи, їх повідомлення здійснювалось з дотриманням процесуального законодавства (а.с.39, 52, 55, 59, 62, 76, 84, 91, 94, 96, 97, 99, 101-102).

Разом з тим, позивач та представник позивача в судові засідання не з'являлися та на адресу суду надходили клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.40).

Представник позивача адвокат Кормільцев М.А. 21.07.2022 надав до суду заяву про припинення договору про правову допомогу, укладеного між ним та ОСОБА_1 у справі (а.с.81).

Також,в матеріалах справи містяться докази, в яких відповідач належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду справи, його повідомлення здійснювалось з дотриманням процесуального законодавства (а.с.39, 53, 56, 58, 61, 75, 80, 83, 90, 95, 100).

Разом з тим, представник відповідача в судові засідання не з'являвся та на адресу суду надходили клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.47).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, представники сторін надавали до суду заяви про відкладення розгляду справи, тому судові засідання відкладались та в них оголошувались перерви.

Разом з тим, сторони по справі до суду не з`явилися, що не перешкоджає продовженню розгляду справи без їх участі на підставі доказів наявних в матеріалах даної цивільної справи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з`явились до судового засідання.

Крім того, статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд звертаєувагу,що провадженняв ційсправі відкритоще 07.09.2021 (існує тривалий розгляд справи), тому з метою уникнення порушень вимог ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна та яка гарантує кожному учаснику процесу право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, суд дійшов до висновку про продовження розгляду справи без участі сторін на підставі доказів, наявних в матеріалах даної цивільної справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 28.02.2020 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іллічівське плодоовочеве підприємство» укладено договір зберігання №З/01-20, згідно п.п.1.1 якого та у відповідності до ст.936 ЦК України, позивач, як поклажодавець, передав за актом приймання-передачі від 02.03.2020, а відповідач, як зберігач, прийняв на зберігання майно згідно переліку, вказаному у акті. Одночасно відповідач зобов`язався забезпечити зберігання майна і на вимогу позивача повернути його позивачу у схоронності (а.с.8-10).

Згідно з актом приймання-зберігання від 02.03.2020 Товариству зобмеженою відповідальністю«Іллічівське плодоовочевепідприємство» передано на зберігання від ОСОБА_1 наступне майно: груші боксерські «Боксінг» у кількості 8 шт.; мати спортивні 1000х1000 у кількості 32 шт.; турнік у кількості 1 шт. (а.с.11).

Листом від 15.12.2021 ОСОБА_1 вимагав від директора Товариства зобмеженою відповідальністю«Іллічівське плодоовочевепідприємство» надати вільний доступ до майна та його огляду (а.с.13-14).

Повторно 12.06.2021 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому вказав на порушення взятих на себе зобов`язань за догором, вимагав негайно надати оглянути передане на зберігання майно та повернути його позивачу (а.с.15-16). Вказаний лист повернувся на адресу позивача 15.07.2021 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.18-19).

Згідно з актом приймання-передачі(повернення)майна від31.07.2020,Товариством зобмеженою відповідальністю«Іллічівське плодоовочевепідприємство» передано ОСОБА_1 наступне майно: груші боксерські «Боксінг» у кількості 8 шт.; мати спортивні 1000х1000 у кількості 32 шт.; турнік у кількості 1 шт. (а.с.31).

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідност.627 Цивільного кодексуУкраїни встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст.936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Стаття 628Цивільного кодексуУкраїни встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зіст.953 Цивільного кодексу України,зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктами 1, 2 ст.949Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Стаття 610Цивільного кодексуУкраїни визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 526Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 28.02.2020 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іллічівське плодоовочеве підприємство» укладено договір зберігання №З/01-20, згідно п.п.1.1 якого та у відповідності до ст.936 ЦК України, позивач, як поклажодавець, передав за актом приймання-передачі від 02.03.2020, а відповідач, як зберігач, прийняв на зберігання майно згідно переліку, вказаному у акті. Одночасно відповідач зобов`язався забезпечити зберігання майна і на вимогу позивача повернути його позивачу у схоронності (а.с.8-10).

Згідно з актом приймання-зберігання від 02.03.2020 Товариству зобмеженою відповідальністю«Іллічівське плодоовочевепідприємство» передано на зберігання від ОСОБА_1 наступне майно: груші боксерські «Боксінг» у кількості 8 шт.; мати спортивні 1000х1000 у кількості 32 шт.; турнік у кількості 1 шт. (а.с.11).

Будь-яких обов`язків щодо прийняття на зберігання іншого майна відповідач на себе не приймав, як і не приймав усе інше майно, яке вказано позивачем у переліку, викладеному у позовній заяві, а саме:

- бруси у кількості 1 шт.;

- повні блоки для жиму лежачи у кількості 2 шт. зі штангами у кількості 2 шт. з блинами до 70 кг.;

- кругла гиря 16 кг у кількості 1 шт.;

- кругла гиря 24 кг у кількості 1 шт.;

- гантелі 25 кг у кількості 4 шт.;

- гантелі 5 кг у кількості 2 шт.;

- пара лап «Евірласт» у кількості 2 шт.;

- маківара для ніг у кількості 1 шт.;

- бада для локтів у кількості 1 шт.;

- шафа з дзеркалом у кількості 1 шт.;

- скляний стіл у кількості 2 шт.;

- диван (шкірозамінник) у кількості 3 шт.;

- м`який куточок у кількості 1 шт.;

- м`який диван у кількості 1 шт. .

Згідно з актом приймання-передачі(повернення)майна від31.07.2020,Товариством зобмеженою відповідальністю«Іллічівське плодоовочевепідприємство» передано ОСОБА_1 наступне майно: груші боксерські «Боксінг» у кількості 8 шт.; мати спортивні 1000х1000 у кількості 32 шт.; турнік у кількості 1 шт. (а.с.31).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що майно, яке було прийнято відповідачем на зберігання, у повному обсязі повернуто позивачу, що підтверджується Актом приймання-передачі (повернення) майна від 31.07.2020, який підписаний особисто позивачем.

Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенніпозову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівське плодоовочеве підприємство» про зобов`язання повернути майно зі зберігання - відмовити повністю.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2023 року.

Суддя Іллічівського міського

Суду Одеської області М.І.Петрюченко