Рішення

від 04.04.2023 по справі 910/9997/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.04.2023Справа № 910/9997/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко"

про стягнення 3 223 972,97 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Токарєва К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буко" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки №16126К від 01.10.2020 у розмірі 916 000,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

27.10.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

31.10.2022 через систему Електронний Суд від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 3 223 972,97 грн.

01.11.2022 через систему Електронний Суд від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 11.11.2022 ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.11.2022.

14.11.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

30.11.2022 через систему Електронний Суд від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

Протокольною ухвалою суду від 30.11.2022 відкладено підготовче засідання на 21.12.2022.

21.12.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення по суті спору.

Протокольною ухвалою суду від 21.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.01.2023.

23.01.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення по суті спору.

Судове засідання призначене на 25.01.2023 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці.

Ухвалою суду від 27.03.2023 призначено судове засідання на 04.04.2023.

04.04.2023 через систему "Електронний Суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні суд заслухав вступне слово представника позивача, яка підтримувала позовні вимоги, та вступне слово представника відповідача, яка заперечувала проти позову.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.

04.04.2023 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.10.2020 між ТОВ "Буко" (постачальник) та ТОВ "Еко" (покупець) було укладено договір поставки №16106К, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар на підставі замовлення останнього та у відповідності до специфікації, а покупець зобов`язується прийняти поставлений постачальником товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі.

Відповідно до п. 2.2 договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент прийняття товару покупцем від постачальника. Підтвердженням приймання товару є підписання сторонами накладної та іншої обов`язкової та визначеної чинним законодавством України товарно-супровідної та транспортно-супровідної документації на товар.

Згідно п. 8.1 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей, покупець оплачує кожну партію товару поставленого постачальником товару в строк 70 календарних днів з дати поставки партії товару постачальником.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача наявна заборгованість за поставлений товар, яку позивач проситься стягнути.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, та вказує, що спірна заборгованість погашена.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар за період з листопада 2020 року по вересень 2022 року на загальну суму 27 397 651,16 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та актами звірки взаєморозрахунків, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Факт поставки товару згідно наданих позивачем видаткових накладних не заперечується відповідачем.

Окрім того, як вбачається із актів звірки взаєморозрахунків за липень 2022 року, які підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб, загальний розмір заборгованості відповідача на 31.07.2022 складає 4 417 139,42 грн.

У період з 01.08.2022 по вересень 2022 позивачем поставлено продукцію за договором на загальну суму 934 298,46 грн, що підтверджується видатковими накладними №БК-00001910 від 08.08.2022 на суму 4 477,61 грн, №БК-00001911 від 08.08.2022 на суму 192 935,39 грн, №БК-1936 від 15.08.2022 на суму 27 987,55 грн, №БК-00001934 від 15.08.2022 на суму 114 151,12 грн, №БК-00001964 від 31.08.2022 на суму 71 636,76 грн, №БК-00001965 від 31.08.2022 на суму 245 405,65 грн та прибутковою накладною №КРЦ1-006928 до видаткової накладної №БК-00001967 від 05.09.2022 на суму 277 704,38 грн.

У період з 01.08.2022 по 31.10.2022 заборгованість відповідача зменшилася на загальну суму 2 131 611,74 грн за рахунок часткової оплати та проведення взаєморозрахунків, що підтверджується копіями платіжних доручень та угодами про зарахування вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на 31.10.2023 (дату подання заяви про збільшення розміру позовних вимог) вартість неоплаченого товару становила 3 219 826,14 грн.

Доказів наявності у відповідача заборгованості у розмірі 4 146,83 грн (різниця між заявленою сумою та вартістю неоплаченого товару) до матеріалів справи не додано. Таким чином, вимоги у цій частині задоволенню не підлягають, оскільки не доведені належними та допустимими доказами.

Окрім того, позивач просить стягнути заборгованість включно з заборгованістю по видатковим накладним №БК-00001964 від 31.08.2022 на суму 71 636,76 грн, №БК-00001965 від 31.08.2022 на суму 245 405,65 грн та прибутковою накладною №КРЦ1-006928 до видаткової накладної №БК-00001967 від 05.09.2022 на суму 277 704,38 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 8.1 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей, покупець оплачує кожну партію товару поставленого постачальником товару в строк 70 календарних днів з дати поставки партії товару постачальником.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний оплатити отриманий товар по видатковим накладним від 31.08.2022 у строк до 09.11.2022 включно, а по прибутковій накладній від 05.09.2022 - у строк до 14.11.2022 включно.

Тобто, на момент звернення позивача до суду із даним позовом, строк оплати за видатковими накладними №БК-00001964 від 31.08.2022 на суму 71 636,76 грн, №БК-00001965 від 31.08.2022 на суму 245 405,65 грн та прибутковою накладною №КРЦ1-006928 до видаткової накладної №БК-00001967 від 05.09.2022 на суму 277 704,38 грн - є таким, що не настав.

Відтак, суд дійшов висновку про передчасність заявлених позивачем позовних вимог у частині стягнення заборгованості за вказаними видатковими накладними, оскільки строк оплати за ними не настав. Зазначене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 594 746,79 грн.

Окрім того, після подачі позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог, між сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 32 362,32 грн, що підтверджується угодами про зарахування зустрічних однорідних вимог: від 31.10.2022 на суму 27 903,60 грн та від 01.11.2022 на суму 4 458,72 грн.

Відповідно до накладної про повернення товару №КРЦ1-000025 від 17.01.2023, відповідачем повернуто, а позивачем прийнято товар на суму 80 075,94 грн.

Згідно п. 5.15 - 5.16 договору, сторони погодили, що покупець має беззастережне право на свій розсуд повернути постачальнику поставлений ним за договором товар. Покупець надсилає постачальнику повідомлення про повернення товару, в якому зазначає вид, кількість та вартість товару, що підлягає поверненню, місце і час його передачі постачальнику. При цьому вартість товару, заявленого до повернення, визначається за вартістю товару зазначеної у накладних постачальника на поставу товару. У випадку якщо постачальник пропонує інше місце приймання товару, що повертається, ніж визначене покупцем у повідомленні, постачальник зобов`язаний компенсувати витрати покупця по доставці товару у вказане постачальником місце не пізніше 5-ти календарних днів з дня направлення покупцем постачальнику повідомлення про вартість таких витрат. У випадку порушення постачальником строків проведення компенсації, покупець має право провести залік зустрічних грошових зобов`язань відповідно до п. 5.21 договору. Вивіз товару, що підлягає поверненню, здійснюється постачальником з місця (адреси), за якою товар було відповідно поставлено постачальником.

Пунктом 5.17 договору передбачено, зокрема, що вартість товару, що повертається покупцем, зараховується ним в рахунок зменшення заборгованості покупця перед постачальником за договором.

Таким чином, вартість товару, який повернуто, підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи 28.11.2022 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про припинення дії договору поставки №16106К від 01.10.2020 на підставі п. 12.4 договору.

Пунктом 12.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з 01.10.2020 та діє до 31.12.2022 включно, а в частині невиконаних зобов`язань сторін, що виникли на момент дії даного договору - до їх повного виконання.

Відповідно до п. 12.4 договору, якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору, визначеному пунктом 12.1 договору, жодна із сторін не висловить в письмовій формі свій намір припинити дію договору, даний договір вважається продовженим на один календарний рік на тих самих умовах. Сторони погодили, що у випадку підписання сторонами додаткових угод на продовження строку дії цього договору, умови цього пункту також будуть розповсюджуватися і на додаткові угоди на продовження строку дії договору.

Таким чином, договір поставки є припиненим з 01.01.2023.

Направлення повідомлення про повернення товару від 16.02.2023 було здійснено після закінчення строку дії договору. Після припинення дії договору між сторонами припинили існувати зобов`язання, окрім як невиконаної частини зобов`язань.

З огляду на зазначене, суд відхиляє доводи відповідача щодо повернення товару, та відповідно зменшення суми боргу, на суму 341 625,08 грн.

Як вбачається із платіжного доручення №454 від 10.01.2023, відповідач сплатив на рахунок позивача грошові кошти у сумі 100 000,00 грн; у призначенні платежу зазначено: "оплата згідно договору №16106к від 01.10.2020.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, оскільки після подачі позову та заяви про збільшення розміру позовних вимог, між сторонами було проведено зарахування зустрічних вимог та відповідачем частково здійснено оплату за договору, провадження у справі в частині вимог про стягнення 212 438,26 грн основного боргу підлягає закриттю за відсутністю предмета спору.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленої продукції на суму 2 412 641,09 грн, наявність заборгованості у цьому розмірі не спростовано, відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, з огляду на що, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2 412 641,09 грн.

Як встановлено ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, а в частині закриття провадження - на відповідача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині вимог про стягнення 212 438,26 грн - закрити.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буко" - задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко" (03039, м. Київ, пр-т Науки, буд. 8, код ЄДРПОУ - 32104254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буко" (03073, м. Київ, пр-т Валерія Лобановського, буд. 56/21, офіс 9/1, код ЄДРПОУ - 43714585) 2 412 641 (два мільйони чотириста дванадцять тисяч шістсот сорок одна) грн 09 коп. - суми основного боргу та 39 376 (тридцять дев`ять тисяч триста сімдесят шість) грн 19 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.04.2023.

Суддя Н.І. Зеленіна