Рішення

від 10.04.2023 по справі 910/13495/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.04.2023Справа № 910/13495/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Агентство Союздрук»

до Приватного підприємства «Украрм»

про стягнення 20305,15 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Агентство Союздрук» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Украрм» про стягнення за договором оренди від 01.02.2022 № 02-04/22 боргу за орендну плату в розмірі 6000 грн. та 14305,15 грн. боргу за спожиті комунальні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04108, м. Київ, просп. Правди, 64-Б, кв. 77.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2022 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди № 02-04/22 (далі - договір) із додатковою угодою №1 до договору та актом передачі-приймання об`єкту оренди до додаткової угоди № 1 від 01.02.2022, відповідно до яких орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування тимчасову споруду/кіоск №466 площею 8,2 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул.. Кирилівська, 117 (далі - об`єкт оренди) та встановлено, що орендна плата за користування об`єктом оренди становить 6000,00 грн. за місяць в тому числі ПДВ.

Відповідно до пункту 4.1 договору орендна плата є договірною та визначається як сума орендних плат за всі об`єкти оренди, передані орендарю в оренду згідно додаткових угод до договору.

Згідно з пунктом орендар здійснює оплату орендної плати за формою попередньої оплати. Орендар зобов`язаний щомісячно перераховувати на поточний рахунок орендодавця, орендну плату за наступний місяць до 10 числа поточного місяця, в сумі, вказаній в додаткових угодах до договору (пункт 4.2 договору).

У пункті 4.8 договору орендар зобов`язаний відшкодовувати орендодавцю вартість спожитої електроенергії на підставі окремо виставлених рахунків. Зазначені рахунки повинні бути оплачені орендарем протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання.

За положеннями додаткової угоди № 2 до договору орендна плата з березня по травень 2022 року не нараховується, а за червень, липень та серпень розраховується в розмірі 50% від суми орендної плати, яка визначена в додатковій угоді № 1.

Додатковою угодою № 3 від 30.09.2022 про припинення дії договору оренди сторони погодили припинити дію договору з 30.09.2022. Орендар підтверджує, що на момент підписання додаткової угоди має перед орендодавцем борг за користування об`єктом оренди - тимчасовою спорудою/кіоском №466 площею 8,2 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 117, у розмірі 20 305,15 грн., з яких 6000 грн. складає борг за орендну плату за серпень та вересень 2022 року та 14 305,15 грн. становить борг за надані та спожиті комунальні послуги (електроенергія та вивіз сміття). Орендар гарантує погашення вказаного боргу до 12.10.2022.

Відповідно до пункту 4 додаткової угоди № 3 припинення дії цього договору не означає припинення вищезазначеного грошового зобов`язання перед орендодавцем. Зобов`язання буде припинено лише після повного погашення орендарем боргу перед орендодавцем.

30.09.2022 на підставі акту передачі-приймання (повернення) об`єкту оренди до додаткової угоди № 3 орендар передав, а орендодавець прийняв об`єкт оренди.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач орендну плату за договором оренди від 01.02.2022 № 02-04/22 своєчасно та в повному обсязі не здійснював, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 20305,15 грн., з якої: 6000 грн. борг за орендну плату за серпень та вересень 2022 року та 14305,15 грн. борг за надані та спожиті комунальні послуги (електроенергія та вивіз сміття).

При цьому, між сторонами підписано додаткову угоду від 30.09.2022 № 3, за якою відповідач ґарантує погашення вказаного боргу до 12.10.2022 року.

Відтак, оскільки наразі сума основного боргу відповідача становить 6000 грн. борг за орендну плату за серпень та вересень 2022 року та 14305,15 грн. борг за надані та спожиті комунальні послуги (електроенергія та вивіз сміття), та дані суми підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, у той час як відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Агентство Союздрук» задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Украрм» (04108, м. Київ, просп. Правди, 64-Б, кв. 77; ідентифікаційний код 25408647) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Агентство Союздрук» (03113, м. Київ, вул. Дружківська, 10; ідентифікаційний код 38272410) 20305 (двадцять тисяч триста п`ять) грн. 15 коп. заборгованості, а також 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова