Ухвала

від 10.04.2023 по справі 910/5145/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.04.2023Справа № 910/5145/23Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» про видачу судового наказу про стягнення з приватного дошкільного навчального закладу «Країна Малят» 42 206,78 грн. за договором №8873-п на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 01.07.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з приватного дошкільного навчального закладу «Країна Малят» 42 206,78 грн. за договором №8873-п на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 01.07.2013р., з яких: заборгованість в розмірі 6 715,43 грн. за послуги надані за період з 01.12.2013р. по 30.10.2015р., втрати від інфляції в розмірі 12 921,95 грн., 3% річних в розмірі 17 094,77 грн., пеня в розмірі 5 474,63 грн.

Розглянувши подану заяву на предмет наявності правових підстав для видачі судового наказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 5 ч. 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Заявник у поданій до суду заяві зазначає, що боржником було порушено умови укладеного між сторонами договору №8873-п на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 01.07.2013р. в частині повної та своєчасної оплати наданих заявником послуг у період з 01.12.2013 по 30.10.2015 внаслідок чого за боржником утворилась заборгованість за надані послуги у розмірі 6 715,43 грн.

Згідно з п.2.5 договору щомісячна оплата послуг, у розмірі, що вказаний у п.2.1 даного договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником не пізніше 15-числа поточного місяця на розрахунковий рахунок виконавця, на підставі виписаного виконавцем рахунку.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Разом з тим, як вбачається з п.8.5 укладеного між сторонами договору, сторони домовились, що будь-яка позовна давність по даному договору встановлюється тривалістю у 5 років.

Доказів переривання перебігу позовної давності заявником не надано.

Таким чином, заявником заявлено вимоги за період, в тому числі з 2013 року, який виходить за межі позовної давності, що є підставою для відмови у видачі наказу.

Суд зазначає, що, за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог заявлених стягувачем по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК). Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов`язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов`язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності). Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК). Так у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про заявлення вимог поза межами позовної давності навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог (в даному випадку - вимог про стягнення суми основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат та пені), - мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог (що є обов`язковим критерієм при здійсненні наказного провадження) та наявності обставин (п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК), наслідком яких є відмова суду у видачі судового наказу. При цьому, законом не передбачено обов`язок суду здійснювати перерахунок заявлених вимог (визначати періоди заборгованості, які заявлені в межах позовної давності) та право суду видавати судовий наказ на частину заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги (у межах позовної давності), так як у протилежному випадку - суд, по суті, буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс".

Частиною 2 статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Також суд звертає увагу, що ч.3 ст.152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. Однак, вказана норма стосується не права/обов`язку суду видавати судовий наказ на частину заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги (зокрема, у межах позовної давності), а виключно обов`язку суду видати судовий наказ щодо вимог, які підлягають розгляду в порядку наказного провадження та обов`язку постановити ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині вимог, які не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, з урахуванням норм ч.2 ст.12 та ч.1 ст.149 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" у видачі судового наказу про стягнення з приватного дошкільного навчального закладу «Країна Малят» 42 206,78 грн. за договором №8873-п на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 01.07.2013р.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Мудрий