Рішення

від 05.04.2023 по справі 914/259/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2023 Справа № 914/259/23

За позовом: Приватного підприємства Сімат, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Олнова, м. Буськ Львівської області

про стягнення 136 372, 17 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.

За участю представників:

від позивача: Дячук В.В. адвокат;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПП Сімат до ТОВ Олнова про стягнення 136 372, 17 грн.

Хід розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.01.2023 відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 22.03.2023 судове засідання призначено на 05.04.2023.

У судовому засіданні 05.04.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Крім того, надав суду для огляду копію позовної заяви у справі № 914/1441/22 для підтвердження заявленого до стягнення у справі періоду нарахування інфляційних втрат та пені.

Також представник позивача подав заяву, в якій повідомив, що докази понесення судових витрат будуть подані впродовж 5 днів після ухвалення рішення суду.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час, дату та місце розгляду спору повідомлений належним чином.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 24.10.2022 у справі № 914/1441/22 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛНОВА на користь Приватного підприємства СІМАТ 538 637, 59 грн (481 662, 22 грн основний борг, 28 339, 56 грн пені та 28 635, 81 грн інфляційних втрат) та судовий збір в розмірі 8 079, 57 грн.

Оскільки нарахування присуджених до стягнення інфляційних втрат та пені у справі № 914/1441/22 здійснено за період 03.04.2022-21.06.2022, позивач заявив до стягнення 34 101, 43 грн інфляційних втрат та 102 270, 74 грн пені, донарахованих з 22.06.2022 і до фактичного виконання зобов`язання зі сплати основної заборгованості на суму 481 662, 22 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.10.2022 у справі № 914/1441/22, яке набрало законної сили 29.11.2022, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛНОВА на користь Приватного підприємства СІМАТ 538 637, 59 грн та судовий збір в розмірі 8 079, 57 грн.

У рішенні суд встановив, що ПП СІМАТ та ТОВ ОЛНОВА укладено договір поставки № 210611 від 11.06.2021, згідно з умовами якого продавець зобов`язувався поставити у власність покупця товар згідно специфікації, а покупець зобов`язався прийняти товар та своєчасно оплатити.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача товар у 2021 році, який відповідач оплатив частково. Заборгованість відповідача станом на 31.12.2021 становила 188 252, 44 грн.

За період січень - лютий 2022 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 459 817, 44 грн, а відповідач сплатив лише 354 659, 76 грн. Заборгованість на момент подання позову до суду складала 481 662, 22 грн.

Відповідно до пункту 6.4 договору у випадку порушення строку оплати за поставлений товар, визначеного відповідною специфікацією до даного договору, покупець, на вимогу постачальника, сплачує останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати товару.

За несвоєчасну та часткову оплату товару позивач нарахував відповідачу за період 03.04.2022-21.06.2022 інфляційні втрати в розмірі 28 339, 56 грн та пеню у розмірі 28 635, 81 грн.

Згідно з платіжною інструкцією № 1629 від 24.11.2022 відповідач сплатив позивачу 481 662, 22 грн основної заборгованості.

Посилаючись на прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання та умов договору, позивач заявив до стягнення 34 101, 43 грн інфляційних втрат та 102 270, 74 грн пені, донарахованих на основну заборгованість до моменту її фактичної сплати за період 22.06.2022-23.11.2022.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Основна заборгованість відповідача перед позивачем за невиконання умов договору поставки № 210611 від 11.06.2021 встановлена у справі № 914/1441/22 та становила 481 662, 22 грн.

У зазначеній справі позивач заявив до стягнення 28 339, 56 грн інфляційних втрат та 28 635, 81 грн пені, нарахованих на основну заборгованість за період 03.04.2022-21.06.2022.

Суд присудив до стягнення основну заборгованість та заявлені до стягненння нарахування.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач 24.11.2022 сплатив позивачу основну заборгованість на суму 481 662, 22 грн.

Оскільки нарахування пені та інфляційних втрат за рішенням суду у справі № 914/1441/22 здійснено за період 03.04.2022-21.06.2022, а фактично заборгованість погашена 24.11.2022, позивач за порушення умов договору продовжив нарахування відповідачу пені та інфляційних втрат до фактичного припинення зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування пені за порушення строків оплати поставленого товару передбачено у пункті 6.4 договору.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однією з підстав припинення зобов`язання, в тому числі грошового, є його виконання проведене належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання зі сплати вартості поставленого товару припинилось 24.11.2022.

Тому позивач правомірно заявив до стягнення донараховану пеню та інфляційні втрати за період до фактичного виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Перевіривши розрахунки пені на суму 102 270, 74 грн та інфляційних втрат на суму 34 101, 43 грн, суд встановив, що такі є правильними.

Враховуючи викладене до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 102 270, 74 грн пені та 34 101, 43 грн інфляційних втрат.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Олнова (місцезнаходження: 80500, Львівська обл., Буський р-н, місто Буськ, ВУЛИЦЯ ІВАСЮКА, будинок 5; ідентифікаційний код: 43394616) на користь Приватного підприємства Сімат (місцезнаходження: 79019, місто Львів, вул. Хімічна, будинок 4, кімната 47; ідентифікаційний код: 35444426) 102 270, 74 грн пені, 34 101, 43 грн інфляційних втрат та 2 684, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10.04.2023.

Суддя Галамай О.З.