Ухвала

від 11.04.2023 по справі 910/3202/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/3202/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Юнікон"

на рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023

у справі № 910/3202/20

за позовом приватного акціонерного товариства "Юнікон"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Юнікон" (далі - ПАТ "Юнікон") 20.02.2023 (відповідно до відмітки на накладній ПП "ДКО-Експрес") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі № 910/3202/20, справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Приписами частини четвертої статті 294 ГПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження:

із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує на неправильне застосування (тлумачення) норм матеріального права, а саме: статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - ЗУ "Про захист економічної конкуренції") та Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду 13.01.2022 та від 08.11.2022 у цій справі, які є ключовими для її розгляду, а також висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 10.09.2020 у справі № 910/23375/17, від 01.10.2020 у справі 908/540/19, від 30.09.2021 у справі № 910/13451/20, від 28.10.2021 у справі № 910/20229/20, згідно яких саме на суд покладено обов`язок перевірити та оцінити наявність/доведеність/обґрунтованість підстав, передбачених статтею 59 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" щодо кожного порушення (закупівлі, торгів) окремо; доведення обставин вчинення правопорушення шляхом встановлення та оцінки фактів у їх сукупності можливе у розрізі складу конкретного інкримінованого правопорушення; врахування доказів та встановлених обставин іншого правопорушення, які не є частиною об`єктивної сторони цього правопорушення, є безпідставним; а також порушення судами норм процесуального права, зокрема приписів статей 2, 13, 86, 236, 238 ГПК України, що полягає в недотриманні загальних засад господарського судочинства, принципу змагальності сторін, обов`язку суду досліджувати вірогідність доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, в тому числі з доказами наданими позивачем, недотримані вимог щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду, допущених внаслідок неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.01.2022, від 08.11.2022 у цій справі, від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18, від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18, від 05.08.2019 у справі № 922/2513/18, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19, від 23.03.2021 у справі № 910/4542/20, в яких суд зазначає про необхідність дослідження вірогідності і взаємного зв`язку доказів у справі у їх сукупності, забезпечення принципу змагальності та балансу прийняття доводів і заперечень сторін, при перевірці дотримання Комітетом вимог законодавства при прийнятті ним рішень на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України, та наявності/доведеності/обґрунтованості підстав, передбачених статтею 59 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", необхідних для визнання рішення Комітету недійсним;

вказує на порушення судами права на справедливий суд встановленого положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 2, 11 ГПК України, Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статті 8 Конституції України та необхідність відступлення від усталеної практики Верховного Суду, якою сформована правова позиція стосовно "питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ПІК України" (постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 921/120/20; від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18; від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18);

також вказує на неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема, не застосування судом частини другої статті 6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" у поєднанні з вимогами статті 8 цього Закону, якими передбачено, що положення статті 6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" не застосовуються до узгоджених дій щодо постачання товарів, якщо учасник узгоджених дій стосовно іншого учасника узгоджених дій встановлює обмеження, зокрема, на формування цін або інших умов договору про продаж товару іншим суб`єктам господарювання (частина перша статті 8 ЗУ "Про захист економічної конкуренції") та, що для визначення таких дій як антиконкурентних в обов`язковому порядку необхідно встановлювати і доводити чи призводять такі дії до настання таких негативних наслідків як: - суттєве обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, в тому числі монополізації відповідних рішень; - обмеження доступу на ринок інших суб`єктів господарювання; - настання економічно необґрунтованого підвищення цін або дефіциту товарів (частина друга статті 8 ЗУ "Про захист економічної конкуренції"); для унеможливлення порушення зазначених норм ЗУ "Про захист економічної конкуренції" необхідно відступити від усталеної практики Верховного Суду, якою сформована правова позиція: "Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкурентів." (постанови Верховного Суду від 13.01.2022 та від 08.11.2022 року у цій справі, від 13.03.2018 у справі № 924/381/17, від 12.06.2018 у справі № 922/5616/15, від 18.10.2018 у справі № 916/3214/17, від 18.12.2018 у справі № 922/5617/15, від 05.03.2020 у справі № 924/552/19, від 08.04.2021 у справі № 916/191/20, від 11.06.2020 у справі № 910/10212/19, від 22.10.2019 у справі № 910/2988/18, від 05.08.2019 у справі № 922/2513/18, від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18, від 02.07.2020 у справі № 927/741/19), що підпадає під пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України;

при цьому вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій вимог абзацу 1 частини другої статті 52 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", та принципу пропорційності і балансу приватних та публічних інтересів, визначених статтею 15 ГПК України та відповідно і права на мирне володіння майном, захищене статтею 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини, здійсненого за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм в частині максимально допустимої величини штрафу, який може бути встановлений Антимонопольним комітетом України у справі за інкриміновані порушення незалежно від їх кількості, що підпадає під пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 касаційну скаргу ПАТ "Юнікон" залишено без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, визначено скаржнику подати до суду заяву (клопотання) про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження з доказами отримання повного тексту оскаржуваної постанови та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі 33 632,00 грн; надано ПАТ "Юнікон" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали; роз`яснено наслідки невиконання вимог цієї ухвали.

ПАТ "Юнікон" 25.03.2023 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) звернулося до Верховного Суду із заявою про усунення недоліків касаційної скарги, у якій просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі № 910/3202/20, оскільки оскаржувану постанову отримано ним на електронну пошту 30.01.2023 (докази додаються), а також додано платіжне доручення від 23.03.2023 № 17314 про сплату судового збору у сумі 33 632,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на те, що копію повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 (дата складання повного тексту постанови - 25.01.2023) скаржником отримано 30.01.2023, скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою 20.02.2023, тобто у двадцятиденний строк з дня вручення йому такого судового рішення у відповідності до вимог частини другої статті 288 ГПК України.

Отже скаржником усунуто недоліки касаційної скарги, у строк встановлений судом, відтак, Суд дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження в цьому випадку був пропущений з поважних причин і підлягає поновленню, а клопотання задоволенню.

Матеріали касаційної скарги ПАТ "Юнікон" відповідають вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми і змісту та на стадії прийняття не є очевидно неприйнятними і є достатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

До касаційної скарги ПАТ "Юнікон" додано клопотання про передачу справи № 910/4028/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини п`ятої статті 302 ГПК України.

Згідно з частиною п`ятою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

З огляду на зазначене, клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду буде розглянуто колегією суддів під час вирішення касаційної скарги по суті.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 287, 288, 290, 294 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання приватного акціонерного товариства "Юнікон" про поновлення строку на касаційне оскарження. Поновити приватному акціонерному товариству "Юнікон" строк на касаційне оскарження у справі № 910/3202/20.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Юнікон" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі № 910/3202/20.

3. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 11 травня 2023 року о 12:30 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 302.

4. Учасники справи мають право подати відзив на касаційну скаргу до 26 квітня 2023 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

5. Представники учасників судового процесу повинні при собі мати оригінал та належним чином посвідчені копії документів, які підтверджують їх повноваження на представництво/самопредставництво з урахуванням приписів частини 4 статті 1312, підпункту 11 пункту 161 розділу XV Перехідних положень Конституції України та статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

6. Явку представників сторін у судове засідання визнати необов`язковою.

7. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів в порядку статті 197 ГПК України, попередньо заявивши про це клопотання.

8. Верховним Судом в умовах режиму воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України, рекомендовано подавати заяви, клопотання тощо через особистий кабінет в системі "Електронний суд" або на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (kgs@supreme.court.gov.ua) з використанням цифрового підпису.

9. Витребувати матеріали справи № 910/3202/20 господарського суду міста Києва за позовом приватного акціонерного товариства "Юнікон" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення в частині.

10. Копію ухвали надіслати господарському суду міста Києва, Північному апеляційному господарському суду та учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко